01.08.2024 Справа № 756/9517/24
Справа № 756/9517/24
Провадження № 2-о/756/506/24
01 серпня 2024 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Діденко Є.В., за участю секретаря Гасанової Л.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,
встановив:
заявник звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Маріуполь Донецької області, Україна.
В обґрунтування вимог в заяві зазначено, що заявниця є онукою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Маріуполь Донецької області, Україна, причина смерті - набряк головного мозку та легенів, ішемічної хвороби серця,: атеросклеротичного коронарокардіосклерозу. На тимчасово окупованій території видані: довідка про причину смерті, свідоцтво про смерть, від імені незаконних органів, так знаних органів «ДНР». Оскільки документи про смерть видані на тимчасово окупованій території, заявниця не має можливості зареєструвати смерть матері на території України, і для цього звертається до суду.
Заявниця в судове засідання не прибула, надала заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник заінтересованої особи - Оболонський районний у місті Києві відділ ДРАЦС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся завчасно, виходячи з вимог ст. 317 ЦПК України щодо невідкладного розгляду даної справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню виходячи з такого.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Із досліджених судом письмових доказів встановлено таке.
Заявниця є громадянкою України, народилася в м. Маріуполь, Донецька область, Україна, її місце проживання зареєстроване в місті Маріуполь.
Згідно з копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 01.09.2012 р. (видане повторно), копією свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (прізвище після укладення шлюбу - ОСОБА_5 ), копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 НОМЕР_3 , заявниця ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 .
20 жовтня 2023 року на тимчасово окупованій території України медичним закладом видана довідка про причину смерті № 3656, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Маріуполь Донецької області від: набряк головного мозку та легенів, ішемічної хвороби серця,: атеросклеротичного коронарокардіосклерозу.
Також, 20.10.2023 р. на тимчасово окупованій території України незаконним органом так званої «ДНР» видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Маріуполь Донецької області.
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На підставі п. 8 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Суд керується також положеннями ч. 1 ст. 317 ЦПК України, якою визначено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Даючи оцінку допустимості доказів - документів, виданих на тимчасово окупованій території України, суд керується частиною 2 статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також статтею 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 р. зі змінами, затверджений перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення бойових дій або перебувають у тимчасовій окупації, куди відноситься м. Маріуполь Донецької області.
Суд враховує, що норми статті 317 ЦПК України спрямовані на забезпечення прав осіб, які проживають на території, де не здійснюють діяльність органи державної реєстрації актів цивільного стану.
Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження,смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Разом із тим, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСЛП), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права.
Тому, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, Молдови та Росії де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.
Відтак, суд, як виняток, приймає до уваги дані смерть особи, дату і місце, які зазначені у документах, виданих на тимчасово окупованій території.
Таким чином, на переконання суду, дослідженими у справі доказами доведено факт смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Маріуполь Донецької області, Україна, у зв'язку з чим заява підлягає задоволенню.
Встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території має юридичне значення для заявника, оскільки необхідне для реєстрації такого факту у встановленому законом порядку.
Згідно ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 315-319 ЦПК України, суд
заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Оболонський районний у місті Києві відділ ДРАЦС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в Костромській області Росії, громадянин України, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Маріуполь, Донецька область, Україна, причина смерті: набряк головного мозку та легенів, ішемічна хвороба серця: атеросклеротичного коронарокардіосклерозу .
Рішення суду підлягає негайному виконанню та його оскарження не зупиняє виконання рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення складено і підписано 01 серпня 2024 року.
Суддя Є.В. Діденко