31.07.2024 Справа № 363/2179/24
31 липня 2024 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Баличевої М.Б., за участю секретаря Василенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно,-
02.05.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, в якій просила визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку успадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно договору купівлі-продажу, укладеного 23 серпня 1996 року на Товарній біржі «Українська біржа «Десятинна», її матір ОСОБА_2 придбала житловий будинок АДРЕСА_1 . Згодом її батьки, які на той час перебували в зареєстрованому шлюбі, вселились у вказаний будинок та стали проживати в ньому. Весь будинок був оформлений на ім'я матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка лишилась проживати в належному їй будинку. Після смерті матері залишилась спадщина, яка складалась з спірного житлового будинку та земельної ділянки площею 0,25 га, призначеної для обслуговування вказаного будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Вона, як єдиний спадкоємець за законом своєчасно звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округа Гончарової Ілони Вікторівни з заявою про прийняття спадщини після смерті матері та отримала 14 грудня 2021 року Свідоцтво про право на спадщину за законом серії НРР 741429 на земельну ділянку площею 0,25 га, призначеної для обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_1 кадастровим номером 3221883601:20:268:0002. Однак на заяву про оформлення іншої частини спадщини, а саме житлового будинку вона отримала відмову, оскільки в неї були відсутні належні правовстановлюючі документи на будинок. З огляду на зазначене, Позивач має право успадкувати житловий будинок, що належава за життя спадкодавцю, однак через неналежне оформлення документів позбавлена можливості здійснити це в позасудовому порядку.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 06.05.2024 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гончарової Ілони Вікторівни копію спадкової справи до майна померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На виконання вимог вищезазначеної ухвали 18.06.2024 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гончарова-Рябошапка І.В. надіслала витребувані документи.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 28.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явилися, 31.07.2024 року через канцелярію суду подали клопотання про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, 31.07.2024 року через систему "Електронний суд" подав заяву про розгляд справи без участі представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено, що 23 серпня 1996 року укладено договір купівлі-продажу на Товарній біржі «Українська біржа «Десятинна», згідно якого ОСОБА_2 придбала житловий будинок АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер № НОМЕР_1 (а.с.30).
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис № 752 (а.с. 34).
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , актовий запис № 802 (а.с. 33).
З Довідки про нерухоме майно № 1729 від 14.12.2021 року вбачається, що право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у КП «Вишгородське БТІ», станом на 31.12.2012 р., зареєстровано у книзі № 15 під № 5 за ОСОБА_2 (а.с. 32).
14.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаровою І.В. видано та зареєстровано в реєстрі за № 3171 свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221883601:20:268:0002, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с. 11). Це підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 67773150 від 14.12.2021 р. (а.с. 12).
Також, 14.12.2021 року за № 309/02-31 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаровою І.В. винесена Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зі змісту якого вбачається, що спадкоємець ОСОБА_1 на підтвердження права власності на вищезазначений житловий будинок надала договір купівлі-продажу, складений та зареєстрований 23 серпня 1996 року на Товарній біржі «Українська біржа Десятинна», реєстраційний номер 6168-А/2977 (право власності зареєстровано Вишгородським бюро технічної інвентаризації 11 вересня 1996 року та записане в реєстрову книгу під реєстром №5, на підтвердження факту реєстрації права власності надана Довідка на нерухоме майно, вux. №1729, видана 14 грудня 2021 року Комунальним підприємством «Вишгородське бюро технічної інвентаризації»), форма якого відповідно до діючого на день укладення договору законодавству не відповідає закону, а саме, відповідно до cт. 227 Цивільного кодексу Української PCP (кодекс від 18.07.1963 № 1540-VI) - Договір купівлі- продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин.. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів (а.с. 28-29).
Згідно висновку про вартість майна, виданого експертом ОСОБА_4 , станом на 05.02.2024 року оціночна (ринкова) вартість об'єкта нерухомості - житловий будинок, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 складає 145800,00 грн. (а.с.36).
З Довідки № 205 від 24.04.2024 року виданої старостою Димерської селищної ради вбачається, що в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу від 23.08.1996 року, реєстраційний № 6168-А/2977 на даний момент зареєстровані особи відсутні (а.с. 37).
Рішенням Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області 22 позачергової сесії VIII скликання перейменована АДРЕСА_1 (а.с. 10).
Матеріали справи містить технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (а.с. 14-27), реєстраційне посвдчення Вишгородського БТІ (а.с. 31), витяг з будинкової книги (а.с. 35), копія спадкової справи (а.с. 50-153).
Частинами 1 та 2 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Згідно статті 1216 ЦК України спадкування є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі квартиру, житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Частиною 1 статті 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім'я особи, яка померла у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 року встановлено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
На момент переходу права власності правовідносини підлягали регулюванню за нормами ЦК УРСР.
Згідно зі ст.153 ЦК України (в редакції 1963 року), який діяв на момент укладення правочину та підлягає застосуванню до спірних правовідносин, договір є укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР (в редакції 1963року) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майноу власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.227 ЦК УРСР 1963 року, що діяв на час укладення договору купівлі-продажу від 23.08.1996 року, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Відповідно до ст.47 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч.2 ст.48 цього Кодексу.
Якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу» в редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу, біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; якщо її учасниками є члени біржі; якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, арбітражному суду та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
В силу ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку (правова позиція Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2021 року у справі №227/3750/19).
В силу ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За приписами ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зі змісту договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.08.1996 року вбачається, що даний договір укладений у відповідності до вимог ст.15 Закону України «Про товарну біржу», зареєстрований на Товарній біржі «Десятинна», подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає. У відповідності до вимог ст.227 ЦК України підлягає реєстрації в БТІ за місцем знаходження нерухомості.
Оскільки на час укладання договору, правочини зареєстровані на біржі не підлягали подальшому нотаріальному посвідченню, вказаний договір купівлі-продажу суд вважає дійсним.
Враховуючи вищенаведене та встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, обставини, викладені у позовній заяві знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому вважає за необхідне їх задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку успадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.41, 58 Конституції України, ст.15 ЗУ «Про товарну біржу», ст.ст.47, 153, 224, 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), ст.ст.16, 321, 328, 392, 1216-1218, 1223, 1233-1236, 1297 ЦК України, ст.ст. 6-13, 33-34, 76-81, 83, 84, 89, 133, 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку успадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві 11.08.2009 року, адреса: АДРЕСА_2 )
Відповідач: Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області (ЄДРПОУ 04359488, адреса: 07330, Київська область, Вишгородський район, смт. Димер, вул. Соборна, буд. 19)
Головуючий М.Б. Баличева