30 липня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/5746/21
Провадження № 11-кп/4820/514/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому та в режимі відеоконференції виділене провадження у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.ч.1,2,3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.2 ст.317, ст.348 КК України, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 липня 2024 року,
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 22 липня 2024 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 до 19 вересня 2024 року включно.
Продовжуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд мотивував своє рішення тим, що на даний час жоден інший із запобіжних заходів не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 22 липня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою обрати йому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Уважав, що вказана ухвала суду є незаконною та необґрунтованою.
Зауважував, що він тримається під вартою майже 4 роки, що є протиправно та невиправдано тривалим строком ув'язнення особи.
Зазначав, що клопотання сторони обвинувачення про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ухвали суду щодо нього є шаблонними та ідентичними.
Стверджував, що він не має наміру переховуватися від суду, впливати на свідків, потерпілих, тим більше вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Крім того, посилався на те, що судом не взято до уваги, що він має постійне місце проживання, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, має на вихованні двох неповнолітніх дітей та матір похилого віку.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги; обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів; заперечення прокурора ОСОБА_5 , який просив залишити апеляційну скаргу без задоволення; перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.
Установлено, що на розгляді Хмельницького міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.ч.1,2,3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.2 ст.317, ст.348 КК України.
У ході досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_6 було обрано та ухвалою суду під час судового провадження продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19 вересня 2024 року включно.
У судовому засіданні суду першої інстанції 22 липня 2024 року прокурором було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 на 60 діб, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: переховування від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити займатися злочинною діяльністю.
На думку суду першої інстанції, прокурор довів, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які не зменшилися, що у свою чергу давало підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів приходить до висновку, що прокурором було наведено достатньо підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .
Так, відповідно до вимог ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У відповідності з приписами ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Обґрунтовано взято до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушеннях, які за своїм характером становлять особливу суспільну небезпеку та за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
Крім того, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема: можливість переховування від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення є доведеними і вони виключають на даний час можливість зміни запобіжного заходу на більш м'який.
На думку колегії суддів, не знайшли свого підтвердження доводи, зазначені в апеляційній скарзі обвинуваченого.
Суд першої інстанції врахував обставини, на які зверталася увага в апеляційній скарзі.
Отже, суд першої інстанції мотивовано прийшов до висновку про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що виправдовують тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою обвинуваченого, враховуючи всі обставини вчиненого кримінального правопорушення, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та не забезпечать належної процесуальної поведінки і виконання ним покладених процесуальних обов'язків.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини - суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Також у своїх рішеннях суд зазначав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
У відповідності з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Матеріали клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містять достатні обставини та дані.
Більш м'який запобіжний захід, на переконання колегії суддів, не забезпечить та не буде сприяти належній процесуальній поведінці обвинуваченого ОСОБА_6 .
Колегія суддів зазначає, що встановлені судом першої інстанції ризики є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження при перегляді справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого суду.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 404, 407 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 липня 2024 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3