01 серпня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/7759/24
Провадження № 22-ц/4820/1419/24
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватне акціонерне товариство «Просто-Страхування», про відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «АРКС» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2024 року (суддя Карплюк О.І.).
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд
В березні 2024 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулось до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватне акціонерне товариство «Просто-Страхування», про відшкодування шкоди.
В обґрунтування позову зазначало, що між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №124386Га/05АВ. Предметом даного договору були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "Dacia", державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідно до умов договору страхування позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.
08 травня 2023 року трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Dacia», державний номерний знак НОМЕР_1 , та транспортного засобу «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Згідно з постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.05.2023 по справі № 686/12003/23, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
До AT «СК «АРКС» із заявою про настання страхового випадку звернулась потерпіла особа. AT «СК «АРКС» здійснила виплату страхового відшкодування згідно страхового акту № ARX3663429 у розмірі 62594,55 грн.
Цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП, який керував транспортним засобом «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_2 , на дату ДТП була застрахована у ПАТ «ПРОСТО-страхування» згідно і полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР2740135.
ПАТ «ПРОСТО-страхування» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 53208,39 грн. Отже, сума, яка підлягає стягненню із відповідача складає 9386,16 грн.
Враховуючи вище викладене, просить стягнути з ОСОБА_1 9386,16 грн грн. завданих збитків та 3028 грн витрат по сплаті судового збору.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями суду першої інстанції, в поданій апеляційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.
Доводи зводяться до того, що позивачем сплачено на користь потерпілого вартість ремонтних робіт пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля у розмірі 62594,55 грн на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту №124386Га/05АВ. Страховиком винуватця ДТП сплачено позивачу 53208,39 грн за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР2740135, на відшкодування витрат пов'язаних з відновлюваним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.
Посилаючись на статті 22, 993, 1192, 1194 ЦК України, статтю 27 ЗУ "Про страхування", статті 9, 12, 22, 29 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", висновки ВС у справах №352/1384/18, №464/1937/16, стверджує, що різниця між фактичними витратами на ремонт автомобіля потерпілого та сумою відшкодованою страховиком винуватця ДТП підлягає стягненню з відповідача.
Представник відповідача ОСОБА_3 подав відзив на апеляційну скаргу та вказав, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки обов'язок з відшкодування шкоди в межах страхового ліміту покладається на страховика. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок з відшкодування шкоди в межах страхового ліміту покладається на страховика.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись з таких підстав.
Судом встановлено, що 23.03.2023 між між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №124386Га/05АВ. Предметом даного договору були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "Dacia", державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідно до умов Договору страхування позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування (а.с. 9-17).
Згідно постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.05.2023 по справі № 686/12003/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу «Dacia», державний номерний знак НОМЕР_1 , та транспортного засобу "Hyundai", державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , яка трапилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6-8).
Власник пошкодженого автомобіля «Dacia», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «СК «АРКС» за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 124386Га/05АВ від 23.03.2023 для виплати йому страхового відшкодування як потерпілій особі.(а.с. 18-27).
Згідно страхового акту № ARX3663429 від 17.05.2023 та розрахунку страхового відшкодування, наданого АТ «СК «АРКС» сума збитку в розмірі 62594,55 грн визначена на підставі рахунку ТОВ «ТД «Фаворит Авто» № СФА-С-729 від 12.05.2023. (а.с. 28, 29).
AT «СК «АРКС» здійснила виплату страхового відшкодування ТОВ «ТД «Фаворит Авто» у розмірі 62594,55 грн, що підтверджується платіжним дорученням №973306 від 19.05.2023 (а.с. 30).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_2 , на дату ДТП була застрахована у ПАТ «ПРОСТО-страхування» згідно і полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР2740135. (а.с. 33).
ПАТ «ПРОСТО-страхування» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 53208,39 грн на відшкодування витрат пов'язаних з відновлюваним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу (а.с. 31).
Представник АТ «СК «АРКС» звернувся із заявою-претензією до ОСОБА_1 про перерахування 9386,16 грн на їхні банківські реквізити (а.с. 32).
Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України, реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України "Про страхування", з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
У преамбулі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вказано, що цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Натомість відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону.
Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування", до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).
У справі, яка переглядається, позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов'язання за договором добровільного страхування, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.
У зв'язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв'язку із завданням шкоди відповідачем, в порядку суброгації.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За змістом частини першої статті 28, статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.
З наведеного вбачається, що обов'язком страховика є відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу і за обставин даної справи у страховика відповідача (за договором між страховими компаніями у страховика позивача) не виникло обов'язку щодо повного відшкодування шкоди в межах ліміту відповідальності.
Різниця між виплаченою позивачу страховиком відповідача сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого у ДТП, зумовлена законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, зокрема, врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
Тому саме відповідач, як особа винна у вчиненні ДТП, зобов'язаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України щодо відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Таким чином, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов'язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно зі статтею 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.
Аналогічні по суті висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц (провадження № 61-1156св18), від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц (провадження № 61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18 (провадження № 61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-12032св19).
Отже, виплата ПАТ «ПРОСТО-страхування» у розмірі меншому ніж фактично завдана шкода не зобов'язує позивача оскаржувати її розмір, якщо ж на думку винуватця ДТП його страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому, а у даному випадку страховику потерпілого, страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу відповідальності винуватця ДТП такі дії страховика можуть бути оскаржені самим відповідачем.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суд, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у постанові від 20 березня 2018 року у справі № 911/482/17.
Згідно платіжного доручення № 973306 від 19.05.2023 AT «СК «АРКС» здійснила виплату страхового відшкодування ТОВ «ТД «Фаворит Авто» у розмірі 62594,55 грн.
ПАТ «ПРОСТО-страхування» сплатило позивачу 53208,39 грн страхового відшкодування визначеного відповідно до ст.ст. 12, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" .
Враховуючи встановлені обставини, викладені норми законодавства та правові позиції Верховного Суду у подібних справах, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" про стягнення з ОСОБА_1 9386,16 грн, які є різницею між отриманим страховим відшкодуванням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та фактичними витратами на ремонт забезпеченого авто місцевим судом відхилені безпідставно.
За таких обставин, суд першої інстанції не дотримався норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції до скасування з ухваленням нового рішення відповідно до заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати в виді сплаченого судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягають стягненню з відповідача, а саме 7570 грн (3028 грн + 4542 грн).
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» задовольнити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «АРКС» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» 9386,16 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «АРКС» 7570 грн судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 01 серпня 2024 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай