01 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 369/4010/22
провадження № 61-9569ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
03 липня 2024 року через підсистему Електронний суд ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року у цивільній справі № 369/4010/22.
За змістом частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків шляхом:
1) подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення цього строку та доказів, які їх підтверджують.
2) надання доказів надсилання листом з описом вкладення ОСОБА_2 касаційної скарги або доказів доставки їй вказаних документів до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд або доказів вручення їм вказаних документів особисто під підпис.
28 липня 2024 року через підсистему Електронний суд ОСОБА_1 подав
заяву, а також докази надсилання листом з описом вкладення ОСОБА_2 касаційної скарги.
Разом із тим, залишаючи без руху касаційну скаргу, Верховний Суд в ухвалі
від 19 липня 2024 року вказав про необхідність подання ОСОБА_1 заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення цього строку та доказів, які їх підтверджують.
Натомість, помилково вважаючи, що касаційна скарга подана ним 03 липня 2024 року в межах строку визначеного процесуальним законом, хоча
Верховний Суд ухвалі від 19 липня 2024 року вказував на пропуск ним строку на касаційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду
Київської області від 03 листопада 2022 року та постанову Київського
апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 заяву про
поновлення строку не подав.
Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що 11 грудня 2023 року ОСОБА_1 вперше подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року у справі № 369/4010/22.
Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2024 року (касаційне провадження № 61-17626ск23) касаційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвалу Верховного Суду від 23 лютого 2024 року доставлено 27 лютого 2024 року до електронного кабінету ОСОБА_1 , що ним не заперечується.
Таким чином ухвала Верховного Суду від 23 лютого 2024 року вважається врученою ОСОБА_1 27 лютого 2024 року, незалежно від дати її отримання поштою.
19 квітня 2024 року через підсистему Електронний суд ОСОБА_1 вдруге подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року.
Доводи ОСОБА_1 , про те, що після повернення касаційної скарги ухвалою від 23 лютого 2024 року, він повторно подав касаційну скаргу 05 березня
2024 року нічим не підтверджені.
Отже, за наявними наразі в розпорядженні суду матеріалами, отримавши
27 лютого 2024 року ухвалу Верховного Суду від 23 лютого 2024 року, заявник повторно подав касаційну скаргу більш ніж через півтора місяці - 19 квітня 2024 року.
Причини зволікання із повторним поданням скарги до 19 квітня 2024 рокузаявником не наведені.
За загальним правилом, повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до Верховного Суду, однак, очевидно, що таке повторне звернення має бути здійснене без надмірного зволікання.
Верховний Суд в ухвалі від 22 березня 2023 року в справі № 640/9792/20 звертав увагу, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку скаржника є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року (касаційне провадження
№ 61-5851ск24) касаційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику.
06 травня 2024 року ОСОБА_1 втретє подав касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада
2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2024 року (касаційне провадження № 61-6677ск24) касаційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику.
03 липня 2024 року ОСОБА_1 вчетверте подав касаційну скаргу.
За змістом частини другої та четвертої статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов'язаних вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У разі подання клопотання про поновлення пропущеного строку заявник повинен одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
За змістом частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений з ініціативи суду.
Наведені обставини свідчать про необхідність продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги, які мають бути усунені заявником шляхом подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення цього строку та доказів, які їх підтверджують з врахуванням роз'яснень викладених в цій ухвалі, зокрема ОСОБА_1 необхідно зазначити причини зволікання із поданням скарги до 19 квітня 2024 року, після отримання у лютому 2024 року ухвали Верховного Суду від 23 лютого 2024 року про повернення скарги.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 127, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Продовжити ОСОБА_1 до 20 серпня 2024 року строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі, якщо заяву про поновлення строку не буде подано в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович