31 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 918/264/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В.(головуючої), Ємця А. А та Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Оператор ГТС)
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024
за позовом Оператора
до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз"
про стягнення 527 745, 87 грн,
Оператор ГТС 19.07.2024 (через систему "Електронний суд") звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 зі справи № 918/264/24 в частині зміни рішення господарського суду Рівненської області від 30.04.2024, а рішення від 30.04.2024 залишити в силі.
Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 ГПК України.
Згідно з частиною сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Позов у цій справі було подано у 2024 році, де відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року був визначений у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості у розмірі 527 745, 87 грн за договором про транспортування природного газу, а, отже, з огляду на наведені норми, ціна позову у даній справі не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, рішенням господарського суду Рівненської області від 30.04.2024 у справі №918/264/24 задоволено позов Оператора ГТС до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" про стягнення 527 745, 87 грн.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024, зокрема: апеляційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" на рішення господарського суду Рівненської області від 30.04.2024 у справі №918/264/24 задоволено частково; рішення господарського суду Рівненської області від 30.04.2024 у справі №918/264/24 змінено в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення 343 974,72 грн пені з викладенням пункту 2 резолютивної частини рішення у редакції, згідно з якою з акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" стягнуто на користь Оператора ГТС 33 243, 97 грн 3% річних, 171 987,36 грн пені, 150 527,18 грн інфляційних втрат та 7 916, 19 грн судового збору. В стягненні 171 987,36 грн пені відмовлено.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у підпунктах "а", "б", "в" та "г" цієї ж норми.
При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених згаданими підпунктами пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
Однак наявності таких випадків з обставин даної справи не вбачається, а скаржником у касаційній скарзі не наведено обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
З урахуванням зазначеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Оператора ГТС на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись частиною п'ятою статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 зі справи № 918/264/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя А. Ємець
Суддя Т. Малашенкова