Справа № 477/1753/24 Провадження № 3/477/1179/24
29 липня 2024 р. м. Миколаїв
Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Полішко В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області державної служби України з безпеки на транспорті, про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, паспорт № НОМЕР_1 від 05 вересня 2019 року,
до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 164 КУпАП,
08 липня 2024 року на адресу суду надійшла справа про адміністративне правопорушення №477/1753/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 164 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 01 травня 2024 року, №ПП, 001001, 01 травня 2024 року близько 11-31 години ОСОБА_1 на автодорозі М-11, сполучення «Дніпро-Миколаїв» проводив господарську діяльність, а саме: перевозив пасажирів на таксі - автомобілі марки «Сітроєн», державний номер НОМЕР_2 , без одержання на це ліцензії, чим порушив вимоги Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 1 статті 164 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи судом повідомлений своєчасно за місцем проживання. Він був присутній при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, був повідомлений про розгляд справи Жовтневим районним судом Миколаївської області.
Виклики до суду направлялися за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , тому він вважається належним чином повідомленим про дату, місце та час розгляд справи.
Відповідно до статті 268 КУпАП явка особи при розгляді цієї справи не визначена як обов'язкова.
З огляду на вказане, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 164 КУпАП настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно зі статтею 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Разом з тим матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність - надавав послуги.
У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, кому саме ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення пасажирів та яку виручку він отримав від надання цих послуг.
Матеріали справи не містять відповідних даних та доказів на підтвердження вищезазначене.
Слід зазначити, що диспозиція статті 164 КУпАП має бланкетний характер, який полягає в неповному викладенні правової норми у статті нормативно-правового акта і при цьому при складанні протоколу необхідно робити посилання на інші нормативні акти, які порушено правопорушником..
Таким чином, аналізуючи вищенаведене, слід дійти висновку, що у протоколі про адміністративне правопорушення, №ПП 001001 від 01 травня 2024 року, не викладено суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а також відсутні докази на підтвердження дій, що ставляться особі у провину, а саме: надання послуг з перевезення пасажирів, не маючи на це ліцензії.
Крім цього, господарська діяльність передбачає систематичну реалізацію та одержання прибутку від перевезення пасажирів, в свою чергу матеріали справи не містять відповідних доказів. Відсутні будь-які письмові пояснення свідків з цього приводу.
З огляду на протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення дій одноразово - 01 травня 2024 року, в той час, як господарська діяльність передбачає вчинення систематичних дій та протягом певного періоду.
Таким чином, виходячи із зазначеного, вбачається, що викладена фабула адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП, не відповідає кваліфікуючим ознакам адміністративного правопорушення, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 .
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 252 КУпАП України визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі статтею 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Матеріали справи містять лише протокол про адміністративне правопорушення, копію посвідчення водія ОСОБА_1 , копію технічного паспорту та фото автомобіля, на даху якого розміщений знак таксі. Разом з тим, з огляду на технічний паспорт автомобіля, то він належить ОСОБА_2 .
Таким чином, враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного порушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП, оскільки належних та допустимих доказів, які підтверджують зайняття ним господарської діяльності не надано.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись статтями 247, 284 КУпАП,
Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП, закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена через Жовтневий районний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.В.Полішко