Справа № 560/17744/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
31 липня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 до Хмельницька митниця про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив:
визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000179/2 від 04.08.2023;
визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000199/2 від 17.08.2023;
визнати протиправною відмову Хмельницькою митниці від 21.09.2023 №7.26-1/15/13/4037 у скасуванні та залишенні без змін рішень про коригування митної вартості товарів Хмельницької митниці №UA400000/2023/000179/2 від 04.08.2023;
визнати протиправною відмову Хмельницькою митниці від 21.09.2023 №7.26-1/15/13/4036 у скасуванні та залишенні без змін рішень про коригування митної вартості товарів Хмельницької митниці №UA400000/2023/000199/2 від 17.08.2023.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.12.2023 позов задоволено повістю.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що документи, подані декларантом разом з митною декларацією на виконання ч. 2 ст. 53 МК України містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що встановлення митним органом різниці в ціні свідчить про наявність підстав для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред'явлено товари. Виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю тотожних товарів згідно з інформаційними ресурсами мережі Інтернет, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інформаційних ресурсів». Як вбачається з долучених до матеріалів справи доказів, відповідач не вказав ні конкретних обставини, які викликали відповідні сумніви (а сумніви не були обґрунтованими, в розумінні хоча б одної із трьох підстав, визначених законодавством), ні причин неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, ні документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
При цьому позивачем зазначено, що банківські платіжні доручення містять усі обов'язкові реквізити, передбачені законодавством, а тому є підтверджуючими документами, що посвідчують здійснену позивачем на рахунок контрагента «TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD» оплату за товар, що поставляється. Враховуючи вищенаведене, зазначені банківські документи можливо ідентифікувати із даною поставкою товарів.
Подані декларантом заявника документи підтверджують транспортно-експедиційні послуги.
Розбіжність в номері рахунку-фактури у копії митної декларації країни відправлення та номеру рахунку-фактури, поданому до митного оформлення спростовується законодавством Туреччини щодо порядку заповнення графи 44 МД.
Вказано також, що поданий до митного контролю висновок торгово-промислові палати є чинним, виданий експертом у межах компетенції та повноважень та не скасований у встановленому законом порядку та не піддавався рецензуванню
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою суду від 12.02.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
01.01.04.2023 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та компанією «TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD. STI», Туреччина укладено зовнішньоекономічний Контракт №UA01042023 від 01.04.2023 року, відповідно до якого предметом є те, що продавець доставляє, а покупець приймає та оплачує встановлений набір меблів (далі - товари), в асортименті та кількості відповідно до відповідних Додатків, підписаних сторонами, які є невід'ємними частинами цього Договору.
На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №UA01042023 від 01.04.2023 згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №TAS2023000000213 від 29.07.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 19700,00 доларів США.
Контрагент з метою митного оформлення вказаного товару 04.08.2023 подав до Хмельницької митниці електронну митну декларацію №23UA400040025904U1, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (набори меблів).
Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA400040025904U1 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний контракт №UA01042023 від 01.04.2023; Додаток №2 від 21.07.2023 до зовнішньоекономічного контракту №UA01042023 від 01.04.2023; Рахунок-проформа №18 від 21.07.2023; Рахунок-фактура №TAS2023000000213 від 29.07.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №MUR107 від 26.07.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №107JBKLN7 від 26.07.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №MUR109 від 01.08.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №109JBKLN8 від 01.08.2023; Договір про перевезення №UA01042023 від 01.04.2023; Заявка на транспортні послуги №4 від 29.07.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №HL22023000000074 від 31.07.2023; Автотранспортна накладна б/н від 29.07.2023 р.; Копія митної декларації країни відправлення №23060600EX00026423 від 29.07.2023; Довідка про транспортні витрати №694 від 31.07.2023; Висновок експерта №0094 від 03.08.2023 р; Прайс-лист б/н від 01.07.2023; Видаткові накладні.
За наслідками опрацювання наданих документів Хмельницька митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту такого змісту: «Документи, подані згідно ч. 2 ст. 53 МКУ містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації виробника товару; 3) висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або біржових організацій про вартість товару або сировини».
В свою чергу, декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.
04.08.2023 митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000179/2.
На виконання вимог рішення про коригування митної вартості декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA400040025972U5 та 04.08.2023 вона оформлена Хмельницькою митницею.
Надалі, позивач відповідно до п. 9 ст. 55 МК України, заявив вимогу винести письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасувати зазначене рішення про коригування митної вартості товарів, а також повернути (вивільнити) фінансову гарантію у розмірі 328576, 19 грн..
У відповідь на цю заяву Хмельницькою митницею 21 вересня 2023 був надісланий лист №7.26-1/15/13/4037, яким відмовлено у скасуванні та залишено без змін рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2023/000179/2.
21.07.2023 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та компанією «HOMELY EXPORT - ABDUL LATIF ARAKI», Туреччина укладено зовнішньоекономічний Контракт №UA21072023 від 21.07.2023 відповідно до якого предметом є те, що продавець продає, а покупець купує та оплачує трикотажні полотна та інші тканини (далі - товар), опис якого наведений в специфікації, який є невід'ємною частиною контракту.
На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №UA21072023 від 21.07.2023 року, згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №ALA2023000000003 від 11.08.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 22325,00 доларів США.
Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 16.08.2023 подав до Хмельницької митниці електронну митну декларацію №23UA400040027253U1, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 - набори меблів).
Водночас, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA400040027253U1 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний контракт №UA21072023 від 21.07.2023; Специфікація №1 до зовнішньоекономічного контракту №UA21072023 від 21.07.2023; Рахунок-проформа №2023153 від 21.07.2023; Рахунок-фактура №ALA2023000000003 від 11.08.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №MUR108 від 27.07.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №108JBKLN7 від 27.07.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №MUR110 від 11.08.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №110JBKLN8 від 11.08.2023; Договір про перевезення №UA01042023 від 01.04.2023; Заявка на транспортні послуги №5 від 10.08.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №HL22023000000080 від 15.08.2023; Автотранспортна накладна №22142 від 11.08.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23060600EX00028087 від 11.08.2023; Довідка про транспортні витрати №698 від 15.08.2023; Висновок експерта №0099 від 15.08.2023; Прайс-лист б/н від 01.07.2023; Видаткові накладні.
За результатами опрацювання наданих документів Хмельницька митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту такого змісту: «Документи, подані згідно ч. 2 ст. 53 МКУ містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Відповідно до ч. 3 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації виробника товару; 3) висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або біржових організацій про вартість товару або сировини».
В свою чергу, декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.
17.08.2023 митний орган прийняв оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000199/2
На виконання вимог рішення про коригування митної вартості декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA400040027456U3, та 17.08.2023 вона була оформлена Хмельницькою митницею.
Надалі позивач відповідно до п. 9 ст. 55 МК України, просив винести письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасувати зазначене рішення про коригування митної вартості товарів, а також повернути (вивільнити) фінансову гарантію у розмірі 141925,66 грн.
У відповідь на вказану заяву, Хмельницькою митницею 21 вересня 2023 надісланий лист №7.26-2/15/13/4036, яким відмовлено у скасуванні та залишено без змін рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000199/2.
Вважаючи рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. ч. 4 та 5 ст. 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з ч. 1 та 2 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 5 статті 54 МК України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Отже митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Поряд з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14.
Згідно матеріалів справи в оскарженому рішенні про коригування митної вартості від 04.08.2023 №UA400000/2023/000179/2 відповідач зазначив наступне:
1. SWIFT код зазначений в проформі та інвойсі не відповідає SWIFT коду зазначеному в платіжних інструкціях та у контракті.
SWIFT-код використовується для ідентифікації банківської мережі одержувача, разом з іншою інформацією, як от ідентифікатор банку та номер рахунку. У поєднанні ці реквізити дозволяють точно визначити, кому і куди повинні бути перераховані гроші.
Зовнішньоекономічний контракт № UA01042023 від 01.04.2023 чітко містить банківські реквізити як продавця, так і покупця. Зокрема, SWIFT-коди турецького та українського банків.
Також рахунок-проформа №18 від 21.07.2023 та рахунок-фактура (інвойс) №TAS2023000000213 від 29.07.2023 виставлені турецьким контрагентом TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD.STI. Таким чином, у зазначених документах вказано SWIFT-код турецького банку, де у продавця відкритий банківський рахунок, на який мають бути зараховані грошові кошти за придбаний товар.
У той же час, у банківських платіжних інструкціях №MUR107 та №MUR109 міститься SWIFT-код українського банку, оскільки оплата інвойсу здійснюється імпортером (покупцем) - ФОП ОСОБА_1 , який має відкритий рахунок в українському банку.
Вказані платежі є проведені банківськими установами, а тому усі кошти, які проплачені за інвойсом є зараховані на банківський рахунок турецького контрагента.
2. В копії МД країни відправлення зазначено номера фактур, які до митного оформлення не подано.
У своїй діяльності митні органи Туреччини керуються циркуляром Прем'єр-міністра №2012/6 про систему «Єдиного вікна» в митних службах та циркуляром від 30.06.2017 під номером 2017/7 щодо застосування електронного рахунка-фактури у системі «Єдине вікно», відповідно до якого у рамках Циркуляру Прем'єр-міністра №2012/6 «Система єдиного вікна в митній службі», опублікованого в «Офіційному віснику» від 20.03.2012 під №28239, під координацією Міністерства митниці та торгівлі Турецької Республіки продовжуються роботи з розширення системи «Єдине вікно». У цьому контексті, завершивши технічну роботу між Міністерством митниці та торгівлі Турецької Республіки та Мінфіном щодо передачі в електронному вигляді рахунків-фактур, заявлених у 44-й графі митної декларації при здійсненні експортних операцій, з 01.07.2017 рахунки-фактури, які виписуються в рамках експортних операцій зобов'язаними сторонами, зареєстрованими у програмі електронного рахунку-фактури, затверджено до виписки у вигляді електронних рахунків та включення до системи «Єдиного вікна».
У пункті 3 Циркуляру зазначено: для експортних рахунків-фактур, які створюються та надсилаються до нашого міністерства в електронній формі, в електронному вигляді генерується 23-значний контрольний номер. Сформований 23-значний контрольний номер повідомляється платнику податків, який виставляє експортний рахунок-фактуру через Портал нашого Міністерства митниці та торгівлі.
Відповідно до пункту 4 Циркуляру після входу на портал електронних рахунків-фактур Міністерства митниці та торгівлі Турецької Республіки зобов'язана сторона зможе переглянути за допомогою опції запиту рахунка-фактури за "№ ЕЕТ" та «ідентифікаційним номером платника податків», отриманими в Управлінні доходів, 23-значний ідентифікатор, створений у системі «Єдиного вікна» та використаний у митній декларації.
Згідно з пунктом 5 Циркуляру 23-значний ідентифікаційний номер документа, що відображається на порталі електронних рахунків-фактур Міністерства митниці та торгівлі Турецької Республіки, буде задекларований платником податків у полях «номер документа» та «дата документа», код документа 0886 у 44-й графі відповідної митної декларації платника, до прикладу, у вигляді 17243160110886000000888/1, 17243160110886000000112/2 тощо.
Відповідно до пункту 6 Циркуляру оскільки інформація про зазначені документи буде в електронному середовищі, документ із мокрим підписом у додатку до декларації не вимагається. У разі необхідності під час митних процедур можна запитати зміст документа на порталі електронних рахунків-фактур Міністерства митниці та торгівлі Турецької Республіки через систему "Єдине вікно".
Відтак судом першої інстанції вірно вказано, що розбіжність в номері рахунку-фактури у копії митної декларації країни відправлення та номеру рахунку-фактури, поданому до митного оформлення спростовується законодавством Туреччини щодо порядку заповнення графи 44 МД.
3. Наявні розбіжності в частині перевізника товару та особи з якою укладено договір транспортування.
Заявником укладено Контракт на транспортні послуги №UA01042023 від 01.04.2023 року із перевізником «HELEN TASIMACILIK SAN. VE TIC. LTD. STI».
Вказаний Контракт подавався до митного контролю і предметом його є планування, організація перевезень у міжнародному сполученні.
З цього вбачається, що перевізник «HELEN TASIMACILIK SAN. VE TIC. LTD. STI» може залучати задля виконання своїх зобов'язань третіх осіб.
Відтак, до Заяви у порядку ст. 55 МК України позивачем було долучено Договір-Заявку на перевезення б/н від 29.07.2023 між «HELEN TASIMACILIK SAN. VE TIC. LTD. STI» (замовник) та «OGUZBEY ERDOGAN ULUSLARARASI TASIMACILIK IC VE DIS TIC. LTD. STI» (виконавець), де останній виконує перевезення за маршрутом Туреччина - Україна. Про даний факт свідчить печатка у графі 16 та 23 CMR б/н від 29.07.2023.
4. Висновок ТПП не містить опису та аналізу зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки: викладу змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок, а також інших інформаційних джерел, які роз'яснюють та підтверджують вартість товару.
Щодо висновку експертного товарознавчого дослідження, то відповідно до приписів ч. 1 ст. 327 МК України, митниці органи наділені правом залучати спеціалістів та експертів для участі у здійсненні митного оформлення.
У статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачена можливість проведення рецензування звіту про оцінку майна, а саме рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
Частина 2 статті 4 цього закону зазначає, що оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах, як рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати України», методичні та експертні документи, видані Торгово-промисловою палатою в межах її повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
Поданий до митного контролю висновок торгово-промислові палати є чинним, виданий експертом у межах компетенції та повноважень та не скасований у встановленому законом порядку та не піддавався рецензуванню.
5. Пунктом 4.1. договору на транспортні послуги передбачено страхування, що не відповідає інформації зазначеній у довідці про транспортні витрати, де зазначено, що вантаж не страхувався.
Пункт 4.1.5. Контракту про транспортні послуги №UA01042023 від 01.04.2023 передбачає страхування виключно транспортних засобів.
Отже, у даному випадку вказаний пункт Контракту про транспортні послуги №UA01042023 від 01.04.2023 стосується страхування вищевказаних транспортних засобів, які здійснюють перевезення.
Пункт 4.1.8 Контракту про перевезення №UA01042023 від 01.04.2023 передбачає, що лише за письмовою інструкцією перевізник здійснює страхування вантажу від свого імені за рахунок і на користь замовника.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що Довідка б/н від 29.07.2023 підтверджує, що страхування не здійснювалось взагалі, а тому немає і жодної письмової інструкції.
Обрані контрагентами умови поставки EXW не передбачають обов'язкового страхування вантажу, а тому страхування товару не проводилось.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України вимоги щодо надання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, передбачені лише для випадків, якщо страхування здійснювалося.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у митного органу немає підстав вимагати документи щодо операцій, які не виконувались сторонами контракту та які не є обов'язковими при зазначених у митній декларації умовах поставки.
6. Сума здійсненої оплати згідно поданих до митного оформлення платіжних інструкцій (39400 дол. США) не відповідає заявленій до митного оформлення вартості товару (19700 дол. США), при цьому у двох платіжних інструкціях відсутні відмітки банківської установи.
Вказане зауваження митного органу не відповідає дійсності, з огляду на наступне.
Сума 39400 дол. США - це загальна сума по платіжних інструкціях №MUR107 від 26.07.2023, №107JBKLN7 від 26.07.2023, №MUR109 від 01.08.2023, №109JBKLN8 від 01.08.2023.
При цьому до митного оформлення декларантом позивача подавались банківські платіжні документи:
- №MUR107 від 26.07.2023 (платіжна інструкція в іноземній валюті із SWIFT-системи) та №107JBKLN7 від 26.07.2023 (платіжна інструкції з інтернет-банкінгу). Обидві платіжки стосуються одного банківського переказу на суму 5910 дол. США. Тобто, це передоплата за товар по Контракту №UA01042023 від 01.04.2023./;
- №MUR109 від 01.08.2023 (платіжна інструкція в іноземній валюті із SWIFT-системи) та №109JBKLN8 від 01.08.2023 (платіжна інструкції з інтернет-банкінгу). Обидві платіжки стосуються одного банківського переказу на суму 13790 дол. США. А саме, це післяплата за товар по Контракту №UA01042023 від 01.04.2023.
Таким чином, сума платіжних документів №MUR107 від 26.07.2023 (платіжна інструкція в іноземній валюті із SWIFT-системи) та №MUR109 від 01.08.2023 (платіжна інструкція в іноземній валюті із SWIFT-системи) складає: 5910 дол. США + 13790 дол. США і дорівнює 19700 дол. США (або №107JBKLN7 від 26.07.2023 (платіжна інструкції з інтернет-банкінгу) та №109JBKLN8 від 01.08.2023 (платіжна інструкції з інтернет-банкінгу складає: 5910 дол. США + 13790 дол. США і дорівнює 19700 дол. США), що відповідає фактурній вартості товарів.
Суд першої інстанції вірно встановлено, що платіжні інструкції №MUR107 від 26.07.2023 та №107JBKLN7 від 26.07.2023 дублюють одне одну. Так само як і платіжні інструкції №MUR109 від 01.08.2023 та №109JBKLN8 від 01.08.2023. Підтвердженням вказаного є те, що рахунки платника та одержувача, сума, призначення платежу повністю співпадають.
Щодо доводів скаржника про відсутності відмітки банківської установи слід вказати наступне.
На платіжних інструкціях №107JBKLN7 від 26.07.2023 та №109JBKLN8 від 01.08.2023 наявна електронна печатка та підпис надавача платіжних послуг АТ КБ «Приватбанк».
Судом першої інстанції вірно враховано, що Господарський кодекс України, а саме ч. 1 ст. 58-1, передбачає, що суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.
Частиною 7 статті 40 Закону України «Про платіжні послуги», Національний банк України у своїх нормативно-правових актах визначає обов'язкові реквізити платіжних інструкцій, особливості їх оформлення, захисту, прийняття до виконання.
Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затверджена Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 №163 (далі - Інструкція №163), у пункті 37 передбачає, що платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов'язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис(и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача. Платник заповнює обов'язкові реквізити платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, від руки/із застосуванням технічних засобів або надавач платіжних послуг платника за згодою платника заповнює платіжну інструкцію із застосуванням технічних засобів. Правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника із застосуванням технічних засобів платник засвідчує власноручним/електронним підписом.
Інструкцією №163, передбачено Додаток - Указівки щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі. У даних Указівках не вказано, що платіжна інструкція повинна містити обов'язковий реквізит - печатку надавача платіжних послуг (банківської установи). Зазначено, що використання печатки платником та отримувачем не є обов'язковим.
Враховуючи викладене, платіжні інструкції №MUR107 від 26.07.2023 та №MUR109 від 01.08.2023 містять усі обов'язкові реквізити, передбачені законодавством, а тому є підтверджуючими документами, що посвідчують здійснені імпортером оплати за товари.
Посадова особа митного органу, не враховує, що декларантом позивача разом із платіжною інструкцією №MUR107 від 26.07.2023 подавалась й платіжна інструкції з інтернет-банкінгу №107JBKLN7 від 26.07.2023, яка містить печатку банківської установи. А також із платіжною інструкцією №MUR109 від 01.08.2023 подавалась й платіжна інструкції з інтернет-банкінгу №109JBKLN8 від 01.08.2023, яка теж містить печатку банківської установи.
7. Оплата здійснена 01.08.2023 відповідно до платіжних інструкцій, не відповідає умовам оплати, визначеним у додатку до контракту, яким передбачено оплату перед відправкою (29.07.2023).
Слід зазначити, що згідно із Додатком №2 до Контракту №UA01042023 від 01.04.2023 умови оплати: 30% попередня оплата по отриманню рахунку від продавця; 70% перед завантаженням продукції буде сплачена загальна сума.
Підтвердженням здійснення 30% передоплати на суму 5910 дол. США є банківські платіжні документи №MUR107 від 26.07.2023 (платіжна інструкції з інтернет-банкінгу) та №107JBKLN7 від 26.07.2023 (платіжна інструкція в іноземній валюті із SWIFT-системи). Обидві платіжки стосуються одного банківського переказу на суму 5910 дол. США.
Підтвердженням здійснення 70% післяплати на суму 13790 дол. США є банківські платіжні документи №MUR109 від 01.08.2023 (платіжна інструкція в іноземній валюті із SWIFT-системи) та №109JBKLN8 від 01.08.2023 (платіжна інструкції з інтернет-банкінгу). Обидві платіжки стосуються одного банківського переказу на суму 13790 дол. США.
Таким чином, загальна сума товарів (19700 дол. США) на час митного оформлення (04.08.2023) була повністю проплачена, про що свідчать вищенаведені банківські платіжні документи. Тому незрозумілим є яким чином умови оплати впливають на визначення складових митної вартості товарів.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
8. Пунктом 2.2.1 Контракту визначено, що оплата товару здійснюється відповідно до Договору та Конвенції, остання з яких до митного оформлення не надано.
Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів - багатостороння міжнародна угода, що має на меті уніфікацію правил міжнародної торгівлі. Таким чином, якщо виникають колізії у застосуванні законів різних держав, сторони керуються вказаною Конвенцією, посилання на яку міститься на офіційному інтернет-джерелі (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_003#Text).
9. Заявлений декларантом рівень митної вартості товару (1,48 дол. США) не відповідає рівню митної вартості подібних товарів (від 4,42 дол.США/кг) за яким здійснюється митне оформлення на інших митницях Держмитслужби у максимально наближений час.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
При цьому потрібно зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
При цьому, пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це у свою чергу обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару.
Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 Митного кодексу України.
10. Документи не містять всіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товару, визначених частиною 10 статті 58 МКУ в тому числі витрат на навантаження, пакування, маркування та страхування.
З огляду на обрані позивачем умови поставки (EXW), продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для надання товару в розпорядження покупця.
Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно надавати у розпорядження товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.
Тобто передбачено, що вартість упаковки входить в ціну товару.
Вказаний пункт договору узгоджуються з умовами поставки EXW та означає те, що у вартості кожного товару вже включені витрати на упаковку товару, маркування та завантаження на складі продавця.
Обрані контрагентами умови поставки EXW також не передбачають обов'язкового страхування вантажу, а тому страхування товару не проводилось.
Згідно із Довідкою б/н від 29.07.2023 від перевізника, витрати на навантаження включаються у суму перевезення відповідно до Договору-Заявки на перевезення від 29.07.2023.
В оскарженому рішенні про коригування митної вартості від 17.08.2023 №UA400000/2023/000199/2 відповідач зазначив наступне:
1. В копії МД країни відправлення зазначено номера фактур, які до митного оформлення не подано.
У своїй діяльності митні органи Туреччини керуються циркуляром Прем'єр-міністра №2012/6 про систему «Єдиного вікна» в митних службах та циркуляром від 30.06.2017 під номером 2017/7 щодо застосування електронного рахунка-фактури у системі «Єдине вікно», відповідно до якого у рамках Циркуляру Прем'єр-міністра №2012/6 «Система єдиного вікна в митній службі», опублікованого в «Офіційному віснику» від 20.03.2012 під №28239, під координацією Міністерства митниці та торгівлі Турецької Республіки продовжуються роботи з розширення системи «Єдине вікно». У цьому контексті, завершивши технічну роботу між Міністерством митниці та торгівлі Турецької Республіки та Мінфіном щодо передачі в електронному вигляді рахунків-фактур, заявлених у 44-й графі митної декларації при здійсненні експортних операцій, з 01.07.2017 рахунки-фактури, які виписуються в рамках експортних операцій зобов'язаними сторонами, зареєстрованими у програмі електронного рахунку-фактури, затверджено до виписки у вигляді електронних рахунків та включення до системи «Єдиного вікна».
У п. 3 Циркуляру зазначено: для експортних рахунків-фактур, які створюються та надсилаються до нашого міністерства в електронній формі, в електронному вигляді генерується 23-значний контрольний номер. Сформований 23-значний контрольний номер повідомляється платнику податків, який виставляє експортний рахунок-фактуру через Портал нашого Міністерства митниці та торгівлі.
Відповідно до п. 4 Циркуляру після входу на портал електронних рахунків-фактур Міністерства митниці та торгівлі Турецької Республіки зобов'язана сторона зможе переглянути за допомогою опції запиту рахунка-фактури за "№ ЕЕТ" та «ідентифікаційним номером платника податків», отриманими в Управлінні доходів, 23-значний ідентифікатор, створений у системі «Єдиного вікна» та використаний у митній декларації.
Згідно з п. 5 Циркуляру 23-значний ідентифікаційний номер документа, що відображається на порталі електронних рахунків-фактур Міністерства митниці та торгівлі Турецької Республіки, буде задекларований платником податків у полях «номер документа» та «дата документа», код документа 0886 у 44-й графі відповідної митної декларації платника, до прикладу, у вигляді 17243160110886000000888/1, 17243160110886000000112/2 тощо.
Відповідно до п. 6 Циркуляру оскільки інформація про зазначені документи буде в електронному середовищі, документ із мокрим підписом у додатку до декларації не вимагається. У разі необхідності під час митних процедур можна запитати зміст документа на порталі електронних рахунків-фактур Міністерства митниці та торгівлі Турецької Республіки через систему "Єдине вікно".
Отже судом першої інстанції вірно вказано, що розбіжність в номері рахунку-фактури у копії митної декларації країни відправлення та номеру рахунку-фактури, поданому до митного оформлення спростовується законодавством Туреччини щодо порядку заповнення графи 44 МД.
2. Наявні розбіжності в частині перевізника товару та особи з якою укладено договір транспортування.
Своєю чергою заявником укладено Контракт на транспортні послуги №UA01042023 від 01.04.2023 із перевізником «HELEN TASIMACILIK SAN. VE TIC. LTD. STI».
Вказаний Контракт подавався до митного контролю і предметом його є планування, організація перевезень у міжнародному сполученні. З цього вбачається, що перевізник «HELEN TASIMACILIK SAN. VE TIC. LTD. STI» може залучати задля виконання своїх зобов'язань третіх осіб.
Відтак, до Заяви у порядку ст. 55 МК України позивачем було долучено Договір-Заявку на перевезення б/н від 11.08.2023 між «HELEN TASIMACILIK SAN. VE TIC. LTD. STI» (замовник) та «OGUZBEY ERDOGAN ULUSLARARASI TASIMACILIK IC VE DIS TIC. LTD. STI» (виконавець), де останній виконує перевезення за маршрутом Туреччина - Україна. Про даний факт свідчить печатка у графі 16 та 23 CMR б/н від 11.08.2023.
3. Висновок ТПП не містить опису та аналізу зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки: викладу змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок, а також інших інформаційних джерел, які роз'яснюють та підтверджують вартість товару.
Щодо висновку експертного товарознавчого дослідження, то відповідно до приписів ч. 1 ст. 327 МК України, митниці органи наділені правом залучати спеціалістів та експертів для участі у здійсненні митного оформлення. При цьому поданий до митного контролю висновок торгово-промислові палати є чинним, виданий експертом у межах компетенції та повноважень та не скасований у встановленому законом порядку та не піддавався рецензуванню.
4. Пунктом 4.1.8 договору на транспортні послуги передбачено страхування, що не відповідає інформації зазначеній у довідці про транспортні витрати, де зазначено, що вантаж не страхувався.
Пункт 4.1.8 Контракту про перевезення №UA01042023 від 01.04.2023 передбачає, що лише за письмовою інструкцією перевізник здійснює страхування вантажу від свого імені за рахунок і на користь замовника.
Отже, Довідка б/н від 11.08.2023 підтверджує, що страхування не здійснювалось взагалі, а тому немає письмової інструкції.
Обрані контрагентами умови поставки EXW не передбачають обов'язкового страхування вантажу, а тому страхування товару не проводилось.
Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України вимоги щодо надання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, передбачені лише для випадків, якщо страхування здійснювалося.
Таким чином судом першої інстанції вірно вказано, що у митного органу немає підстав вимагати документи щодо операцій, які не виконувались сторонами контракту та які не є обов'язковими при зазначених у митній декларації умовах поставки.
5. Сума здійсненої оплати згідно поданих до митного оформлення платіжних інструкцій (44650 дол. США) не відповідає заявленій до митного оформлення вартості товару (22325 дол. США), при цьому у двох платіжних інструкціях відсутні відмітки банківської установи.
Вказане зауваження митного органу є необґрунтованим, з огляду на наступне.
Сума 44650 дол. США - це загальна сума по платіжних інструкціях №MUR108 від 27.07.2023, №108JBKLN7 від 27.07.2023, №MUR110 від 11.08.2023, №110JBKLN8 від 11.08.2023.
Проте до митного оформлення декларантом позивача подавались банківські платіжні документи, а саме:
- №MUR108 від 27.07.2023 (платіжна інструкція в іноземній валюті із SWIFT-системи) та №108JBKLN7 від 27.07.2023 (платіжна інструкції з інтернет-банкінгу). Обидві платіжки стосуються одного банківського переказу на суму 6697, 50 дол. США. А саме, це передоплата за товар по Контракту №UA21072023 від 21.07.2023 р.
- №MUR110 від 11.08.2023 (платіжна інструкція в іноземній валюті із SWIFT-системи) та №110JBKLN8 від 11.08.2023 (платіжна інструкції з інтернет-банкінгу). Обидві платіжки стосуються одного банківського переказу на суму 15627, 50 дол. США. А саме, це післяплата за товар по Контракту №UA21072023 від 21.07.2023.
Таким чином, сума платіжних документів №MUR108 від 27.07.2023 (платіжна інструкція в іноземній валюті із SWIFT-системи) та №MUR110 від 11.08.2023 (платіжна інструкція в іноземній валюті із SWIFT-системи) складає: 6697,50 дол. США + 15627,50 дол. США і дорівнює 22325 дол. США (або №108JBKLN7 від 27.07.2023 (платіжна інструкції з інтернет-банкінгу) та №110JBKLN8 від 11.08.2023 (платіжна інструкції з інтернет-банкінгу складає: 6697,50 дол. США + 15627,50 дол. США і дорівнює 22 325 дол. США), що відповідає фактурній вартості товарів.
Платіжні інструкції №MUR108 від 27.07.2023, №108JBKLN7 від 27.07.2023 ідентичні. Як і платіжні інструкції №MUR110 від 11.08.2023, №110JBKLN8 від 11.08.2023. Підтвердженням вказаного є те, що рахунки платника та одержувача, сума, призначення платежу повністю співпадають.
Щодо відсутності відмітки банківської установи.
На платіжних інструкціях №108JBKLN7 від 27.07.2023 та №110JBKLN8 від 11.08.2023 наявна електронна печатка та підпис надавача платіжних послуг АТ КБ «Приватбанк».
Проте, на підставі вищенаведених норм колегія суддів зазначає, що платіжні інструкції №MUR108 від 27.07.2023 та №MUR110 від 11.08.2023 містять усі обов'язкові реквізити, передбачені законодавством, а тому є підтверджуючими документами, що посвідчують здійснені імпортером оплати за товари.
Відповідачем не враховано, що декларантом позивача разом із платіжною інструкцією №MUR108 від 27.07.2023 подавалась й платіжна інструкції з інтернет-банкінгу №108JBKLN7 від 27.07.2023, яка містить печатку банківської установи. А також із платіжною інструкцією №MUR110 від 11.08.2023 подавалась й платіжна інструкції з інтернет-банкінгу №110JBKLN8 від 11.08.2023, яка теж містить печатку банківської установи.
6. Пунктом 2.2.1 контракту визначено, що оплата товару здійснюється відповідно до Договору та Конвенції, остання з яких до митного оформлення не надано.
Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів - багатостороння міжнародна угода, що має на меті уніфікацію правил міжнародної торгівлі. Таким чином, якщо виникають колізії у застосуванні законів різних держав, сторони керуються вказаною Конвенцією, посилання на яку міститься на офіційному інтернет-джерелі (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_003#Text).
7. Заявлений декларантом рівень митної вартості товару (2,50 дол. США) не відповідає рівню митної вартості подібних товарів (від 4,42 дол.США/кг) за яким здійснюється митне оформлення на інших митницях Держмитслужби у максимально наближений час.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Судом першої інстанції вірно зауважено, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
Водночас, пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це своєю чергою обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару.
Отже, тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 Митного кодексу України.
8. Документи не містять всіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товару, визначених ч. 10 ст. 58 МКУ в тому числі витрат на навантаження, як передбачено умовами поставки та договором перевезення.
Згідно із Довідкою б/н від 11.08.2023 від перевізника, витрати на навантаження включаються у суму перевезення відповідно до Договору-Заявки на перевезення від 11.08.2023. Таким чином, усі транспортні витрати є документально підтвердженими.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 імпортував товар (меблі для сидіння - меблі для столових і житлових кімнат у наборах - код УКТ ЗЕД 9403890000, країна походження TR). Слід зазначити, що імпорт ідентичних товарів здійснювався ним і раніше. При цьому Хмельницькою митницею також виносились Рішення про коригування митної вартості товарів.
Зокрема, 21.04.2023 митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000071/2 від 21.04.23, яким визначено митну вартість товару 4, 4200 дол. США/кг.
Не погоджуючись із такими рішеннями митного органу, ФОП ОСОБА_1 подав позов до Хмельницького окружного адміністративного суду, в якому просив визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000071/2 від 21.04.2023.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №560/11242/23 від 16.08.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023 у даній справі було задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по ідентичному спору щодо скасування рішення Хмельницької митниці про коригувань митної вартості товарів.
У вказаній справі, як і при прийнятті рішень про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000179/2 від 04.08.2023 та №UA400000/2023/000199/2 від 17.08.2023 Хмельницька митниця не погодилась із заявленою митною вартістю товарів та не визначила за основним методом визначення митної вартості товарів. Вказані зауваження було спростовані судом, який в рішенні зокрема вказав:
1. «Необхідно зазначити, що заявником укладено контракт на транспортні послуги UA01042023 від 01.04.2023 із перевізником "HELEN TASIMACILIK SAN. VE TIC. LTD. STI". Вказаний контракт подавався до митного контролю і предметом його є планування, організація перевезень у міжнародному сполученні.
З цього вбачається, що перевізник "HELEN TASIMACILIK SAN. VE TIC. LTD. STI" може залучати задля виконання своїх зобов'язань третіх осіб, підтвердженням чого є відповідні заявки на перевезення від 17.04.2023».
2. «Пунктом 4.1 договору на транспортні послуги передбачено страхування, при цьому в довідках про транспортні витрати зазначено, що вантаж не страхувався.
Компанія "TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD. STI" у своїй довідці б/н від 04.05.2023 зазначає, що пунктом 4.1.5 контракту про транспортні послуги UA01042023 від 01.04.2023 передбачено страхування виключно транспортних засобів.
Таким чином, у даному випадку вказаний пункт контракту про транспортні послуги UA01042023 від 01.04.2023 стосується страхування вищевказаних транспортних засобів, які здійснюють перевезення.
Обрані контрагентами умови поставки EXW не передбачають обов'язкового страхування вантажу, а тому страхування товару не проводилось.
3. «Щодо висновку експертного товарознавчого дослідження, то відповідно до приписів ч. 1 ст. 327 МК України, митниці органи наділені правом залучати спеціалістів та експертів для участі у здійсненні митного оформлення.
У ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 №2658-III передбачена можливість проведення рецензування звіту про оцінку майна, а саме рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
Частина 2 статті 4 цього Закону зазначає, що оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах, як рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати України" від 02.12.1997 №671/97-ВР методичні та експертні документи, видані торгово-промисловою палатою в межах її повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
Поданий до митного контролю висновок торгово-промислові палати є чинним, виданий експертом у межах компетенції та повноважень та не скасований у встановленому законом порядку та не піддавався рецензуванню».
4. «В копії митної декларації країни відправлення, окрім рахунку поданого до митного оформлення зазначено рахунки-фактури, не подані до митного оформлення.
Продавець "TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD" у листі зазначає, що у графі 44 експортної митної декларації Туреччини №23060600EX00012844 від 14.04.2023 зазначено документ з назвою "E-Fatura", який по своїй суті є внутрішнім електронним документом суб'єкта підприємницької діяльності Туреччини.
Позивачем до заяви у порядку ст. 55 МК України було додано довідку-роз'яснення від контрагента стосовно зазначених кодів у гр. 44 турецької експортної декларації».
Оскільки при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару, що є предметом оскарження у справі №560/11242/23 відповідач посилався як на підставу неможливості застосування першого методу визначення митної вартості на аналогічні причини, суд вважає, що винесене у справах №560/11242/23 рішення суду між тими ж сторонами у вказаних справах є преюдиційним в розумінні з ч. 4 ст. 78 КАС України, а відповідні обставини не підлягають доказуванню.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
В оскаржених рішеннях відповідачем наведені формальні причини в обґрунтування неможливості застосування другорядних методів, що передують резервному, який застосований Хмельницькою митницею до позивача.
Такі загальні посилання на норми МК України зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення.
Наведені скаржником обґрунтування апеляційної скарги ідентичні тим, що були викладені у відзиві на позов та яким надавалася правова оцінка в суді першої інстанції. Інших доводів, які б підтверджували правомірність прийнятих відповідачем рішень не наведено.
Відтак колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову.
VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.