Рішення від 31.07.2024 по справі 380/12374/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 рокусправа № 380/12374/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), від імені якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 з такими вимогами, з урахуванням уточненої позовної заяви:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 у відповідності до Постанови КМУ від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” додаткової винагороди у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, за період перебування на стаціонарному лікування в закладах охорони здоров'я з 31.07.2022 по 26.08.2022 в розмірі 81000 грн. (вісімдесят одна тисяча гривень);

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незабезпеченні контролю та надання згоди на виплату військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 у відповідності до Постанови КМУ від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” додаткової винагороди у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, за період перебування на стаціонарному лікування в закладах охорони здоров'я з 31.07.2022 по 26.08.2022 в розмірі 81000 грн. (вісімдесят одна тисяча гривень);

- зобов'язати військову частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 у відповідності до Постанови КМУ від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” додаткової винагороди у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, за період перебування на стаціонарному лікування в закладах охорони здоров'я з 31.07.2022 по 26.08.2022 року в розмірі 81 000 грн. (вісімдесят одна тисяча гривень);

- зобов'язати військову частини НОМЕР_2 здійснити належні заходи щодо надання згоди та встановлення контролю щодо нарахування та виплати Військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 у відповідності до Постанови КМУ від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” додаткової винагороди у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, за період перебування на стаціонарному лікування в закладах охорони здоров'я з 31.07.2022 по 26.08.2022 в розмірі 81000 грн. (вісімдесят одна тисяча гривень).

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що проходив службу у ВЧ НОМЕР_2 . Перебував на стаціонарному лікуванні у період із 31.07.2022 року по 26.08.2022 року у зв'язку із отриманням травми, пов'язаної із захистом Батьківщини. Зазначає, що звертався до відповідачів із рапортами про нарахування та виплату йому додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн. за періоди перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку із отриманням травми. Проте відповідач протиправно не виплатив йому додаткову грошову винагороду за спірний період, тому позивач вважаючи такі дії протиправними звернувся із цим позовом до суду.

Відповідач, військова частина НОМЕР_1 , проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Стверджує, що за спірний період додаткова грошова винагорода була виплачена позивачу у квітні 2023 року, що підтверджується відповідними документами. Тому у цій справі відсутній предмет спору.

Відповідач, військова частина НОМЕР_2 , подала відзив на позовну заяву. Звертає увагу суду, що не наділена повноваженнями надання згоди на нарахування грошового забезпечення та додаткових виплат військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 чи повноваженнями щодо здійсненням контролю за таким нарахуванням. Військова частина НОМЕР_2 є розпорядником бюджетних коштів та лише здійснює нарахування платежів (в тому числі на рахунки військовослужбовців фінансово підпорядкованих військових частин) лише на підставі документів, які надходять від командирів таких фінансово підпорядкованих військових частин. Так само стверджує, що позивачу була доплачена додаткова винагорода за спірний період у квітні 2023 року.

Позивач подав відповідь на відзив, де зазначив, що із наданих відповідачем доказів жодним чином не підтверджено, що грошова сума, яка виплачена позивачу у квітні 2023 року є додатковою винагородою у зв'язку із пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини.

Військова частина НОМЕР_1 подала заперечення на відповідь на відзив, де повторно наголосила, що у серпні 2022 року виплатила позивачу 43458,39 грн., а у квітні 2023 доплатила решту суми додаткової винагороди ,збільшеної до 100000 грн. на підтвердження чого долучила всі відповідні докази.

Суд вивчив аргументи учасників справи, викладені в заявах по суті спору, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм спірні правовідносини:

ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до виписного епікризу № 2202/562 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровська обласна реабілітаційна лікарня» ДОР з 31.07.2022 року по 26.08.2022 року (а.с. 57 зворот) із діагнозом: мінно-вибухова травма (24.07.2022 року), ЗЧМТ, струс головного мозку з цефалгічним синдромом, акубаротравма у вигляді вушного шуму.

Довідкою гарнізонної ВЛК № 2958 від 07.04.2023 року про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) встановлено, що вибухова травма (24.07.2022 року), закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку у вигляді цефалгічного синдрому, акубаротравма у вигляді суб'єктивного вушного шуму при сприйнятті шепітної мови до 6 метрів на обидва вуха кваліфікується як «травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини» (а.с. 55).

Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 05.09.2022 № 119/КП « 24 липня 2022 року близько 12 години 45 хвилин зі сторони позицій військ російської федерації нанесено ракетно-артилерійський обстріл позицій 3 стрілецької роти в районі АДРЕСА_1 . В результаті обстрілу отримав травму технік 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , головний сержант ОСОБА_1 » (а.с. 56).

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 102-ОД від 04.05.2023 року ОСОБА_1 наказано виплатити додаткову винагороду із розрахунку до 100000 грн. за період із 31 липня 2022 року по 25 серпня 2022 року у зв'язку із перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я внаслідок отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини згідно виписного епікризу з медичної картки стаціонарного хворого № 2202/526 від 26.08.2022 року (а.с. 114).

Згідно відомостей розрахунку доплати додаткової винагороди за квітень 2023 року головному сержанту ОСОБА_1 з 31.07.2022 по 26.08.2022 згідно наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 04.05.2023 № 101-ОД за липень 2022 року додаткова винагорода нарахована у розмірі 100000 грн.; за серпень 2022 року - у розмірі 43548,39 грн. з належних до виплати 100000 грн. До доплати за серпень 2022 року належить 56451,61 грн. (а.с. 117).

Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 (а.с. 116) та картки особового рахунку військовослужбовця (а.с.122), крім грошового забезпечення, позивачу нарахована та виплачена додаткова винагорода за період із 01.07.2022 по 31.07.2022 у розмірі 100000 грн.; з 01.08.2022 по 31.08.2022 - у розмірі 43548,39 грн.; з 01.09.2022 по 30.09.2022 - у розмірі 100000 грн.; з 01.10.2022 по 31.10.2022 - у розмірі 100000 грн.; з 01.11.2022 по 31.11.2022 - у розмірі 100000 грн.; з 01.12.2022 по 31.12.2022 - у розмірі 100000 грн.; з 01.01.2023 по 31.01.2023 - у розмірі 30000 грн.; 01.02.2023 по 28.02.2023 - у розмірі 165483,87 грн.; 01.04.2023 по 30.04.2023 - у розмірі 56451,61 грн.

Суд для вирішення цього спору застосовує такі норми права:

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі Закон № 2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктами 2,3 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абз.2 пункту 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", Кабінет Міністрів України 28.02.2022 року прийняв Постанову "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану № 168" (далі - Постанова № 168).

Пунктом 1 Постанови № 168 (в редакції від 19.07.2022, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац 3 пункту 1 Постанови № 168).

Абзацом 4 пункту 1 Постанови № 168 передбачено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402), яке визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями та поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Розділом 21 визначено порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України. Так, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в т.ч. в таких формулюваннях: а)«Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України».

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

Аналіз норми абз. 3 пункту 1-2 Постанови № 168 дозволяє зробити висновок, що для нарахування та виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень передбачене за таких умов:

а) пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;

б) факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини;

в) факт перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

ОСОБА_1 у період із 31.07.2022 по 26.08.2022 перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровська обласна реабілітаційна лікарня» ДОР у зв'язку з отриманою травмою, пов'язаною із захистом Батьківщини («вибухова травма (24.07.2022 року), закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку у вигляді цефалгічного синдрому, акубаротравма у вигляді суб'єктивного вушного шуму при сприйнятті шепітної мови до 6 метрів на обидва вуха»). Зазначене свідчить про те, що за цей період (із 31.07.2022 по 26.08.2022) відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 100000 грн. (пропорційно до днів перебування на лікуванні), оскільки існували умови, визначені у абз. 3 пункту 1-2 Постанови № 168 (перебування на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я у зв'язку із травмою, пов'язаною із захистом Батьківщини), що не заперечується відповідачем.

У свою чергу, із наявних у матеріалах справи доказів (довідки про доходи) суд встановив, що відповідач за серпень 2022 року виплатив додаткову винагороду у сумі 43458,39 грн., з належних до виплати 100000 грн., тобто не у повному обсязі. При цьому, відповідач здійснив доплату невиплаченої суми додаткової винагороди у квітні 2023 року у розмірі 56451,61 грн., що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям у зв'язку із пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини № 102-ОД від 04.05.2023, розрахунком доплати додаткової винагороди за квітень 2023 року, довідкою про доходи ОСОБА_1 та карткою особового рахунку ОСОБА_1 .

Щодо наведеного у позовній заяві розрахунку додаткової грошової винагороди за період перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 31.07.2022 по 26.08.2022 у розмірі 81000 грн., то суд зауважує, що позивач здійснив розрахунок додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн. пропорційно до днів перебування на лікуванні. При цьому, як підтверджується довідкою про грошове забезпечення, відповідач за липень-серпень 2022 року виплатив позивачу додаткову винагороду із розрахунку по 100000 грн. на кожен місяць. Отже, виплачена додаткова винагорода за липень-серпень 2022 року в загальній сумі 200000 грн. включає суму за час перебування позивача на стаціонарному лікуванні.

Таким чином, відповідач здійснив виплату додаткової винагороди у повному розмірі за період перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 31.07.2022 по 26.08.2022 у зв'язку із отриманням травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, що підтверджується належними та достатніми доказами.

Щодо вимоги про зобов'язання військової частини НОМЕР_2 здійснити належні заходи щодо надання згоди та встановлення контролю щодо нарахування та виплати Військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 додаткової винагороди, то така є безпідставною та задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до п.2.1. Положення про об'єднане фінансове господарство військової частини НОМЕР_2 і зарахованих до неї на фінансове забезпечення військових частин, затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 178-АД/ОКП від 08.09.2022 (далі - Положення про ОФГ), командири військових частин (в тому числі військової частини НОМЕР_1 ), що зараховані на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_2 керують фінансово-господарською діяльністю своєї частини, забезпечують законне, цільове та ефективне використання коштів та матеріальних засобів в суворій відповідності з чинним законодавством, несуть відповідальність за організацію обліку військового майна в місцях зберігання. Командири зазначених військових частин зобов'язані забезпечувати виплату грошового забезпечення та заробітної плати особовому складу в установлені законодавством терміни шляхом своєчасної передачі начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 необхідних для розрахунків грошового забезпечення і заробітної плати даних про чисельність особового складу і проходження ним служби, завірених витягів наказів про прибуття і вибуття, переміщення, прийом та звільнення особового складу (у день видання наказу), а також перевірки особистим підписом відповідності розрахунково-платіжних відомостей на видачу грошового забезпечення та заробітної плати обліковим даним і штату військової частини. Відповідно до Положення про ОФГ виплата грошового забезпечення та інших виплат особового складу здійснюється на підставі документів, що підтверджують право на таку виплату і які подаються начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 відповідальними особами підпорядкованих військових частин.

Таким чином, виплата грошового забезпечення та додаткової винагороди військовослужбовцям ВЧ НОМЕР_1 здійснюється ВЧ НОМЕР_2 на підставі документів, які підтверджують право на таку виплату і які надійшли від ВЧ НОМЕР_1 . ВЧ НОМЕР_2 не наділена повноваженнями надання згоди на нарахування грошового забезпечення та додаткових виплат військовослужбовцям ВЧ НОМЕР_1 чи повноваженнями щодо здійснення контролю за таким нарахуванням. Військова частина НОМЕР_2 є розпорядником бюджетних коштів та лише здійснює перерахування платежів (в тому числі на рахунки військовослужбовців фінансово підпорядкованих військових частин) на підставі документів, які надходять від командирів таких фінансово підпорядкованих військових частин (в тому числі і військової частини НОМЕР_1 ).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 , тому у їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до вимог статті 139 КАС України усі понесені позивачем судові витрати покладаються на нього. Відповідач не надав суду доказів понесення судових витрат, що підлягають розподілу між сторонами.

Керуючись ст.ст. 19-20,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович

Попередній документ
120723884
Наступний документ
120723886
Інформація про рішення:
№ рішення: 120723885
№ справи: 380/12374/23
Дата рішення: 31.07.2024
Дата публікації: 02.08.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (31.07.2024)
Дата надходження: 02.06.2023
Учасники справи:
суддя-доповідач:
МОСКАЛЬ РОСТИСЛАВ МИКОЛАЙОВИЧ