справа № 380/16282/24
31 липня 2024 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні,-
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:
- витребувати з військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за останні два місяці, які передували моменту виключення з особового складу частини 21 серпня 2019 року (за червень, липень 2019 року);
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при виключенні з особового складу частини;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211, 20 грн;
- справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України, з огляду на таке.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається, зокрема, ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.
У позовній заяві зазначено по батькові позивачки як « ОСОБА_3 », проте згідно з доданим до позовної заяви паспортним документом позивачки по батькові позивачки є « ОСОБА_4 ».
Отже, позивачці належить подати до суду позовну заяву із зазначенням правильного по батькові позивачки.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У позовній заяві позивачка зазначає, що ст. 233 КЗпП України визначено тримісячний строк для звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку, який обчислюється з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Відповідно остаточний розрахунок був здійснений шляхом банківського переказу 30 квітня 2024 року, тому строки звернення до суду не порушені.
Стосовно цього суддя зазначає таке.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Із врахуванням наведеного за загальним правилом спірні відносини, які виникли між сторонами у цій справі, пов'язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норм спеціального процесуального закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Указана правова позиція судді узгоджується в висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20.
За усталеною судовою практикою вказаний місячний строк обчислюється з моменту проведення остаточного розрахунку із звільненою особою.
У цій справі позивачка просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за несвоєчасну виплату при звільненні сум індексації грошового забезпечення, виплата яких здійснювалася частинами, а саме 31 жовтня 2022 року та 30 квітня 2024 року.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2022 року № 4-рп/2012 (у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП у взаємозв'язку з положеннями ст.ст. 117, 237-1 цього Кодексу), серед іншого, зазначив, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.
Отож, звернення до суду з позовом про стягнення середнього грошового забезпечення за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП України) обмежене строком, який, з уваги також на постанову Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20 - у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби визначений у ч. 5 ст. 122 КАС України і становить один місяць (з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).
Спираючись на наведені міркування, суддя вказує на те, що після фактичного розрахунку за зобов'язаннями з виплати індексації грошового забезпечення, що виплачувалася декількома частинами, позивачка мала право звернутися до суду з вимогами про нарахування та виплату середнього грошового забезпечення на підставі ст. 117 КЗпП України, але реалізувати це право вона могла протягом одного місяця, відколи відбувся фактичний розрахунок за кожною з означених складових частин грошового забезпечення.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі № 560/11489/22.
Індексація грошового забезпечення у розмірі 4435,66 грн виплачена позивачці на виконання рішення суду у справі № 380/20725/21 31 жовтня 2022 року; індексація грошового забезпечення у розмірі 78048,68 грн виплачена позивачці на виконання рішення суду у справі № 380/1283/23 30 квітня 2024 року.
З цим позовом до суду позивачка звернулася 29 липня 2024 року.
Отже, позивачка пропустила встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України місячний строк звернення до суду.
Заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску позивачка до позовної заяви не додала.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене позивачці належить надати суду заяву про поновлення строку звернення з цим позовом до суду із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та надати суду докази, які відповідні обставини підтверджують.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Отож, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачці надати строк для усунення її недоліків відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху.
Особі, що звернулася із позовною заявою, встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб подання до суду:
- позовної заяви із зазначенням правильного по батькові позивачки;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Клименко О.М.