30 липня 2024 року Справа № 280/5641/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених в полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх", військовослужбовця ОСОБА_2 , його дружині ОСОБА_1 з дня зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 з 01 червня 2023 року і до дня визнання його загиблими у судовому порядку або остаточного виключення зі списків особового складу військової частини;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити грошове забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених в полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх" військовослужбовця ОСОБА_2 , його дружині ОСОБА_1 з дня зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 з 01 червня 2023 року і до дня визнання його загиблими у судовому порядку або остаточного виключення зі списків особового складу військової частини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 . Вказує, що 21 червня 2023 року позивач отримала сповіщення, згідно якого її чоловік ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в районі н.п. Білогорівка Сєвєродонецького району, Луганської області, 01 червня 2023 року зник безвісті, у зв'язку із чим остання звернулась до органів поліції де зареєстровано кримінальне провадження 12023082040001012 від 29 червня 2023 року, та внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною статті 115 КК України. Окрім того, відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20240314-839 від 14 березня 2024 року, її чоловік набув статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин з 01 березня 2024 року на підставі даних, внесених за вищезазначеним кримінальним провадженням. Пізніше, позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату грошового забезпечення зниклого безвісті ОСОБА_2 на підставі пунктів 4,7 постанови КМУ від 30 листопада 2016 року №884, однак у відповідь отримала лист, яким останній відмовлено у нарахуванні та виплати зазначеного забезпечення з тих підстав, що відповідно наказу командира військової НОМЕР_2 від 04 червня 2023 року №155, ОСОБА_2 знятий з усіх видів забезпечення з 01 червня 2023 року, у зв'язку з загибеллю. Відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 05 червня 2023 року №156, ОСОБА_2 увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 . Станом на 29 травня 2024 року у фінансово-економічній службі військової частини НОМЕР_2 відсутній наказ на виключення зі списків особового складу частини ОСОБА_2 . При надходженні наказу, все належне грошове забезпечення ОСОБА_2 буде нараховане та перераховане мій особистий картковий рахунок. Однак, позивач не згодна з відмовою відповідача, вважає протиправною, оскільки станом на дату звернення до суду із позовом її чоловік ОСОБА_2 вважається безвісно відсутнім.
Ухвалою суду від 24 червня 2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
26 червня 2024 року представником відповідача до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якій останній заперечує проти задоволення позову та зазначає наступне. За результати проведеного службового розслідування службове становище військовослужбовця солдата ОСОБА_2 визначено як загиблого під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил Російської Федерації на території Донецької області та захисту Батьківщини. При цьому, солдат ОСОБА_2 загинув під час виконання бойового завдання 01 червня 2023 року. Також, солдат ОСОБА_2 не має статусу зниклого безвісти. Звертає увагу суду на те, що грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату. Як вже було зазначено вище, враховуючи результати проведеного службового розслідування службове становище військовослужбовця солдата ОСОБА_2 визначено як загиблого під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини. Постановою КМ України №884 від 30 листопада 2016 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» не передбачено виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, яких визнано загиблими під час захисту Батьківщини. Враховуючи вищенаведене, на думку відповідача відсутні підстави для виплати позивачу грошового забезпечення позивачу та задоволення її позовних вимог. З огляду на вказане, у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
На підставі Указу Президента України № 2 від 22 лютого 2022 року «Про призов резервістів на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливій період», ОСОБА_2 призвано на військову службу.
Відповідно до Витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_2 (про стройовій частинні) від 18 лютого 2023 року № 49, солдата ОСОБА_2 , який прибув з військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 ), з 18 лютого 2023 року зараховано на посаду гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_6 військової частини НОМЕР_2 .
Позивач, ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Виконавчим комітетом Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 10 липня 2015 року, актовий запис №04 та має із ОСОБА_2 двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей, копії яких містяться в матеріалах справи.
21 червня 2023 року позивачем одержано сповіщення, яким позивача повідомлено про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , солдат, гранатометник, механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону в/ч НОМЕР_2 , під час виконання бойового завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в районі АДРЕСА_4 , 01 червня 2023 року зник безвісті.
У зв'язку із одержанням вищезазначеного сповіщення позивач звернулась до органів поліції де було зареєстровано кримінальне провадження 12023082040001012 від 29 червня 2023 року, та внесено відомості до Ємного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 115 КК України.
Також, позивачем одержано Витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин № 20240314-839 від 14 березня 2024 року, згідно якого ОСОБА_2 з 01 березня 2024 року набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Згідно вказаного витягу, сформованого Міністерством внутрішніх справ України, підставою для його формування слугувала заява № 1237 від 29 червня 2023 року відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції ГУНП в запорізькій області. Також, витяг містить відомості про кримінальне провадження, в рамках якої проводиться розшук, а саме: 12023082040001012 від 29 червня 2023 року ГУ НП в Луганській області.
У жовтні 2023 року позивачем отримано копію Акту про настання смерті № 63 та Акту службового розслідування за фактом загибелі солдата ОСОБА_5 від 10 липня 2023 року.
З урахуванням вищезазначених документів, під час проведеного службового розслідування встановлено, що 01 червня 2023 року під час штурмових дій противника за підтримки артилерійського вогню з боку збройних сил російської федерації в районі населеного пункту АДРЕСА_5 солдат ОСОБА_2 гранатометник ІНФОРМАЦІЯ_6, отримав вибухову травму від розриву боєприпасу невстановленого калібру. Смертельне поранення військовослужбовцем отримано під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Луганської області.
Відповідно до Акту про настання смерті солдата ОСОБА_2 від 03 липня 2023 року № 2383, складеного в присутності свідків солдата ОСОБА_6 та солдата ОСОБА_7 , причиною смерті встановлено: «Вогнепальні поранення». Травми виявилась не сумісними з життям.
Відповідно до Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 2507 від 10 липня 2023 року «Про підсумки службового розслідування за фактом загибелі солдата ОСОБА_5 », вважати загибель солдата ОСОБА_2 , гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_6 такою, що настала під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області, та захисту Батьківщини.
Відповідно до Витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_2 (про стройовій частинні) від 04 червня 2023 року № 155 солдата ОСОБА_2 , гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_6, зняти з усіх видів забезпечення з 02 червня 2023 року, а з продовольчого забезпечення з 02 червня 2023 року, у зв'язку з загибеллю 01 червня 2023 року. Вилучити зі складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь у здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях.
Відповідно до Витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_2 (про стройовій частинні) від 05 червня 2023 року № 156 солдата ОСОБА_2 , гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_6, відповідно до підпункту 14 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, нижчепойменованих осіб військової частини НОМЕР_2 увільнено від займаних посад та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 , якщо військовослужбовці відсутні понад десять діб - до повернення військовослужбовців у військову частину (у разі неприйняття іншого рішення про проходження ними військової служби) або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми чи оголошеними померлими або зниклими безвісті, або до дня набрання законної сили вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.
Після одержання вищезазначених документів, враховуючи, що з червня 2023 року грошове забезпечення дружині ОСОБА_2 та його дітям не виплачувалось, а також, що ОСОБА_2 з урахуванням даних з Єдиного державного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин вважається безвісно відсутнім, позивач звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про нарахування та виплату їй грошового забезпечення ОСОБА_2 .
На вищезазначену заяву ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивачу надано відповідь від 09 квітня 2024 року № 2973, з урахуванням якої позивача повідомлено про те, що відповідно до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884, «Порядку виплати грошового забезпеченім військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, у зв'язку із зникненням безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 , позивач дійсно має право на отримання всіх видів грошового забезпечення згідно чинного законодавства. Також, позивачу вказано про необхідність звернення із заявою про виплату всіх належних коштів до військової частини НОМЕР_2 , де проходив військову службу ОСОБА_2 .
Враховуючи вищезазначений лист ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач звернулась із заявою до військової частини НОМЕР_2 , в якій просила відповідача нарахувати та виплатити їй, як дружині зниклого військовослужбовця, грошового забезпечення у розмірі та в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, Постановою Кабінету Міністрів України від 302016 року №884 «Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвістно відсутніх».
10 червня 2024 року позивачем отримано відповідь, відповідно до якої позивачу відмовлено у нарахуванні та виплаті вищезазначеного грошового забезпечення з тих підстав, що відповідно наказу командира військової НОМЕР_2 від 04 червня 2023 року №155, ОСОБА_2 знятий з усіх видів забезпечення з 01 червня 2023 року у зв'язку з загибеллю. Відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 05 червня 2023 року №156, ОСОБА_2 увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 . Станом на 29 травня 2024 року у фінансово-економічній службі військової частини НОМЕР_2 відсутній наказ на виключення зі списків особового складу частини ОСОБА_2 . При надходженні наказу, все належне грошове забезпечення ОСОБА_2 буде нараховане та перераховане на особистий картковий рахунок позивача.
Не погодившись із відмовою у здійсненні нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення як дружині безвісти відсутнього військовослужбовця, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
У відповідності до статті 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За приписами частини 6 статті 9 Закону № 2011-XII, за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців:
дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
У разі індексації грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів грошове забезпечення членам сімей військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, виплачується з урахуванням такої індексації - з дня прийняття рішення про проведення такої індексації.
Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, визначає Закону України від 12 липня 2018 року № 2505-VIII «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» (далі - Закон №2505 -VIII), який забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.
Відповідно до стаття 1 Закону № 2505-VIII наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
особа, зникла безвісти, - фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук;
особа, зникла безвісти за особливих обставин, - особа, зникла безвісти у зв'язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру;
Відповідно до частин 1-4 статті 4 Закону № 2505-VIII, особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.
Особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом.
Надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.
Якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, була оголошена померлою, але її місцеперебування, місце поховання чи місцезнаходження її останків не було встановлено, проведення розшуку в розумінні цього Закону не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження її останків.
Відповідно до частин 1, 4 статті 6 Закону № 2505-VIII близькі родичі та члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме).
Члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
Згідно з частини 2 статті 9 Закону № 2505-VIII особам, які зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, надаються гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та іншими актами законодавства України.
Механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв'язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх визначає Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 (далі - Порядок № 884).
Під терміном "безвісно відсутній військовослужбовець" слід розуміти зниклого безвісти під час захисту Вітчизни військовослужбовця, щодо якого понад 15 днів відсутні відомості про місце його перебування, крім відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби (пункт 2 Порядку № 884).
Пунктом 3 Порядку № 884 передбачено, що за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 4 Порядку № 884, виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім'ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку № 884, командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов'язково зазначаються підстави для такої відмови.
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі: подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку; подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку; подання заяви з порушенням строків, визначених абзацами шостим і сьомим пункту 6 цього Порядку; з'ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування.
Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення у зв'язку з поданням не в повному обсязі документів не позбавляє заявників права звернутися до командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) повторно після усунення причин, що стали підставою для відмови у виплаті.
Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення може бути оскаржено у судовому порядку.
Виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей:
військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня їх звільнення включно;
військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).
Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється у разі, коли заява про його виплату надійшла до військової частини (установи, організації): до дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах; протягом трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовців безвісно відсутніми або оголошення померлими, але не пізніше ніж до дня набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Відповідно до пункту 7 зазначеного Порядку, виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими та не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру осіб, зникли безвісти за особливих обставин № 20240314-839 від 14 березня 2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 , набув статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин з 01 березня 2024 року. (відомості про кримінальне провадження або судову справу, в рамках яких проводиться розшук : 12023082040001012 від 29 червня 2023 року ВП № 4 Запорізького ЗРУП ГУНП в запорізькій області).
Як зазначалось раніше, відповідно до частин 1-4 статті 4 Закону № 2505-VIII, особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.
Таким чином, ОСОБА_2 має статус особи що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи, 29 червня 2023 року (дата реєстрації заяви), відповідно позивач має право на виплату грошового забезпечення як члену сім'ї ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що 30 квітня 2024 року позивач звернулась до відповідача із заявою щодо виплати грошового забезпечення її чоловіка передбачених частиною 6 статті 9 Закону № 2011-XII, проте, всупереч вимогам, передбаченим Порядком №884 відповідачем прийнято рішення, оформлене листом, зміст якого не містить підстав для відмови, які наведені у пункті 5 Порядку №884, які є вичерпними та не підлягають розширеному тлумаченню відповідачем.
При цьому, суд звертає увагу, що позивачем, у повній мірі дотримано процедури звернення до відповідача, передбаченого Порядком №884, з метою виплати їй його грошового забезпечення.
Щодо твердження відповідача, що ОСОБА_2 задокументований у військовій частині НОМЕР_2 як загинувший під час виконання бойових завдань, при цьому з акту про настання смерті та акту службового розслідування за особливих обставин при здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, що пов'язано з виконанням ним обов'язків військової служби, його доля та місце знаходження наразі невідомі. Зазначає, що грошове забезпечення не нараховується військовослужбовцям, які загиблі, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1-4 Розділу 7 Інструкції з організації обліку особового складу Національної гвардії України, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 січня 2017 року № 73.
1. Командир військової частини зобов'язаний у день установлення смерті (загибелі) військовослужбовця особисто повідомити телеграмою або телефоном начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 за місцем проживання сім'ї померлого (загиблого) про дату і причину смерті (загибелі) військовослужбовця.
2. Смерть (загибель) військовослужбовця має бути зареєстрована в органах РАЦС, а військовослужбовців, які перебували за кордоном, - у дипломатичних представництвах (консульських установах) України.
3. Військовослужбовці, які померли від захворювання або загинули внаслідок подій, стихійного лиха і нещасних випадків, а також безвісно відсутні, після встановлення причин та обставин смерті (загибелі), розслідування причин відсутності й отримання підтвердних документів виключаються наказом по стройовій частині зі списків особового складу військової частини.
4. Наказ по стройовій частині є підставою для надсилання до ІНФОРМАЦІЯ_5 сповіщення про смерть (загибель) військовослужбовця, відправки за належністю власних речей, цінностей й особистих документів померлого (загиблого), а також для внесення до облікових документів даних про час і причину виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Таким чином, дії посадових осіб відповідача у випадку смерті військовослужбовця смерть (загібель), чітко регламентовані.
Відповідач у відзиві зазначає, що з обсягу наявних на теперішній час документів стосовно цивільного стану та наказів по особовому складу, а саме відсутність свідоцтва про смерть та відсутність факту внесення відповідного актового запису про смерть військовослужбовця, відсутність наказу по особовому складу стосовно ОСОБА_2 слід дійти до висновку, що звісно відповідачем не було виконано певних дій регламентованих керівними документами, а саме: вчинення дій щодо внесення актового запису про смерть та видача наказу по особовому складу, натомість фактична констатація смерті відбувалась виходячи з об'єктивних обставин, які на той час склались на полі бою.
Однак доводи відповідача, на підставі яких він дійшов висновку про смерть ОСОБА_2 , суд не може прийняти у якості підтвердження факту смерті ОСОБА_2 . Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів, що у встановленому законодавством порядку встановлюють факт смерті ОСОБА_2 .
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що має місце протиправна бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 , що має статус такого що зник безвісти за особливих обставин, його дружині ОСОБА_1 з 29 червня 2023 року.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Захист порушеного права позивача, суд задовольняє в межах встановлених позивачем, а саме, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення, чоловіка військовослужбовця ОСОБА_2 , з 29 червня 2023 року, тобто дати внесення відомостей про кримінальне провадження 12023082040001012 від 29 червня 2023 року відділом поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області до дня визнання ОСОБА_2 загиблим у судовому порядку або остаточного виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
Щодо позовних вимог, які стосуються включення до складу грошового забезпечення збільшену додаткову винагороду відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", суд зазначає, що відповідачем ще не було виплачено грошового забезпечення її чоловіка на виконання даного судового рішення, а тому ці вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; п.58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, у порядку статті 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., з відповідача підлягає стягненню 605,60 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ї - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення, військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його дружині ОСОБА_1 з 29 червня 2023 року, тобто дати внесення відомостей про кримінальне провадження 12023082040001012 від 29 червня 2023 року Відділом поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області до дня визнання ОСОБА_2 загиблим у судовому порядку або остаточного виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення, військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його дружині ОСОБА_1 з 29 червня 2023 року, тобто дати внесення відомостей про кримінальне провадження 12023082040001012 від 29 червня 2023 року Відділом поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області до дня визнання ОСОБА_2 загиблим у судовому порядку або остаточного виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 30 липня 2024 року.
Суддя Д.В. Татаринов