Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 липня 2024 року Справа№200/4176/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Цимбалюка Сергія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
26 червня 2024 року адвокат Цимбалюк Сергій Сергійович в інтересах ОСОБА_1 , позивача, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 березня 2024 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням підвищення пенсії, встановленого постановою №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано визначені судом докази по справі.
10 липня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області скористалось правом на відзив на позовну заяву та надало докази по справі, які долучено судом до матеріалів справи.
10 липня 2024 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, яку долучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року витребувано у відповідача визначені судом докази по справі.
30 липня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало до суду докази по справі, які долучено судом до матеріалів справи.
Інших заяв і клопотань від сторін до суду не надходило.
За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до частини п'ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Отже, відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.
Представник позивача наголошує, що починаючи з 01 березня 2024 року позивачу неправильно виплачується пенсія. Станом на 01 березня 2024 року відповідачем перераховано пенсію позивача, визначивши розмір пенсії (з надбавками): 84628,98 грн., та з урахуванням максимального розміру пенсії 23610,00 грн. З зазначеного перерахунку пенсії вбачається, що відповідачем з обмеженням в індексації з 01 березня 2023 року позивачу нарахована пенсія в сумі -14310,30 грн., з 01 березня 2024 року нарахована в сумі -6146,78 грн., однак, розмір пенсії позивача обмежено максимальним розміром - 23610,00 грн. (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність). 29 травня 2024 року позивач через свого представника звернувся до відповідача та просив надати інформацію щодо обрахунку розміру пенсії з 01 березня 2024 року та нарахування йому індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та згідно Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року №2-р(ІІ)/2024 без обмеження максимального розміру пенсії.
Представник позивача не погоджується з відповіддю відповідача про те, що ще не встановлено коло осіб, з числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, на яких розповсюджується відповідно до Рішення Конституційного суду від 20 березня 2024 року №2-р(ІІ)/2024, тому підстав для виплати пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром немає.
Представник позивача вважає такі дії протиправними, оскільки вони порушують його конституційні права. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що позивачу проведено перерахунок МП «Індексація заробітку» з 01 березня 2024 року, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні збільшено на коефіцієнт 1,197. Загальний розмір підвищення склав 7646,78 грн., так як розмір збільшення не може перевищувати 1500,00 грн. застосовано обмеження в індексації з 01 березня 2024 року в розмірі - -6146,78 грн., та зберігається обмеження в індексації з 01 березня 2023 року в розмірі - -14310.30 грн. Загальний розмір пенсії позивача з 01 березня 2024 року склав 84521,78 грн., у зв'язку з чим застосовано обмеження максимального розміру пенсії, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність - 23610,00 грн. (з 01 березня 2024 року проведено МП «У зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму»).
Крім того, відповідач зауважив, що станом на 04 червня 2024 року не затверджено порядок проведення перерахунків пенсій відповідно до Рішення Конституційного суду від 20 березня 2024 року №2-р(ІІ)/2024. Підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу без обмеження максимального розміру пенсії відсутні до визначення такого порядку.
Представник позивача надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій заперечував проти доводів відповідача, та вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у не проведенні перерахунку пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року №2-р(II)/2024 та зобов'язання відповідача здійснити з 20 березня 2024 року перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .
Позивачу присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Позивача віднесено до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_3 .
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи (захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС) відповідно до Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 14 травня 1994 року, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Відповідно до протокольного рішення №914270124234 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 «Індексація заробітку. (масовий)» відповідачем з 01 березня 2024 року позивачу нараховано пенсію у розмірі 84521,78 грн., «Обмеження в індексації з 01 березня 2024 року» - -6146,78 грн., та обмежено її виплату «Максимальний розмір пенсії» - 20930,00 грн.
Відповідно до протокольного рішення №914270124234 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 «У зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму (масовий)» з 01 березня 2024 року позивачу нараховано пенсію у розмірі 84628,98 грн., «Обмеження в індексації з 01 березня 2024 року» - -6146,78 грн., та обмежено її виплату «Максимальний розмір пенсії» - 23610,00 грн.
29 травня 2024 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з адвокатським запитом №44 в інтересах ОСОБА_1 , в якому, зокрема, просив:
1. Надати довідку (копію розпорядження про призначення/перерахунку пенсії) у яких зазначити наступні відомості:
- вид пенсії;
- загальна сума призначеної пенсії;
- сума останньої виплати;
- складові пенсійної виплати, а саме: основний розмір пенсії від середнього заробітку, додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС, підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів 2 групи, цільова допомога інвалідам війни 2 групи, тощо.
2. Здійснити з 20 березня 2024 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням підвищення пенсії встановленого постановою Кабінету Міністрів України №185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та згідно Рішення Конституційного Суду України без обмеження максимального розміру пенсії.
11 червня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом вих.№0500-0202-8/59450 надало відповідь на адвокатський запит в інтересах позивача, який зареєстровано 07 липня 2024 року вх.№9883/8, в якому зазначено, зокрема, наступне.
За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 , з 01 березня 2024 року, на виконання постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», позивачу здійснено перерахунок пенсії з урахуванням розміру підвищення пенсії відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, з урахуванням положень передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови не може перевищувати 1500,00 грн.
Крім того, відповідно до пункту 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсій, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року, проводиться з 01 березня 2024 року разом із здійсненням щорічної індексації пенсії, передбаченої частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 2361,00 грн.
Таким чином, розмір пенсії після проведеного перерахунку становить 2361,00 грн.
Розрахунок пенсії з 01 березня 2024 року:
Основний розмір пенсії від середнього заробітку - 103712,06 грн.;
Підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи (40% від 2361,00 грн.) - 944,40 грн.;
Додаткова пенсія інвалідам ІІ групи з числа ліквідаторів Пост.№112 п.5 - 379,60 грн.;
Цільова допомога інвалідам війни ІІ групи - 50,00 грн.;
Обмеження в індексації з 01 березня 2023 року - -14310,30 грн.;
Обмеження в індексації з 01 березня 2024 року - -6146,78 грн.;
Розмір пенсії з надбавками - 84628,98 грн.;
Максимальний розмір пенсії - 23610,00 грн.
Розмір пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року проіндексовано з урахуванням норм частини третьої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Додатково зазначено, що розмір пенсії по інвалідності у зв'язку з індексацією з 01 березня 2024 року обчислено з урахуванням обмеження, встановленого з 01 березня 2024 року у розмірі 14310,30 грн., визначеного пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», оскільки інше не передбачено чинним законодавством.
Відповідачем опрацьовано рішення Конституційного суду України від 20 березня 2024 року №2-р(ІІ)/2024, яким передбачено виплату пенсій категорії одержувачів, з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС, без обмежень.
На даний час, опрацьовується механізм та коло осіб, з числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, на яких розповсюджується дане Рішення.
Станом на дату підготовки відповіді порядок виконання вказаного знаходиться на контролі у відповідача.
Позивач та його представник не оскаржують застосування органом пенсійного фонду обмеження в індексації з 01 березня 2024 року у розмірі -6146,78 грн. з урахуванням Постанови №185.
Так, спірним питанням у цій справі є правомірність обмеження максимальним розміром виплати пенсії позивача, яку призначено на підставі Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступним.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII), Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Згідно зі статтею 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини першої статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачу з 14 травня 1994 року призначено пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №185) установлено, що з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 рік., №19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Згідно з підпунктом 3 пункту 2 Постанови №185 установлено, що з 1 березня 2024 року: розміри пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною третьою статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968), пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
При цьому, пунктом 3 Постанови №185 установлено, що: у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Оскільки позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», доказів протилежного матеріали справи не містять, суд відхиляє обґрунтування позовних вимог, серед іншого, правилами Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Як встановлено судом вище, з 01 березня 2024 року позивачу нараховано пенсію у розмірі 84628,98 грн., «Обмеження в індексації з 01 березня 2024 року» - -6146,78 грн., та обмежено виплату пенсії «Максимальним розміром пенсії» - 23610,00 грн.
Вирішуючи питання наявності правових підстав для обмеження розміру пенсійної виплати позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, суд враховує наступне.
Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01 жовтня 2011 року.
За положеннями статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Підпунктом 6 пункту 6 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №3668-VI внесено зміни до деяких законодавчих актів України зокрема, до статті 67 Закону №796-XII, а саме частину третю цієї статті викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Так, згідно з частиною третьою статті 67 Закону №796-XII (у редакції чинній на момент перерахунку - 01 березня 2024 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону № 796-ХІІ, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі №120/1602/23, від 15 листопада 2023 року у справі №120/6735/23.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25 січня 2023 року у справі №380/12268/20, у постанові від 05 вересня 2023 року у справі №120/1602/23 зазначив, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту «обмеження максимального розміру пенсії» за колом осіб в момент набуття чинності Закону №3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.
Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI).
Норми статті 2 Закону №3668-VI також кореспондуються з положеннями частини третьої статті 67 Закону №796-XII.
На момент здійснення відповідачем перерахунку пенсії - 01 березня 2024 року зазначені положення Закону № 3668-VI та частини третьої статті 67 Закону № 796-ХІІ неконституційними не визнавалися, були чинними, та були застосовані органом пенсійного фонду.
Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок перерахунку пенсії позивача з 01 березня 2024 року її розмір перевищив максимальний - 23610,00 грн.
Разом із цим, 20 березня 2024 року Конституційний Суд України прийняв рішення №2-р(II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року №2-р(II)/2024 припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Приймаючи до уваги висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні від 20 березня 2024 року №2-р(II)/2024, суд наголошує, що з 20 березня 2024 року правові підстави обмежувати пенсію позивача максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) у відповідача відсутні.
Підсумовуючи, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
При цьому, відсутні підстави вважати, що здійснення відповідачем перерахунку та виплата пенсії позивачу, органом пенсійного фонду буде проведена без урахування положень Постанови №185, тому суд вважає передчасним вимоги позивача щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити пенсію позивачу з урахуванням підвищення пенсії, встановленого постановою №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
Оскільки судовому захисту підлягають виключно порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, як передчасні.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 245 КАС України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, і це прямо вбачається з пункту 7 частини другої статті 245 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 20 березня 2024 року без обмеження її максимальним розміром, десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року №2-р(II)/2024, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 20 березня 2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року №2-р(II)/2024, та з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов адвоката Цимбалюка Сергія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнaння прoтипрaвним тa скaсувaння рішeння, зoбoв'язaння вчинити пeвні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 20 березня 2024 року без обмеження її максимальним розміром, десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року №2-р(II)/2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 20 березня 2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року №2-р(II)/2024, та з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 30 липня 2024 року.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.С. Молочна