31 липня 2024 рокуСправа №160/13181/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АСфера» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АСфера» (далі - позивач, ТОВ «АСфера») до Одеської митниці Держмитслужби (далі - відповідач, митниця), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці № UA500500/2024/000115/2 від 19.02.2024.
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500500/2024/000217 від 19.02.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що підприємством з метою митного оформлення товарів подало до митного органу декларацію та документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України. Вказує, що в оскаржуваних рішеннях митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене товариство вважає, що оскаржувані ними рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 03.06.2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представником відповідача подано до суду відзив, в якому останній проти адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. У відзиві зазначено, що оскаржувані рішення є правомірними, оскільки в документах, які надані позивачем до митниці разом з митними деклараціями містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, водночас декларантом не подано всіх додаткових документів, які витребувані контролюючим органом згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
22.09.2023 між JIANGSU GOLDEN CHEMICAL CO. LTD (Китай) - продавцем та TOB «АСфера» (Україна) - покупцем був укладений контракт № JGC/AS-2023/15-05.
Додатковою угодою № 2 від 06.11.2023, додатком № 1 від 07.12.2023 до додаткової угоди № 2 від 06.11.2023, додатковою угодою № 3 від 06.11.2023, додатком № 1 від 07.12.2023 до додаткової угоди № 3 від 06.11.2023 до контракту сторони погодили найменування, кількість, ціну, загальну вартість, якість, інші показники, строки та умови поставки товарів.
Так, згідно умов контракту та вищезазначених додаткових угод та додатків до нього, JIANGSU GOLDEN CHEMICAL CO. LTD (Китай) - продавець зобов'язався поставити TOB «АСфера» (Україна) - покупцю фунгіцид, торгова назва - Арбалет, КС (діюча речовина - азоксистробін, 200г/л + флутріафол, 120 г/л), виробництва Китай, у кількості 7200 л., загальною вартістю 67 730,40 доларів США (USD) та фунгіцид, торгова назва - Ретардин EW, ЕВ (діюча речовина - тебуконазол 250 г/л), виробництва Китай, у кількості 7200 л., загальною вартістю 36 050,40 доларів США (USD).
Додатковою угодою № 4 від 07.11.2023 до контракту сторони внесли зміни до реквізитів ТОВ «АСфера» - покупця, викладених у Розділі 12.
Викладені обставини підтверджуються контрактом №JGC/AS-2023/15-05 від 22.09.2023, додатковою угодою № 2 від 06.11.2023, додатком № 1 від 07.12.2023 до додаткової угоди № 2 від 06.11.2023, додатковою угодою № 3 від 06.11.2023, додатком №1 від 07.12.2023 до додаткової угоди № 3 від 06.11.2023, додатковою угодою № 4 від 07.11.2023, копії яких додані до цього позову.
16.02.2024 року TOB «АСфера» («Декларант»), зокрема уповноваженою ним особою ТОВ «ВІЗДОМ», до Одеської митницібула подана митна декларація № 24UA500500005428U4 від 16.02.2024 для здійснення митного контролю та митного оформлення фунгіциду, торгова назва - Арбалет, КС (діюча речовина - азоксистробін, 200г/л + флутріафол, 120 г/л), виробництва Китай, у кількості 7200 л., загальною вартістю 67 730,40 доларів США (USD) та фунгіциду, торгова назва - Ретардин EW, ЕВ (діюча речовина - тебуконазол 250 г/л), виробництва Китай, у кількості 7200 л., загальною вартістю 36 050,40 доларів США (USD), а також були подані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, перелік яких, зазначений у графі 44 цієї митної декларації.
Визначення митної вартості товарів по поданій декларантом митній декларації № 24UA500500005428U4 від 16.02.2024 було здійснено за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Викладені обставини підтверджуються митною декларацією № 24UA500500005428U4 від 16.02.2024 та документами, перелік яких, зазначений у графі 44 цієї митної декларації, копії яких містяться у справі.
Митниця направила позивачу повідомлення, в якому було зазначено, що відповідно до п.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого MD Office™ (16.02.2024) товару; 2) У довідці про транспортні витрати №2381 від 13.02.2024 відсутнє посилання на договір перевезення та не зазначено вартість вантажних робіт під час перевезення товару; 3) У страховому полісі № В021635012300000271 від 07.12.2023 не зазначено номер коносамента бо контейнера за яким проводилось страхування; 4) в CMR від 13.02.2024 №202/4 наявна печатка перевізника «ANTANTA-SOUTH LTD», але довідку про вартість транспортно- експедиційних послуг видано ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК»; 5) У експортній декларації країни відправлення зазначені умови поставки CIF, але не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця; 6) в декларації країни відправлення №230520230053586528 датою 19.12.2023 зазначений номер коносамента №JNG0151689 складений 21.12.2023, це все може свідчити про ознаки підробки. З огляду на вищевикладене, а також враховуючи спрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, митниця відповідно до п.3 ст.53 МК України декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації; - висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - каталоги, специфікації фірми - виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову; Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості.
19.02.2024 року до митниці був поданий лист вх. 19/02-01 від 19.02.2024, у якому надані детальні пояснення на усі зауваження митниці щодо поданих декларантом документів, зазначених в графі 44 митної декларації № 24UA500500005428U4 від 16.02.2024, а також були подані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Листом вих. № 7 від 19.02.2024 уповноваженою особою декларанта - ТОВ «ВІЗДОМ» митницю було повідомлено, що інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів надаватися не будуть.
19.02.2024 Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000115/2, яким скориговано заявлену декларантом митну вартість товарів за другорядним резервним методом (метод 2 ґ).
Також, 19.02.2024 Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000217, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв'язку із прийняттям 19.02.2024 рішенням про коригування митної вартості № UA500500/2024/000115/2, та запропоновано декларанту подати нову митну декларацію з урахуванням рішення про коригування митної вартості.
Вищезазначені рішення були прийняті митницею з таких причин: митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів зазначених у ст. ст. 58, 59, 60, 61, 62, 63 МК України, митна вартість оцінюваних товарів, буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (GATT), другорядним методом - резервним.
Товари, які надійшли на адресу ТОВ «АСфера», були випущені у вільний обіг за митною декларацією № 24UA500500005647U9 від 19.02.2024 за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом та надання гарантій відповідно до розділу X МК України в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МК України.
Вважаючи протиправними рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці № UA500500/2024/000115/2 від 19.02.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500500/2024/000217 від 19.02.2024.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).
Відповідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.
Приписами ст. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VІІ Генеральної угод з тарифів і торгівлі 1994 року (далі ГААТ), згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.
Примітками до п. 2 статті VІІ Оцінка товару для митних цілей ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що дійсна вартість може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості, а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).
Відповідно до п. 4 ст. 57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.
При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з частиною 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) не має жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Згідно з ч.1 ст. 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, обираються 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому, митний орган зобов'язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо відсутності даних щодо складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, про що зазначено у рішенні про коригування митної вартості товарів Одеської митниці № UA500500/2024/000115/2 від 19.02.2024.
У п.2.1, п.2.2 контракту № JGC/AS-2023/15-05 від 22.09.2023 між JIANGSU GOLDEN CHEMICAL CO. LTD (Китай) та TOB «АСфера» (Україна) визначається ціна та вартість товару, що поставляється за вказаним контрактом, а саме:
«2.1. Ціна Товару, що підлягає оплаті Покупцем - це грошове визначення вартості Товару за його кількісну одиницю. Вартість Товару, що підлягає оплаті Покупцем - це ціна певної кількості Товару.
2.2. Ціна та вартість Товару визначаються Сторонами у Додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього Контракту, та включають в себе вартість пакування, маркування, митного оформлення Продавцем у місці відвантаження, навантаження на судно, а також вартість надання Сертифікату походження Товару у країні Продавця.
Валюта платежу за цим Контрактом - долар США.».
Також контракт містить розділ 4. Пакування та маркування товару, який визначає вимоги покупця до упаковки, якості та характеристик пакувальних матеріалів, зокрема і робіт пов'язаних з пакуванням товару, що входять до ціни та вартості та якості товару, як зазначено у п.2.2. Контракту, зокрема, у пунктах 4.1 та 4.2 визначено:
«4.1. Товар повинен поставлятися в експортному пакуванні, яке забезпечує його цілісність та захист при навантажувальних та розвантажувальних роботах, транспортуванні, зберіганні та відповідати нормам заводу-виробника.
4.2. Пакування та маркування Товару повинні відповідати вимогам країни виробника та загальноприйнятим міжнародним нормам.».
Щодо експортної декларації країни відправлення, у якій зазначені умови поставки CIF.
Згідно умов поставки товару - CIF (згідно Міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі Інкотермс, в редакції 2020 року), А. 9. Перевірка - упаковка - маркування.
Продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4.
Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.
На умовах CIF Констанца, Румунія продавець JIANGSU GOLDEN CHEMICAL CO. LTD (Китай) та покупець TOB «АСфера» (Україна) погодили ціну і загальну вартість товарів згідно з додатковою угодою № 2 від 06.11.2023, додатком № 1 від 07.12.2023 до додаткової угоди № 2 від 06.11.2023, додатковою угодою № 3 від 06.11.2023, додатком № 1 від 07.12.2023 до додаткової угоди № 3 від 06.11.2023 до контракту № JGC/AS-2023/15-05 від 22.09.2023.
При цьому до листа вх. 19/02-01 від 19.02.2024 були додатково подані автоматизовані переклади копій митних декларацій №№ 230520230053586528, 230520230053586825 країни відправлення на українську мову, у яких чітко зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, адже вказані саме географічні назви порту відправлення - порт Чжанцзяган, Китай та порт призначення - Констанца, Румунія.
Доказів протилежного до суду не надано.
Стосовно довідки про транспортні витрати № 2381 від 13.02.2024, у якій відсутнє посилання на договір перевезення та не зазначено вартість вантажних робіт під час перевезення товару, та CMR від 13.02.2024 № 202/4, де наявна печатка перевізника «ANTANTA-SOUTH LTD», але довідку про вартість транспортно- експедиційних послуг видано ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК».
У рахунку № 032531 від 12.02.2024 експедитора - TOB «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК», що супроводжує довідку про транспортні витрати № 2381 від 13.02.2024, є посилання на Договір № 1534-Т/23 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 25.05.2023 між ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» та ТОВ «АСфера», а також першим пунктом серед переліку послуг, що входять до складу вартості транспортування товару, стоїть компенсація вартості послуг вантажно-розвантажувальних робіт, виконаних нерезидентом за межами території України в сумі 18 284,97 грн., без ПДВ.
Вказаний Договір № 1534-Т/23 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 25.05.2023 між ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» та ТОВ «АСфера» містить п.3.1.2 наступного змісту:
3.1. Обов'язки Експедитора:
3.1.2. Укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, збереження вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів. А також має право укладати договори з брокерськими компаніями, щодо послуг митного оформлення вантажів. Проводить розрахунки з ними, сплачує мито, збори та інші обов'язкові платежі за рахунок коштів Клієнта.
Дане положення цього договору вказує на те, що наявність в CMR № 202/4 від 13.02.2024 печатки перевізника - ТОВ «Антанта-Південь» («ANTANTA-SOUTH LTD») повістю узгоджується, як із правилами заповнення CMR, так і з обов'язком експедитора - ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» укладати від свого імені договори з перевізниками та проводити розрахунки з ними за рахунок коштів клієнта.
При цьому сам перевізник ТОВ «Антанта-Південь» («ANTANTA-SOUTH LTD») несе відповідальність лише за одну із послуг, які зобов'язався організовувати експедитор для вантажу ТОВ «АСфера», на підставі укладеного між перевізником та експедитором договору, а саме: за організацію міжнародних перевезень Констанца, Румунія - Орлівка, Україна, та не може «інформувати про вартість таких послуг, як компенсація вартості послуг вантажно- розвантажувальних робіт, виконаних нерезидентом за межами України та митне оформлення вантажу за межами України, що були виконані самим експедитором - ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» та його агентами на території Румунії.
При цьому до Листа вх. 19/02-01 від 19.02.2024 був додатково поданий лист-уточнення від експедитора - ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» Вих № 1551 від 16.02.2024.
Щодо страхового полісу № В021635012300000271 від 07.12.2023, у якому не зазначено номер коносамента або контейнера за яким проводилось страхування.
Умови постачання CIF вимагають від продавця страхування товару на 110% від його вартості, а отже посилання в страховому полісі № ВС021635012300000271 від 07.12.2023 на комерційний інвойс № JLK23112 від 07.12.2023, зазначення найменування товарів (назва торгової марки, вмісту діючої речовини та препаративної форми), кількості товарів та суми страхового покриття, що дорівнює 110% від вартості товарів за комерційним інвойсом, номер якого зазначено в страховому полісі, не лише підтверджує зв'язок цього страхового полісу з товарами, які заявлені до митного оформлення, але й додатково підтверджує саму вартість товарів за контрактом № JGC/AS-2023/15-05 від 22.09.2023, додатковою угодою № 2 від 06.11.2023, додатком № 1 від 07.12.2023 до додаткової угоди № 2 від 06.11.2023, додатковою угодою № 3 від 06.11.2023, додатком № 1 від 07.12.2023 до додаткової угоди № 3 від 06.11.2023 до цього контракту.
Щодо експортної декларації країни відправлення, де зазначені умови поставки CIF, але не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.
У поданих експортних деклараціях країни відправлення, по яким додатково були подані автоматизовані їхні переклади на українську мову, чітко визначені географічні назви порту відправлення - порт Чжанцзяган, Китай, та порту призначення - Констанца, Румунія, тобто визначені географічні пункти переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.
Стосовно того, що в декларації країни відправлення №230520230053586528 датою 19.12.2023 зазначений номер коносамента №JNG0151689 складений 21.12.2023.
Коносамент - це документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов'язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу. Конвенція ООН про морські перевезення вантажів 1978 року (Гамбурзькі правила), Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент від 25.08.1924 (зі змінами і доповненнями, внесеними Протоколом від 23.02.1968, Протокол від 21.12.1979) містить норму, що отримавши вантажі і прийнявши їх у своє ведення, перевізник, капітан або агент перевізника повинен на вимогу відправника видати відправнику коносамент. Таким чином, спочатку оформлюється експортна митна декларація країни відправлення товару (в даному випадку № 230520230053586528 від 19.12.2023), за цією декларацією відправник набуває право передати товар для вивезення за межі митної території країни відправлення, передавши його перевізнику, який отримав його, прийняв у своє ведення на борт судна та видав товаро-транспортний документ - коносамент №JNG0151689 від 21.12.2023. Відповідно дата декларації країни відправлення передує даті коносамента.
Згідно частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Разом з тим, митним органом не доведено, що документи надані позивачем при митному оформленні, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Крім того, право митного органу на витребування додаткових документів, зокрема, яких не має у позивача та умовами контракту їх передача не передбачена, не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, сумніви митного органу наведені у повідомленнях та картці відмови, на думку суду, не мають під собою обґрунтованого підґрунтя.
Вказані митним органом у повідомленні декларанту та прийнятому рішенні зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, тому не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої декларантом митної вартості товарів, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.
Крім цього, у прийнятому митницею рішенні відсутні порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервний метод), відсутні пояснення щодо зроблених коригувань.
Згідно із Наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Однак, як вбачається із рішення про коригування митної вартості товарів, яке оскаржується, воно містить лише посилання на раніше оформлені митні декларації, їхні реєстраційні номери, ціну товарів, за якою здійснено їх митне оформлення, однак не містить назву товарів, умови поставки, загальну кількість партій раніше оформлених товарів, не містить повних технічних характеристик товарів, що має значення, оскільки ціна товарів за контрактом встановлювалась, виходячи не з їхньої ваги, а з їхніх характеристик, а ідентифікація раніше оформлених митницею товарів на підставі лише зазначених відомостей про дати раніше оформлених електронних митних декларацій, їхні реєстраційні номери та ціни товарів неможлива.
Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібні товари у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не створює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору (контракту), при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок, тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.
Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товари, які задекларовано ТОВ «АСфера», розмитнювалися іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №815/6827/17, від 22.04.2019 у справі № 815/6242/17, від 07.08.2018 у справі №815/3400/17.
Приймаючи Рішення про коригування митної вартості товару, митниця виходила з наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості. Однак, в порушення вимог ст. 57 Митного кодексу України митницею не доведено неможливість застосування інших (попередніх) методів (2а-2г) визначення митної вартості товару, а застосовано резервний метод, який відповідно до наведених вище норм законодавства застосовується у випадку, якщо митна вартість товару не може бути визначена за попередніми методами.
Суд зауважує, що всі надані у сукупності документи не містять розбіжностей, мають посилання один на одного та надають у повній мірі можливість здійснити розрахунок транспортних витрат.
Таким чином, суд приходить до висновку, що надані позивачем митниці документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари, тому зазначені відповідачем розбіжності є необґрунтованими та безпідставними.
У зв'язку з наведеним, суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки.
Митний орган не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Натомість надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.
Таким чином, суд дійшов висновку, що митний орган в ході судового розгляду не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.
Підсумовуючи наведене суд вважає, що в межах спірних відносин, митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору, з огляду на що суд не вбачає підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.
Також суд звертає увагу, що Європейським Судом з прав людини неодноразово підкреслено особливу важливість принципу “належного урядування”, зокрема, у справі “Рисовський проти України” (рішення від 20.10.2011 р. заява №29979/04). Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах “Беєлер проти Італії” [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, “Онер'їлдіз проти Туреччини” [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, “Megadat.com S.r.l. проти Молдови” (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 08.04.2008 р., і “Москаль проти Польщі” (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15.09.2009 р.). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах “Лелас проти Хорватії” (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20.05.2010 р., і “Тошкуце та інші проти Румунії” (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25.11.2008 р.) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах “Онер'їлдіз проти Туреччини” (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та “Беєлер проти Італії” (Beyeler v. Italy), п. 119).
В рішенні “Щокін проти України” від 14.10.2010 р. (заяви №23759/03 та №37943/06) ЄСПЛ вказав, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” №3477-ІV від 23.03.2006 р., суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Більш того, суд звертає увагу, що Верховний Суд у справі №815/1670/17 зазначив, що в силу частини 2 статті 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України “Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору” №598 від 24.05.2012 р., рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.
З огляду на викладене, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, суд приходить до висновку про протиправність спірного рішення митниці про коригування митної вартості товару та наявність підстав для його скасування.
Щодо вимог позивача про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Оскільки на час прийняття оскаржуваної картки відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, відповідне рішення суб'єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Водночас, відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття спірних рішень.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АСфера» (код ЄДРПОУ 44905140, 49083, м. Дніпро, пр-т Слобожанський, буд. 31Д) до Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 44005631, 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд 21А) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці № UA500500/2024/000115/2 від 19.02.2024.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500500/2024/000217 від 19.02.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСфера» (код ЄДРПОУ 44905140) витрати по сплаті судового збору в розмірі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 31.07.2024 р.
Суддя О.М. Неклеса