Справа № 728/927/24 Головуючий у 1 інстанції Пархоменко П. І.
Провадження № 33/4823/623/24
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
31 липня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Салая Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Чернігові апеляційну скаргу захисника Ковалюха В.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 травня 2024 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Високе Борзнянського району Чернігівської області, з повною вищою освітою, розлучений, працюючий завідувачем ФАП с. Красне, особа з 2 групою інвалідності, учасник бойових дій, проживаючий по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Місцевим судом установлено, що 31 березня 2024 року о 22:54 год, ОСОБА_1 у м. Бахмачі по вул. Чернігівській, неподалік будинку 40, керував транспортним засобом "Москвич М-2140", державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру М505 № 188.
Не погодившись із рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що місцевий суд не з'ясував всі обставини справи, належно не оцінив докази в їх сукупності. Зазначає, що окрім запаху алкоголю з порожнини рота, поліцейський не назвав інших ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 . Звертає увагу на відеозапис, з якого видно, що водій не відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі і стверджував, що спиртних напоїв не вживав. Також суд не взяв до уваги неналежне оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, в якому не зазначений рік його складання, та вважає, що при складанні протоколу було порушено вимоги ст. 256, 260 КУпАП. Вказує, що протокол не може бути визнаний належним доказом у справі в розумінні статті 251 КУпАП. Наголошує на відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
У засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник не з'явилися, судом були належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду. Будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Вказане положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи. яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 266 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відповідно до п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 1452/735 від 09.11.2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
З контексту п. 7 розділу 1 Інструкції вбачається наявне право водія відмовитися від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або ж не погодитися з результатом огляду. Такі дії водія мають потягти за собою обов'язок поліцейського направити особу на огляд до закладу охорони здоров'я.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 005565 від 31.03.2024 ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, від підпису та пояснень у протоколі відмовився (а.с. 3).
Згідно Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у ОСОБА_1 поліцейськими виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння не проводився. (а.с. 9).
Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, порушення координації рухів, огляд не проводився. (а.с. 10).
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.
Так, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського убачається, як було зупинено автомобіль "Москвич М-2140", державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Поліцейський повідомляє про ведення відеофіксації та про причину зупинки, а саме, надійшло повідомлення від заявників про порушення водієм правил дорожнього руху. Під час спілкування з водієм поліцейський повідомляє, що вбачає у нього ознаки сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, та пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу "Драгер" чи у лікаря-нарколога, на що водій відповів категоричною відмовою. На неодноразову вимогу поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, водій наголошував, що алкоголь не вживав і будь-який огляд проходити не буде, а запах алкоголю відчутний із салону автомобіля від пасажирки. Поліцейський повідомляє про складання протоколу стосовно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП п. 2.5, а саме, за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку. Поліцейський ознайомлює водія із змістом протоколу, від підпису у протоколі, отримання його копії та інших адміністративних матеріалах відмовився. Водія було відсторонено від керування автомобілем на 24 години.
За таких обставин, апеляційний суд визнає цей відеозапис достатнім для того, щоб разом з протоколом про адміністративне правопорушення та у сукупності з іншими доказами зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Відтак, доводи захисту про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання уникнути установленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Доводи у скарзі про те, що окрім запаху алкоголю з порожнини рота, поліцейський не назвав інших ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 не є слушними. Апеляціний суд звертає увагу на те, що відповідно до чинного законодавства, працівник поліції самостійно на власний розсуд доходить висновку про наявність ознак сп'яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження таким водієм транспортного засобу огляду на стан сп'яніння. Як вбачається з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння (а.с. 10) у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, зокрема, запах з порожнини рота, нечітка мова, порушення координації рухів.
Матеріали справи не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій чи необ'єктивного ставлення працівників поліції, в тому числі і при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно водія ОСОБА_1 ..
На відеозаписі зафіксовані дії працівників поліції та особи, що притягається до адміністративної відповідальності, що у даному випадку є необхідним та достатнім для прийняття рішення по суті справи.
При цьому слід зазначити, що не заслуговують на увагу і твердження захисника про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначений рік його складання, оскільки такі в повній мірі спростовуються самим протоколом, де чітко і без будь-яких виправлень вказано дату його складання.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що водій ОСОБА_1 , який відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху мав обов'язок на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, ухилився від виконання цього обов'язку, що тягне за собою відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, адже відмова від проходження огляду може бути виражена й у пасивній формі шляхом ухилення від виконання цього обов'язку, що випливає із змісту п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, а тому доводи про те, що водій не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі і стверджував, що спиртних напоїв не вживав, безпідставні.
При винесенні рішення, апеляційний суд не може взяти до уваги інші доводи сторони захисту, оскільки такі в повному обсязі спростовуються відеозаписом, та розцінює критично невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, оскільки воно повністю спростовується дослідженими в судовому засіданні матеріалами провадження. Підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи. Доводи апелянта апеляційний суд розцінює як такі, що мають формальний характер і спрямовані на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладене судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення.
Порушень вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови суду, апеляційний суд не вбачає.
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника Ковалюха В.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай