31.07.24
33/812/399/24
Справа №487/3787/24
Провадження № 33/812/399/24
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
Іменем України
31 липня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Базовкіної Т.М.,
із секретарем судового засідання Горенко Ю.В.,
за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Білова І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Білова Ігоря Валентиновича на постанову, яку ухвалив Заводський районний суд м. Миколаєва під головуванням судді Афоніної С.М., у приміщенні цього суду 18 червня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№560601, який складений 07 лютого 2024 р. о 04 год. 20 хв., водій ОСОБА_1 07 лютого 2024 р. о 02 год. 30 хв. у м. Миколаєві по пр. Центральному, 66 керував транспортним засобом Opel Kadett, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, різкий запах алкоголю з порожнини рота. На місці зупинки ТЗ пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням приладу DRAGER «ALKOTEST» 6810 тест №1739, результат якого встановив 0,79 проміле. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9-А Правил дорожнього руху України.
Такі дії ОСОБА_1 працівник поліції кваліфікував за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Протокол разом із іншими матеріалами був направлений органом патрульної поліції до Заводського районного суду міста Миколаєва.
В судове засідання суду першої інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився, надав письмову заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, зазначивши, що вину не визнає, бо складених протоколів було 2, за рішенням суду він був визнаний винним та сплатив штраф.
Постановою Заводського районного суду міста Миколаєва від 18 червня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Не погоджуючись із постановою суду, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Білов І.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, провадження у справі - закрити провадження у справі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи судом було неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, адже 22 лютого 2024 року за це саме правопорушення Центральним районним судом міста Миколаєва, постановою по справі № 490/950/24 на ОСОБА_1 за скоєне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір. Підставою для такого рішення став протокол адміністративне правопорушення від 07 лютого 2024 року серії ААД №560625, який працівники поліції почали складати о 01 год. 25 хв.
Судом в оскаржуваній постанові було встановлено, що 07 лютого 2024 року біля 02:32 год. працівники УПП розшукують водія, який вчинив ДТП. Біля ТЦ «Сіти центр» ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, пройшов огляд на стан сп'яніння та відносно нього було складено протокол за ст. 130 КУпАП. Але працівники УПП, склавши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №560625, не зважаючи на те, що ОСОБА_1 знаходився в автомобілі на самоті та йому нікому було передати право керування, не заборонили ОСОБА_1 продовжувати в подальшому рух на автомобілі самостійно. На думку апелянта, ці обставини свідчать про те, що завдяки непрофесійним діям представників поліції на ОСОБА_1 було складено два адміністративних протоколи за одне і те порушення. 20 травня 2024 р. ОСОБА_1 подав через канцелярію суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутністю, вину не визнав, оскільки було складено два протоколу, він вже був визнаний винним та сплатив штраф, але суд в мотивувальній частині своєї постанови зазначив що, ставиться критично до такої позиції, оскільки доказів складання відносно ОСОБА_1 протоколу за ст. 130 КУпАП від 07 лютого 2024 р. суду не надано. При цьому суд не звернув уваги на той факт, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, виконує службові завдання за межами області і саме з цієї причини не мав можливості прибути до суду з належними доказами, так як перебував весь цей час на лінії бойового зіткнення з військами агресора. До того ОСОБА_1 26 лютого 2024 р. добровільно виконав рішення Центрального районного суду м. Миколаєва, сплативши штраф 17000 грн. і судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. в дохід держави, а особа не може бути притягнута до юридичної відповідальності двічі за одне й те саме правопорушення.
У судове засідання суду апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений апеляційним судом шляхом надіслання судової повістки засобами поштового зв'язку та телефонограмою за номером мобільного телефону.
Про час та місце судового засідання ОСОБА_1 повідомлявся шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв'язку на адресу місця проживання, зазначену в апеляційній скарзі.
Враховуючи наведені обставини щодо повідомлення ОСОБА_1 , думку захисника про можливість розгляду справи у його відсутність, обізнаність про час, місце розгляду справи, з урахуванням положень частини 1 статті 268, частин 5, 6 статті 294 КУпАП, апеляційний суд вважав за можливе розглядати справу у відсутність ОСОБА_1 за участі його захисника.
Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Білова І.В., який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, вивчивши та дослідивши матеріали адміністративної справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, що він ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин адміністративної справи, а також вимогах закону.
Згідно пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі - Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є, зокрема, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП).
Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно частини 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД№560601 від 07 лютого 2024 року водій ОСОБА_1 07 лютого 2024 року о 02 год. 30 хв. у м. Миколаєві по пр. Центральному, 66 керував транспортним засобом Opel Kadett, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, різкий запах алкоголю з порожнини рота. На місці зупинки ТЗ пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням приладу DRAGER «ALKOTEST» 6810 тест №1739, результат якого встановив 0,79 проміле.
Факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме щодо проходження водієм автотранспортного засобу Opel Kadett, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою технічного приладу DRAGER та виявлення стану алкогольного сп'яніння за результатами цього огляду, підтверджені зазначеним протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД№560601, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень та застережень, та узгоджуються також з іншими доказами:
- роздруківкою результату проходження ОСОБА_1 алкотеста на місці зупинки від 07 лютого 2024 р. за допомогою газоаналізатору ALCOTEST 6810, який показав 0,79 проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 , згідно якого результат огляду за допомогою приладу DRAGER «ALKOTEST» 6810 становить 0,79 проміле;
- змістом копій протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 : серії ААД №560599 від 07 лютого 2024 р. за порушення п. 2.3.б, 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП, та серії ААД №560638 від 07 лютого 2024 р. за порушення п. 2.10.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП, якими підтверджується, що 07 лютого 2024 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Kadett, номерний знак НОМЕР_1 , став учасником дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 02 год 30 хвил. у м. Миколаєві по пр. Центральному, 66;
- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано проведення поліцейським огляду водія ОСОБА_1 07 лютого 2024 року на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору ALCOTEST 6810, який показав 0,79 проміле, а також складання протоколів про адміністративні правопорушення та ознайомлення з ними ОСОБА_1 .
Підстав для сумнівів у достовірності зазначених доказів судом не встановлено.
Істотних порушень вимог закону в діях поліцейських, що можуть мати наслідком недопустимість зібраних доказів, судом також не встановлено.
Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння здійснений з використанням спеціального технічного засобу газоаналізатору DRAGER «ALKOTEST» №6810, роздруківка результату огляду та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння підписані ОСОБА_1 , який погодився з показниками приладу огляду. Під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейськими застосовано технічні засоби відеозапису, що відповідає вимогам частини 2 ст. 266 КУпАП.
В сукупності зазначені докази свідчать, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, проаналізованими та належним чином оціненими в їх сукупності та взаємозв'язку судом першої інстанції доказами встановлено, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому суд дав оцінку запереченням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо невизнання вини у скоєнні правопорушення.
Апеляційний суд відхиляє аргументи апеляційної скарги як безпідставні.
Так, доводи апеляційної скарги зводяться до твердження, що відносно ОСОБА_1 07 лютого 2024 року двічі були складені протоколи про одне і те ж саме адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд відхиляє такі доводи як безпідставні.
Так, згідно наявних у матеріалах справи письмових доказів, а також долучених за клопотанням захисника Білова І.В. в суді апеляційної інстанції, 07 лютого 2024 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Kadett, номерний знак НОМЕР_1 , та став учасником дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 02 год 30 хвил. у м. Миколаєві по пр. Центральному, 66. Під час оформлення адміністративних матеріалів за цим фактом на місці зупинки транспортного засобу водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, який провів поліцейський відповідно до роздруківки результату такого огляду та долученому відеозапису з нагрудних камер поліцейських о 03:36 год. і якій виявив перебування особи у стані алкогольного сп'яніння, що стало підставою для обґрунтованого складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№560601 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Натомість, згідно постанови Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 лютого 2024 року у справі №490/950/24 07 лютого 2024 року 01:25 год. водій ОСОБА_1 , рухаючись в м. Миколаєві по проспекту Центральному в районі буд. №98, керував транспортним засобом «Opel Kadet», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено його оглядом на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810, тест № 1738, результат тестування 1,09 ‰, що стало підставою для складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №560625 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як пояснив ОСОБА_1 поліцейському, що зафіксовано записом з нагрудної камери (час запису 03:43-03:53), він «приїхав до Миколаєва, їхали, зупинив патруль, 130», «біля Сітіка проспався», «їхав забрати друга, з вокзалу, випили, нас зупинив патруль біля Сіті-цетра, винесли 130, після чого трішки проспався і поїхав додому, бо подзвонила жінка», «стало зле, не впорався з керуванням та наїхав на бордюр Пушкінського кільца, після чого з'їхав у кювет».
За такого ОСОБА_1 07 лютого 2024 року керував транспортним засобом і був о 01:25 год. зупинений поліцейськими, які провели огляд та встановили перебування водія у стані алкогольного сп'яніння та склали протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №560625 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В подальшому ОСОБА_1 знову 07 лютого 2024 року керував транспортним засобом «Opel Kadet», номерний знак НОМЕР_1 , на якому став учасником дорожньо-транспортної пригоди 02 год 30 хвил., у зв'язку із чим поліцейським вдруге був оглянутий для перевірки на стан алкогольного сп'яніння. У зв'язку із позитивним результатом огляду відносно ОСОБА_1 був складений другий протокол - серії ААД№560601 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За такого апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 07 лютого 2024 року двічі вчинив правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, і які є окремими правопорушеннями оскільки після складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №560625 за ч. 1 ст. 130 КУпАП він поновив рух на транспортному засобі як водій, став учасником дорожньо-транспортної пригоди, після чого вдруге пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, який підтвердив перебування у стані сп'яніння. Тому не є порушенням складання щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№560601.
Аргументи апелянта щодо неправомірних дій поліцейського при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №560625 за ч. 1 ст. 130 КУпАП судом відхиляються, оскільки ці обставини не входять до предмету дослідження у справі, яка переглядається, та не впливають на висновок суду про встановлення винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за протоколом протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД№560601.
Апеляційний суд вважає, що у справі, яка переглядається, дотримано судом стандарт доведення висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у скоєнні передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП правопорушення поза розумним сумнівом. В цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, або відносно якої закрито адміністративне провадження з нереабілітуючих підстав, є винною у вчиненні цього правопорушення. Між тим, у справі, яка переглядається, належними та допустимими доказами доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, який підтверджений правомірно проведеним оглядом на стан сп'яніння, а доказів протилежного матеріали справи не містять.
Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не встановлено їх і при апеляційному перегляді.
Отже, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з'ясував обставини, що підлягали з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та ухвалив законну, обґрунтовану постанову.
Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, апеляційним судом не встановлено.
Будь-які інші доводи апелянта, сприймаються апеляційним судом як спроба уникнути відповідальності, оскільки доказів, які б могли спростувати його причетність до вказаних правопорушень, суду не надано.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Апеляційний суд наголошує, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов до законного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підстав для скасування постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не знаходить, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
При цьому, апеляційний суд також враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Білова Ігоря Валентиновича залишити без задоволення, а постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 червня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.М. Базовкіна