Справа № 441/67/24 Головуючий у 1 інстанції: Яворська Н.І.
Провадження № 22-ц/811/2086/24 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
31 липня 2024 року м.Львів
Справа № 441/67/24
Провадження № 22ц/811/2086/24
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.
секретар Салата Я.І.
розглянув заяву судді Приколоти Т.І. про самовідвід від розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 6 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Городоцької міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про виділ із частки, що перебуває у спільній частковій власності та користуванні, визнання права власності на нерухоме майно, припинення права спільної часткової власності,-
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Львівського апеляційного суду від 3 липня 2024 року для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 6 червня 2024 року визначено наступний склад суду: ОСОБА_5 (суддя-доповідач) та ОСОБА_6 , Мікуш Ю.Р. (склад колегії суддів).
Ухвалою від 8 липня 2024 року суддя-доповідач Приколота Т.І. залишила апеляційну скаргу без руху, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до закону.
У цій ухвалі зазначено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про звільнення її від сплати судового збору з урахуванням її майнового стану.
Суддею-доповідачем відмовлено у задоволенні цього клопотання з урахуванням наступного.
Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір»,враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини третьої статті 136 ЦПК України суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цих статей.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення Європейського суду з прав людини «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення, відстрочення або розстрочення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, ОСОБА_1 долучила фотокопію пенсійного посвідчення, довідку про розмір пенсії в період з червня 2023 року по травень 2024 року, а також відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 18 червня 2024 року, згідно якої інформація за період 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків відсутня.
Суддя прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, оскільки заявником не доведено, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній (2023) календарний рік.
Зазначеною ухвалою заявнику було надано можливість підтвердити свій майновий стан з урахуванням доходу за 2023 рік для вирішення питання щодо звільнення або відстрочення сплати судового збору.
В ухвалі зазначено реквізити для сплати судового збору, якщо заявник такий буде сплачувати, а також розмір судового збору, який підлягає сплаті.
Ухвала постановлена суддею-доповідачем одноособово відповідно до положень частини шостої статті 357 ЦПК України.
Справа перебуває у стадії відкриття провадження, апеляційна скарга залишена без руху, провадження у справі не відкрито і вона не призначена до розгляду, що виключає виклик сторін та інших учасників справи у судове засідання. Питання про залишення апеляційної скарги без руху не вирішується в судовому засіданні.
У тесті ухвали про залишення апеляційної скарги без руху допущено описку, яка полягає у тому, що прізвище автора апеляційної скарги « ОСОБА_7 » написано « ОСОБА_7 ».
30 липня2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді ОСОБА_5 від розгляду справи. Заява обґрунтована тим, що супровідний лист суду адресований ОСОБА_8 . Вказано, що лист містить підпис помічника судді Маряни Борачок, однак згідно українського правопису Мар'яна пишеться з апострофом. Зазначено, що в апеляційному суді справи розглядає колегія суддів, а не один суддя. ОСОБА_1 стверджує, що її не попередили про розгляд справи та позбавили можливості захищати свої права по претензіям суду та надати пояснення. Посилається на те, що ухвала від 8 липня 2024 року отримана нею (заявником) 24 липня 2024 року, однак апеляційну скаргу нею подано особисто 3 липня 2024 року. Вважає, що судом прострочено терміни винесення ухвали та повідомлення заявника. В тексті ухвали зазначається що апеляційну скаргу подала ОСОБА_1 . В ухвалі також зазначено, що заявником не надано документів про підстави звільнення від судового збору, однак таку підставу вона ( ОСОБА_1 ) зазначила в клопотанні. Вказує, що згідно з ч. 1 .ст. 136 ЦПК України суд може ухвалою розстрочити сплату судового збору або відстрочити до винесення судового рішення, якщо судовий збір перевищує 5% доходу за рік. Проте суд, зазначивши, що були надані довідки про доходи ОСОБА_1 призначив сплатити судовий збір ОСОБА_1 в сумі 5 450,40 грн., однак не зазначив калькуляцію саме такої суми збору та не аргументував її, проте детально описує процес сплати по квитанції, що не є в компетенції суду та не відповідає вимогам, притаманним ухвалі згідно чинного законодавства. Вказує, що прожитковий мінімум з 1 січня 2024 року на одну особу становить 2 920 грн. Вважає, що у суду не було підстав вимагати сплату судового збору в розмірі 5450,40 грн. при пенсії на сьогодні 2 700 грн. Зазначає, що згідно довідки її дохід за період червень 2023 року по травень 2024 року складає 30 855 грн., а 5% від цього доходу становить 1 542, 75 грн. Вказує, що суд апеляційної інстанції постановив ухвалу, яка не стосується її ( ОСОБА_1 ). Печатка, яка знаходиться на звороті копії ухвали є нечіткою, незрозуміло якої установи, що не відповідає правилам документообігу. Посилається на те, що ці обставини викликають у неї (заявника) сумніви щодо об'єктивності та неупередженості осіб, причетних до судового провадження (суддя, помічник судді). Стверджує, що ухвалою суду від 8 липня 2024 року її ( ОСОБА_1 ) позбавлено можливості розтермінувати сплату судового збору. Судом чиняться їй (заявнику) перешкоди у розгляді справи, порушено норми процесуального права та наявний очевидний конфлікт інтересів.
Ухвалою від 30 липня 2024 року заява ОСОБА_1 про відвід судді Приколоти Т.І. визнана необґрунтованою. Цією ухвалоювирішення питання про відвід судді передано іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 липня 2024 року для розгляду відводу визначено суддю Копняк С.М.
Ухвалою судді Копняк С.М. від 31 липня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Приколоти Т.І. з урахуванням того, що у заяві не надано обґрунтованих обставин, які свідчать про упередженість судді Приколоти Т.І. під час постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Зметою унеможливлення виникнення різного роду сумнівів у об'єктивності та неупередженості судді Приколоти Т.І. при розгляді цієї справи, уникнення надходження безпідставних скарг, тиску на суд, суддя Приколота Т.І. заявила собі самовідвід.
Колегія суддів прийшла до висновку, що заява про самовідвід підлягає до задоволення із наведених у ній мотивів.
Керуючись ст.ст. 36, 37, 40, 258-261, 388-391 ЦПК України, суд,-
Заяву судді Приколоти Т.І. про самовідвід задовольнити.
Відвести суддю Приколоту Т.І. від участі у розгляді цієї справи.
У встановленому статтею 33 ЦПК України пордяку справу передати для визначення іншого судді-доповідача для розгляду цієї справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.
Ухвала підписана 31 липня 2024 року.
Головуючий_-_____________________Т. І. Приколота
Судді: __________________Ю.Р. Мікуш __________________ Р.В. Савуляк