31 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5332/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дії щодо відмови в зарахуванні до пільгового страхового стажу періоди роботи: грудень 2010 року у ВП «Шахтоуправління «Нововолинське» ДП «Волиньвугілля», з 01.07.2015 по 31.05.2016 та з 01.08.2016 по 30.09.2018 у ДП «Шахта №1 «Нововолинська» та з 01.11.2019 по 31.03.2021 у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» на посаді гірника підземного 3-го розряду з повним робочим днем під землею; зобов'язання зарахувати до спеціального (пільгового) та страхового стажу за Списком №1 періоди роботи: грудень 2010 року у ВП «Шахтоуправління «Нововолинське» ДП «Волиньвугілля», з 01.07.2015 по 31.05.2016 та з 01.08.2016 по 30.09.2018 у ДП «Шахта №1 «Нововолинська» та з 01.11.2019 по 31.03.2021 у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» та провести перерахунок і виплату пенсії з дня її призначення, 29.09.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 29.09.2023 знаходиться на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії по інвалідності (третя група внаслідок трудового каліцтва).
Позивач зазначає, що йому стало відомо, що при оформленні пенсії до пільгового стажу не в повному обсязі враховано періоди його роботи, а тому у березні 2024 року звернувся із заявою до пенсійного органу щодо надання інформації про причини не зарахування пільгових періодів його трудової діяльності на підприємствах вугільної промисловості та здійснити перерахунок пенсії з дня її призначення.
Однак, листом від 03.04.2024 №4914-3807/Г-02/8-0300/24 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило, що при призначенні пенсії до пільгового стажу з повним робочим днем під землею не враховано періоди роботи: грудень 2010 року у ВП «Шахтоуправління «Нововолинське» ДП «Волиньвугілля» та з 01.07.2015 по 31.05.2016 та з 01.08.2016 по 30.09.2018 у ДП «Шахта №1 «Нововолинська», з 01.11.2019 по 31.03.2021 у ВП Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» у зв'язку з відсутністю сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України. Крім цього, зазначено, що зарахування зазначених періодів можливе лише за умови повної сплати страхових внесків роботодавцем та відображення їх у системі персоніфікованого обліку.
Позивач вважає такі дії відповідача незаконними та протиправними, оскільки роботодавцем була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку нараховувалися страхові внески, що підтверджується довідкою про доходи від 26.04.2024 №75 ДП «Шахта №9 «Нововолинська», від 07.05.2024 №06 ДП «Шахта №1 «Нововолинська».
Позивач покликається також на те, що страхувальники (роботодавці) ВП Шахтоуправління «Нововолинеьке» ДП «Волиньвугілля», ДП «Шахта №1 «Нововолинська», ДП «Шахта № 9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» щомісячно здійснювали відрахування страхових внесків із заробітної плати позивача та сплачували страхові внески за нього, що підтверджується довідками, а сам факт відсутності за даними системи індивідуальних відомостей про застраховану особу про сплату страхових внесків за вищезазначений період не може бути підставою для не зарахування цих періодів до страхового стажу під час призначення його пенсії.
З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.20).
У відзиві на позов (а.с.26-29) представник відповідача позовних вимог ОСОБА_1 не визнав та зазначив, що розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням страхового стажу тривалістю 42 роки 5 місяці 5 днів з них: 20 років 6 місяців - додатковий стаж, зарахований з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку. В Індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОK-5 інформація щодо сплати єдиного соціального внеску за періоди з 01.12.2010 по 31.12.2010, з 01.07.2015 по 31.05.2016, з 01.08.2016 по 30.09.2018, з 01.11.2019 по 31.03.2021 відсутня. Отже, зарахувати до страхового стажу вказані періоди роботи позивача без сплати страхових внесків немає законних підстав.
Просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 29.09.2023 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
05.03.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою, в якій просив надати інформацію про періоди його роботи, які не зараховано при призначенні пенсії та з яких причин (а.с.6).
ГУ ПФУ у Волинській області листом від 03.04.2024 повідомило позивача, що при обчисленні розміру його пенсійної виплати до страхового стажу не враховано періоди роботи: з 01.12.2010 по 31.12.2010 у ВП «Шахтоуправління «Нововолинське» ДП «Волиньвугілля» та з 01.07.2015 по 31.05.2016 та з 01.08.2016 по 30.09.2018 у ДП «Шахта №1 «Нововолинська», з 01.11.2019 по 31.03.2021 у ВП Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» у зв'язку з відсутністю сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України… Зарахування до страхового стажу згаданого періоду можливе лише за умови повної сплати страхових внесків роботодавцем та відображення їх у системі персоніфікованого обліку (а.с.7-8).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Згідно із статтею 33 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.
Як передбачає абзац перший частини першої статті 28 Закону №1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Отже, право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком мають, зокрема, непрацюючі чоловіки, яким встановлено ІІІ групу інвалідності і страховий стаж яких становить 35 років.
Водночас абзацом третім частини першої статті 28 цього Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VI (далі - Закон №345-VI) мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Отже, зміст наведених положень законодавства у сфері пенсійного забезпечення дає підстави для висновку, що розмір пенсії шахтарів напряму залежить від страхового та пільгового стажу на підземних роботах.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, при призначенні позивачу пенсії по інвалідності відповідачем здійснено розрахунок страхового стажу, відповідно до якого страховий стаж останнього становив 42 роки 5 місяців 5 днів.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку із не зарахуванням до страхового та пільгового стажу періодів роботи позивача: грудень 2010 року у ВП «Шахтоуправління «Нововолинське» ДП «Волиньвугілля», з 01.07.2015 по 31.05.2016 та з 01.08.2016 по 30.09.2018 у ДП «Шахта №1 «Нововолинська» та з 01.11.2019 по 31.03.2021 у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» у зв'язку з відсутністю даних про сплату страхових внесків.
Згідно з частинами першою, другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом;
персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;
працюючий пенсіонер - особа, якій призначено пенсію та яка є застрахованою відповідно до пунктів 1 - 7, 11 - 13 частини першої статті 11 цього Закону;
роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Крім того, згідно із частиною шостою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями) за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, а у разі їх наявності - сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Так, із записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 (а.с.9-10) вбачається, що ОСОБА_1 з 27.01.2010 по 11.06.2015 працював гірником у ВП «Шахтоуправління «Нововолинське» ДП «Волиньвугілля»; з 12.06.2015 по 06.05.2016, з 19.08.2016 по 28.09.2018 - гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею у ДП «Шахта №1 «Нововолинська»; з 16.10.2019 по 30.06.2022 - гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля».
Разом з тим, факт виконання ОСОБА_1 підземних робіт в шахті за посадою гірника підземного, які відносяться до відповідного Списку №1 робіт і професій, затвердженого Кабінетом Міністрів України, у зазначений період підтверджено також довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, які видані ДП «Шахта №1 «Нововолинська» від 04.07.2023 №45 (а.с.59) та ДП «Шахта №9 «Нововолинська» від 08.09.2023 №339 (а.с.62), які були надані відповідачу разом із заявою про призначення пенсії.
Водночас реєстром застрахованих осіб форми ОК-5 (а.с.15-17), довідкою ДП «Шахта №1 «Нововолинська» від 07.05.2024 №06 (а.с.11-12) підтверджується та обставина, що позивачу за період роботи грудень 2010 року, з червня 2015 року по вересень 2018 року була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку нараховано ЄСВ, а довідкою ДП «Шахта №9 «Нововолинська» про доходи від 26.04.2024 №75 - за період роботи з жовтня 2019 року по березень 2021 року (а.с.13).
Таким чином, оскільки з наявних у справі письмових доказів вбачається, що в періоди грудень 2010 року, з 12.06.2015 по 06.05.2016, з 19.08.2016 по 28.09.2018, з 01.11.2019 по 31.03.2021 позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески, тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового стажу позивача зазначені періоди його роботи.
Беручи до уваги зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу позивача спірних періодів роботи позивача та про наявність у позивача права на перерахунок пенсії з урахуванням цього стажу з дня обчислення пенсії по інвалідності.
Суд наголошує, що для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року (стаття 8 Закону №345-VI). За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (абзац десятий частини третьої статті 24 Закону №1058-IV).
При вирішенні даного спору суд також виходить з того, що позивач отримує пенсію по інвалідності з 29.09.2023, а тому пенсійний орган слід зобов'язати здійснити з 29.09.2023 перерахунок вже призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням спірних періодів.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З урахуванням встановлених обставин справи та норм чинного законодавства, виходячи з наданих статтею 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку, що для належного та ефективного захисту порушеного права позивача позовні вимоги належить задовольнити шляхом визнання протиправними дій щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу періодів роботи позивача: грудень 2010 року у ВП «Шахтоуправління «Нововолинське» ДП «Волиньвугілля», з 01.07.2015 по 31.05.2016 та з 01.08.2016 по 30.09.2018 у ДП «Шахта №1 «Нововолинська» та з 01.11.2019 по 31.03.2021 у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля»; зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до страхового та пільгового стажу вказані періоди роботи ОСОБА_1 та здійснити перерахунок і виплату призначеної пенсії по інвалідності з 29.09.2023.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області судовий збір в розмірі 1221,20 грн, сплачений згідно з квитанцією (а.с.3).
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу періодів роботи ОСОБА_1 : з 01.12.2010 по 31.12.2010 у Відокремленому підрозділі «Шахтоуправління «Нововолинське» Державного підприємства «Волиньвугілля», з 01.07.2015 по 31.05.2016 та з 01.08.2016 по 30.09.2018 у Державному підприємстві «Шахта №1 «Нововолинська», з 01.11.2019 по 31.03.2021 у Відокремленому підрозділі «Шахта №9 «Нововолинська» Державного підприємства «Волиньвугілля».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 29.09.2023 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, зарахувавши до страхового та пільгового стажу періоди роботи: з 01.12.2010 по 31.12.2010 у Відокремленому підрозділі «Шахтоуправління «Нововолинське» Державного підприємства «Волиньвугілля», з 01.07.2015 по 31.05.2016 та з 01.08.2016 по 30.09.2018 у Державному підприємстві «Шахта №1 «Нововолинська», з 01.11.2019 по 31.03.2021 у Відокремленому підрозділі «Шахта №9 «Нововолинська» Державного підприємства «Волиньвугілля».
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати в розмірі 1221,20 грн (одна тисяча двісті двадцять одна грн 20 коп.).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій