31 липня 2024 року
м. Київ
справа № 554/4133/22
провадження № 61-7002ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 21 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення заробітної плати,
14 травня 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, ОСОБА_2 роз'яснено, що: заявником не порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження; не обґрунтовано зазначену підставу касаційного оскарження (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні необхідно сплатити судовий збір.
Запропоновано ОСОБА_2 усунути зазначені недоліки касаційної скарги. Суд роз'яснив, особі, яка подала касаційну скаргу, строк та порядок виконання вимог ухвали та наслідки її невиконання.
16 червня 2024 року ОСОБА_2 надіслав заяву про усунення недоліків касаційної скарги, у якій зокрема просив поновити строк на касаційне оскарження. Крім того зазначив, що він звільнений від сплати судового збору за подання скарги, оскільки позовна вимога у розмірі 84 351,00 грн полягає у стягненні недоотриманої вихідної допомоги при звільненні.
Верховний Суд ухвалою від 28 червня 2024 року продовжив ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження, зазначивши, що недоліки касаційної скарги повністю скаржник не усунув. В заяві про усунення недоліків касаційної скарги стверджується про обґрунтованість його позовних вимог з посиланням на висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1442цс16, проте касаційну скаргу у новій редакції заявник не подав, виключні підстави касаційного оскарження судових рішень не вказав та не обґрунтував.
11 липня 2024 року ОСОБА_2 через підсистему «Електронний Суд» надіслав уточнену касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зазначив підставою касаційного оскарження, що відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Разом з тим, скаржник не зазначає який саме відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування наведених норми права у подібних правовідносинах та щодо якої норми права, з відповідним обґрунтуванням неправильного застосування судами в цій справі норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
При цьому формальне посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах не може бути підставою для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо скаржник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.
Тому касаційна скарга підлягає поверненню.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись статтями 183, 185, 260, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 21 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року вважати неподаною та повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков