Справа № 464/3964/24
пр.№ 2-а/464/51/24
30.07.2024 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,
секретар судового засідання - Шманько О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою до відповідача Головного управління національної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №2244293 від 26.05.2024. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вказаною постановою визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. Так, згідно з оскаржуваною постановою, останній 26.05.2024 о 17:26 год. на пр. Дружби в м. Нововолинськ, керуючи автомобілем марки «Audi», р.н. НОМЕР_1 , порушив вимоги знаку 3.2 з додатковою табличкою 7.4.1, чим порушив п.8.4 в Правил дорожнього руху. Позивач не погоджується з оскаржуваною постановою та вважає таку протиправною, оскільки рухався на вул. Кобзаря в м. Нововолинськ на яку не поширюється дія вищевказаного дорожнього знаку. Інспектор поліції у постанові невірно виклав обставини, що мало наслідком безпідставного винесення оскаржуваної постанови. На місці зупинки, оглянувши ділянку дороги, яка передувала місцю зупинки і розташовані на ній дорожні знаки, розмітку, звернув увагу інспектору на відсутність заборонених дорожніх знаків. Проте його пояснення не було взято до уваги. Окрім цього, відсутні будь-які докази, які б свідчили про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з чим, вважає, що існують підстави для скасування постанови.
У судове засідання позивач не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності. Позов підтримав та просив суд такий задовольнити.
Представник відповідача Головного управління національної поліції у Волинській області в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не надав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 268 КАС України неявка учасників справи, повідомлених належним чином про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Постановою серії ЕНА №2244293 від 26.05.2024 позивача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Відповідно до такої постанови, ОСОБА_1 26.05.2024 о 17:26 год. на пр. Дружби в м. Нововолинськ, керуючи автомобілем марки «Audi», р.н. НОМЕР_1 , порушив вимоги знаку 3.2 з додатковою табличкою 7.4.1, чим порушив п.8.4 в Правил дорожнього руху.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Знак 3.2 забороняє рух механічних транспортних засобів.
Пунктом п. 8.4 в Правил дорожнь ого руху визначено дорожні знаки, що запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Проте, всупереч вимогам ст. 77 КАС України, відповідачами не надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема, матеріалів фото-чи відеозйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб'єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення. При цьому, у графі оскаржуваної постанови «До постанови додаються» жодні відомості про існування доказів вчинення правопорушення, зокрема, порушення вимог знаку 3.2 з додатковою табличкою 7.4.1 Правил дорожнього руху, відсутні.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи наведене, позовні вимоги необхідно задовольнити, постанову про накладення адміністративного стягнення скасувати та справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції у Волинській області витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 9, 72 - 74, 77, 121, 139, 134, 242, 244 - 246, 286 КАС України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Постанову серії ЕНА №2244293 від 26.05.2024 про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, - скасувати, а провадження у справі - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції у Волинській області (ЄДРПОУ 40108604, місцезнаходження: м. Луцьк вул. Винниченка, 11) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 ) витрати, пов'язані за сплатою судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Дулебко Н.І.