Житомирський апеляційний суд
Справа №295/16153/23 Головуючий у 1-й інст. Панченко Г. В.
Номер провадження №33/4805/748/24
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
31 липня 2024 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Рудика В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Рудика Віталія Руслановича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Богунського районного суду міста Житомира від 09 квітня 2024 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Богунського районного суду міста Житомира від 09 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 16 листопада 2023 року о 17-30 у м. Житомирі по пров. 2-му Чехова, 12, ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки у встановленому законом порядку зі згоди водія за допомогою приладу «Drager Alkotest 7510», результат тесту №421 позитивний - 1,47 ‰, чим порушив пункт 2.9 а Правил Дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Рудик В.Р. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що у справі відсутні докази законної зупинки транспортного засобу, а також перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля, протокол про адміністративне правопорушення не є доказом, а лише способом фіксації правопорушення. Також, вказав, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння не має дати складання та у направленні на проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі міститься виправлення 1,74 проміле, хоча результат ОСОБА_1 - 1,47 проміле. Останнє водію не вручалось. Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження ступеню алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 у медичному закладі. Наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення містить виправлення назви пристрою фіксування №471646 ПВ Motorola VB 400.
У суді першої інстанції не враховані покази свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які заперечували факт керування ОСОБА_1 автомобілем. Також вказує, що відео - фрагментоване та не дає можливості встановити всі обставини справи. На думку адвоката, у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а вина у вчиненні даного адміністративного правопорушення - недоведена.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Рудик В.Р., які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку.
Так, частиною 7 ст. 294 КУпАП, передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознакою керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.9 «а» ПДД України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд першої інстанції на підтвердження вини ОСОБА_1 послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 424870 від 16 листопада 2023 року, згідно якого огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки у встановленому законом порядку зі згоди водія за допомогою приладу «Drager Alkotest 7510», результат тесту №421 позитивний -1,47 ‰; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 листопада 2023 року за наступними ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та чеком тесту №421 приладу «Alcotest 7510», згідно яких ОСОБА_1 мав ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці; огляд на стан сп'яніння проведено за допомогою приладу «Alcotest 7510 ARLМ-0282», результат позитивний - 1,47 ‰ алкоголю, з результатом огляду ОСОБА_1 погодився під підпис; постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №815376 від 16 листопада 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП; відеозапис.
Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.9 «а» ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На думку апеляційного суду процедура проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння була проведена працівниками поліції з дотриманням вимог закону.
Так, порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735(далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому Постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.
За положенням ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Так, з досліджуваного судом відеозапису вбачається, що працівники поліції 16 листопада 2023 року о 17-30 год у м. Житомирі по 2-ому пров. Чехова, 12 зупинили транспортний засіб автомобіль «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , пояснили причину зупинки - в автомобілі належним чином не працює освітлювальний прилад номерного знаку. Після перевірки посвідчення водія, працівник поліції виказав підозру про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння у зв'язку із запахом алкоголю з ротової порожнини. На запитання працівника поліції чи вживав той алкоголь, водій заперечив, вказав, що машина стоїть на місці три дні, а за кермом він не був. ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора 7510 «Alkotest Drager», спроба позитивна, результат 1,47 проміле, номер тесту 421 від 16 листопада 2023 року. Із результатом ОСОБА_1 погодився, визнав, що вживав алкоголь, проте наголосив, що не керував автомобілем. Працівники поліції роз'яснили водію права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також відсторонили від керування транспортним засобом. В подальшому щодо ОСОБА_1 складено постанову серії ЕАТ №815376 від 16 листопада 2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425 грн, а також протокол серії ААД № 424870 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказані документи ОСОБА_1 підписав, хоча у протоколі зазначив, що за кермом не був.
Більш того, у процесі оформлення працівниками поліції адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 вказував, що працівники поліції їхали за ним від самого офісу, що спростовує його доводи щодо не керування автомобілем. Після того, як працівники поліції на його запит показали відеодокази його транспортного засобу у русі, ОСОБА_1 , вочевидь, вибравши нову агресивну тактику самозахисту, почав наполегливо стверджувати, що не керував автомобілем. Хоча, з відеозаписів чітко вбачається, що під час зупинки автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , крім ОСОБА_1 біля його транспортного засобу нікого не було.
Тому, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Вказаними відеозаписами з нагрудних камер поліцейських також підтверджено, що зупинка автомобіля, яким безумовно керував ОСОБА_1 відповідала вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію».
Зазначені вище докази суд першої інстанції вірно визнав належними та допустимими та такими, що в сукупності та взаємозв'язку доводять винуватість ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, а відеозапис зі службового автомобіля та портативних камер поліцейських, на думку апеляційного суду, є послідовним та відображає достатньо повну інформацію щодо загальних обставин перебігу подій 16 листопада 2023 року о 17-30 год у м. Житомирі по 2-ому пров. Чехова, 12, дії учасників, не спростовує зовнішні ознаки перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння під час згаданих подій та відповідає п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18 грудня 2018 року №1026 та вимогам ст. 251 КУпАП.
Знаходження ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння під час згаданих подій 16 листопада 2023 року останнім не заперечується, та згідно відеозаписів водій підтвердив, що алкоголь вживав.
Розділом ІІ п. 7 Наказу МВС України «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» 09.11.2015 № 1452/735 передбачено, що встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Отже, законодавством України встановлений мінімальний показник вмісту алкоголю в крові 0,2‰, при наявності якого, можна стверджувати про перебування особи в стані алкогольного сп'яніння. Разом з цим, у водія ОСОБА_1 встановлений показник 1,47‰, що значно перевищує допустиму норму та свідчить про беззаперечне перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння. Також такі зовнішні ознаки підтверджуються і відеозаписом з реєстраторів поліцейських.
Під час перегляду вказаного відеозапису апеляційним судом не встановлено будь-яких порушень з боку працівників поліції відносно ОСОБА_1 ст. 266 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ №1103 від 17 грудня 2008 року, якими закріплена процедура проведення огляду особи на стан сп'яніння.
Щодо посилання скаржника на неналежність протоколу про адміністративне правопорушення як доказу, варто зазначити, що протокол є лише одним із доказів, на підставі яких можна встановити наявність адміністративного правопорушення та винність особи, а згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доводи щодо недоліків акту про огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест та направлення на огляд (виправлення на 1,74%) суд вважає необґрунтованими, оскільки не спростовують доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В той же час, не кожен дефект певного адміністративного акта, яким є направлення на огляд, робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. У даному випадку, допущене працівником поліції порушення не є істотним, не робить даний доказ (направлення на огляд) недопустимим або неналежним.
Крім того, захисником не зазначено, яким чином вказане порушення вплинуло на законність та обґрунтованість судового рішення, враховуючи те, що згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів результат ОСОБА_1 становить 1,47 проміле, що значно перевищує допустиму норму.
Матеріали справи також свідчать, що працівниками поліції під час проведення огляду застосовувались технічні засоби відеозапису, а тому присутність свідків в даному випадку не є обов'язковою (ст. 266 КУпАП).
Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження в суді першої інстанції. Таким доводам суд надав правильну та неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена у мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу.
За таких обставин, визнання суддею місцевого суду ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильним.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування чи зміни постанови судді районного суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Рудика Віталія Руслановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду міста Житомира від 09 квітня 2024 року, - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й.Григорусь