Житомирський апеляційний суд
Справа №286/1700/24 Головуючий у 1-й інст. Вачко В. І.
Номер провадження №33/4805/1023/24
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
31 липня 2024 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: захисника - адвоката Немировського В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Немировського Валерія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 30 травня 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Овруцького районного суду Житомирської області від 30 травня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строк на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 11 квітня 2024 року о 17 годині 20 хвилини, по вул. Героїв Майдану в м. Овруч Коростенського району Житомирської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 2101», н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці); від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Немировський В.І. в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що уповноваженими особами проігноровано вимоги глави 19 КУпАП та у спілкуванні з ним вони обмежилися лише констатуванням факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння. Однак, ні протоколу, ні будь-яких інших документів у присутності ОСОБА_1 складено не було. Крім того, в протоколі не встановлено місце вчинення правопорушення та місце складання протоколу, а також містяться розбіжності в часі між відеозаписом та складанням протоколу. Зазначає, що матеріали справи не містять акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що дає підстави вважати, що такий огляд не проводився, а відеозапис не є безперервним.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження захисник посилається на те, що постанову отримав захисник 08 червня 2024 року, що підтверджується заявою від 03.06.2024 про ознайомлення з матеріалами справи адвокатом Немировським В.І. 10.06.2024.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника - адвоката Немировського В.І., перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення від 11.04.2024 вбачається, що ОСОБА_1 11 квітня 2024 року о 17 годині 20 хвилини, по вул. Героїв Майдану в м. Овруч Коростенського району Житомирської області, керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 2101», н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2).
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився; постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №326767 від 11.04.2024 відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 122, частиною1 статті 126 КУпАП; розписці про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння; наявним в матеріалах справи відеозаписом з відеореєстратора та нагрудної камери поліцейського.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що уповноваженими особами проігноровано вимоги глави 19 КУпАП та у спілкуванні з ним вони обмежилися лише констатуванням факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного спяніння. Однак, ні протоколу, ні будь-яких інших документів у присутності ОСОБА_1 складено не було, спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 зупинено за порушенням Правил дорожнього руху, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с. 5). При цьому у працівників поліції були об'єктивні та обґрунтовані підозри вважати, що ОСОБА_1 знаходиться в стані сп'яніння і ці ознаки зазначені в самому протоколі. Окрім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 запропоновано працівником поліції пройти огляду на стан сп'яніння за допомогою технічних засобів на місці зупинки, на що ОСОБА_1 погодився. Під час проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 ніяк не міг пройти даний огляд, оскільки газоаналізатор «Драгер Алкотест 6810» показував, що занадто малий об'єм проби, хоча працівником поліції було доступно роз'яснено порядок проходження огляду. Тобто, ОСОБА_1 своїми діями всіляко ухилявся від проходження даного огляду на місці зупинки, а тому працівниками поліції запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 беззаперечно та без примусу з боку працівників поліції відмовився. При цьому, працівником поліції було доступно роз'яснено наслідки такої відмови, права та обов'язки. Також, працівники поліції пропонували ознайомитися ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення та доданими до нього документами, отримати копію протоколу, але останній категорично відмовлявся і повідомив «відмовляюсь», тому не скористався наданим йому правом з власної ініціативи.
Також, згідно з статті 256 КУпАП, якщо протокол про адміністративне правопорушення складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, то особа має право ознайомитися зі змістом протоколу, а також зі своїми правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.
Так, працівники поліції складали протокол з дотримання вимог глави 19 КУпАП та у присутності особи, вказані обставини підтверджуються також і відеозаписом.
За змістом частини першої статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як передбачено п.п. 6, 7 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 01.12.2015 №1496/27941 усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його скалено.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №270796 від 11.04.2024, останній складено поліцейський із заповненням конкретних графах «місце вчинення правопорушення» та «місце скоєння адміністративного правопорушення», а тому вказаний протокол складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. ст. 254, 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376 та є належним та допустимим доказом. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо не зазначення в протоколі прив'язки до конкретного номеру будинку, оскільки не кожен дефект певного адміністративного акта, яким є й протокол про адміністративне правопорушення, робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
У даному випадку, допущене працівником поліції порушення не є істотним, не робить даний доказ (протокол про адміністративне правопорушення) недопустимим або неналежним.
Крім того, захисником не зазначено, яким чином вказане порушення вплинуло на законність та обґрунтованість судового рішення, за обставин, установлених судом та викладених у постанові.
Доводи захисника стосовно невідповідності часу на відеозапису з нагрудної камери та складання протоколу, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки вказані розбіжності в часі є незначними.
Відсутність чи наявність акту про порядок проходження огляду за допомогою технічних засобів - не спростовує винності ОСОБА_1 , який відмовився від огляду на стан сп'яніння і така відмова була беззаперечною.
Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обґрунтовані висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозаписам, як належним та допустимим доказам та які не мають ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи і який відповідає вимогам ст. 251 КУпАП
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Поновити адвокату Немировському В.І. строк на апеляційне оскарження постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 30 травня 2024 року.
Апеляційну скаргу адвоката Немировського Валерія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Овруцького районного суду Житомирської області від 30 травня 2024 року - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь