СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/4813/24
ун. № 759/14800/24
23 липня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
У липні 2024 р. адвокат Мазовецький В.П., який представляє інтереси позивача, звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом, у якому просить розірвати укладений між сторонами шлюб та визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом залишення проживання доньки разом із матір'ю.
Суддя, ознайомившись з матеріалами позовної заяви та доданими до неї документами, доходить наступного висновку.
На підставі ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року №12-рп/2013 зазначив, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року N R (81) 7, у якій зазначено: "У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Підсумовуючи, Конституційний Суду України зазначив, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Закон «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору (преамбула Закону).
У прохальній частині позову позивач заявляє дві позовні вимоги:1) про розірвання шлюбу; 2) залишити дитину проживати разом з матір'ю.
Стаття 160 СК України регламентує вирішення питань визначення місця проживання дитини.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві та більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до висновків, викладених у постанові ВП ВС від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці.
Відтак, за вимогою позивача щодо визначення місця проживання дитини також підлягає сплаті судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2024 р. складає 1211,20 грн.
Відповідно до п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Заявляючи вимоги про визначення місця проживання дитини позивачем не зазначено, виходячи з положень пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК обставин, якими він обґрунтовує таку вимогу та доказів, які підтверджують вказані обставини.
Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи (ч. 1 ст. 53 ЦПК України).
Відповідно до ч.4 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Відповідно до ч.5 ст. 19 СК України, Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Таким чином, заявляючи вимогу про визначення місця проживання дитини позивачу необхідно залучити Орган опіки та піклування за місцем проживання дитини як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Також суд звертає увагу, що у випадку залучення третьої особи згідно ч. 1 ст. ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки дану заяву подано з вищезазначеними недоліками, вважаю за необхідне залишити її без руху, визначивши спосіб їх усунення та надавши строк.
Керуючись ст.ст. 76-79, 83, 95, 185, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, залишити без руху.
Встановити спосіб усунення недоліків заяви шляхом виготовлення нового тексту позову із врахуванням встановлених у мотивувальній частині ухвали недоліків.
Надати позивачу строк на усунення недоліків заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Повідомити позивача, що в разі неусунення недоліків у зазначений строк, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Ю. Єросова