СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/1899/24
ун. № 759/995/24
23 липня 2024 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Єросової І.Ю.,
при секретарі судових засідань Шило М.І.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представник відповідача Чернецької Г.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження заяву адвоката Чернецької Ганни Миколаївни про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за договором позики,
09.01.2024 р. адвокат Кучерина Б.В., який здійснює представництво інтересів позивача, засобами поштового зв'язку звернувся до Свято759/995/24шинського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тригуб Є.О. 18.03.2019 р. за реєстровим №1691 у загальному розмірі 29637400,23 грн., яка складається з основного боргу у розмірі 3195000,00 грн., 3% річних за період з 19.09.2019 р. по 23.02.2022 р. у розмірі 233191,23 грн., пені за період з 19.09.2019 р. по 23.02.2022 р. у розмірі 26209209,00 грн.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16.01.2024 р. відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 квітня 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 23.07.2024 року представником відповідача адвокатом Чернецькою Г.М. заявлено клопотання про зупинення провадження у справі. Обґрунтовуючи його вказує, що зобов'язання за договором позики було забезпечено договором іпотеки за яким стягувачем звернено стягнення на предмет іпотеки. Даний позов стосується стягнення коштів, що є різницею між розрахунковою величиною боргу за договором позики та оцінкою вартості іпотечного майна, що було стягнуто за іпотечним застереженням. У зв'язку із заявленням позову до Києво-Святошинського районного суду Київської області про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вважає наявними підстави для зупинення провадження у справі на підставі п.6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
У судовому засіданні 23.07.2024 року представник позивача заперечує проти зупинення провадження у справі. Вказує на відсутність підстав та необґрунтованість заявленого стороною відповідача клопотання.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.05.2024 р. (ун.№369/7289/24) відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційне агентство «Паралель» про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.12.2021 р. в справі N 761/33089/20 (провадження N 61-18470св21) зазначено, що тлумачення п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України свідчить, що обов'язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов'язаність справ пов'язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.
Згідно з висновками Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 14.02.2022 р. в справі N 357/10397/19 (провадження N 61-5752сво21), метою зупинення провадження у справі згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд враховує, що предметом розгляду справи №759/995/24 є стягнення заборгованості за договором позики, а предметом розгляду справи №369/7289/24 єскасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Тобто, ухвалення судом рішення у справі №369/7289/24 не впливає на встановлення судом обставин справи №759/995/24 та правильного вирішення спору. Прийняття судом рішення про відмову або задоволення позову у справі про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не впливає на існування факту зобов'язальних відносин між сторонами, стягнення заборгованості та її розміру.
Відповідно до положень п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК України суд не може посилатись на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Оскільки із поданого клопотання не убачається об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, та наявні в матеріалах даної справи докази надають можливість вирішити справу по суті, в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 251, 252, 253, 261, 263 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви адвоката Чернецької Ганни Миколаївни про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за договором позики, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Ю. Єросова