29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"29" липня 2024 р. Справа № 924/413/24
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В, розглянувши матеріали
за позовом заступника керівника окружної прокуратури міста Хмельницького, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради, м. Хмельницький, Західного офісу Державної аудиторської служби України м. Львів
до - товариства з обмеженою відповідальністю “Промгаз Сіті”, м. Київ,
- комунального підприємства "Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради, м. Хмельницький,
про - визнання недійсною додаткову угоду №1 від 26.01.2022 до договору №1 від 06.01.2022, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю “Промгаз Сіті” та комунальним підприємством "Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради
- визнання недійсною додаткову угоду №2 від 11.10.2022, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю “Промгаз Сіті” та комунальним підприємством "Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради
- стягнення 53850,82 грн
Представники сторін:
від позивача: Нестерук М.П.
від відповідача: не з'явився
від прокуратури: Приступа В.І. - прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури
У судовому засіданні 29.07.2024р. відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Процесуальні дії по справі.
Заступник керівника окружної прокуратури міста Хмельницького, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради, м. Хмельницький, Західного офісу Державної аудиторської служби України м. Львів звернувся до суду з позовом до - товариства з обмеженою відповідальністю “Промгаз Сіті”, м. Київ, - комунального підприємства "Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради, м.Хмельницький про - визнання недійсною додаткову угоду №1 від 26.01.2022 до договору №1 від 06.01.2022, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю “Промгаз Сіті” та комунальним підприємством "Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради, - визнання недійсною додаткову угоду №2 від 11.10.2022, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю “Промгаз Сіті” та комунальним підприємством "Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради, - стягнення 53850,82 грн
Вказану позову заяву відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2024р. передано для розгляду судді Грамчуку І.В.
25.04.2024р. ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 10:30 год. 15.05.2024 р.
Ухвалою суду від 15.05.2024 відкладено підготовче засідання у справі №924/413/24 на 10:30 год. 11 червня 2024 р.
Ухвалою суду від 11.06.2024 відкладено підготовче засідання у справі №924/413/24 на 10:00 год. 24 червня 2024 р. Запропоновано Хмельницькому міському голові забезпечити участь у розгляді справи повноважних представників Хмельницької міської ради.
Ухвалою суду від 24.06.2024 закрито підготовче провадження у справі №924/413/24. Призначено справу №924/413/24 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 12:00 год. "16" липня 2024 р.
Ухвалою суду від 16.07.2024 відкладено судове засідання у справі №924/413/24 на 12 год. 00 хв. 29 липня 2024 року.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Заступник керівника окружної прокуратури міста Хмельницького просить суд задовольнити позов, поданий в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, Західного офісу Державної аудиторської служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті", м. Київ про: визнання недійсними додаткових угод № 1 від 26.01.2022р. та № 2 від 11.10.2022р. до договору № 1 від 06.01.2022р., укладених між ТОВ "Промгаз Сіті" та КП "Хмельницький лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради; про стягнення з ТОВ "Промгаз Сіті" на користь Хмельницької міської ради 53850,82 грн., безпідставно перерахованих за договором № 1 від 06.01.2022р.
Обґрунтовуючи позов, прокурор, зокрема, зазначив, що додатковою угодою № 1 від 26.01.2022р. до договору № 1 від 06.01.2022р., укладеною між ТОВ "Промгаз Сіті" та КП "Хмельницький лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради, підвищено ціну за одиницю електричної енергії, починаючи з дати укладання основного договору та при цьому зменшено обсяг постачання. В якості підстави укладення зазначеної угоди безпідставно, як вважає прокурор, вказано п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” (“зміну регульованих цін (тарифів)”) на підставі постанов НКРЕКП, які набрали чинності 01.01.2022р. Додаткова угода № 1 від 26.01.2022р., якою внесено зміни до істотних умов основного договору № 1 від 06.01.2022р., укладена з порушенням законодавства про публічні закупівлі, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України “Про ринок електричної енергії”, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 (ПРРЕЕ), якими сторони керувалися при укладанні договору, а тому вона підлягає визнанню недійсною, вважає прокурор.
Також прокурором відзначено, що вбачаються підстави і для визнання недійсною додаткової угоди №2 від 11.10.2022р. до договору № 1 від 06.01.2022р., укладеної між ТОВ "Промгаз Сіті" та КП "Хмельницький лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради, згідно якої сторони необґрунтовано на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України “Про публічні закупівлі” погодили підняти ціну за одиницю товару, у зв'язку із її збільшенням на ринку, оскільки у випадку визнання недійсною спірної додаткової угоди №1, підняття ціни за додаткової угодою №2, у порівнянні із базовою ціною, що визначена у Договорі, відбулося більше, аніж на 10%, чим порушено вимоги п.2 ч.5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, а також п.5.6.1. та п.13.6. договору. Окрім того, за цією додатковою угодою також зменшено обсяги постачання товару за договором, вказав прокурор.
Отже, зазначив прокурор, внесення змін до істотних умов договору шляхом укладання обох додаткових угод суперечить вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, а тому вони підлягають визнанню недійсними як такі, що суперечать вимогам ч. ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України.
Крім того, в порушення ст. ст. 526, 530, 629 ЦК України постачальником допущено неналежне виконання умов договору № 1 від 06.01.2022р., як наслідок, замовником на користь ТОВ “Промгаз Сіті” безпідставно та зайво перераховано кошти у сумі 53850,82 гривень. Визнання недійсними спірних додаткових угод до договору (якщо таке буде встановлено судом) не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов'язання є договірними. Тому отримана відповідачем оплата за товар, який не був поставлений ним, підлягає стягненню на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України, відзначено прокурором.
Представник позивача 1 для участі в судовому засіданні не з'явився, причин неявки суду не повідомив, письмової позиції не подав.
Представник позивача 2, зокрема, зазначив, що оскільки за результатами опрацювання інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, встановлено, що замовником оприлюднено в електронній системі закупівель звіт про виконання договору, то підстав для здійснення моніторингу вищевказаної процедури немає. Посилаючись на приписи ч.ч. 5, 6 ст. 11 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", позивач 2 вказує, що на адресу Управління відповідне доручення та дозвіл суду на проведення позапланової виїзної ревізії комунального підприємства "Хмельницький лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради від окружної прокуратури міста Хмельницького не надходили. За такої обставини, законних підстав для проведення позапланової виїзної ревізії в підконтрольній установі не було. Оскільки жоден із заходів державного фінансового контролю комунального підприємства "Хмельницький лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради не проводився, підтвердити чи спростувати наявність або відсутність порушень законодавства у сфері закупівель за процедурою UА-2021-11-18-014629-а Управління немає законних підстав, вказав представник позивача 2.
Відповідач заперечує щодо позову. Вказує, що додатковою угодою №1 від 26.01.2022р. до договору №1 від 06.01.2022р., укладеною між ТОВ "Промгаз Сіті" та КП "Хмельницький лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради, підвищено ціну за одиницю електричної енергії та зменшено обсяг постачання на підставі п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” (зміну регульованих цін (тарифів)) та на підставі постанов НКРЕКП, які набрали чинності 01.01.2022р. Додаткова угода №1 від 26.01.2022р., якою внесено зміни до істотних умов основного договору № 1 від 06.01.2022р., вважає відповідач, укладена з дотриманням законодавства про публічні закупівлі, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України “Про ринок електричної енергії”, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 (ПРРЕЕ), якими сторони керувалися при укладанні договору, а тому вона не підлягає визнанню недійсною, вважає відповідач.
Крім того, відзначено, що відсутні підстави і для визнання недійсною додаткової угоди №2 від 11.10.2022р. до договору №1 від 06.01.2022р., укладеної між ТОВ "Промгаз Сіті" та КП "Хмельницький лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради, згідно якої сторони, правомірно, керуючись на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України “Про публічні закупівлі”, внесли зміни до спірної додаткової угоди. Відзначено, що відбулося дійсне коливання ціни за одиницю товару у бік збільшення, що призвело до підняття ціни за одиницю товару за договором шляхом укладення між сторонами додаткової угоди № 2 від 11.10.2022р.
Таким чином, вказав відповідач, внесення змін до істотних умов договору шляхом укладання обох додаткових угод не суперечить вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, а тому вони не підлягають визнанню недійсними, оскільки не суперечать вимогам закону. Відтак, відсутні підстави і для стягнення 53850,82 грн., перерахованих за договором №1 від 06.01.2022р., вважає відповідач.
За таких обставин, представник відповідача просить відмовити у позові.
У відповіді на відзив на позовну заяву (вх.№05-22/3518/24 від 15.05.2024) заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького просить суд позов прокурора задоволити.
У запереченнях (вх.№05-22/3812/24 від 28.05.2024) на відповідь на відзив відповідач 1 просить суд відмовити у позові у повному обсязі.
Присутні представники учасників процесу в засіданні підтримали доводи, викладені у заявах по суті справи.
Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.
Комунальним підприємством "Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр” Хмельницької міської ради (далі - КП “Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр”) на веб-порталі уповноваженого органу було оприлюднено відомості про проведення відкритих торгів із закупівлі електричної енергії (ідентифікатор закупівлі UA-2021-11-18-014629-а).
Згідно з поданою 17.12.2021р. тендерною пропозицією №17-12/4/8, ТОВ “Промгаз Сіті” зазначено, що учасник має можливість та погоджується поставити комунальному підприємству 576 000 кВт*год електричної енергії за ціною 3,74 грн. за 1 кВт*год з ПДВ, у т.ч. включаючи тариф на послуги з її передачі. Також, у разі визначення його переможцем торгів, бере на себе зобов'язання виконувати всі умови, що передбачені договором та дотримуватися умов своєї пропозиції протягом 90 днів із дати кінцевого строку подання пропозицій. Аналогічні зобов'язання учасник підтвердив у своїх гарантійних листах щодо ціни, щодо постачання та щодо згоди з проектом договору та його істотними умовами від 09.12.2021р.
За результатами процедури відкритих торгів, ТОВ “Промгаз Сіті” визнано переможцем із найнижчою ціновою пропозицією та 06.01.2022р. між КП “Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр” (Споживач) та ТОВ “Промгаз Сіті” (Постачальник) укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії № 1 зі строком дії з 01.01.2022р. по 31.12.2022р.
Пунктом 1.4. договору визначено, що цей договір укладено на підставі умов тендерної документації та комерційної пропозиції постачальника, поданої згідно процедури закупівлі (ідентифікатор процедури UА-2021-11-18-014629-а).
Відповідно до п. 2.1. договору, постачальник продає споживачу товар - електричну енергію (ДК 021:2015 - 09310000-5 електрична енергія), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Обсяги закупівлі за договором складають 576 000 кВт/год. (п.2.2. договору).
Ціна договору становить 2 154 239, 00 гри в т.ч. ПДВ (з них - кошти місцевого бюджету - 1 794 239,00 грн) та визначається у додатку №1 до договору “Комерційна пропозиція” (п. п.5.1, 5.2 договору).
Ціна товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі електричної енергії. Інформація про розмір тарифу на вказані послуги міститься в додатку №1 до договору (п.п. 5.3 договору). Вказані послуги оплачуються споживачем через постачальника.
Відповідно до п.5.5 договору сторони домовилися, що фактична ціна поставки визначається щомісяця (розрахунковий період) та змінюється порівняно з базовою ціною шляхом внесення змін до договору у письмовій формі, а саме шляхом підписання актів приймання-передачі товару згідно п. 5.14. договору. У разі зміни складової ціни товару - тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого відповідною постановою НКРЕКП, зміна умов договору щодо ціни за одиницю товару в частині тарифу здійснюється шляхом укладання та підписання сторонами додаткової угоди до договору, згідно п. 5.8. договору.
На виконання вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України “Про публічні закупівлі” зміна ціни за одиницю товару та встановлення щомісячної ціни поставки товару здійснюється виходячи з коливання ціни товару на ринку, а саме, зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед (РДН).
У п. 5.6.1 договору регламентовано порядок та умови збільшення ціни за одинцю товару не більше, ніж на 10 % від базової ціни за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, у разі коливання ціни такого товару за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Згідно п. 5.8 договору, на виконання п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, у разі зміни складової ціни товару - тарифу на передачу електричної енергії, затверджених постановами НКРЕКП, зміна умов цього договору щодо зміни ціни за одиницю товару в частині тарифу здійснюється шляхом укладання та підписання сторонами додаткової угоди до договору та викладенням нової редакції додатку №1 до договору.
Додаткова угода має містити посилання на дату та номер документу, яким змінено тариф на передачу та/або розподіл електричної енергії, дату (період), з якої такий тариф починає діяти, а також розмір встановленого тарифу у стовпчику 5 таблиці додатку №1 до договору.
Так, згідно з Комерційною пропозицією (додаток № 2 до договору), базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу складає 3,11666 грн за 1 кВт*год. Також у п.1.1. Комерційної пропозиції зазначено, що у відповідності до п. 5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну, за одиницю товару станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно якої укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП №2353 від 09.12.2020р. та становить - 0,29393 коп. без ПДВ.
Згідно з п. 13.6. договору, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених умовами цього договору з урахуванням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”.
26.01.2022р., із посиланням на п.7 ч.5 ст.41 Закону України “Про публічні закупівлі” між сторонами укладено додаткову угоду №1, у п.1 якої зазначено, що у зв'язку із постановою НКРЕП №2454 від 01.12.2021р. “Про встановлення тарифів на послуги з передачі електричної енергії на 2022 рік” та його зростанням з 0,29393 грн/кВт*год без ПДВ до 0,34564 грн/кВт*год. без ПДВ сторони вирішили додаток №1 до договору від 06.01.2022р. викласти у новій редакції. Додаткова угода та договору розповсюджується на правовідносини, що виникли з 06.01.2022.
Згідно додатку №1 до додаткової угоди №1 до договору у зв'язку із збільшенням сторонами тарифу на передачу електричної енергії, базова ціна за одиницю товару становить 3,16837 грн/кВт*год без ПДВ, а обсяг поставки товару зменшено до 566600,2287 кВт.
Крім того, відповідно до додаткової угоди №2 від 11.10.2022р. сторони на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України “Про публічні закупівлі” погодили підняти ціну за одиницю товару, у зв'язку із її збільшенням на ринку, до 3,10216 грн/кВт/год без ПДВ без тарифу на передачу. Також, за цією додатковою угодою також зменшено обсяги постачання товару за договором до 542615,73 к/Вт/год.
Також прокурор, на підтвердження того, що замовником на користь ТОВ “Промгаз Сіті” безпідставно та зайво перераховано кошти у сумі 53850,82 гривень, додає копії платіжних документів та вказує, що згідно інформації №1509 від 26.10.2023р. КП “Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр” Хмельницької міської ради, актів приймання-передачі електричної енергії та платіжних доручень, які долучені до матеріалів позовної заяви, за договором №1 від 06.01.2022 поставлено 363 914 кВт*год електричної енергії, за яку замовник перерахував для постачальника 1 414 886,27 грн. з ПДВ.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).
Отже, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Також звертала увагу, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункти 26, 27), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункти 80, 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункти 8.16, 8.17) і №922/1830/19 (підпункти 7.1, 7.2)).
У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
У даній справі заступник керівника окружної прокуратури міста Хмельницького звернувся до суду в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, Західного офісу Державної аудиторської служби України до товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 26.01.2022р. та № 2 від 11.10.2022р. до договору №1 від 06.01.2022р., укладених між ТОВ "Промгаз Сіті" та КП "Хмельницький лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради; про стягнення з ТОВ "Промгаз Сіті" на користь Хмельницької міської ради 53850,82 грн., безпідставно перерахованих за договором №1 від 06.01.2022р
Прокурор зазначає, що порушенням інтересів держави є те, що сторонами під час проведення закупівлі електричної енергії порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, що спричинило безпідставне витрачання коштів Хмельницької міської територіальної громади, нераціональне та неефективне їх використання.
Вказане порушує економічні інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів внаслідок завдання шкоди у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому суд зазначає, що захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави та територіальної громади.
Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності (ст. 68 Конституції України).
Стосовно позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Відповідно до ст. 2 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
За приписами ч. 1 ст.10 вищевказаного Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (ч. 1, 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Частинами 1, 4 ст. 61 вказаного Закону передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.
За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
З наявних в матеріалах справи доказів (зокрема, оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-11-18-014629-а із закупівлі електричної енергії) вбачається, що процедура закупівлі електричної енергії, за результатами проведення якої був укладений договір №1 про постачання електричної енергії споживачу від 06.01.2022р., здійснювалась за рахунок коштів місцевого бюджету.
Саме Хмельницька міська рада розробляє, затверджує місцевий бюджет і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.
Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців міста Хмельницького. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади міста Хмельницького.
Отже, оскільки фінансування спірної процедури закупівлі здійснювалось за рахунок коштів місцевого бюджету, а Хмельницька міська рада зобов'язана контролювати виконання місцевого бюджету, то суд дійшов висновку про те, що Хмельницька міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.
Також прокурор визначив позивачем Західний офіс Державної аудиторської служби України м. Львів.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 8 вищевказаного Закону моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Положеннями ч. 1 ст. 44 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
За приписами п.п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення), визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (п.1).
Згідно з п.п. 3, 4, 9 п. 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'явити обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
Західний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом, основним завданням якого є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Львівської, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників (п.п. 1, 3 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23).
З урахуванням наведеного, Держаудитслужба та її територіальні органи, зокрема Західний офіс Держаудитслужби, є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 924/996/21 від 01.02.2023).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.
Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Суд, враховуючи зміст звернень прокурора від 01.11.2023р. до позивачів, встановив, що оскільки позивачі самостійно не звернулись до суду, то листом від 16.11.2023р. заступник керівника окружної прокуратури міста звернувся, зокрема до Хмельницької міської ради, Західного офісу Державної аудиторської служби України з повідомленнями про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.
Отже, матеріали справи свідчать, що позивачами протягом розумного строку не були вжиті заходи для усунення порушення інтересів держави, зокрема, останні самостійно не звернулися до суду з позовом в інтересах держави. Також позивачі не оскаржили наявність підстав для представництва, як це визначено у ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Вказані обставини є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності Хмельницької міської ради та Західного офісу Державної аудиторської служби України та достатньою підставою для звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави в особі вказаних осіб.
Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради та Західного офісу Державної аудиторської служби України.
Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".
Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Як убачається з матеріалів справи, Комунальним підприємством "Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр” Хмельницької міської ради (далі - КП “Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр”) на веб-порталі уповноваженого органу було оприлюднено відомості про проведення відкритих торгів із закупівлі електричної енергії (ідентифікатор закупівлі UA-2021-11-18-014629-а).
Відповідно до п. 2.1. договору, постачальник продає споживачу товар - електричну енергію (ДК 021:2015 - 09310000-5 електрична енергія), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Обсяги закупівлі за договором складають 576 000 кВт/год. (п.2.2. договору).
Ціна договору становить 2 154 239, 00 гри в т.ч. ПДВ (п. п.5.1, 5.2 договору).
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).
Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
За умовами п. 13.1 договору він набуває чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2022 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків.
Таким чином, станом на момент укладення договору сторонами погоджені істотні умови - предмет, кількість, ціна, строк виконання зобов'язань за договором.
Підставою для укладення сторонами додаткових угод № 1 від 26.01.2022р., № 2 від 11.10.2022р., якими внесено зміни до істотних умов основного договору №1 від 06.01.2022р., сторонами обрано п. 7, п.2 ч. 5 ст. 41 Законну України “Про публічні закупівлі”, відповідно до якого зміни вносяться у зв'язку із коливанням ціни товару на ринку.
Водночас, ні вимогами ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, якою передбачено випадки зміни умов договору в частині ціни за одиницю товару, ні умовами договору не передбачено можливості зміни обсягу та кількісного вираження товару без відповідного документального підтвердження саме коливання (стрімкого збільшення) ціни такого товару на ринку.
Аналогічні вимоги зазначені у листі-роз'ясненні Мінекономрозвитку від 27.10.2016р. № 3302-06/34307-06, відповідно до якого зазначається, що внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обгрунтованим та документально підтвердженим.
Отже, у кожному випадку це буде той документ, який підтверджує факт коливання ціни конкретного предмета закупівлі зокрема, інформація (довідка) або експертний висновок відповідного органу, який має повноваження моніторити ціни на конкретний товар, визначати зміни в цінах натакий товар.
На підтвердження факту-коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.
Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Тобто, не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №912/1580/18.
Додатковою угодою №1 від 26.01.2022р. збільшено тариф на передачу електричної енергії 3,16867 грн/кВт*год без ПДВ, а обсяг поставки товару зменшено з 576000 кВт/год до 566600 кВт (на 9400 кВт/год.).
В обгрунтування укладення сторонами додаткової угоди № 1 від 26.01.2022р. зазначено п. 7 ч.5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” та додаткової угоди № 2 від 11.10.2022р. зазначено п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Визначена ст.41 Закону норма застосовується, якщо відбувається зростання ціни, яке робить для однієї сторони договору його виконання невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну із наявністю визначених законом підстав, Зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін, порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації), підстава збільшення - зміна регульованих цін (тарифів) має відбутися після підписання договору та до повного його виконання, загальна сума договору не повинна збільшуватись (Висновок щодо нової редакції Закону визначено у п. 5.43 Постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №924/674/21).
Однак, ні вимогами ст. 41 Закону, якою передбачено випадки зміни умов договору в частині ціни за одиницю товару, ні умовами договору не передбачено можливості зміни обсягу та кількісного вираження товару без відповідного документального підтвердження саме коливання (стрімкого збільшення) ціни такого товару на ринку.
У відповідності до роз'яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016р. № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору”, внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, однак перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.
Сторонами документально не підтверджено та жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для підвищення ціни за одиницю товару з моменту укладення Договору до моменту, виникнення необхідності внесення змін (укладення додаткової угоди за № 1).
Постачальник зобов'язаний був не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для Замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Продавець повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним.
Продавець також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Такої правової позиції щодо імперативної поведінки постачальника дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 18.06.2021р. у справі № 927/491/19.
З урахуванням вищевикладеного, додаткова угода №1 від 26.01.2021р., якою внесено зміни до основного договору №1 від 06.01.2022р., що укладена між сторонами з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, підлягає визнанню недійсною.
Додатковою угодою №2 від 11.10.2022р. збільшено ціну за одиницю товару з 2,82273 грн./кВт/год до 3,10316 грн./кВт/год .
В обґрунтування укладення, сторонами додаткової угоди № 2 від 11.10.2022р. зазначено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Вказане підвищення ціни суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, згідно яких істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, окрім збільшення ціни за одиницю товару, до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 927/491/19 від 18.06.2021р. у своїй постанові зазначає, що будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни
його ціни. Підприємець мас передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Також Верховним Судом у вищезазначеній постанові вказано, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.
Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми ЗУ “Про державні закупівлі” нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Із вказаного слідує, що ТОВ “Промгаз Сіті" спонукаючи Замовника до укладення додаткових угод, мало на меті збільшити ціну за одиницю товару на вигідний для себе відсоток, а не на реальний відсоток коливання.
При цьому Продавець зобов'язаний був не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обгрунтувати для Замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Продавець повинен обгрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Такої правової позиції щодо імперативної поведінки постачальника дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 18.06.2021р. у справі № 927/491/19.
Жодних змін регульованих цін (тарифів) з моменту підписання договору (06.01.2022) по дату укладення додаткової угоди від 11.10.2022 не відбулось.
Зазначене в свою чергу порушує основні принципи, що передбачені ст. 5 Закону України “Про публічні закупівлі”, а саме, добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Таким чином, сторонами, всупереч інтересів держави, без будь-яких належних на те підстав, в порушення норм Закону України “Про публічні закупівлі” (чинного на момент укладення договору та здійснення правовідносин) та положень укладеного договору, укладено додаткові угоди, згідно яких суттєво зменшено обсяги природного газу та безпідставно збільшено ціну за одиницю товару, що в свою чергу не відповідає вимогам тендерної документації.
Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019р. у справі № 915/1868/18).
Беручи до уваги вищевказані положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, оскільки на момент укладення додаткових угод №1 від 26.01.2022р., №2 від 11.10.2022р. не було підтверджено коливання ціни на товар належними та допустимими доказами, додатковими угодами підвищено ціну на товар понад 10% у порівнянні з ціною, що була встановлена при укладенні договору, та дію таких угод поширено на уже виконані зобов'язання з поставки товару, суд доходить висновку, що оспорені додаткові угоди укладено всупереч вимогам п. 2 , п.7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 3 ст. 631, ч. 3 ст. 632 ЦК України, з огляду на що зазначені угоди підлягають визнанню недійсними відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України.
З урахуванням вищевикладеного, додаткові угоди за №1 від 26.01.2022р., №2 від 11.10.2022р., якими внесено зміни до істотних умов основного договору №1 від 06.01.2022р., що укладені сторонами з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, підлягають визнанню недійсними.
Щодо заявленої прокурором позовної вимоги про стягнення з відповідача 53850,82 грн коштів, перерахованих за товар, який не отримано, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема договори про постачання електричної енергії споживачу.
Згідно зі статтею 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Отже, обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений позивачу, врегульований нормами глави 54 ЦК України "Купівля-продаж" (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19).
Згідно з приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Зважаючи на недійсність оспорених додаткових угод щодо зміни ціни, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 216 ЦК України, зобов'язання сторін за вказаний період регулюються умовами договору.
Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно актів, приймання-передачі природного, газу, які долучені до матеріалів позовної заяви, комунальному підприємству "Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради поставлено ТОВ «Промгаз Сіті» 363914 кВт*год та за який перераховано 1414886,27 грн
За договором №1 від 06.01.2022 ТОВ “ Промгаз Сіті ” за поставлену електричну енергію повинно було отримати грошові кошти в сумі 1361035,45 грн
Відповідно до умов договору №1 від 06.01.2022р. та додаткових угод якими внесено зміни до істотних умов договору, Замовником безпідставно надміру сплачено, а ТОВ “Промгаз Сіті” безпідставно збережено кошти на загальну суму 53850,82 грн
З огляду на наведене, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 53850,82 грн та їх задоволення у повному обсязі.
Висновок суду про стягнення коштів за товар, який так і не був поставлений за договором, на підставі ст. 670 ЦК України відповідає правовій позиції, якої стало та послідовно дотримується Верховний Суд, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.02.2023р. у справі №903/383/22, від 16.02.2023р. у справі №903/366/22, від 13.04.2023р. у справі №908/653/22, які прийняті за наслідками розгляду спору щодо дотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при виконанні сторонами договору постачання енергоносіїв.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст. 86 ГПК України).
Судом зважається на те, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006р. та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010р. зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати недійсними додаткові угоди №1 від 26.02.2021р. та №2 від 11.10.2022р. до договору про постачання електричної енергії споживачу №1 від 06.01.2022р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Промгаз Сіті”, (вул. Сагайдачного Петра, 25Б, офіс 203 м. Київ, код 41559270) та комунальним підприємством "Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради, (вул.Подільська, 54, м.Хмельницький, 29013, код 42980032).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Промгаз Сіті”, (вул. Сагайдачного Петра, 25Б, офіс 203 м. Київ, код 41559270) на користь Хмельницької міської ради (вул. Героїв Маріуполя, 3, м.Хмельницький, 29005, код 33332218) кошти в сумі 53850,82 грн. (п'ятдесят три тисячі вісімсот п'ятдесят гривень 82 коп).
Стягнути з Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Промгаз Сіті”, (вул. Сагайдачного Петра, 25Б, офіс 203 м. Київ, код 41559270) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3; Хмельницька обласна прокуратура код 02911102, Декржказначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) 9084,00 грн (дев'ять тисяч вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 30.07.2024р.
Суддя І.В. Грамчук
Направити прокуратурі, позивачу 1 та 2, відповідачу, третій особі до електронного кабінету Електронного суду.
Хмельницькій міській раді (rada@khm.gov.ua)