Єдиний унікальний номер: 378/465/24
Провадження № 2/378/242/24
"31" липня 2024 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Скороход Т. Н.
за участю секретаря: Соколової О.А.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду селища Ставище справу за позовом ОСОБА_1 до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування, -
До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 з посиланням на те, що житловий будинок АДРЕСА_1 , належав до майна колгоспного двору, членами якого були його батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , спадщину після смерті якого прийняв він (позивач), спадкоємець за законом, який отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_3 , спадщину після смерті якої прийняв він (позивач), спадкоємець за законом, який отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. 17 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 3650 «Про утворення та ліквідацію районів», якою Ставищенський район був ліквідований, а утворена Ставищенська селищна громада увійшла до складу укрупненого Білоцерківського району. 06.05.2024 він звернувся до державного нотаріуса Ставищенської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на належний померлим житловий будинок, проте державний нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний житловий будинок, оскільки спадкоємцем не надано документів, які б свідчили про належність спадкового майна спадкодавцеві. Як вбачається з довідки КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» реєстрація права власності на вищевказаний житловий будинок до 01.01.2013 р. не була проведена. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно інформації щодо державної реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відсутня. Відповідно до технічного паспорта на вищевказаний житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 розташовані: житловий будинок «А», 1961 року побудови, загальною площею 62,70 м2 , житловою площею 36,60 м2. Ринкова вартість будинку становить 160000 гривень. Вважає, що ОСОБА_2 за життя набув права власності на 1/2 частину вищевказаного житлового будинку, як частку в майні колгоспного двору, а тому це право увійшло до складу спадщини, яка відкрилася 18.06.2015 внаслідок його смерті; ОСОБА_3 за життя набула права власності на 1/2 частину вищезазначеного житлового будинку, як частку в майні колгоспного двору, а тому це право увійшло до складу спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок її смерті.
Позивач просить суд визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 право власності на частину житлового будинку АДРЕСА_1 , та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 право власності на частину вказаного житлового будинку.
Ухвалою судді Ставищенського районного суду від 11 липня 2024 року відкрито провадження по даній справі, справу призначено до підготовчого судового засідання (а.с. 27-28).
Позивач в підготовче засідання не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином (а.с. 31), в позовній заяві зазначила, що просить справу розглядати без його участі (а.с. 2-5).
Представник відповідача Ставищенської селищної ради в судове засідання не прибув, Ставищенська селищна рада подала до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала, просить справу розглядати без участі представника (а. с. 78).
Суд, розглянувши письмову заяву про визнання позову представником відповідача Ставищенської селищної ради, та перевіривши матеріали справи, вважає, що визнання представником відповідача Ставищенської селищної ради позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 , відносився до майна колгоспного двору, членами якого були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 7-10, 11).
17 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 3650 «Про утворення та ліквідацію районів», якою Ставищенський район був ліквідований, а утворена Ставищенська селищна громада увійшла до складу укрупненого Білоцерківського району.
Відповідно до копії технічного паспорта (а.с. 19-21), висновку про ринкову вартість вказаного будинку (а.с. 18), вказаний житловий будинок загальною площею 53,70 кв. метри, житловою площею 36,60 кв. метри, вартістю 160000 гривень, розташований на приватизованій земельній ділянці (а. с.13), на якій також знаходяться погріб під частиною будівлі «Д/п»; прибудова «а», сарай (прибудова) «б»; літня кухня «Б»; сарай «В»; гараж «Г»; сарай «Д», убиральня «Ж»; навіс «З»; колодязь питний № 1; огорожа № 2; ворота з хвірткою № 3.
Як вбачається з довідки КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» реєстрація права власності на вищевказаний житловий будинок до 01.01.2013 р. не була проведена (а.с. 17). В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно інформації щодо державної реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відсутня (а.с. 54).
10 квітня 2012 року ОСОБА_2 на випадок своєї смерті склав заповіт, посвідчений секретарем Розумницької сільської ради Ставищенського району Поліщук Т.А., за реєстром № 12, яким заповів належну йому на підставі Державного акту серії КВ № 104858, виданого 16 липня 2004 року Ставищенським районним відділом земельних ресурсів Ставищенської районної державної адміністрації земельну ділянку ОСОБА_4 (а.с. 43).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер (а.с. 12). До спадкового майна померлого належить 1/2 вищевказаного житлового будинку.
З копії спадкової справи (а.с. 35-60) встановлено, що після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняли ОСОБА_4 , спадкоємець за заповітом, який отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку та позивач, спадкоємець за законом, який отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. Дружина спадкодавця ОСОБА_3 звернулися до Ставищенської районної державної нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 (а.с. 15). До спадкового майна померлої належить 1/2 вищевказаного житлового будинку.
З копії спадкової справи (а.с. 61-77) встановлено, що після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв позивач, спадкоємець за законом, який отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна.
6 травня 2024 року державний нотаріус Ставищенської районної державної нотаріальної контори Цимбалюк В.М. відмовила позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний житловий будинок через відсутність документів, які б свідчили про належність спадкового майна спадкодавцеві (а. с. 27).
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.
Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Як вбачається із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст. 1220 ч. 1, 1223 ч. 3 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Частиною 1 ст. 1273 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.
Відповідно до ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за життя набули права власності на 1/2 частину вищевказаного житлового будинку, кожен, як на майно колгоспного двору, а позивач ОСОБА_1 набув права власності на частину даного житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_2 та на частину вказаного житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_3 , і оскільки відповідачем позов визнається, то його слід задовольнити.
Оскільки позивач в позовній заяві вказали, що понесені судові витрати залишає за собою (а. с. 2-5), а Ставищанська селищна рада до пред'явлення позову про визнання права власності в порядку спадкування за законом не оспорювали цього права, відповідно до змісту ст. 141 ЦПК України суд не вирішує питання про стягнення або розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 120 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 1218, 1220, 1223, 1261, 1279, 1272, 1273 ЦК України, ст. ст. 2, 12, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_2 на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_3 на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області (селище Ставище вул. Цимбала Сергія, 44 Київської області, код ЄДРПОУ: 04360913);
Повне рішення складено 31 липня 2024 року.
Суддя Т. Н. Скороход