Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/3929/23
Провадження № 2-во/376/13/24
"29" травня 2024 р. Сквирський районний суд Київської області у складі головуючого судді Батовріної І.Г. за участю секретаря судових засідань Борисевич Д.Л. розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Сквирського районного суду Київської області від 20.12.2023 р. у справі № 376/3929/23
ОСОБА_1 звернулася до Сквирського районного суду Київської області із заявою про виправлення описки в ухвалі Сквирського районного суду Київської області від 20.12.2023 р. у справі № 376/3929/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування.
В обгрунтування заяви зазначила, що згідно ухвали суду від 20.12.2023 р. за нею було визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 54,2 кв.м., житловою площею 37,4 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами.При зверненні в ЦНАП для реєстрації нерухомого майна, державний реєстратор її відмовила, оскільки житловий будинок АДРЕСА_1 належить її сусідам, а у неї має бути житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується копією технічної документації. У зв'язку з викладеним просить суд виправити описку у рішенні суду та зазначити номер житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 .
Дослідивши матеріали цивільної справи №376/3929/23, заяву ОСОБА_1 суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст.269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Відповідно до ч. 2 ст.269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Судом встановлено, що ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 20.12.2023 р. у справі № 376/3929/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, за ОСОБА_1 визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 54,2 кв.м., житловою площею 37,4 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами.
Описки це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких, зокрема, належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення.
В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Відповідний правовий висновок міститься і в постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц (провадження 61-3069св21)
Згідно частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Заявником до заяви про виправлення описки було додано лише копію технічного паспорта житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_2 , із зазначенням номеру будинку АДРЕСА_1 , де літера «А» дописана від руки, ким дописана, на підставі чого, і чи є це вірним, відомостей засвідчення даного факту технічний паспорт не містить. Будь яких інших документів, які б свідчили про зміну нумерації будинку заявник не надала. Також заявник не долучила до заяви письмову відмову державного реєстратора, на яку вона послалася в заяві.
Тому, суд не приймає технічний паспорт як належний доказ, оскільки він жодним чином не підтверджує обставини викладені в заяві про виправлення описки.
Крім того, вимоги заявника фактично зводяться до зміни резолютивної частини ухвали суду, що виходячи із змісту ст. 269 ЦПК України є неможливим.
Таким чином, враховуючи, що інших обставин та доказів заявником судові надано не було, тому суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 260, ч.ч. 1, 2 ст. 269 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Сквирського районного суду Київської області від 20.12.2023 р. у справі № 376/3929/23 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали
Суддя І.Г. Батовріна