31.07.2024 року м.Дніпро Справа № 904/688/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О..
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз"
на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024р. (суддя Бажанова Ю.А., повний текст додаткового рішення підписано 25.04.2024р.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія", м. Київ
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг
про стягнення 199 486,39 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2024р. позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" 158 400,00 грн. заборгованості, 28 670,40 грн. пені, 5 023,77 грн. 3% річних, 7 392,22 грн. інфляційних втрат, 2 422,40 грн. витрат по сплаті судового збору.
09.04.2024р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" до господарського суду надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 19 948,64 грн..
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково - стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. В іншій частині стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись із зазначеним додатковим рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз", в якій просить додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024р. у справі № 904/688/24 скасувати та ухвалити нове додаткове рішення, яким в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити в повному обсязі. Стягнути з ТОВ "Регіональна газова компанія" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" судові витрати по справі у відповідній частині.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що розмір витрат на правову допомогу , визначений позивачем (9974,32грн.) є явно завищеним, з огляду на те, що сама по собі правова допомога у вигляді підготовки документів та участі у судових засіданнях у даній справі не була такою, що потребувала надання такої допомоги у значних обсягах та не становила великої складності.
При цьому Скаржник зазначає, що ціна правової допомоги включала в себе послуги, які передували поданню позовної заяви, що виключає можливість встановити як така допомога вплинула на представництво інтересів позивача саме у даній справі.
Водночас, на думку Скаржника, визначення сторонами гонорару успіху на тому самому рівні, що і надання послуг правничої допомоги (написання процесуальних документів, вивчення матеріалів справи тощо) не підтверджено належними доказами .
Крім того, за твердження скаржника, у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні та зупинення ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу у скаржника відсутні кошти, за таких умов суд мав би здійснювати розподіл витрат на правничу допомогу виходячи із співмірності фінансової можливості відповідача, який з початку бойових дій на території Дніпропетровської області опинився у важкій фінансовій ситуації.
З огляду на викладене, на думку Скаржника, розмір витрат на правничу допомогуё виходячи з розумних критеріїв таких витрат не могли бути більшими за суму 1000,00грн.
Таким чином, на переконання скаржника, додаткове рішення є необґрунтованим та таким, що не ґрунтується на положеннях норм матеріального та процесуального права.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а додаткове рішення без змін.
Товариство посилається на те, що суд першої інстанції зменшив суму витрат на правничу допомогу в чотири рази, стягнув лише 5 000,00 грн., при цьому апелянт вважає, і цю суму необґрунтованою, зазначивши просто, що на його думку співрозмірною є сума в розмірі 1 000,00 грн., не навівши жодних доводів з чого саме виходив роблячи таку заяву. При цьому такий розмір, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у справі №905/493/22, є меншим за 1 годину роботи, тому твердження відповідача, що сума правничої допомоги є завищеною абсолютно необґрунтоване.
Товариство також вказує на те, що посилання відповідача на важкий фінансовий стан не може бути підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу. Оскільки за приписами процесуального законодавства передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, відтак, фінансовий стан відповідача не є критерієм для визначення обґрунтованості витрат на правничу допомогу.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.05.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Частиною 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024 у справі № 904/688/24 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено її розгляд у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом обставини справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" на свою користь 158 400,00 грн. заборгованості, 28 670,40 грн. пені, 5 023,77 грн. 3% річних, 7 392,22 грн. інфляційних втрат. Судові витрати просить стягнути з відповідача, у тому числі витрати на правничу допомогу.
Одночасно у позові вказано, що позивач очікує понести витрати на правничу допомогу у розмірі 19948,64грн.
Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2024р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" на користь позивача 158 400,00 грн. заборгованості, 28 670,40 грн. пені, 5 023,77 грн. 3% річних, 7 392,22 грн. інфляційних втрат, 2 422,40 грн. витрат по сплаті судового збору.
09.04.2024р. позивачем подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 948,64 грн..
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області суду від 15.04.2024р. заяву Товариства було прийнято до розгляду та призначено до розгляду у порядку спроощеного позовного провадження без виклику сторін.
22.04.2024р. від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" до господарського суду надійшли заперечення на заяву позивача, в яких просить суд відмовити в повному обсязі в її задоволенні.
У запереченнях йдеться про те, що зазначений розмір витрат на правничу допомогу є явно завищеним з огляду на те, що сама по собі правова допомога у вигляді підготовки позовної заяви, додатків до неї, участь в судових засіданнях у господарській справі № 904/688/24, підготовка будь-яких інших процесуальних документів в межах вказаної справи з урахуванням того, що судові спори зі стягнення заборгованості щодо оплати наданих послуг, які надавалися позивачем на постійній основі, є типовими для Позивача - ТОВ "Регіональна газова компанія", а відтак, підготовка позовної заяви у випадку господарської справи № 904/688/24 не була такою, що потребувала надання правової допомоги в значних обсягах та не становила значної складності. Також Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" посилається на зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ "Криворіжгаз" відповідно до постанови НКРЕКП №1388 від 28.07.2023 р. та його важку фінансову ситуацію.
На думку відповідача підхід до визначення обґрунтованості розміру витрат позивача на правову допомогу, які були понесені останнім на підставі Договору про надання правової допомоги від 30.03.2018р. №300318-1/01/043/18 та відповідної Додаткової угоди до нього (№ 12 від 15.01.2024р.), мав би здійснюватися виходячи із співмірності фінансових можливостей відповідача, який з початком бойових дій на території Дніпропетровської області, починаючи з 24.02.2022 р., опинився у важкій фінансовій ситуації, а відтак з урахуванням вищевказаних обставин, розмір судових витрат в частині стягнення витрат на правову допомогу, має бути зменшено судом першої інстанції до прийнятних для відповідача меж, та максимально зменшено, виходячи з розумних критеріїв витрат на правову допомогу, які на думку відповідача не могли б бути за вищеописаних умов більшими за суму 1 000,00 грн..
За наслідками розгляду заяви господарським судом прийнято оскаржуване додаткове рішення.
Судове рішення мотивоване тим, що враховуючи ціну, предмет та підстав позову, категорію та складність справи , обсяг та характер доказів у справі під час розгляду справи, значення для суспільного інтересу, а також доводи відповідача, наведені ним у клопотанні про зменшення суми відшкодування витрат на правничу допомогу, господарський суд дійшов до висновку, що прийнятною та обґрунтованою сумою за надання адвокатом у цій справі професійної правничої допомоги у суді першої інстанції є 5 000,00 грн.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до ст. 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до укладеної угоди з клієнтом, адвокат виконує обов'язки з представництва інтересів клієнта у суді, а також бере на себе відповідальність здійснювати таке представництво у комплексі, а не за взяту кожну окрему правничу дію, наприклад тільки написати процесуальний документ або суто виступити у судовому засіданні. Саме вчинення комплексу правничих дій забезпечить належну реалізацію прав та обов'язків клієнта для представництва його інтересів.
Так, в ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Таким чином, беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Разом із тим, згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом ( ст. 16 ГПК України ).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої ст. 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу ( ст. 124 ГПК України ); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами ( ст. 126 ГПК України ): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Згідно із ст. 123 зазначеного Кодексу, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Водночас, за приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог). Разом з тим, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, також унормовано положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Як зазначалося вище, позивачем подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 948,64 грн..
На підтвердження суми понесених витрат позивачем до заяви додані копії: договору про надання правової допомоги № 300318-1/01/043/18 від 30.03.2018р.; додаткових угод до цього договору №10 від 01.12.2023р. та №12 від 15.01.2024р.; акта від 05.04.2024р. про надання послуг згідно з додаковою угодою №12; опис робіт (наданих послуг). Повноваження адвоката Вук У.І. підтверджуються свідоцтвом на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №000884 від 21.02.2018р. та довіреністю від 12.01.2024р..
Матеріали справи свідчать також про те, що 30.03.2018р. між Адвокатським об'єднанням "Правовий Альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" укладено договір про надання правової допомоги №300318-1/01/043/18.
У порядку та на умовах визначених цим Договором, Виконавець зобов'язується надавати комплекс послуг правової допомоги, а Замовник приймати та оплачувати їх (п.1.1 договору).
Вартість послуг Виконавця складається з:
- щомісячної плати за отримання правової допомоги у розмірі: 1 000,00 грн, крім того, ПДВ 200,00 грн. Загальна сума з ПДВ складає 1 200,00 грн. щомісяця.
- плати за ведення складних справ - у розмірі, визначеному в окремих додаткових угодах до Договору (пп.3.1.1 - 3.1.2 договору).
Додатковою угодою №12 від 15.01.2024р. сторони погодили, що Виконавець зобов'язується надати Замовнику правову допомогу в ході здійснення позовної роботи щодо стягнення на користь ТОВ "Регіональна газова компанія" з АТ "Криворіжгаз" заборгованості та штрафних санкцій у розмірі 199 486, 39 грн. за Договором № 07/082-136/19-АДС від 30.09.2019р. (далі - справа), в тому числі, забезпечити представництво прав й охоронюваних законом інтересів Замовника при розгляді даної справи судами.
На виконання умов даної Угоди Замовник уповноважує (надає право) Виконавця представляти його інтереси та вести вказану справу у суді першої інстанції, а в разі подальшого оскарження рішення суду першої інстанції будь-якою зі сторін, також і в судах апеляційної та касаційної інстанцій з усіма правами наданими Замовнику Господарським процесуальним кодексом України: з правом розписуватись на усіх процесуальних документах від імені Замовника, сплачувати від імені Замовника необхідні судові збори та інші платежі, виступати від імені Замовника усно, знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії та фотознімки, посвідчувати копії документів від імені Замовника, а також користуватися усіма іншими процесуальними правами, наданими Замовнику законодавством.
Угода укладена з метою стягнення грошових коштів на суму 199 486,39 грн. (п.1.1 - 1-3 угоди).
Сторони погодили, що вартість послуг, які передують поданню позовної заяви, надаються при складанні та поданні позовної заяви, складанні інших процесуальних документів до суду першої інстанції та під час супроводження справи в суді першої інстанції, становить 9 974 грн. 32 коп., які підлягають сплаті Замовником на користь Виконавця до 30.04.2024р..
Сторони погодили, що за умови прийняття судом першої інстанції рішення на користь Замовника, Замовник додатково зобов'язується сплатити Виконавцю гонорар успіху в розмірі 9 974,00 грн. 32 коп.. Оплата коштів, передбачених цим пунктом, здійснюється протягом 20 календарних днів з дня ухвалення рішення судом першої інстанції (п.3.1 - 3.2 угоди).
Отже, у додатковій угоді №12 сторони домовилися про фіксований розмір гонорару, що не суперечить чинному законодавству України.
Згідно з описом робіт (наданих послуг) виконаних Адвокатським об'єднанням "Правовий Альянс" для надання правничої допомоги, адвокатським об'єднанням надано позивачу такі послуги: здійснення правового аналізу наданих Клієнтом документів, що стосуються предмету договірних відносин, порядку направлення та підписання Актів наданих послуг, строків та порядку розрахунків, запит від клієнта додаткових документів та їх правовий аналіз; надання клієнту консультації з приводу можливих способів захисту його прав та законних інтересів за результатами правового аналізу наданих клієнтом документів та законодавства України, що стосуються порядку здійснення розрахунків та нарахування штрафних санкцій за прострочення здійснення розрахунків; підрахунок пені, 3% річних, інфляційних втрат за період існування заборгованості за договором №07/082-136/19-АДС від 30.09.2019р.; підготовка проекту позовної заяви про стягнення 158 400,00 грн. заборгованості, 28 670,40 грн. - пені, 5 023.77 грн. -3 % річних та 7 392, 22 грн. - інфляційних втрат за договором №07/082-136/19-АДС від 30.09.2019р.; направлення до суду та відповідачу через "Електронний суд" позовної заяви з додатками; аналіз відзиву на позовну заяву та доданих до нього документів; написання відповіді на відзив на позовну заяву, направлення відповіді на відзив відповідачу та до суду через "Електронний суд".
05.04.2024р. Адвокатське об'єднання "ПРАВОВИЙ АЛЬЯНС" та Товариство з обмеженою відповідальністю “Регіональна газова компанія” склали та підписали акт про надання послуг згідно з Додатковою угодою № 12 від 15.01.2024р. до Договору про надання правової допомоги від 30.03.2018р. № 300318-1/01/043/18.
За цим актом виконавець надав, а Замовник отримав в повному обсязі послуги згідно з Додатковою угодою № 12 від 15.01.2024р. до Договору про надання правової допомоги від 30.03.2018р. №300318-1/01/043/18, а саме забезпечив супроводження розгляду справи № 904/688/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" (далі ТОВ "Регіональна газова компанія") до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" про стягнення 158 400,00 грн. заборгованості, 28 670,40 грн. пені, 5 023,77 грн. 3% річних, 7 392,22 грн. інфляційних втрат за договором № 07/082-136/19-АДС від 30.09.2019р. у Господарському суді Дніпропетровської області (п.1.1 угоди).
Вартість послуг за Додатковою угодою № 12 від 15.01.2024 року до Договору про надання правової допомоги від 30.03.2018р. №300318-1/01/043/18 складає:
- 9 974 грн. 32 коп., включно з ПДВ за послуги, які надаються згідно п. 3.1 Додатковою угодою №12 від 15.01.2024р. до Договору про надання правової допомоги від 30.03.2018р. №300318-1/01/043/18
- 9 974 грн. 32 коп., включно з ПДВ гонорару успіх) - у зв'язку з прийняттям Господарським судом Дніпропетровської області рішення на користь Замовника.
Загальна вартість послуг за Додатковою угодою № 12 від 15.01.2024р. до Договору про надання правової допомоги від 30.03.2018р. №300318-1/01/043/18 становить 19 948, 64 грн. 64 коп..
За сталою практикою Верховного Суду під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Аналогічний висновок міститься у постанові від 11.02.2021р. у справі № 920/39/20 Верховний Суд.
У постановах від 24.10.2019р. у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019р. у справі № 915/237/18, від 11.02.2021р. у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим ( рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04 ).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерієв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) , а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У даному випадку, з урахуванням обставин справи, доводів викладених у заяві позивача, наданих заявником документів в їх сукупності, прийнявши до уваги заперечення відповідача щодо розміру витрат Позивача на професійну правничу допомогу, а також з огляду на загальні засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності розумності та принцип співмірності судових витрат, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 5 000 грн. 00 коп., яка є доказово обґрунтованою та підлягає розподілу.
Доводи скаржника про завищення заявленої суми витрат на правову допомогу фактично зводяться до узагальненого заперечення понесених позивачем витрат, оскільки скаржником докази в обґрунтування цих доводів не надані, зокрема, власні розрахунки, які б свідчили про таку необґрунтованість. Заявивши про наявність підстав для стягнення з нього лише 1000,00 грн. таких витрат, скаржник не обґрунтував, з чого саме ця сума складається.
Крім того, за приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, саме лише посилання скаржника на його скрутне фінансове становище як на підставу для зменшення розміру витрат, без підтвердження належними доказами, мають декларативний характер.
Також судова колегія відхиляє доводи відповідача про наявність у даному випадку форс-мажорних обставин.
Так, ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання.
Воєнний стан як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із ним обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання і саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору, що уданому випадку скаржником зроблено не було.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. № 2024/02.0-7.1 дійсно визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022р.. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022р. до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Разом з тим, вказаний лист Торгово-промислової палати України не засвідчує факт настання саме для відповідача форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), оскільки форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань, стороною має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання, що скаржником зроблено не було.
З огляду на викладене доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного суду вважає необґрунтованими, а додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024р. у даній справі таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та його скасування відсутні.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а додаткове рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024р у справі № 904/688/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О.Дармін