Справа № 175/4146/21
Провадження № 2/175/1218/21
Іменем України
"15" липня 2024 р. смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Білоусової О.М., за участю секретаря судового засідання - Гула А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виселення,
Представник позивач звернувся з позовом до суду до відповідачів про виселення. Позов мотивує тим, що з 28.11.2016 року АТ КБ "Приватбанк" отримав у власність будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На даний у зазначеному будинку проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Тому позивач просить виселити відповідачів з вищезазначеного житлового будинку, оскільки це порушує його право, як власника майна.
Протоколом повторного авторозподілу судової справи між суддями від 23.03.2023 визначено суддю Білоусову О.М. головуючим по даній справі. Представник позивача в судове засідання в режимі ВКЗ не з'явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у його відсутність та підтримання позовних вимог. Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином (поштовим повідомленям). Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокат Пріхно Н.М. подала заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позовних вимог заперечували, просили відмовити, посилаючись на відзив наявний у матеріалах справи. Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності. Суд дійшов до наступного висновку. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України). Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України). Матеріалами справи встановлено, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2012 року по справі № 2-4359/11 за ОСОБА_2 було визнано 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 . Проте, згодом 28.11.2016 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було зареєстровано право власності за ПАТ КБ "Приватбанк" у розмірі частки 1/1 на будинок за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.6) Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що підставою для державної реєстрації права власності на будинок за ПАТ КБ "Приватбанк" був договір іпотеки виданий 24.07.2007 року. (а.с. 6) Позивачем, за адресою проживання відповідачів, 14.09.2021 року було направлено вимогу про добровільне звільнення будинку АДРЕСА_1 , протягом 30 днів. (а.с. 8) За змістом статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду. Статтею 317 ЦК України встановлено, що власникові належить право володіння, користування і розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 22 березня 2023 року у справі №361/4481/19 зазначила, що аналізуючи статтю 109 ЖК УРСР, можна зробити висновок, що частина третя цієї статті деталізує порядок виселення осіб, які проживають у переданому в іпотеку житловому приміщенні після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на житло шляхом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін (у договірному порядку) без звернення до суду. У такому випадку після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку житло всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя добровільно звільнити приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк.
Судом було встановлено, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2015 року по справі № 175/5567/13 вже було вирішено питання, щодо виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з будинку АДРЕСА_1 .
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2014 року в частині відмови у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про виселення - скасувати.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про виселення - задовольнити.
Виселити ОСОБА_1 з будинку будинку АДРЕСА_1 .
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2014 року в частині відмови у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , змінити в частині обгрунтування відмови в позові.
В решті рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2014 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" - відхилити.
Зокрема, відповідно до довідки виданої Головою квартального комітету за адресою: АДРЕСА_1 проживаєлише ОСОБА_2 та її син ОСОБА_3 . (а.с. 10) Враховуючи, що рішенням Апеляційного сду ОСОБА_1 , вже виселено, і фактично він там не проживає, що підтверджується вищезгаданою довідкою, суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині виселення ОСОБА_1 .
Щодо позовних вимог банка про виселення відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , то такі вимоги не підлягають задоволенню з огляду на відсутність надання банком доказів щодо саме отримання відповідачами письмової вимоги про добровільне виселення з будинку, на який звернуто стягнення як на предмет іпотеки.
Так, банком надано копію вимоги на ім'я відповідачів від 14.09.2021 та копію квитанції про відправку та реєстр відправки (а.с.8-9), але банком не надано доказів щодо отримання відповідачами письмової вимоги про добровільне виселення з будинку, на який звернуто стягнення як на предмет іпотеки.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей.
Згідно положень ч.2 ст.40 Закону України "Про іпотеку" після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги; якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
За таких обставин, суд відмовляє у задовленні позовних вимог ПАТ КБ «Приват Банк» в повному обсязі. Відповідно до ст. 141 ЦПК України солідарно з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 280, 352, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виселення- відмовити. Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25.07.2024.
Суддя О. М.Білоусова