Провадження № 11-кп/803/2315/24 Справа № 175/5021/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
04 липня 2024 року м.Кривий Ріг
04.07.2024р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області у складі:
судді доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 на ухвалу Дніпропетровського районного Дніпропетровської області від 11.06.2024р., якою обвинуваченій за ч. 2 ст.111 КК України
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрований в АДРЕСА_1 , до затримання мешкала в АДРЕСА_2 , утримується в ДУ «Дніпровська УВП № 4» м. Дніпро
продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 09.08.2024. включно, без визначення розміру застави
Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції обвинуваченій ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 09.08.2024. включно, без визначення розміру застави.
Із рішенням суду першої інстанції не погодився захисник ОСОБА_8 , який подав апеляційну скаргу, в якій:
- вказує, що прокурором не доведено наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, досудове розслідування закінчено, матеріали справи передані до суду для розгляду по суті;
- вказує, що суд належним чином не врахував дані про особу обвинуваченої, яка має міцні соціальні зв'язки, а саме перебуває у шлюбі з 05.08.2006р., має двох малолітніх дітей, раніше не судима, має право власності на нерухоме майно;
- вважає, що у кримінальному провадженні мається провокація з боку спеціальних служб України при формулюванні обвинувачення щодо спілкування обвинуваченої із працівником ФСБ рф; ;
- прохає запобіжний захід у виді тримання під вартою змінити на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою, або визначити розмір застави.
Про дату, час та місце судового розгляду сторони кримінального провадження повідомлені належним чином, клопотання про особисту участь у судовому засіданні не заявили, тому розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги обвинуваченого, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у державній зраді, тобто у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній, чи інформаційній безпеці України: наданні представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненій в умовах воєнного стану - тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Суд першої інстанції обґрунтовуючи рішення про необхідність продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді триманні під вартою послався на те, що з боку обвинуваченої існує ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст.177 КПК України. Відповідно до обвинувального акту, обвинувачена ОСОБА_7 здійснювала свою протиправну діяльність неодноразово на території м. Краматорська, який є прифронтовим та в тій частині області, де на теперішній час розміщуються підрозділи ЗСУ та інші військову формування, що може свідчити про продовження існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
При цьому, суд першої інстанції не встановив існування ризиків з боку обвинуваченої, передбачених п.2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки на думку суду, вони належним чином не обґрунтовані стороною обвинувачення та не прийняті до уваги.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що за вказаним кримінальним провадженням відбувається судовий розгляд у суді першої інстанції, та рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого прийнято під час судового розгляду справи.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, визначених у п. 1-5 частини 1 вказаної статті.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого прокурор мотивував тим, що не перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що є підставою для продовження строку обраного запобіжного заходу.
Підставами застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені ч . 1 ст. 177 КПК України, хоча зміст поняття «достатні підстави» не має чіткого законодавчого визначення, аналіз кримінального процесуального судочинства свідчить про те, що такими підставами є передбачувана небезпека вчинення обвинуваченим протиправних дій, зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України, та дозволять суду на основі закону та внутрішнього переконання зробити висновок про необхідність обрання запобіжного заходу.
У кримінальному судочинстві поняття ризиків передбачає як тактичні ризики, так і конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних та обвинувачених.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою є заходом забезпечення кримінального провадження, тобто заходом кримінального процесуального примусу, оскільки такий захід дає можливість виявляти та зберігати докази, запобігти прогнозованій протиправній поведінці чи унеможливити ухилення від слідства та суду обвинуваченого. Такий превентивний та забезпечувальний захід спрямований на недопущення можливої протидії з боку обвинуваченого провадженню у кримінальній справі, та є ефективним засобом коригування його неправомірної поведінки.
Обмежуючи конституційні права обвинуваченого у вчиненні злочину, запобіжні заходи виконують позитивну роль, реалізуючи у кримінальному процесі матеріальноправовий принцип крайньої необхідності: завдання меншої шкоди, щоб запобігти більшій шкоді.
На переконання суду апеляційної інстанції, доводи захисника та його посилання на наявність у обвинуваченої ОСОБА_7 постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків, родини та дітей, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки це не спростовує висновку суду про те, що обвинувачена може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та приписи вказаної вище статті не передбачають обрання альтернативного запобіжного заходу, тому відсутні підстави для застосування щодо неї інших більш м'яких запобіжних заходів, у тому числі домашнього арешту, про що прохає сторона захисту.
За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недоведеність існування підстав для продовження стосовно обвинуваченої ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є безпідставними.
Суд першої інстанції при продовженні строку тримання під вартою належним чином дотримався вимог ст.ст. 177, 178, 194 КПК України, з'ясував та перевірив всі обставини для прийняття відповідного рішення.
Враховуючи викладене вище, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення суду про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 є законним та обґрунтованим судовим рішенням, підстави для його скасування або зміни відсутні.
Враховуючи викладене вище та керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 на ухвалу Дніпропетровського районного Дніпропетровської області від 11.06.2024р., якою обвинуваченій за ч. 2 ст.111 КК України ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 09.08.2024. включно, без визначення розміру застави - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського районного Дніпропетровської області від 11.06.2024р., якою обвинуваченій за ч. 2 ст.111 КК України ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 09.08.2024. включно, без визначення розміру застави - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною, набирає законної сили після її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді