30 липня 2024 року
м. Київ
справа №320/17575/23
адміністративне провадження № К/990/29279/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Прокопенка О.Б., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі №320/17575/23 за позовом ОСОБА_1 до Обухівської окружної прокуратури Київської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати необґрунтованою та незаконною правову позицію Обухівської окружної прокуратури щодо відмови у наданні рішень прокурора по процесуальному керівництву досудовим розслідуванням кримінальних справ;
- зобов'язати Обухівську окружну прокуратуру надати копії процесуальних документів;
- стягнути з Обухівської окружної прокуратури на його користь моральну шкоду у розмірі 14847,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Обухівської окружної прокуратури Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - залишено без руху. Встановлено позивачеві п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Обухівської окружної прокуратури Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди повернуто позивачу на підставі 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, викладені в Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року.
Не погоджуючись із вказаним ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року, позивач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Обухівської окружної прокуратури Київської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди залишено без руху та надано апелянту строк п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання уточненої, викладеної державною мовою, апеляційної скарги із наведенням обґрунтування вимог апеляційної скарги із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, а також вимог, які заявляються до суду апеляційної інстанції; документу про сплату судового збору у розмірі 2147,20 грн.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Обухівської окружної прокуратури Київської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди повернуто особі, яка її подала на підставі 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі №320/17575/23 за позовом ОСОБА_1 до Обухівської окружної прокуратури Київської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - повернуто особі, яка її подала.
29 липня 2024 року ОСОБА_1 повторно через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі №320/17575/23.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у частині оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року, Суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року не було переглянуто судом апеляційної інстанції, а тому не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою ОСОБА_1 року в частині оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року, слід відмовити.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скаржник також оскаржує ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2024 року про повернення апеляційної скарги.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху.
Так, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки в апеляційній скарзі не наведено її обґрунтувань та вимог, не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, а апеляційну скаргу викладено іншою, ніж державна, мовою, надано п'ятиденний строк для усунення недоліків.
Копія ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року позивачем отримана за допомогою системи «Електронний суд» 13 травня 2024 року о 18:42 год.
17 травня 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків з клопотаннями, які викладені російською мовою.
Ознайомившись із поданими документами, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Положеннями частини першої статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Також частини п'ятої статті 10, пункту 4 частини першої статті 92 Конституції України регламентовано, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається виключно законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року №2704-VIII єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, а у частині шостій статті 13 цього Закону вказано, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Частинами першою, другою статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
При цьому за змістом статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
Викладене узгоджується, зокрема, з Рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року №8-рп/2008, відповідно до якого види судочинства (конституційне, адміністративне, господарське, кримінальне та цивільне) є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення.
У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, що визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Відповідно до частини третьої статті 15 КАС України суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Відповідно до частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Отже, учасники судового процесу які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.
З огляду на зазначене, як апеляційна скарга, так і будь-які інші процесуальні документи (зокрема, заяви) повинні бути викладені державною (українською) мовою.
Така позиція з питання мови викладена у постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року (справа № 21-1092а16) та постанові Верховного Суду від 19 вересня 2022 року у справі № 521/12324/18 (пр. № 51-5817кмо21).
Також вказана правова позиція була викладена в ухвалах Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі 826/10114/17, від 01 липня 2019 року у справі 243/10706/18, від 22 липня 2019 року у справі 826/19159/16.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання документів (у тому числі апеляційних і касаційних скарг) українською мовою не є перешкодою у доступі до правосуддя та не звужує права учасників провадження за мовною ознакою, оскільки процесуальним законодавством гарантовано право учасників провадження щодо користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, внаслідок невиконання останнім вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 298 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів які б спростовували зазначене.
При цьому, Суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2024 року.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330 -333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі №320/17575/23 за позовом ОСОБА_1 до Обухівської окружної прокуратури Київської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: О.Б. Прокопенко
С.А. Уханенко