11 липня 2024 року м. Дніпросправа № 208/10897/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції
на рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 06.05.2024 року (головуючий суддя Івченко Т.П.)
в адміністративній справі №208/10897/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування індивідуального акту, -
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася 24.11.2023 до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська з позовом до відповідача Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, в якому просила:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8174309 від 20.11.2023 року, винесену інспектором УПП в Дніпропетровській області Аксініною Юлією Олександрівною, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП в вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Позов обґрунтовано тим, що 20.11.2022 під час керування автомобілем LEXUS IS 250 д.н.з НОМЕР_1 повернув праворуч, діючи відповідно до положень абзацу другого пункту 4.24 глави 4 розділу 33 ПДР України, що не заборонено/дозволено наказаним знаком 4.1 «Рух прямо», тому не порушив и.8.4 ГІДР України, а також не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Окрім вище викладеного, знак 4.1 «Рух прямо» за порушення вимог якого Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.І ст.122 КУпАП влаштований (встановлений) перед перехрестям доріг пр. Свободи та провулок Цегляний у м. Кам'янське в супереч вимог Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Правил дорожнього руху України.
Рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 06.05.2024 року позов задоволено:
Постанову серії ЕАТ №8174309 від 20.11.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасовано.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за ч.1 ст. 122 КУпАП - закрито.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем Правил дорожнього руху.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департаментом патрульної поліції подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що на відеозаписі з відеореєстратора зафіксовано інкриміноване позивачці правопорушення, а саме проїзд направо на перехресті, де встановлено знак 4.1 ПДР. Також звертаємо увагу, що на відео добре вбачається, що дорога, на яку повернула позивачка, є дорогою з одностороннім рухом та її автомобіль рухається усім автівкам назустріч.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 20.11.2023 року розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8174309, якою на ОСОБА_1 за адміністративне порушення, передбачене ч.І ст. 122 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Підставою для винесення оскаржуваної Постанови серії ЕАТ № 8174309, стало те, що 20.11.2023 о 09:33:41 у м. Кам'янське (Дніпродзержинськ) пр. Леніна (Кам'янське), 57, Водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи т.з. автомобілем марки «LEXUS IS 250» д.н.з. НОМЕР_3 , порушила вимогу дорожнього знаку 4.1 (рух тільки пряно), здійснила рух праворуч, чим порушила п.8.4.ПДР - Порушення вимог дорожніх знаків, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП ПДР України, в зв'язку з чим ОСОБА_1 визнано винною та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340грн.
Відповідно до копії Постанови серії ЕАТ №8174309 від 20.11.2023 року, вона підписана Інспектором УПП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , але в п.8 та п.9 про роз'яснення прав та отримання постанови у копії зазначеної постанови підписи позивачки відсутні.
Позивачка вважає постанову про накладення на неї адміністративного стягнення протиправною.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, норми Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), норми Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015, норми Постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 «Про Правила дорожнього руху».
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 122 КУпАП.
Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є:
своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідальність за частиною 1 статті 122 КУпАП настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
В постанові серії ЕАТ №8174309 від 20.11.2023 року зазначено, що ОСОБА_1 не виконала вимоги дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо» чим порушила пункт 8.1 Правил дорожнього руху України.
Надаючи оцінку зазначеним правовідносини, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що згідно п. 8.1. ПДР України, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальника.
В силу п.8.4 ПДР України, дорожні знаки діляться на групи.
Зокрема абз. г) п.8.4 ПДР України встановлені наказові знаки. Наказові знаки показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують, або скасовують деякі обмеження;
Дорожній знак - це технічний засіб організації дорожнього руху, який має умовні позначення, символи, які інформують учасників дорожнього руху про умови руху, його особливості та необхідні режими, а також про маршрут руху.
Перелік та класифікація дорожніх знаків і їх вимоги до учасників дорожнього руху встановлюються розділом 33 ПДР України.
Відповідно до глави 4 розділу 33 «Дорожні знаки» ПДР України, наказовий знак 4.1 «Рух прямо».
Згідно абзацу 2 пункту 4.24 глави 4 розділу 33 ГІДР України, дія знаків 4.1-4.6 не поширюється на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами.
Дія знаків 4.1-4.6 поширюється на перехрещення проїзних частин, перед яким вони встановлені.
Дія знака 4.1, установленого на початку дороги або за перехрестям, поширюється на ділянку дороги до найближчого перехрестя. Знак не забороняє поворот праворуч у двори та на інші прилеглі до дороги території.
Таким чином, розглядаючи вимоги абз. г) п.8.4 та п.4.1 глави 4 розділу 33 «Дорожні знаки» ПДР України, з урахуванням положень абзацу 2 пункту 4.24 глави 4 розділу 33 ПДР України, наказаний знак 4.1 «Рух прямо» показує обов'язковий напрямок руху прямо, у той же час, наказний знак 4.1 «Рух прямо» також не забороняє поворот праворуч у двори та на інші прилеглі до дороги території.
Таким чином, відповідно до абзацу 2 пункту 4.24 глави 4 розділу 33 ПДР України в межах дії знаку 4.1 «Рух прямо» водію транспортного засобу не забороняється поворот праворуч у двори та на інші прилеглі до дороги території, а тому у даному випадку до правовідносин має застосовуватись загально-дозвільний принцип «дозволено все, що прямо не заборонено законом».
Також, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в силу вимог ч.2 ст. 77 КАС України відповідачем не надано належних та допустимих доказів стосовно того, що рух транспортного засобу «LEXUS IS 250» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням позивачки був заборонений на ділянці руху по пр. Леніна (мова оригіналу оскаржуваної постанов), 57 в м. Кам'янське.
Натомість з наданих позивачкою фотознімків станом на 24.11.2023 рік вбачається наявність дорожнього знаку 4.1. «Рух прямо» в той час, як на фотознімку станом на 08.01.2024 рік чітко вбачається відсутність цього дорожнього знаку на цій самій ділянці руху, що суперечить порушенню яке передбачає заборону повороту праворуч в цьому напрямку.
Безпосередньо постанова про притягнення позивачку до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення правопорушення, оскільки за правовою природою є рішенням суб'єкта владних повноважень за наслідками розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Матеріали справи не містять (відповідачем не надано) доказів на підтвердження факту порушення позивачкою Правил дорожнього руху.
Позивачка не заперечує факту керування транспортним засобом «LEXUS IS 250» д.н.з. НОМЕР_3 , однак заперечує наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, оскільки Відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення не з'ясувала обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, не з'ясувала чи підлягають застосуванню положення абзацу 2 пункту 4.24 глави 4 розділу 33 ПДР України та норми ст.8 Конституції України, оскільки 20.11.2023 року о 09:33 автомобіль марки «LEXUS IS 250» д.н.з НОМЕР_1 під керуванням позивачки ОСОБА_1 здійснено поворот праворуч для заїзду у двір за місцем її проживання.
З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що об'єкт нерухомості, розташований за адресою АДРЕСА_1 та належить Позивачці на праві приватної власності.
Крім того в п.4 постанови серії ЕАТ №8174309 від 20.11.2023 року, зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час розгляду справи вказала інспектору УПП в Дніпропетровській області Аксініній Ю.О. своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на час розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення відносно Позивачки суб'єкту владних повноважень було достовірно відома адреса будинку, куди прямує Позивачка, яка є водієм автомобіля марки «LEXUS IS 250» д.н.з НОМЕР_1 , а тому формальне посилання Відповідача на порушення вимог дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо», під час здійснення руху праворуч, без врахування положень абзацу 2 пункту 4.24 глави 4 розділу 33 ПДР України, свідчить про неповноту та необ'єктивність проведеного розгляду справи та не з'ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, які виключають порушення водієм п.8.4 ПДР України та вказують на відсутність в діях Позивачки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст.122 КУпАП.
Матеріалами справи підтверджується, що інспектор УПП в Дніпропетровській області Аксініна Ю.О. неправильно вказала в постанові серії ЕАТ №8174309 від 20.11.2023 року найменування дорожнього знаку 4.1 «Рух тільки прямо», в той час коли відповідно до пункту 4.1 глави 4 розділу 33 ПДР України наказний знак має назву «Рух прямо», також посилаючись в постанові серії ЕАТ №8174309 від 20.11.2023 року на порушення Позивачкою п.8.4 ПДР України Відповідачем не зазначено, який саме абзац вказаного пункту порушено, тому в цій частині опис обставин, установлених під час розгляду справи є не конкретизованим та не зрозумілим, а тому в цій частині постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП.
Слід зазначити, що з фотознімків та схеми ОДР по пр. Свободи 57 в районі перехрестя з пров. Цегельним, вбачається, що знак 4.1 «Рух прямо» встановлений перед перехрестям доріг пр. Свободи та провулок Цегляний у м. Кам'янське в супереч вимог діючого законодавства.
Закон України «Про дорожній рух», а саме ст.1, регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Відповідно до ч.І ст.27 Закону України «Про дорожній рух», організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах здійснюється із застосуванням технічних засобів інформаційно-телекомунікаційних та автоматизованих систем керування та нагляду за дорожнім рухом відповідно до правил і нормативів, а також на основі проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із відповідними підрозділами Національної поліції. До вказаних проектів і схем за приписами відповідних підрозділів Національної поліції можуть бути внесені зміни та доповнення.
Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про дорожній рух», організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами:
на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, - органами місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить, у тому числі, організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами.
Частинами 1, 2 ст.27 Закону України «Про дорожній рух» та положень п. 1.10 Правил дорожнього руху України передбачено, що організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, в населеному пункті, здійснюється органом місцевого самоврядування на основі схем організації дорожнього руху.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.09.2020 у справі № 133/532/17 сформував наступний висновок:
За приписами Закону України «Про дорожній рух» дорожні знаки встановлюються відповідно до Правил дорожнього руху та повинні відповідати проекту та схемі організації дорожнього руху, які погоджені із відповідними підрозділами Національної поліції. До вказаних проектів і схем за приписами відповідних підрозділів Національної поліції можуть бути внесені зміни та доповнення.
Отже, встановлення дорожніх знаків та як наслідок зміна схеми організації дорожнього руху органом місцевого самоврядування повинно бути погоджено із відповідними підрозділами Національної поліції.
Схема організації дорожнього руху проспекту Леніна (Свободи) у м. Дніпродзержинську (м. Кам'янське) погоджена у встановленому законодавством порядку відділом управління превентивної роботи ГУНП в Дніпропетровській області, що підтверджується листом вих. №7/1496 від 26.04.2016.
Згідно схеми організації дорожнього руху (255/16 ОДР) на перехресті доріг пр. Свободи та провулок Цегляний у м. Кам'янське наказний знак 4.1 «Рух прямо» не передбачений, крім того, у вказаній схемі відсутній будь який інший дорожній знак, який би забороняв транспортним засобам, який рухаються по пр. Свободи поворот праворуч на перехресті доріг у напрямку пров. Цегляний, що свідчить про неналежну організацію дорожнього руху.
Крім того, в схемі організації дорожнього руху зазначено горизонтальну дорожню розмітку 1.18.6, однак дорожня розмітка 1.18 не нанесена (відсутня) перед перехрестям доріг пр. Свободи та пров. Цегляний у м. Кам'янське, що також свідчить про неналежну організацію дорожнього руху.
Згідно пункту 1.18 глави 1 розділу 34 ПДР України горизонтальна розмітка має таке значення:
показує дозволені напрямки руху по смугах на перехресті, транспортній розв'язці в різних рівнях, в місці влаштування віднесеного лівого повороту чи розворот). Застосовується самостійно або в поєднанні із знаками 5.16, 5.18;
розмітка із зображенням тупика наноситься для зазначення того, що поворот на найближчу проїзну частину заборонено;
розмітка, яка дозволяє поворот ліворуч з крайньої лівої смуги, дозволяє також розворот.
Таким чином, безпідставно встановлений наказний знак 4.1 «Рух прямо» та відсутня горизонтальна дорожня розмітка 1.18 перед перехрестям доріг пр. Свободи та пров. Цегляний у м. Кам'янське суперечать (не відповідають) схемі організації дорожнього руху, затвердженій органом місцевого самоврядування та погодженій із відповідним підрозділом Національної поліції, що є порушенням вимог Закону України «Про автомобільні дороги», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим неналежна організація дорожнього руху на вказаній ділянці дороги не може бути підставою для притягнення Позивачку дo адміністративної відповідальності за ч.І ст.122 КУпАП за порушення ПДР.
Статтею 279 КУпАП врегульовано порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Зокрема, нормами цієї статті передбачено, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки.
Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення.
На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять відеозапису з відеореєстратора, який би підтверджував вчинення позивачкою правопорушення, не доданий такий відеозапис і до апеляційної скарги.
Водночас, матеріали справи містять рапорт інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області ДПП старого лейтенанта поліції згідно з якого вбачається, що 20.11.2023 року під час несення служби було виявлено водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки «LEXUS IS 250» д.н.з. НОМЕР_3 , порушила вимогу дорожнього знаку 4.1 (рух тільки пряно), здійснила рух праворуч, чим порушила п.8.4.ПДР - Порушення вимог дорожніх знаків, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП ПДР України.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що оскільки будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема, відеоматеріали, показання свідків чи будь-які інші докази, що передбачені ст.251 КУпАП, матеріали справи не містять, то відповідачем не доведено обставин, що викладені в постанові серії ЕАТ № 8174309.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції відсутність доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення (розмова по телефону під час керування транспортним засобом) не дають підстав для підтвердження події правопорушення та встановлення вини особи у вчинені цього правопорушення
Слід зазначити, що наявність самої постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення.
Також, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що постанова у справі про адміністративне правопорушення містить лише відомості, внесені особою яка може бути зацікавленою, отже підтвердження зазначених фактів іншими безсторонніми особами матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що дає підстави для висновку, що суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності дій/рішень.
Правова позиція щодо покладення обов'язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08.11.2018 року по справі №201/12431/16-а, від 23.10.2018 року по справі №743/1128/17, від 15.11.2018 року по справі №524/5536/17.
Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів апеляційної інстанції, вказує на те, що бездоганне виконання суб'єктом владних повноважень процесуальних/процедурних норм є запорукою притягнення винної особи до відповідальності.
Однак порушення таких приписів може бути покладено в основу скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів апеляційної інстанції враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів у конкретній справі повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Доведення «поза розумним сумнівом» означає, що позиція представлена суб'єктом владних повноважень, має бути доведена таким чином, щоб у «розумної (розсудливої) людини» не лишилося «розумного сумніву» що особа винна.
Натомість, матеріали справи не містять доказів на підтвердження вини позивачки у вчиненні адміністративного правопорушення.
Оскільки не доведена вина особи на яку накладено адміністративне стягнення, то в силу принципу «поза розумним сумнівом» відповідач не довів правомірності своїх дій та рішень.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
В силу ч. 3 ст. 272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. 241-245, 250, 272, 286, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 06.05.2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття 11.07.2024 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків передбачених пунктом 2 частини 5 ст. 328 КАС.
В силу пункту 2 частини 5 ст. 328 КАС постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно статті 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова