30 липня 2024 року м. Дніпросправа № 206/1875/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
секретарі судового засіданні Беседа Г.Р.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 15 травня 2024 року у справі №206/1875/24 (головуючий суддя І-ї інстанції - Кушнірчук Р.О.) за позовом ОСОБА_1 до Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області; Інспектора відділу патрульної поліції Павлоградського районного відділу поліції капітана поліції Петрунька Сергія Сергійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач 12.04.2024 року звернувся до Самарського районного суду м.Дніпропетровська з даним позовом, в якому просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності із закриттям провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вказаною постановою на нього накладено адміністративне стягнення за частиною першою статті 121-3 КУпАП в розмірі 1190,00 грн.. Вважає, що постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки адміністративного порушення він не вчиняв та номерний знак знаходився у встановленому законом місці, відповідає всім стандартам, а встановлена на ньому сітка жодним чином не перешкоджала його огляду на відстані 20 метрів, як то передбачено п.2.9 (в) ПДР.
Рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 15 травня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом при прийнятті рішення неповно з'ясовано обставини справи та не прийнято до уваги доводи позивача, що наявність металевої сітки на номерному знаку транспортного засобу, яким керував позивач, жодним чином не ускладнює або перешкоджає його ідентифікації. При оформленні адміністративних матеріалів інспектором не враховано, що позивач рухався з міста Дніпро до зони бойових дій у Донецькій області з метою передачі бійцям Збройних Сил України потрібної їм гуманітарної допомоги, тому металева сітка була встановлена саме для цієї поїздки з метою запобігання забрудненню чи механічному пошкодженню номерного знаку, а також запобігання можливої ідентифікації його з повітря ворожими розвідувальними БПЛА. Тобто, вказану дію вчинено з метою власної безпеки позивача.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.
Постановою серії БАД № 895508 від 04.04.2024 року, прийнятою інспектором відділу патрульної поліції Павлоградського районного відділу поліції капітаном поліції Петрунько С.С., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн.(а.с.5).
Згідно тексту постанови 04.04.2024 року о 07 год.25 хв., позивач на 1042 км а/ш М30, керував транспортним засобом Mercedes-Benz GLC-300, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому закритий стороннім предметом (металева сітка) передній номерний знак, чим порушив п.30.2 ПДР, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121-3 КУпАП.
Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Правовідносини, що виникли в даній справі, врегульовані Законом України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п.30.2 Правил дорожнього руху забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про дорожній рух» єдині зразки номерних знаків та вимоги до них, у тому числі тих, що виготовляються за індивідуальним замовленням, встановлюються Міністерством внутрішніх справ України
З матеріалів справи вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП, за те що останній 04.04.2024 року керував транспортним засобом, на якому передній номерний знак закритий стороннім предметом (металева сітка).
Згідно із ч.1 ст.121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма передбачає відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу з номерним знаком, що не відповідає встановленим зразкам.
Враховуючи наведені вище норми права, відповідальність водія настає у разі керування транспортним засобом із номерними знаками, закритими в будь-який спосіб, в тому числі і прозорими предметами, що не пов'язується з умовою розпізнавання такого знаку з відстані 20 метрів, як помилково вважає позивач.
З наданого до матеріалів справи відеозапису з нагрудного відеореєстратора 795669 вбачається, що 04.04.2024 року о 07 год. 54 хв. на транспортному засобі Mercedes-Benz GLC-300 номерний знак з реєстраційним номером НОМЕР_1 закритий стороннім предметом (металева сітка)
Крім того, зазначене підтверджується і наданою ОСОБА_1 до адміністративного позову фототаблицею (а.с.9-11).
Позивач не заперечує наявність металевої сітки на номерному знаку транспортного засобу, яким він керував, проте зазначає, що наявність такої сітки жодним чином не ускладнює або перешкоджає ідентифікації номерного знаку. Вважає, що при оформленні адміністративних матеріалів інспектором, а також судом першої інстанції при розгляді справи не враховано, що позивач рухався з міста Дніпро до зони бойових дій у Донецькій області з метою передачі бійцям ЗСУ потрібної їм гуманітарної допомоги, тому металева сітка була встановлена саме для цієї поїздки з метою запобігання забрудненню чи механічному пошкодженню номерного знаку, а також запобігання можливої ідентифікації його з повітря ворожими розвідувальними БПЛА.
Такі посилання позивача апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки наведені вище норми права не містять будь-яких виключень, щодо можливості самостійної зміни власником транспортного засобу (водієм) встановленого законом зразку номерного знаку, навіть в умовах воєнного стану.
Доказів виконання волонтерської допомоги позивачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано, та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Крім того, викликає сумнів здійснення такої допомоги позивачем з виїздом до зони бойових дій у Донецькій області на транспортному засобі Mercedes-Benz GLC-300, білого кольору (без маскування).
Відтак, такі посилання позивача розцінюються судом апеляційної інстанції як бажання уникнути відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Отже, посилання позивача на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення спростовується наведеними вище нормами та наявними в матеріалах справи доказами.
Крім того, дослідивши зміст оскаржуваної постанови та наданого відеозапису, колегія суддів дійшла висновку, що вказана постанова прийнята відповідно до вимог статті 283 КУпАП, зокрема, позивач був ознайомлений з правами та обов'язками під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надавав письмові пояснення, в тому числі про наявність металевої сітки на номерному знаку транспортного засобу.
Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 272, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2024 року в адміністративній справі №206/1875/24 залишити без задоволення.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2024 року в адміністративній справі №206/1875/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко