29 липня 2024 р. Справа № 480/2627/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за апеляційною скаргою Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 , головуючий суддя І інстанції: С.М. Гелета, вул. м. Суми, повний текст складено 17.04.24 року по справі № 480/2627/24
за позовом ОСОБА_1
до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м.Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Калити Сергія Юрійовича
про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі по тексту - Ковпаківський ВДВС, перший відповідач), старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Калити Сергія Юрійовича (далі по тексту - виконавець, другий відповідач), в якому просила суд:
- скасувати пункт 5 постанови про перевірку виконавчого провадження АСВП № 63712796 від 15.03.2024, винесену начальником Ковпаківського ВДВС у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;
- скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження АСВП № 63712796 від 20.03.2024, винесену старшим державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Калитою Сергієм Юрійовичем;
- зобов'язати старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Калиту Сергія Юрійовича винести постанову про закінчення виконавчого провадження АСВП №63712796 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»;
- зобов'язати старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Калиту Сергія Юрійовича вчинити дії щодо повернення ОСОБА_1 коштів, стягнутих в межах виконавчого провадження АСВП № 63712796.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі № 480/2627/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Калити Сергія Юрійовича про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Зобов'язано Ковпаківський відділ державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (м. Суми, пр. Перемоги, 6, і.к. 40211121) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби Україні у Сумській області подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,і.к. НОМЕР_1 ) грошових коштів у розмірі 19706,99 грн, як надмірно сплачену суму виконавчого збору в межах АСВП63712796.
В задоволенні інших вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (м. Суми, пр. Перемоги, 6, і.к. 40211121) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі № 480/2627/24 апеляційну скаргу Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) залишено без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 по справі № 480/2627/24 залишено без змін.
08.07.2024 представник позивача надав до Другого апеляційного адміністративного суду заяву про вирішення питання щодо розподілу судових витрат ОСОБА_1 пов'язаних із професійною правничою допомогою у розмірі 5000,00 грн, в обґрунтування якої зазначив, що понесена позивачем сума судових витрат на правову допомогу є співмірною зі складністю справи, часом витраченим адвокатом, а також обсягом наданих послуг та ціною позову. Так, розгляд всієї справи зайняв певний час, протягом якого представником позивача у справі готувалися та подавалися документи. До того ж, справа має істотне значення для позивача, оскільки незаконно стягнута з неї сума є непомірною для неї і призвела до негативних матеріальних та моральних наслідків, та до тяжких життєвих обставин, що спричинило значні зміни в її звичайному укладі життя.
Відповідачі правом подання заперечень на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не скористались.
Згідно з ч. 4ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
За визначенням частини 1, пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України).
Відповідно до частин 3 та 4 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджено, що представник позивача звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення 08.07.2024, тобто із дотриманням строку, визначеного ч. 7 ст. 139 КАС України.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина статті 134 КАС України).
Згідно з частиною 6статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7статті 135 КАС України).
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов'язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених витрат в суді апеляційної інстанції позивачем до матеріалів справи додано: ордер про надання правничої правової допомоги, прибутковий касовий ордер № 20 на суму 5000,00 грн., акт наданих послуг від 04.07.2024 за Договором про надання правової допомоги від 26.06.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги від 26.06.2024.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що між адвокатським бюро «Шпакова Анатолія» в особі керуючого бюро - адвоката Шпакова Анатолія Олександровича, який діє на підставі статуту, на фізичною особою - ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги, згідно із п. 1.1 якого, виконавець надає клієнту правову допомогу з представництва його інтересів та захисту прав в Другому апеляційному адміністративному суді в межах справи № 480/2627/24.
Відповідно до п. 2.2 вказаного Договору ціна по договору визначається наступним чином: попередня оплата за представництво інтересів клієнта - 5000,00 (п'ять тисяч гривень 00 коп.) гривень, що включає в себе ознайомлення з наявними у клієнта документами, збір необхідних документів для захисту прав та інтересів клієнта, аналіз наявних документів, діючого законодавства з питань предмета договору, а також практики з вирішення подібних спорів судом, підготовка та подання відзиву та інших процесуальних документів до суду, безпосередня участь у судовому розгляді справи до моменту прийняття судового рішення, які клієнт сплачує протягом трьох днів з дати підписання цього договору.
За змістом акту наданих послуг від 04.07.2024 за Договором про надання правової допомоги від 26.06.2024 адвокатське бюро «Шпакова Анатолія», в особі керуючого бюро - адвоката Шпакова Анатолія Олександровича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та громадянка України ОСОБА_1 , (надалі за текстом - Клієнт), з іншої сторони, разом іменовані - Сторони, склали даний Акт наданих послуг за Договором про надання правової допомоги від 26.06.2024 року (надалі - Акт), про наступне:
- станом на дату складання Акту Виконавець надав, а Клієнт прийняв професійну правничу допомогу, узгоджену Сторонами при укладенні Договору про надання правової допомоги від 26.06.2024, надану і прийняту згідно п. 2 та п. 3 даного Акту.
Виконавець надав, а Клієнт отримав професійну правничу допомогу у проведенні справи № 480/2627/24 у вигляді:
- вивчення документів наданих клієнтом, складання та подання відзиву на апеляційну скаргу, кількість часу надання правової допомоги у годинах - 5 год, загальний розмір витрат на правову допомогу - 5000,00 грн.
На підтвердження здійсненої оплати за правову допомогу також надано прибутковий касовий ордер № 20 на суму 5000,00 грн.
Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду апеляційної інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, представник позивача надав до суду докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена позивачем, які він вважав достатніми для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Зі змісту норм ч.ч. 4, 5 та 6 ст. 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Колегія суддів зазначає, що незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.5 ст. 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Надаючи оцінку обґрунтованості заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегією суддів взята до уваги позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 19.01.2023 у справі № 345/136/18, у якій з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, відповідно до якої при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, розумність гонорару та витрачений адвокатом час, Суд, за відсутності клопотання іншої сторони, самостійно зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу внаслідок їх непропорційності.
Також, Судом наголошено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, колегія суддів, зазначає наступне.
Так, вартість послуг за написання відзиву на апеляційну скаргу визначена позивачем на рівні 5000,00 грн.
Дослідивши зміст вказаного відзиву на апеляційну скаргу, колегією суддів встановлено, що останній у повному обсязі дублює доводи, викладені в адміністративному позові, має посилання лише на доказову базу, викладену у позові, здебільшого складається із викладу обставин справи, не містить власних висновків адвоката, у тому числі і посилань на судову практику та не є значним за обсягом.
Отже, за вказаних обставин витрачений адвокатом час на складення відзиву на апеляційну скаргу (5 год) не відповідає реальному фактично витраченому часу на складення такого, є завищеним та неспівмірним із обсягом та складністю виконаних робіт.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що послуги з надання правової допомоги у вказаній частині підлягають відшкодуванню лише у розмірі 1500,00 грн, що дорівнює 1,5 годинам вартості роботи адвоката відповідно до умов акту наданих послуг від 26.06.2024.
Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, з огляду на ступень складність даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також прийняття судом апеляційної інстанції рішення про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, колегія суддів вважає, що співмірною та пропорційною сумою відшкодування таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума у розмірі 1500,00 грн.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з розглядом справи у суді апеляційної інстанцій.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, ч. 4 ст.229, ст.ст.243, 250, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву представника ОСОБА_1 про прийняття додаткової постанови щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково
Прийняти додаткову постанову, якою стягнути з Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (40020, м. Суми, проспект Перемоги, буд. 6, код ЄДРПОУ 40211121) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати на правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 1500,00 (одна тисяча п'ятсот) грн., 00 коп.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Перцова Т.С.
Судді Русанова В.Б. Спаскін О.А.