Справа № 544/1510/24
пров. № 1-кс/544/291/2024
29 липня 2024 року м. Пирятин
Слідча суддя Пирятинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду по вул. Соборна, 41 клопотання заступника начальника СВ відділення поліції №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Харків, без реєстрації місця проживання, проживає (зі слів) АДРЕСА_1 , не працює, не заміжня, утриманців не має, раніше не судимої,
в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024170580000311, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
Заступник начальника СВ ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання вказує на те, що 26.07.2024, близько 16 год. 20 хв. в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу проникла до приміщення житлового будинку, який розташований на території домогосподарства, що за адресою: АДРЕСА_2 , та діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, виражених у таємному викраденні чужого майна, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків в виді заподіяння майнового збитку потерпілому, і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою особистого збагачення та наживи, шляхом вільного доступу таємно викрала грошові кошти в загальній сумі 4 300 грн, які знаходилися на плиті опалення будинку твердим паливом під газетами, чим спричинила потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на вказану суму, а в подальшому викраденим розпорядилася на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаній з проникненням до приміщення та вчиненій в умовах воєнного стану.
27.07.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), в умовах воєнного або надзвичайного стану.
У кримінальному провадженні в достатній мірі зібрано докази, якими підтверджується вина підозрюваної ОСОБА_5 у скоєнні нею інкримінованого кримінального правопорушення.
Слідчий в клопотанні посилався на наявність ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілих та експертів. У зв'язку з чим клопотав про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий у судовому засіданні клопотання про обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити. Зазначив про те, що підозрювана перебуваючи на волі, через усвідомлення втрати свободи на тривалий час тому, оскільки вчинила кримінальне правопорушення, за яке можливе покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, про що їй повідомлено про підозру, може ухиляється від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень, виконання підозрюваною її процесуальних обов'язків. ОСОБА_5 ніде фактично не зареєстрована, що підтверджується відміткою в довідці про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, постійного місця проживання та міцних соціальних зв'язків не має. Тобто існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Крім цього, перебуваючи на волі ОСОБА_5 може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення корисливої спрямованості, оскільки не має роботи чи будь якого іншого заробітку, являється уродженкою м. Харкова, зі слів проживає в АДРЕСА_1 , тому в даному випадку існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, підозрювана може незаконно впливати на свідків, потерпілих - оскільки знає де проживає потерпілий, відповідно до вимог КПК України отримує копії матеріалів кримінального провадження, де зазначені анкетні відомості свідків та адреси їх проживання, та може здійснювати погрози як фізичною розправою, так і здійснювати психологічний тиск, що в подальшому може поставити під сумнів обґрунтованість підозри у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні.
У зв'язку з чим, слідчий просив обрати підозрюваній запобіжний захід тримання під вартою, строком на 60 днів. Вказав, що застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваної не можливо для запобігання указаним вище ризикам. Особисте зобов'язання - не може запобігти наведеним вище ризикам, оскільки підозрювана вчинила злочин за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років; особисту поруку - неможливо застосувати, оскільки до ВП №1 ГУНП в Полтавській області, прокуратури та суду не зверталися особи, які б заслуговували на довіру, з проханням взяти на поруки підозрювану; заставу - неможливо застосувати, оскільки до ВП №1 ГУНП в Полтавській області, прокуратури та суду не звернулася жодна особа з проханням внести заставу за ОСОБА_5 . Домашній арешт - неможливо застосувати, оскільки підозрювана, перебуваючи на волі може вчиняти тиск на свідків, потерпілого та експертів, з метою зміни їх показань щодо вчинення ним вказаного кримінального правопорушення, що в подальшому може поставити під сумнів обґрунтованість підозри у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні.
Підозрювана обґрунтованість висунутої їй підозри не заперечувала та просила суд визначити їй мінімальний розмір застави.
Захисник підозрюваної ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Просив суд визначити підозрюваній мінімальний розмір застави, яку готові внести за підозрювану її родичі.
Заслухавши слідчого, підозрювану ОСОБА_5 , її захисника, прокурора, який підтримав доводи клопотання слідчого та при визначенні розміру застави просив обрати її найбільший розмір, вивчивши копії матеріалів, якими обґрунтовуються клопотання, приходжу до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, що передбачає застосування тримання під вартою як виняткового запобіжного заходу згідно з положеннями ст.183 КПК України. Cуд бере до уваги, що в силу п. 4 ч. 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження вбачається, що 26.07.2024, відповідно до КПК України до ЄРДР були внесено відомості про виявлення ознак кримінального правопорушення за ознаками ч.4 ст.185 КК України (кримінальне провадження №12024170580000311).
27 липня 2024 року ОСОБА_5 у відповідності до ст. 278 КПК України було повідомлено про підозру.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наявність обґрунтованої підозри в скоєнні інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами (протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 26.07.2024, протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.07.2024, поясненнями ОСОБА_5 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності та можуть вказувати на причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється.
26 липня 2024 року ОСОБА_5 була затримана працівниками ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області в порядку ст. 208 КПК України.
Ризик переховування від правосуддя суд оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваної (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування тощо). Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Суд погоджується з доводами слідчого та прокурора, що переховуватися від слідства та суду підозрювану може спонукати тяжкість можливого покарання
Враховуючи викладене та дані про особу підозрюваної, яка постійного місця роботи та місця проживання не має, що говорить про суспільну небезпеку останньої та вказує на ризик переховування від слідства та суду.
Доведений також слідчим і прокурором ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: спроби підозрюваної незаконно впливати на свідків, потерпілого, що може призвести до зміни ними показань або відмови від дачі показань у кримінальному провадженні. А відповідно до вимог ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Перебуваючи на волі ОСОБА_5 може продовжити вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення з метою здобуття засобів для існування, а також засобів для переховування від органів досудового розслідування, тому в даному випадку існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення.
Стороною обвинувачення обґрунтовано доведено неможливість застосування до підозрюваної більш м'яких запобіжних заходів з огляду на тяжкість вчиненого, особу підозрюваної, відсутність звернень про взяття підозрюваної на поруки або внесення за неї застави, а також необхідності постійного візуального контролю за поведінкою підозрюваної в умовах воєнного часу.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності обставин, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 ст. 194 КПК України, вважаю за необхідне застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні, вважаю недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Застосований запобіжний захід відносно підозрюваної кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а альтернативні запобіжні заходи, на думку суду, не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваної.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Отже, задовольняючи клопотання про обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, обвинуваченої, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу підозрюваної, її матеріальне становище, тяжкість правопорушення у вчиненні якого вона підозрюється, слідча суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі п'ятидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 309, 310, 395 КПК України, слідча судя,
Клопотання заступника начальника СВ відділення поліції №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 вересня 2024 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати із 21 години 26 липня 2024 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_5 обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 50 (п'ятидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 151 400 ( ста п'ятидесяти однієї тисячі чотириста ) грн у національній грошовій одиниці. Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок НОМЕР_1 , код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172 .
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26 вересня 2024 року.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на визначений ухвалою рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавського слідчого ізолятора УДПтСУ в Полтавській області.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваної з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, Пирятинський районний суд Полтавської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Для тримання під вартою підозрювана ОСОБА_13 підлягає направленню до Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Копію ухвали невідкладно вручити підозрюваній, її захиснику, слідчому та прокурору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваною - в цей же строк з моменту вручення їй копії даної ухвали. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1