Справа № 560/2329/24
іменем України
30 липня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:
1. Визнати протиправною відмову у звільненні з військової служби у формі висновку, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 від 06 лютого 2024 року.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 звільнити з військової служби ОСОБА_1 на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до військової частини НОМЕР_1 з рапортом про звільнення з військової служби у зв'язку із загибеллю рідного брата під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації проти України під час дії воєнного стану.
Проте відповідач повідомив, що підстав для звільнення ОСОБА_1 немає, оскільки позивачем не надано документів на підтвердження причинного зв'язку смерті його брата - ОСОБА_2 із забезпеченням ним національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України.
Ухвалою суду від 01.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Також вказаною ухвалою витребувано у військової частини НОМЕР_2 Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, щодо обставин смерті гранатометника 1 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 - солдата ОСОБА_2 .
Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на позов, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що позивач звернувся з рапортом про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону "Про військовий обов'язок і військову службу", а саме: якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Вказує, що у звільненні за цією підставою ОСОБА_1 було відмовлено з огляду на те, що позивачем не надано жодного документу, який би свідчив про те, що ОСОБА_2 загинув під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України.
Ухвалою суду від 03.06.2024 повторно витребувано у військової частини НОМЕР_2 Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, щодо обставин смерті гранатометника 1 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 - солдата ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 01.07.2022 №84/2428, перебуває на військовій службі по мобілізації у військовому званні "солдат" з 25.02.2022.
ОСОБА_1 звернувся до військової частини НОМЕР_1 з рапортом про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону "Про військовий обов'язок і військову службу", а саме: якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
За наслідками розгляду рапорту відповідач 06.02.2024 прийняв висновок про відмову у звільненні з військової служби, у якому зазначив, що з сповіщення №466 немає можливості зробити однозначний висновок про причини, які призвели до смерті брата позивача. У зв'язку з зазначеним позивачу запропоновано додати до рапорту документи, що підтверджують причини смерті ОСОБА_2 .
Позивач є рідним братом ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_3 , в якому в графі батьки зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , та свідоцтвом про народження заповнене на ім'я загиблого брата позивача ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 , в якому в графі батьки зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Згідно сповіщення сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_1 №466 від 04 грудня 2023 року, яке міститься в матеріалах справи, солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гранатометник 1 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , військовослужбовець по мобілізації, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Чугуїв Харківської області.
На виконання вимог ухвали від 03.06.2024 військовою частиною НОМЕР_2 надано сповіщення військової частини НОМЕР_2 про смерть (загибель) ОСОБА_2 №1/339 від 02.12.2023, витяг з наказу військової частини НОМЕР_2 №366 від 15.12.2023 та лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_2 №12-19-999-25/23 від 24.11.2023.
Так, в сповіщені про смерть (загибель) №1/339 від 02 грудня 2023 року військової частини НОМЕР_5 про смерть ОСОБА_2 вказано лише дата і місце смерті останнього.
Разом з тим, згідно лікарського свідоцтва про смерть №12-19-999-25/23 від 24.11.2023 ОСОБА_2 помер у віці 31 рік в м. Чугуїв Харківської області 23 листопада 2023 року внаслідок повішання.
Згідно витягу з наказу військової частини НОМЕР_2 від 15.12.2023 ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок повішання, виключено з списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Також в наказі зазначено, що смерть ОСОБА_2 не пов'язана з проходженням військової служби.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022.
На час розгляду справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби, врегульовано нормами Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232- XII).
Частиною першою статті 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частинами другою-четвертою статті 2 Закону України № 2232-ХІІ передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом призову громадян України на військову службу.
Підстави звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів під час дії воєнного стану визначено частиною 4 ст.26 Закону №2232-XII.
Підпунктом «г» пункту 2 частини 4 вказаної статті (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено звільнення з військової служби через ряд сімейних обставин або інших поважних причин (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Зі змісту наведених норм слідує, що для звільнення позивача з військової служби необхідною умовою є підтвердження факту загибелі рідного (повнорідного, неповнорідного) брата під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану
Разом з тим, суд звертає увагу, що ОСОБА_2 , гранатометник 1 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , військовослужбовець по мобілізації, який є братом позивача, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Чугуїв Харківської області внаслідок повішання, тобто не під час здійснення ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 30 липня 2024 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_6 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_7 )
Головуючий суддя Д.А. Божук