Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позову без руху
30 липня 2024 р. справа № 520/20791/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі за матеріалами позову ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про: 1) визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в КДСП «Степовий» з 23.09.1991 по 26.06.1995, періоду роботи в КДСП «Нива» з 27.06.1995 по 21.06.2000 та проходження військової служби з 25.07.1985 по 31.05.1987; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в КДСП «Степовий» з 23.09.1991 по 26.06.1995, період роботи в КДСП «Нива» з 27.06.1995 по 21.06.2000 відповідно до записів в трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 21.01.1991 та проходження військової служби з 25.07.1985 по 31.05.1987 відповідно до військового квитка ОСОБА_1 від 21.07.1985 серії НОМЕР_2 ,
встановив:
Згідно з ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Отже, саме на підставі самостійно сформульованої заявником згідно з ч.1 ст.5, ч.3 ст.9, п.4 ч.5 ст.160 КАС України вимоги позову суб зобов'язаний перевірити обставини подачі позову в межах установленого законом процесуального строку та достатність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними (у разі подання позову поза межами установленого процесуальним законом строку).
Суд, розглядаючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у даній справі, зазначає, що відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд зазначає, що правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
У позові указано, що: заявнику пенсія за віком була призначена з 27.09.2023р. як учаснику бойових дій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”; зважаючи на ту обставину, що заявник декілька разів звертався до органів ПФУ з заявою про призначення йому пенсії та маючи сумнів щодо правильності розрахунку призначеної йому пенсії, 30.05.2024 року представником позивача було направлено адвокатський запит на адресу відповідача, щодо надання інформації про страховий стаж позивача; 12.06.2024 року відповідачем було надано відповідь на вказаний запит, з якого заявник дізнався про порушення власних прав.
Суд зазначає, що строк звернення до суду у спорах з приводу пенсійного забезпечення громадян згідно з абз.1 ч.2 ст.122 КАС України складає шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відмінні від абз.1 ч.2 ст.122 КАС України строки звернення громадян до суду у спорах з приводу пенсійного забезпечення установлені ст.ст.87, 98 Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", ст.46 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до ст.87 Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії. Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Отже, положення цієї норми закону поширюються виключно на випадки вчинення суб"єктом владних повноважень управлінського волевиявлення з приводу призначення пенсії, обчислення пенсії, нарахування пенсії, але вчинення бездіяльності або відмови у виплаті (ініціюванні переказу безготівкових коштів) вже призначених та нарахованих платежів як невід"ємних та безспірних структурних частин пенсії.
Згідно з ст.98 Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії у зв'язку з введенням у дію цього Закону (про стаж роботи, заробіток, сімейний стан та інші), то пенсія знову перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців перед поданням додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.
Отже, положення цієї норми закону поширюються на випадок подання громадянином до суб"єкта владних повноважень додаткових документів, але не стосуються випадку оскарження управлінського волевиявлення суб"єкта владних повноважень з приводу призначення та обчислення розміру пенсії вперше за тим обсягом матеріалів звернення, котрий був поданий громадянином до пенсійного органу у минулому.
Як то указано у ст.46 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування", нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії (ч.1 ст.46); Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів (ч.2 ст.46).
Отже, положення цієї норми закону поширюються виключно на випадки вчинення суб"єктом владних повноважень управлінського волевиявлення з приводу призначення пенсії, обчислення пенсії, нарахування пенсії, але вчинення бездіяльності або відмови у виплаті (ініціюванні переказу безготівкових коштів) вже призначених та нарахованих платежів як невід"ємних та безспірних структурних частин пенсії.
За відсутності в матеріалах справи об"єктивних даних про протилежне (зворотнє) на спірні правовідносини підлягає поширенню строк звернення до суду згідно з абз.1 ч.2 ст.122 КАС України.
Відтак, на спірні правовідносини згідно з ч.5 ст.242 КАС України підлягає поширенню правовий висновок постанови Верховного Суду від 31.03.2021р. у справі № 240/12017/19, де указано, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
У позовній заяві представник заявника зазначає, що ОСОБА_1 пенсія була призначена з 27.09.2023р., а з даним позовом позивач звернувся до суду 24.07.2024р.
Разом з тим, представником заявника в прохальній частині позову не зазначено, з якої конкретно календарної дати суб"єкт владних повноважень повинен (на думку заявника) бути обтяжений обов"язком зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 23.09.1991 по 26.06.1995, з 27.06.1995 по 21.06.2000 та період проходження військової служби з 25.07.1985 по 31.05.1987.
Суд звертає увагу, що правильне формулювання позовних вимог є необхідним, оскільки, відповідно до приписів процесуального законодавства, суд розглядає позовні вимоги в межах заявлених позовних вимог та в першу чергу, від правильного формулювання позивачем позовних вимог, в подальшому, у разі задоволення таких позовних вимог, залежить їх виконання.
Викладене зумовлює залишення позову без руху відповідно до ст. 169 КАС України з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4, 12, 160, 161, 169, 171, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
1.Позов - залишити без руху.
2.Надати час для усунення недоліків - 2 дні від дати отримання цієї ухвали.
3.Встановити способом усунення недоліків подання до суду уточненої позовної заяви із зазначенням в позовних вимогах календарної дати, з якої відповідач повинен зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 23.09.1991 по 26.06.1995, з 27.06.1995 по 21.06.2000 та період проходження військової служби з 25.07.1985 по 31.05.1987.
4.Роз'яснити, що невиправлення недоліків в оформлення позову зумовлює повернення позову.
5.Роз'яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання, оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Сліденко