22 липня 2024 рокуСправа №160/11214/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/11214/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22, код ЄДРПОУ: 13322403), до відповідча-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
30 квітня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, до відповідча-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області № 047050025142 від 03.01.2024 року про відмову через незарахування до стажу періодів роботи для призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047050025142 від 22.02.2024 року про відмову через незарахування до стажу періодів роботи для призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області зарахувати мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у загальний стаж період роботи з 17.08.1992р. по 28.12.1995р. та з 29.12.1995р. по 01.01.2000р. та повторно розглянути подану мною заяву про призначення пенсії від 01.01.2024 р,- з дня виникнення права на пенсію 06.12.2023 р.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність відмови відповідачів у призначенні позивачу пенсії за віком через незарахування до стажу періодів роботи. Позивач зазначає, що зауваження відповідачів мають формальний характер, а його страховий стаж підтверджується належним чином.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/11214/24. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
08 липня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від представника відповідача-2 в підсистемі «Електронний Суд». За змістом клопотання до нього мав бути долучений відзив, проте, відповідний файл не прикріплено.
08 липня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від представника відповідача-2 в підсистемі «Електронний Суд». До клопотання додано матеріали пенсійної справи позивача.
10 липня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача-2 в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач-2 проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії через відсутність страхового стажу, спірні періоди не зараховано через недоліки оформлення записів у трудовій книжці позивача. Після повторного звернення позивача за призначенням пенсії не враховано період з 17.08.1992 року по 28.12.1995 року, оскільки додатково надані оригінали наказів про прийняття та звільнення не завірені печатками, що викликає сумніви у достовірності наданих документів і тому потребує перевірки.
11 липня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від представника відповідача-2 в підсистемі «Електронний Суд». До клопотання додано матеріали пенсійної справи позивача.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Рішенням відповідача-1 від 03.01.2024 року №047050025142 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком. Визнано страховий стаж в кількості 26 років 4 місяці 6 днів, до страхового стажу не зараховано:
1) періоди з 17.08.1992 року по 28.02.1995 року, з 29.12.1995 року по 02.01.2004 року згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки не зазначено посаду та ПІБ особи, яка внесла записи. Уточнюючі довідки відсутні. Останній період роботи враховано відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу;
2) період роботи з 26.12.1991 року по 16.08.1992 року можливо зарахувати за результатами проведення зустрічної перевірки, оскільки в трудовій книжці запис не посвідчено печаткою підприємства, на якому заявник працював, а в архівній довідці від 28.2.2023 року №Б-21/2-08/1427 відсутня інформація про нараховану заробітну плату в 1991 році, в 1992 році. Зазначено виплату заробітної плати лише в травні-червні 1992 року.
Рішенням відповідача-2 від 22.02.2024 року №047050025142 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком. Визнано страховий стаж в кількості 26 років 07 місяців 06 днів, до страхового стажу не зараховано:
1) періоди з 17.08.1992 року по 28.12.1995 року згідно уточнюючої довідки від 12.02.2024 року за №1, оскільки додатково надані оригінали наказів про прийняття та звільнення не завірені печатками, що викликає сумніви у достовірності наданих документів і тому потребує перевірки, за результатами якої можливо буде зарахувати вказаний період.
Вважаючи такі рішення відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 06.09.1973 року №656 затверджено постанову «Про трудові книжки робітників та службовців» (далі - Порядок №656).
Порядок №656 містить наступні положення:
Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців. Трудові книжки ведуться усім робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню (п. 1 Порядку №656).
Заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації у присутності працівника. Відомості про працівника засвідчуються підписом спеціально уповноваженої особи та печаткою (п. 5 Порядку №656).
З кожним записом, що вноситься до трудової книжки (вкладиш), призначення, переміщення та звільнення адміністрація зобов'язана ознайомити власника цієї книжки (п. 7 Порядку №656).
Трудові книжки зберігаються в адміністрації підприємства, установи, організації як бланки суворої звітності, а при звільненні робітника чи службовця видаються йому руки (п. 11 Порядку №656).
При звільненні робітника чи службовця всі записи про роботі, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, в установі, організації, засвідчуються підписом керівника підприємства, установи, організації або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою (п. 13 Порядку №656).
Відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність (п. 18 Порядку №656).
Згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємства, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №162 (далі - Інструкція №162)
Згідно п. 1.1. Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудової діяльності робітників та службовців.
Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій*, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до п. 2.2. Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше виробляється адміністрацією підприємства у присутності працівника пізніше тижневого терміну від часу прийому працювати.
У трудову книжку вносяться:
відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність;
відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;
відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи у роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження та заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку та статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства;
відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи та раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Стягнення до трудової книжки не записуються.
Пунктом 2.3. Інструкції №162 встановлено, що всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення повинні точно відповідати текст наказу (розпорядження).
Згідно з п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 року №301 (далі - Постанова №301) відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Відповідно до п. 1 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок», затвердженої Наказом Міністерство праці України, Міністерство юстиції України, Міністерство соціального захисту населення України від 29.07.1993 №57 (далі - Інструкція №57) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Згідно п. 2.2. Інструкції №57 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.
До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження.
Пунктом 2.11. Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
В свою чергу за п. 2.12. Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Відповідно до п. 2.13. Інструкції зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Стосовно рішення відповідача-1 від 03.01.2024 року суд зазначає наступне.
Суд зауважує, що воно містить два зауваження, однак вимог про зарахування до страхового стажу позивача періоду з 26.12.1991 року по 16.08.1992 року позов не містить. Відповідно, справа розглядається в межах позовних вимог.
В трудовій книжці позивача від 11.06.1985 року АТ-ІІІ №4446704 в наявності наступні записи:
18) 17.08.1992 року - призначений директором (на виробничо-комерційному підприємстві «САТЕЛІТ»);
19) 28.12.1995 року - звільнений згідно п. 6 ст. 36 по переводу в зв'язку з перереєстрацією ВКП «САТЕЛІТ» в Акціонерне товариство закритого типу «Металлснаб»;
20) 29.12.1995 року - прийнятий на посаду заступника директора (в АТЗТ «Металлснаб»);
21) 01.03.1996 року - переведений на посаду директора;
22) 07.03.2002 року - в зв'язку з перереєстрацією підприємства переведений на посаду директора ТОВ «Металлснаб»;
23) 02.01.2004 року - звільнений за власним бажанням згідно п. 2 ст. 36 Кодексу законів про працю України.
Згідно довідки ТОВ «Металснаб» від 14.02.2024 року №1, виданої на підставі наказів по підприємствам, карток нарахування заробітної плати, рішення міської ради, статутів підприємств, вищевказані записи в трудовій книжці позивача підтверджено, як підтверджено і правонаступництво відповідних підприємств.
Суд зауважує, що довідка від 14.02.2024 року не враховується судом при оцінці правомірності рішення відповідача-1, оскільки це рішення ухвалено до створення цієї довідки (03.01.2024 року), а тому при його прийнятті врахування цієї довідки було не можливим.
Також в наявності:
1) наказ від 17.08.1992 року №2 про призначення позивача на посаду директора ВКП «Сателіт»;
2) наказ про звільнення позивача по переводу з 28.12.1995 року №27 з ВКП «САТЕЛІТ»;
3) наказ від 29.12.1995 року №1 про прийняття позивача на посаду заступника директора АТЗТ «Металлснаб» з 29.12.1995 року;
4) наказ від 02.01.2004 року №1 про звільнення позивача з ТОВ «Металлснаб»;,
При цьому згідно архівної довідки від 28.12.2023 року №Б-21/2-08/1427, виданої архівним управлінням Кам'янської міської ради Дніпропетровської області, особові картки ф.П-2, накази з особового складу, відомості нарахування заробітної плати за 1991 рік відсутні (на довгострокове зберігання до архівного управління не передавались). Підтвердити дату прийняття на роботу позивача немає можливості. Наказом від 16.08.1992 року №4 по виробничо-комерційному центру «Дніпровсервіс» ( ОСОБА_1 ) (так у документі) звільнений з посади директора у зв'язку з переходом на іншу роботу (дата звільнення не вказана. У відомостях про нарахування заробітної плати значиться « ОСОБА_1 » (так у документах): травень-червень - по 4000, інші місяці з січня по серпень - відомості відсутні.
Періоди з 17.08.1992 року по 28.12.1995 року та з 29.12.1995 року по 02.01.2004 року саме в рішенні відповідача-1 не зараховані через незазначення в трудовій книжці посади особи, яка внесла записи.
Ці записи дійсно не містять зазначення особи, яка внесла такі записи. Водночас, щодо кожного з підприємств, яких стосуються ці періоди, в наявності відтиски печатки таких підприємств, що вказує на дійсне існування трудових відносин з підприємством.
При цьому відповідно до Постанови №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для власника трудової книжки, а отже, й не може впливати на її особисті права
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.09.2022 року по справі №569/16691/16-а.
Однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідачем не враховано, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 19.12.2019 року по справі №307/541/17.
Суд констатує формальний характер зауважень відповідача до трудової книжки позивача.
Отже, це зауваження суд визнає необґрунтованим, в зв'язку з чим рішення відповідача-1 підлягає скасуванню.
Стосовно рішення відповідача-2 від 22.02.2024 року суд зазначає наступне.
Передусім суд зауважує, що згідно тексту цього рішення зауваження висловлено до періоду роботи з 17.08.1992 року по 28.12.1995 року (без періоду з 29.12.1995 року по 01.01.2000 року), однак згідно форми РС-право до рішення відповідача-2 період з 29.12.1995 року по 31.12.1999 року відсутній. Тобто, фактично відповідач-2 не зарахував ті ж два періоди роботи позивача, що і відповідач-1.
При цьому в розпорядженні відповідача-2 вже перебувала уточнююча довідка від 12.02.2024 року та накази про прийняття та звільнення.
На це відповідач-2 вказав, що додатково надані оригінали наказів про прийняття та звільнення не завірені печатками, що викликає сумніви у достовірності наданих документів і тому потребує перевірки, за результатами якої можливо буде зарахувати вказаний період
Уточнююча довідка від 12.02.2024 року №1 є самостійним документом на підтвердження стажу позивача, виконана на 1 сторінці та без додатків. Відповідно, їй мала б бути надана окрема оцінка, незалежно від змісту наказів. За змістом довідки підтверджуються обидва спірні в цій справі періоди роботи позивача.
Щодо наказів про прийняття на роботу та про звільнення суд зазначає, що в них дійсно відсутні печатки підприємств. Водночас, у розпорядженні відповідача-2 перебувала також трудова книжка позивача, в якій в наявності відповідні печатки. Тобто, в сукупності надані документи належним чином підтверджують зайнятість позивача в спірні періоди на відповідних підприємствах.
З цих підстав суд констатує протиправність рішення відповідача-2.
Щодо вимог про зобов'язання вчинити певні дії суд зауважує, що позивач вірно виділив період з 17.08.1992 року по 28.12.1995 року (робота в у ВКП «САТЕЛІТ), однак період з 29.12.1995 року по 01.01.2000 року має невірну кінцеву дату, оскільки згідно форми РС-право 01.01.2000 року (саме цей день) зараховано до страхового стажу позивача). Отже, цей період належить зарахувати по 31.12.1999 року.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 17.04.2024 року та від 17.05.2024 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
У зв'язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, рішення ухвалено в перший робочий день судді 22 липня 2024 року.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22, код ЄДРПОУ: 13322403), до відповідча-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 03.01.2024 року №047050025142 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.02.2024 року №047050025142 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 17.08.1992 року по 28.12.1995 року, з 29.12.1995 року по 31.12.1999 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 01.01.2024 року, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22, код ЄДРПОУ: 13322403) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ: 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко