22 липня 2024 рокуСправа №160/10500/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/10500/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
23 квітня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування страхового стажу набутого за період з 01.07.2000 по 31.12.2003 при перерахунку 09.01.2024 пенсії за віком в зв'язку із зміною страхового стажу набутого за період роботи ОСОБА_1 в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Агентство перспективних технологій" з 02.08.1999 по 31.12.2003;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з 01.07.2000 по 31.12.2003 роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Агентство перспективних технологій" згідно записів в трудовій книжці б/н з вкладишем у трудову книжку б/н;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) здійснити перерахунок пенсії за віком з 01.01.2024 з урахуванням страхового стажу з 01.07,2000 по 31.12.2003, набутого за період роботи ОСОБА_1 в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Агентство перспективних технологій" з 02.08.1999 по 31.12.2003.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність незарахування відповідачем до страхового стажу періоду роботи позивача з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/10500/24. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
24 травня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив на позовну заяву, який надійшов від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що позивачу відмовлено в перерахунку пенсії через неналежне оформлення копій документів, доданих до заяви. Разом з відзивом надано матеріали пенсійної справи позивача.
27 травня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Зазначає, що має з відповідачем два різних спори, при цьому поданий відповідачем відзив фактично стосується іншого спору, щодо якого в цій справі не заявляються вимоги.
30 травня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, ідентична раніше поданій.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
В трудовій книжці позивача (з урахуванням вкладишу від 15.04.1974 року) в наявності наступні записи:
26) 02.08.1999 року - прийнята економістом з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності агенції перспективних технологій;
27) 31.12.2003 року - звільнена за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України).
Згідно форми РС-право станом на 26.12.2023 року період роботи з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року відсутній.
06 січня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про зміну страхового стажу, набутого до 01.01.2004 року.
На виконання цієї заяви відповідачем проведено перерахунок пенсії, оформлений розрахунком від 09.01.2024 року.
Відповідно до форми РС-право, складеної до цього перерахунку, додатково зараховано період з 02.08.1999 року по 30.06.2000 року.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо часткового зарахування спірного періоду роботи до страхового стажу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно ст. 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до п. 8 ст. 11 Закону №1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини.
Згідно зі статтею 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року №178 (далі - Порядок №178).
Згідно пп. 2 п. 1 Порядку №178 цей Порядок визначає механізм сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або допомогу при народженні дитини, при усиновленні дитини.
Відповідно до пп. 2 п. 2 Порядку №178 єдиний внесок нараховується: за осіб, зазначених у підпункті 2 пункту 1 цього Порядку, - на суми допомоги при народженні дитини (крім суми, яка виплачується одноразово) та/або суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, нарахованої за базовий звітний період
Пунктом 3 Порядку №178 встановлено, що єдиний внесок нараховується у розмірі 22 відсотки суми грошового забезпечення, допомоги або компенсації.
За осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 1 цього Порядку, в тому числі у разі отримання декількох видів грошового забезпечення, допомоги або компенсації одночасно, єдиний внесок визначається у розмірі мінімального страхового внеску за кожну особу, встановленого законом.
Відповідно до п. 2 п. 4 Порядку №178 обчислення єдиного внеску провадиться такими платниками єдиного внеску (далі - платники): структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад - за осіб, зазначених у підпунктах 2-4 пункту 1 цього Порядку.
Згідно пп. 1 п. 6 Порядку №178 сплата єдиного внеску здійснюється: за осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 1 цього Порядку, - в межах та за рахунок загального обсягу видатків, передбачених в Державному бюджеті України на відповідний рік для Пенсійного фонду України.
Пунктом 7 Порядку №178 встановлено, що платники подають до територіальних податкових органів звіти про нарахування та сплату єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що встановлюється Мінфіном за погодженням з Пенсійним фондом України та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Суд констатує, що поданий відповідачем відзив дійсно є нерелевантним спірним саме в цій справі обставинам - дійсно, в цій справі не заявлено та не вирішуються вимоги щодо рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.01.2024 року №91205081334, яке стосується поданої позивачем довідки про заробітну плату.
Натомість цей спір стосується перерахунку пенсії позивача, проведеного саме відповідачем 09.01.2024 року за заявою позивача від 06.01.2024 року. За результатом такого перерахунку відповідач період роботи позивача з 02.08.1999 року по 31.12.2003 року (записи №26-27 трудової книжки позивача) зарахував частково - по 30.06.2000 року.
Тим не менш, ця обставина не впливає на можливість вирішення спору по суті, оскільки відповідачем надано матеріали пенсійної справи позивача, в яких міститься актуальний розрахунок стажу позивача, складений на виконання саме заяви позивача від 06.01.2024 року. З нього вбачається часткове (по 30.06.2000 року) зарахування періоду роботи з 02.08.1999 року по 31.12.2003 року. Тобто, стверджуване порушення прав підтверджується матеріалами справи, в той час як позиції відповідача у справі не перешкоджає судовому розгляду.
Факт зарахування відповідачем періоду роботи позивача з 02.08.1999 року по 30.06.2000 року свідчить про відсутність у відповідача зауважень до відповідних записів в трудовій книжці позивача.
При цьому слід враховувати, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для незарахування періодів роботи через несплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Зворотній підхід є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 01.03.2021 року у справі №423/757/17.
Таким чином, правові підстави для часткового зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 02.08.1999 року по 31.12.2003 року (лише до 30.06.2000 року) відсутні, а цей період належить зарахувати до страхового стажу позивача в повному обсязі.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання провести перерахунок пенсії позивача суд зазначає, що перерахунок з урахуванням стажу з 02.08.1999 року по 30.06.2000 року вже фактично проведений, цей стаж обліковується відповідачем, в зв'язку з чим підстави для зобов'язання повторне перерахувати пенсію позивача з урахуванням цього періоду відсутні. Ця позовна вимога підлягає частковому задоволенню - шляхом зобов'язання відповідача перерахувати пенсію позивача з урахуванням додатково зарахованого в цій справі страхового стажу (тобто, з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року).
Також суд зауважує, що форма поведінки відповідача щодо страхового стажу позивача в період з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року за наявних обставин справи має характер бездіяльності, а не дій. З цих підстав суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними вказаних дій та з метою ефективного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відповідну бездіяльність відповідача.
Суд визнає належним способом захисту прав позивача зобов'язання провести перерахунок пенсії позивача з урахуванням додатково зарахованого страхового стажу саме з 01.01.2024 року, що відповідає положенням ч. 4 ст. 45 Закону №1058-IV.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Суд також зауважує, що задовольняє позовні вимоги в частині за змістом, однак приводить їх у відповідність до вимог законодавства, що забезпечить ефективний захист прав позивача.
Щодо заяви позивача про встановлення судового контролю.
Відповідно до частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналіз викладених норм дає змогу дійти висновку, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд
Ненаведення позивачем обґрунтованих доводів та ненадання доказів на підтвердження того, що виконання судового рішення в цій справі без встановлення судового контролю буде неможливим, свідчить на відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 01.05.2023 року у справі №300/2963/22.
У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 03.11.2022 року у справі №320/5760/21.
Відносини у сфері соціального захисту, як правило, є триваючими, тобто такими, що передбачають обов'язок держави через відповідні суб'єкти владних повноважень здійснювати періодичні платежі на користь особи, розмір яких залежить від законодавства, змін у статусі такої особи тощо. У таких відносинах слід виходити з презумпції добросовісності рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що стосується і порядку виконання судових рішень, в яких такі рішення, дії або бездіяльність визнано протиправними та зобов'язано вжити відповідних заходів для забезпечення захисту прав особи.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 25.10.2022 року у справі №200/13288/21.
Отже, суд вважає, що зобов'язати надати такий звіт, це право суду, а не обов'язок, при цьому докази ймовірного невиконання судового рішення у майбутньому наразі не надано, в зв'язку з чим підстави для встановлення судового контролю відсутні.
Щодо розподілу судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 17.04.2024 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
У зв'язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, рішення ухвалено в перший робочий день судді 22 липня 2024 року.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року під час проведення 09.01.2004 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2024 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко