Справа № 947/23262/24
Провадження № 1-кс/947/10078/24
30.07.2024 року місто Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, болгарин, з професійно-технічною освітою, не одружений, без дітей, офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів раніше не судимий,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
До Київського районного суду м. Одеса надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 .
Згідно вказаного клопотання вбачається, що Досудовим розслідуванням установлено, що 27.07.2024 приблизно о 23.25 годині водій ОСОБА_4 грубо порушив пункти: 1.5.; 1.7.; 2.3. б); 12.3. «Правил дорожнього руху» (далі - «Правил»), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які зобов'язують водія:
п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п. 1.7. «Водії, пішоходи та пасажири зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності»;
п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;
Так, в зазначений день та час, водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «КІА - К5», номерний знак НОМЕР_1 , здійснював рух у темний час доби з ввімкненим ближнім світлом фар, в умовах увімкненого зовнішнього міського електроосвітлення по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю вулиці Генерала Петрова в Хаджибейському районі міста Одеси, з боку вулиці Іцхака Рабіна у напрямку вулиці Радісна, по прямій рівній ділянці горизонтального профілю, де організований двосторонній рух і проїзна частина має по дві смуги для руху у кожному напрямку, що позначені дорожньою розміткою 1.3. (подвійна суцільна лінія, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків), у першій смузі свого напрямку руху, тобто в крайній правій смузі руху.
Наближаючись до будинку АДРЕСА_3 , рухаючись в умовах необмеженої видимості, водій ОСОБА_4 завчасно міг побачити двох неповнолітніх пішоходів, які рухались у темпі бігу з ліва на право відносно напрямку руху транспортного засобу «КІА - К5», номерний знак НОМЕР_1 .
Отримуючи об'єктивні ознаки зміни дорожньої обстановки, що виразились у появі небезпеки для руху, в особі двох пішоходів, які почали перетинати проїзну частину з ліва на право, що в свою чергу, свідчило про велику вірогідність виникнення дорожньо-транспортної пригоди, і вимагало від водія особливої уваги, контролю за їхнім переміщенням і діями в полі зору проїзної частини, а також адекватного реагування на них, водій ОСОБА_4 , керуючи джерелом підвищеної небезпеки, зобов'язаний був вжити своєчасних заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації.
Проте, ОСОБА_4 невірно оцінив дорожню обстановку, що склалась, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, своєчасно не зменшив швидкість руху керованого транспортного засобу аж до його зупинки, створив своїми необережними діями реальну загрозу життю і здоров'ю іншим учасникам руху, чим проявив злочинну самовпевненість, тобто передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків, але легковажно розраховував на їх відвернення.
У свою чергу, неповнолітні пішоходи ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 почали перетинали проїзну частину у місці, де відсутні пішохідні переходи, рухаючись з ліва на право відносно напрямку руху вказаного вище автомобіля.
Як наслідок, застосувавши невірні прийоми керування транспортним засобом, водій ОСОБА_4 , відволікся від керування, з моменту об'єктивної можливості виявити неповнолітніх пішоходів, позбавив себе можливості уникнути дорожньо-транспортної пригоди і допустив наїзд без гальмування передньою частиною керованого автомобіля на неповнолітніх пішоходів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у смузі свого напрямку руху, під час якого відбулося закидання тіла потерпілого ОСОБА_7 на капот, з наступним його падінням на дорожнє покриття.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заподіяні ТЯЖКІ тілесні ушкодження, що призвели до його смерті на місці пригоди.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 заподіяні різного ступеня тяжкості тілесні ушкодження, яку доставлено до лікувального закладу.
Отже, водій ОСОБА_4 , шляхом належного виконання вимог пунктів: 1.5.; 1.7.; 2.3. б); 12.3 «Правил», гарантовано мав технічну можливість запобігти ДТП і саме його фактичні дії перебувають у причинному зв'язку з настанням події цієї пригоди і наслідками у вигляді смерті неповнолітнього пішохода.
У вчинені кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, болгарин, з професійно-технічною освітою, не одружений, який тимчасово не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , зі слів раніше не судимий.
Так, 27.07.2024, о 14:00 год., у порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Письмове повідомлення про підозру про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, складено, оголошено та вручено підозрюваному 28.07.2024.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували та просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обґрунтовуючи свої доводи тим, що ОСОБА_4 позитивно характеризується, є волонтером, має певні захворювання. У разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просили застосувати альтернативну заставу в розмірі не більше 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Підозра ОСОБА_4 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами зокрема: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.07.2024, схемою до нього, протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_4 ; речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності досліджених під час розгляду клопотання доказів, які об'єктивно вказують на обґрунтованість припущення про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, приходить до висновку про обґрунтованість підозри по кримінальному провадженню № 12024160000000956 від 28.07.2024 року відносно ОСОБА_4 .
Слідчий суддя приходить до висновку, що у ОСОБА_4 мають місце процесуальні ризики, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
- переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Зазначений ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. У зв'язку з чим, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, здійснити виїзд на непідконтрольну Україні території Херсонської, Запорізької, Луганської, Донецької областей чи АР Крим, або за наявності паспорту громадянина України для виїзду за кордон, ОСОБА_4 може використати з метою власного переховування від органу досудового розслідування, та як наслідок уникненян настання кримінальної відповідальності за скоєний злочин. При цьому підозрюваний не досяг віку можливої мобілізації до військової служби. Крім того, зазначений ризик збільшений тим, що підозрюваний проживає в орендованому житлі, неодружений, без дітей, не має офіційного місця роботи.
Позитивні характеристики підозрюваного суттєво не зменшує встановленого ризику
Застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам. Так, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або особиста порука не можуть бути застосовані відносно підозрюваного, оскільки, як встановлено під час судового засідання ОСОБА_4 може ухилитися від органу досудового розслідування, не має дітей, не обмежений у праві керування транспортними засобами, та, відповідно, не можуть забезпечити дотримання останнім належної процесуальної поведінки.
Враховуючи вищенаведені обставини, а також наслідки, що настали у вигляді загибелі неповнолітньої дитини, високий ступінь встановленого ризику, слідчий суддя вважає, що до підозрюваного ОСОБА_4 не має підстав для застосування застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Враховуючи наведені вище обставини, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню, оскільки під час його розгляду прокурором доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного вище злочину, наявність вищевказаних ризиків, що є підставою подальшого застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, а також неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування інших менш суворих запобіжних заходів, що передбачені ст. 176 КПК України.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 181, 183, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 вересня 2024 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1