Справа № 604/821/24
Провадження № 2-о/604/50/24
16 липня 2024 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі
головуючого судді Сидорак Г.Б.,
за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в сел. Підволочиськ цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа - Військова частина НОМЕР_1 (юридична адреса: Житомирська область), про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, а саме, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на утриманні у свого рідного брата - військовослужбовця - навідника 1 відділення 3 взводу 2 роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із 14 серпня 2020 року, який зник безвісти 10 січня 2024 року поблизу н.п. Костянтинівка, Покровського району, Донецької області, під час виконання обов'язку військової служби із захисту Батьківщини. В обгрунтування заявлених вимог зазначає, що вона стала непрацездатною 02 листопада 2020 року, у зв'язку із тим, що отримала інвалідність 3-ї групи загального захворювання довічно. До вказаної дати вона проживала спільно зі своїм братом, ОСОБА_2 , по АДРЕСА_1 . Оскільки після отримання групи інвалідності вона не могла самостійно виконувати важкої фізичної праці та їй було протипоказане переохолодження, вона потребувала постійної допомоги брата. 09 грудня 2023 року ОСОБА_2 був мобілізований для проходження військової служби, а 23 січня 2024 року заявник отримала повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що її брат зник безвісті. При цьому, ОСОБА_2 не був одруженим та дітей не мав, батьки померли. У зв'язку із наведеним, ОСОБА_1 звернулася через ІНФОРМАЦІЯ_4 до військової частини НОМЕР_1 з приводу виплати на її банківську картку щомісячного забезпечення її рідного брата ОСОБА_2 на що їй було в телефонному режимі повідомлено, що таку виплату вона зможе отримувати лише у випадку, якщо в судовому порядку буде доведено, що вона перебувала на утриманні брата. На підставі наведеного заявник звернулася до суду із заявою та просить її задоволити.
У судовому засіданні ОСОБА_1 подану заяву підтримала та просила її задоволити.
Представник заінтересованої особи - військової частини НОМЕР_1 , у судове засідання не прибув, на адресу суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що щодо вирішення справи покладається на думку суду, розгляд справи просить проводити без їх участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши докази по справі, заслухавши заявника та свідків, суд дійшов висновку, що заяву слід слід задоволити з наступних підстав.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Хмелиська Підволочиського району Тернопільської області, що вбачається із копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 04 жовтня 2014 року Підволочиським РВ УМВС України в Тернопільській області. Відповідно до копії картки платника податків їй присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Згідно із довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №204051 від 14 серпня 2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом третьої групи інвалідності внаслідок загального захворювання, довічно. Відділом соціального забезпечення №5 УСЗН Тернопільської РДА їй видано посвідчення серії НОМЕР_4 .
Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 17 листопада 1970 року вбачається, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Згідно із копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого 15 червня 1978 року, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 01 липня 1986 року.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , виданого 23 грудня 2019 року.
Як вбачається із акта обстеження від 01 лютого 2024 року №28, складеного депутатом Підволочиської селищної ради у присутності свідків, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав по АДРЕСА_1 , в одному будинку разом із своєю сестрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вони спільно вели домашнє господарство.
Зазначене підтверджується, також, актом обстеження від 08 травня 2024 року, складеним депутатом Підволочиської селищної ради в присутності двох свідків.
Відповідно до довідки №86, виданої 10 травня 2024 року виконкомом Підволочиської селищної ради, ОСОБА_1 проживала разом із своїм братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала у нього на утриманні та вони спільно вели домашнє господарство.
Як вбачається із довідки від 11 грудня 2023 року №5/4731, солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 09 грудня 2023 року.
Згідно із копією сповіщення ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №26, надісланого на ім'я ОСОБА_1 від 23 січня 2024 року, навідник 1 відділення 3 взводу 2 роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 10 січня 2024 року поблизу н.п. Костянтинівка, Покровського району, Донецької області, під час виконання обов'язку військової служби із захисту Батьківщини.
З даного приводу Відділенням поліції №5 (смт Підволочиськ) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області 25 січня 2024 року зареєстровано кримінальне провадження №12024211100000025 за ч. 1 ст. 115 КК України.
16 квітня 2024 року ОСОБА_1 видане свідоцтво опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, а саме над майном ОСОБА_2 , який зник безвісти за особливих обставин.
Крім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , повідомили суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними братом та сестрою. Проживали разом у АДРЕСА_1 , вели спільне господарство та мали спільний побут. Разом доглядали матір, яка померла в 2019 році. Також ОСОБА_2 допомагав сестрі доглядати лежачого чоловіка, який помер в 2022 році. Оскільки ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи інвалідності, її брат, ОСОБА_2 , надавав їй необхідну допомогу, в тому числі фінансову. ОСОБА_1 ніде не працювала, жила з братом, в якого не було ні дружини, ні дітей, разом вони вирощували городину. Більшу частину роботи завжди на себе брав брат, бо сестра хворіла.
Із аналізу наведених документів та показів свідків слідує, що на утриманні ОСОБА_2 , військовослужбовця - навідника 1 відділення 3 взводу 2 роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата, який зник безвісти 10 січня 2024 року поблизу АДРЕСА_2 , під час виконання обов'язку військової служби із захисту Батьківщини, перебувала його рідна сестра - ОСОБА_1 , яка є інвалідом третьої групи інвалідності. Разом із цим, останній було відмовлено у нарахуванні на її банківський рахунок грошового забезпечення її брата та рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту перебування на утриманні.
Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Згідно із роз'ясненнями, які містяться в п.8 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо.
Згідно зі ст.31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», члени сім'ї, які вважаються утриманцями, це члени сім'ї померлого, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Відповідно до ч. 2 статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї») визначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках.
Відповідно до Хартії прав сім'ї, сім'я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя.
Отже, сім'ю складають особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство, мають взаємні права та обов'язки.
При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у осіб особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання.
Як вказано вище, заявник є рідною сестрою зниклого безісті ОСОБА_2 , протягом всього життя проживали разом, вели спільний побут, тримали тісний зв'язок як брат та сестра, будували плани на майбутнє. Заявниця практично перебувала на утриманні свого брата, який підтримував її матеріально навіть під час несення служби в лавах ЗСУ.
Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Встановлення юридичного юридичного факту необхідно заявнику для можливості реалізації права на отримання грошового забезпечення, як члену сім'ї військовослужбовця, який вважається безвісті зниклим.
На підставі вищенаведеного суд вважає, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт перебування ОСОБА_1 на утриманні свого рідного брата ОСОБА_2 , який зник безвісті 10 січня 2024 року, і на підставі вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України ці факти підлягають встановленню.
Згідно ч. 2 ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 15, 16, 19, 76-80, 89, 293, 315-319 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа - Військова частина НОМЕР_1 (юридична адреса: Житомирська область), про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволити.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні у свого рідного брата - військовослужбовця - навідника 1 відділення 3 взводу 2 роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісти 10 січня 2024 року поблизу н.п. Костянтинівка, Покровського району, Донецької області, під час виконання обов'язку військової служби із захисту Батьківщини, із 14 серпня 2020 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.Б. Сидорак