просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
18 липня 2024 року м.Харків Справа № 913/209/24
Провадження №6/913/209/24
За позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", вул.Єреванська, буд.1, м.Київ, 03087
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал-Плюс", вул.Володимирська (Леніна), буд.36 Б, м.Рубіжне, Луганська область, 93000
відповідача-2 громадянки ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про стягнення 1 855 571 грн 97 коп.
Суддя Драгнєвіч О.В.
Секретар судового засідання Богуславська Є.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача-1: представник не прибув;
від відповідача-2: представник не прибув;
Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал-Плюс" (позичальник) та громадянки ОСОБА_1 (поручитель) про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором №2283/2021/СРД-МСБ-НВКЛ від 14.12.2021, враховуючи укладений договір поруки №2283/2021/СРД-МСБ-П від 14.12.2021, в загальному розмірі 1 855 571 грн 97 коп., з яких: 913014 грн 40 коп. - заборгованість по кредиту строкова; 586 944 грн 00 коп. - заборгованість по кредиту прострочена; 18 279 грн 49 коп. - заборгованість по процентах поточна; 321 604 грн 83 коп. - заборгованість по процентах прострочена; 14 999 грн 58 коп. - заборгованість по комісії прострочена; 729 грн 67 коп. - заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту, процентів та комісії (пеня) станом на 23.02.2022 року включно.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Кепітал-Плюс" зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів та комісії за вказаним кредитним договором, виконання зобов'язань за яким забезпечено договором поруки №2283/2021/СРД-МСБ-П від 14.12.2021, який укладений між АБ "Укргазбанк", ТОВ "Кепітал-Плюс" та ОСОБА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2024 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.
Ухвалою суду від 25.04.2024, після усунення позивачем недоліків позовного матеріалу, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 14.05.2024 о 15:00 год.; зобов'язано позивача забезпечити участь повноважного представника в судовому засіданні (з метою забезпечення безпеки рекомендовано прийняти участь в режимі відеоконференції, для чого слід подати завчасно заяву в порядку ст.197 ГПК України); явка представників відповідачів в судове засідання не визнана обов'язковою.; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.
Ухвалою від 14.05.2024 відкладено судове засідання в підготовчому провадженні на 04.06.2024; викликано повноважного представника позивача в судове засідання, явка представників відповідачів - не визнана обов'язковою.
Протокольною ухвалою від 04.06.2024 задоволено усне клопотання представника позивача про відкладення судового засідання, відкладено судове засідання в підготовчому провадженні на 18.06.2024 о 15 год. 10 хв.; встановлено позивачу строк до 17.06.2024 для надання додаткових письмових пояснень з приводу даних, наведених у розрахунку та долучених виписках (про відтермінування сплати відсотків та прийняті рішення банком, уточнення заявлених вимог щодо нарахування 3% або пені) - питань, що були предметом з'ясування в судовому засіданні; явку представників сторін в судове засідання визнано необов'язковою; вирішено повідомити учасників справи ухвалою-повідомленням.
Від позивача на виконання ухвали суду надійшли додаткові письмові пояснення від 17.06.2024, в яких позивач пояснив, що відповідно із графіком зменшення суми ліміту кредитної лінії, що викладений в додатку №1 до кредитного договору відповідні суми зменшення ліміту суми кредиту після 15.02.2022 обліковувались банком саме як прострочена заборгованість за кредитом; вже 16.02.2022 в позичальника виникла сума простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 65216,00 грн.
У зв'язку із початком війни було прийнято рішення Оперативним штабом банку про відтермінування сплати сум нарахованих відсотків та перенесення сум простроченої заборгованості на строкові рахунки строком на 3 місяця починаючи з липня 2022 року. Вказані дії з боку банку не змінювали об'єм зобов'язань позичальника за кредитним договором та не спростовували факт наявності такої. Враховуючи відсутність будь-яких засобів зв'язку із позичальником рішення банку про надання пільгового вказаного періоду направлялося клієнту в електронній системі "КлієнтБанк". Вказані факти також відображені у наданих суду виписках по особовим рахункам позичальника. Однак зазнаене, не призвело до виконання позичальником власних зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі. Незалежно від факту віднесення заборгованості за кредитом до простроченої чи строкової банк не змінював розмір відсоткової ставки за користування кредитним коштами. Таким чином, об'єм зобов'язань за кредитним договором, враховуючи вказані рішення банку та викладені обставини, не змінювався. Вся заборгованість за кредитним договором, що заявляється до стягнення, на дату подачі позову є простроченою.
Крім того, позивач зазначає що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних за невиконання грошового зобов'язання в загальному розмірі 729,67 грн заявляються на підставі ст.625 ЦК України як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Також позивач зауважив, що до теперішнього часу позичальником та поручителем в порушення п.6.2.9. кредитного договору та п.6.5 договору поруки, банку не повідомлено своєї актуальної адреси місця проживання/реєстрації, актуального номеру телефону або будь-яких інших засобів зв'язку. При цьому, останнє відоме позивачу місце реєстрації відповідачів - місто Рубіжне, яке знаходиться на тимчасово окупованій території. Вказане об'єктивно унеможливлює надіслання поштовим оператором будь-яких листів, вимог або повідомлень відповідачам, в тому числі і вимоги банку про стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором. Звернення особи щодо повернення боргу з позовною заявою до боржника є одним із варіантів вимоги в розумінні ч.2ст.530 ЦК України згідно висновків Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, наведених в постанові від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11 (провадження №61- 175сво21).
Ухвалою суду від 18.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі до 18.07.2024; встановлено позивачу строк до 08.07.2024 для надання додаткових письмових пояснень з приводу окремого питання - зокрема, надання пояснення щодо наведеного розрахунку 3% річних - зазначення алгоритму їх розрахунку з огляду на дані наведені позивачем в таблицях розрахунку; закрито підготовче провадження у справі; призначено справу до розгляду по суті на 18 липня 2024 року о 15:10 год.
В судове засідання 18.07.2024 сторони не забезпечили участі своїх представників, однак були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання.
Суд зауважує, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача-1, ТОВ «Кепітал-Плюс» є: вул.Леніна, буд.36 Б, м.Рубіжне, Луганська область, 93000.
Згідно відповіді отриманої 02.04.2024 на запит суду з Єдиного державного демографічного реєстру адресою місця реєстрації проживання відповідача-2, громадянки ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .
На запит суду Міністерство соціальної політики України листом №8599/0/2-24/3 від 11.04.2024 повідомило, що станом на 05.04.2024 інформація щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання громадянки ОСОБА_1 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, відсутня.
Судом враховано, що згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" від 22.12.2022 №309 Рубіжанська міська територіальна громада є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 13.05.2022.
За інформацією Акціонерного товариства "Укрпошта", розміщеною на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), поштові відділення в м.Рубіжне Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до цих населених пунктів Луганської області наразі є неможливим.
У відповідності до вимог ч.ч.1-2 ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідачі вважаються повідомленими про дату, час і місце розгляду справи.
Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території, і які не мають електронного кабінету, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до суджових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.
З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Отже, з урахуванням вищезазначених вимог, оскільки місцезнаходженням відповідачів є тимчасово окуповане м.Рубіжне, відповідачі не мають зареєстрованих електронних кабінетів в ЄСІТС, судом з метою забезпечення процесуальних прав відповідачів та належного їх повідомлення про розгляд справи відповідні оголошення про розгляд справи були розміщені на порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу таких судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень, про що свідчать наявні у справі роздруківки.
Додатково відповідні оголошення з метою належного повідомлення відповідачів про призначені судові засідання розміщувалися судом також на сторінці Господарського суду Луганської області з посиланням на ухвалу суду, наявну в Єдиному державному реєстрі судових рішень (у розділі Інше - Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет, про що свідчить роздруковані сторінки із сайту.
Ухвала суду також були своєчасно розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним та загальнодоступним.
Також суд намагався повідомити відповідачів за номерами телефону, що містяться в матеріалах справи, а також в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, однак, встановити зв'язок за вказаним номером телефону з абонентом суду не вдалося.
Враховуючи вищевикладене, судом вчинені всі можливі заходи для належного повідомлення відповідачів про розгляд спору та забезпечення їх процесуальних прав на подання відзиву та клопотань щодо розгляду справи. З опублікуванням розміщених судом оголошень на порталі Судової влади в Україні відповідачі вважаються належно повідомленими про розгляд справи.
На виконання ухвали суду від 18.06.2024 позивачем у встановлений судом строк, до початку розгляду справи по суті, надані додаткові пояснення від 08.07.2024 з окремого питання - щодо наведеного розрахунку 3% річних або пені, що заявляються до стягнення в загальній сумі 729,67 грн - зазначення алгоритму їх розрахунку, з огляду на дані наведені позивачем в таблицях розрахунку.
В наданих поясненнях представник позивача послався на п.7.2. кредитного договору, зазначивши, що за порушення визначених в цьому договорі строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню, яка обчислюється від суми простроченої фактичної заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Виходячи із встановлених Національним банком України у вказані в розрахунку періоди, за який нараховувалась пеня, позивачем зроблено її розрахунок для обчислення якого взято суму відповідної заборгованості яку помножено на кількість днів прострочення та помножено на вказану в розрахунку відсоткову ставку та поділено на 365. При розрахунку заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту позивачем застосована облікова ставка (не подвійна), встановлена Національним банком України у зазначений в розрахунку період.
При цьому, позивач зазначає, що розмір вказаної пені є на його думку договірним зміненим розміром міри відповідальності за порушення грошового зобов'язання за ст.625 ЦК України.
Суд розглянув подані на виконання ухвали пояснення позивача від 08.07.2024, долучив їх до справи, подальший розгляд спору здійснюється з їх урахуванням.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 25.04.2024 відповідачам було запропоновано подати відзиви на позовну заяву у строк - протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду.
Однак, на час прийняття цього рішення за результатами розгляду справи від відповідачів відзиви на позовну заяву не надійшли, будь-які процесуальні клопотання також до суду не надходили.
Судом враховується, що згідно положень ст.42 ГПК України, подання відзиву та письмових пояснень є правом відповідача, а не обов'язком.
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з приписами ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В судовому засіданні 18.07.2024 суд встановив обставини справи та дослідив їх доказами. За результатами розгляду справи в судовому засіданні постановлено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
14.12.2021 між ПАТ АБ "Укргазбанк" (позивач) як банком та ТОВ "Кепітал-Плюс" (відповідач-1) як позичальником укладений кредитний договір №2283/2021/СРД-МСБ-НВКЛ, згідно предмету якого банк відкриває позичальнику не відновлювадбну відкличну кредитну лінію з лімітом 1 499 958,40 грн, а позичальник зобов'язується сплачувати комісії та проценти за користування кредитними коштами та повернути кредит у порядку та на умовах, визначених цим договором (п.1.1 кредитного договору).
Відповідно до умов п.1.2 кредитного договору цільове використання (мета) кредиту: на погашення заборгованості за кредитним договором №2261/2020/СДР-МСБ від 23.12.2020.
Згідно з п.1.3.1 кредитного договору строк кредитування: надання кредиту здійснюється з 14.12.2021 по 13.12.2023 (включно); позичальник зобов'язаний сплачувати кредит у строки дії ліміту кредитної лінії відповідного періоду та у сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим договором (Додаток 1 до цього договору) та у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі в термін по 13.12.2023 (включно) (п.1.3.2 кредитного договору).
Пунктом 1.4 договору передбачено, що позичальник зобов'язаний сплачувати банку комісії у розмірі та в порядку, визначеному тарифами, які наведені в Додатку №2 до договору та проценти за користування кредитними коштами в наступному розмірі.
Сторони погодили, що за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного п.1.3 цього договору з врахуванням встановленого графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим договором (строкова заборгованість) базова процентна ставка за користування кредитними коштами (далі - базова процентна ставка) встановлюється в розмірі 13,71 % річних (п.1.4.1 кредитного договору).
Відповідно до умов п.1.4.2 кредитного договору, за користування кредитними коштами, що не повернуті в строк (прострочена заборгованість), відповідно до п.1.3 цього договору, у т.ч. у строки визначені в графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим договором, та/або відповідно до умов дострокового погашення кредиту встановлених внаслідок застосування банком вимоги дострокового повного або часткового виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, базова процентна ставка встановлюється в розмірі, визначеному в п.1.4.1 договору збільшеного на 5% річних.
У п.2.1 кредитного договору сторони передбачили, що у забезпечення зобов'язань за цим договором прийнято:
- поруку ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідно до пункту 3.1 кредитного договору кредитні кошти надаються банком позичальнику в межах невикористаного залишку ліміту кредитної лінії згідно з графіком зменшення ліміту кредитної лінії окремими траншами.
Згідно з п.3.2. договору, погашення кредиту позичальник здійснює на рахунок в національній валюті IBAN № НОМЕР_2 , відкритий в АБ «Укргазбанк», відповідно до Графіку зменшення ліміту кредитування, який наведено в додатку №1 до цього договору.
Якщо останній день для сплати чергового платежу по кредиту припадає на вихідний або святковий день, то сплата чергового платежу по кредиту здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.
У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені договором строки, суми непогашених у строк платежів наступного банківського дня визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки з обліку простроченої заборгованості. Банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом на договірне списання цієї суми з поточних рахунків позичальника, відкритих у Банку, в порядку визначеному в п.п.3.10-3.11 цього договору.
Пунктом 3.3. кредитного договору визначено, що нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного п.1.3 цього договору, здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами (строкової заборгованості), виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної в пп.1.4.1 цього договору.
При розрахунку процентів за користування кредитними коштами використовується метод, "факт/360", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та банківського року з розрахунку 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.
Проценти за користування кредитними коштами нараховуються банком у валюті кредиту щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день повного (у т.ч. дострокового) погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання цього договору, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3 цього договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту, а у разі настання події припинення до дня настання події припинення, що визначені в п.7.5.2. цього договору.
В п.3.4. кредитного договору сторони визначили, що проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3 цього договору, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день зазначений в письмовому повідомленні банку про дострокове розірвання цього договору. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів за користування кредитними коштами припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. Проценти за користування кредитними коштами сплачуються з урахуванням положень п.3.7. цього договору.
Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті у строк, передбачений цим договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки , зазначеної у п.1.4.2. цього договору, до дати погашення простроченої заборгованості по кредиту або настання події припинення визначеної п.7.5.2 цього договору.
У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені договором строки в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами, суми непогашених у строк процентів наступного банківського дня визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки з обліку простроченої заборгованості.
Пункт 3.6. договору передбачає, що позичальник сплачує комісії банку у розмірах у порядку та в строки, що визначені тарифами (Додаток №2 договору).
Пунктом 3.7. кредитного договору також встановлено, що нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної в пп.1.4.2 цього договору.
Проценти за користування кредитними коштами нараховуються банком у валюті кредиту щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати виникнення простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в якому існує така прострочена заборгованість, та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулось таке погашення.
Сторони узгодили, що в разі настання події припинення, банк зупиняє нарахування процентів за користування кредитними коштами з дати визначених для такої події у п.7.5.2., а позичальник зобов'язується сплатити на користь банку платежі визначені в п.7.5. цього договору у випадку їх виникнення.
У випадку, якщо банком застосовані до позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно (п.3.8 договору).
Відповідно до пунктів 6.2.2. та 6.2.3. кредитного договору позичальник зобов'язався
своєчасно та в повному обсязі, у встановлені строки, на умовах і в порядку передбаченому кредитним договором повернути отримані в межах кредитної лінії суми кредиту та своєчасно та в повному обсязі, на умовах і в порядку передбаченому цим договором, сплачувати плату за кредит, а також суми передбачених цим договором штрафних санкцій та відшкодувати будь-які документально підтверджені та обґрунтовані витрати банку згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п.6.2.9. кредитного договору сторонами було погоджено, що у строк не більше 5 банківських днів після настання нижченаведеного факту позичальник зобов'язаний повідомити банк про, зокрема, зміну власних реквізитів (поштової адреси, місцезнаходження юридичної особи/органу управління юридичної особи/іншого органу або юридичної особи, які мають право діяти від імені юридичної особи, номерів телефонів, тощо), зміни в особовому складі керівництва позичальника.
В п.6.3.8 кредитного договору сторони погодили, що у разі наявності у позичальника простроченої заборгованості за цим договором та/або іншими кредитними договорами, укладеними з банком та якщо забезпеченням за усіма вищевказаними кредитними договорами виступає предмет забезпечення, визначений в п.2.1 цього договору, банк має право вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором та окремо за кожним іншим кредитним договором, у тому числі за рахунок реалізації визначеного забезпечення.
Пунктом 7.1. кредитного договору встановлено, що у випадку порушення позичальником зобов'язань за цим договором, банк має право відмовитися від виконання своїх зобов'язань, при цьому позичальник зобов'язаний відшкодувати банку збитки та інші витрати, понесені банком за цим договором з урахуванням п.6.2.3. цього договору, а також сплатити штраф, пеню.
За порушення визначених в договорі строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню, яка обчислюється від суми простроченої фактичної заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня. Пеня сплачується в національній валюті на рахунок, про який банк повідомляє позичальника (п. 7.3. договору).
У відповідності до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України сторони домовились, що розрахунок пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених у цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісії за користування кредитними коштами) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.9.16. кредитного договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до дати повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
У додатку №1 до кредитного договору "Графік зменшення ліміту невідновлювальної кредитної лінії" сторони встановили відповідний графік платежів щодо сплати позичальником виданого банком кредиту.
У додатку №2 до кредитного договору "Тарифи " сторони встановили розмір комісії та базу розрахунку, порядок сплати комісії позичальником.
14.12.2021 між ПАТ АБ "Укргазбанк" як кредитором, ОСОБА_1 як поручителем та ТОВ "Кепітал-Плюс" як позичальником, укладено договір поруки №2283/2021/СРД-МСБ-П , за умовами якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №2283/2021/СРД-МСБ-НВКЛ від 14.12.2021, а також договорів про внесення змін до нього, укладеному кредитором з позичальником, згідно якого позичальник зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 13.12.2023: повернути кредит у розмірі 1 499 958 грн 40 коп. в строк по 13.12.2023; сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 13,71% річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), у розмірі базової процентної ставки збільшеної на 5% пункти; комісії, а також штрафи, пені та інші платежі у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами; відшкодувати кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором (п.1.1 договору поруки).
Відповідно до п.1.2 договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором.
Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі, що і позичальник (п.1.3 договору).
У випадку невиконання позичальником зобов'язань по кредитному договору кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов'язань по кредитному договору до позичальника та поручителя (п.2.1 договору).
Відповідно до п.2.2 поручитель зобов'язаний не пізніше 2 банківських днів з дати отримання письмової вимоги кредитора перерахувати суму заборгованості позичальника за кредитним договором на рахунок номер якого визначається в письмовій вимозі.
Позичальник зобов'язаний повідомити в письмовій формі поручителя про внесення до кредитного договору будь-яких змін та доповнень стосовно суми кредитних коштів, розміру комісії, розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, строків виконання зобов'язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами на адресу поручителя (п.2.4 договору).
Згідно з п.5.1 договору поруки цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення відбитками печаток (за наявності) і діє по 13.12.2033 (включно).
В п.6.3 договору сторони передбачили, що сторони цього договору підтверджують, що вони вичерпно ознайомились зі змістом кредитного договору, та будь-яке посилання в тексті цього договору на кредитний договір чи окремі його положення є достатнім для включення відповідних положень в цей договір шляхом посилання. Будь-які характеристики боргових зобов'язань, які не вказані в цьому договорі, вважаються погодженими сторонами шляхом посилання, враховуючи їх ознайомленість з кредитним договором та згоду з усіма його умовами.
У випадку зміни адрес або банківських реквізитів сторони зобов'язуються в 3-денний строк інформувати про це один одного в письмовій формі.
На виконання умов кредитного договору №2283/2021/СРД-МСБ-НВКЛ від 14.12.2021 банк відкрив позичальнику - ТОВ "Кепітал-Плюс", не відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом у сумі 1 499 958 грн 40 коп. Відповідно до наданої банківської виписки за період з 14.12.2021 по 01.08.2023 позивач надав відповідачу-1 кредит у сумі 1 499 958 грн 40 коп.
Проте, як зазначає позивач, відповідач-1 свої зобов'язання з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом і комісії не виконав, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своєю правовою природою укладений між АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Кепітал-Плюс" договір №2283/2021/СРД-МСБ-НВКЛ від 14.12.2021 є кредитним договором.
Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).
Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч.3 ст.346 ГК України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
На виконання умов кредитного договору банком були надані кредитні кошти у межах погодженого ліміту кредитної лінії в загальній сумі 1 499 958 грн 40 коп., що підтверджується даними виписки по особовому рахунку відповідача-1 за період з 14.12.2021 по 01.08.2023. Зокрема, 15.12.2021 позивач перерахував 375 000 грн та 1 124 958,40 грн. на рахунок позичальника.
З урахуванням вимог ст.41 Закону України "Про Національний банк України", Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.
Отже, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.
Таким чином, позивачем доведено факт видачі кредиту у сумі 1 499 958 грн 40 коп.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У п.1.3.1 кредитного договору сторони передбачили, що строк кредитування: надання кредиту здійснюється з 14.12.2021 по 13.12.2023 (включно); позичальник зобов'язаний сплачувати кредит у строки дії ліміту кредитної лінії відповідного періоду та у сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим договором (Додаток 1 до цього договору) та у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі в термін по 13.12.2023 (включно) (п.1.3.2 кредитного договору).
Зокрема, згідно погодженого графіку зменшення ліміту невідновлювальної кредитної лінії (Додатку 1 Договору) сторони передбачили, що позичальник зобов'язався виплатити банку суму кредиту відповідно до наступного графіку платежів:
- з 14.12.2021 по 15.02.2022 - 1 499 958 грн 40 коп.;
- з 16.02.2022 по 15.03.2022 - 1 434 742 грн 40 коп.;
- з 16.03.2022 по 15.04.2022 - 1 369 526 грн 40 коп.;
- з 16.04.2022 по 15.05.2022 - 1 304 310 грн 40 коп.;
- з 16.05.2022 по 15.06.2022 - 1 239 094 грн 40 коп.;
- з 16.06.2022 по 15.07.2022 - 1 173 878 грн 40 коп.;
- з 16.07.2022 по 15.08.2022 - 1 108 662 грн 40 коп.;
- з 16.08.2022 по 15.09.2022 - 1 043 446 грн 40 коп.;
- з 16.09.2022 по 15.10.2022 - 978 230 грн 40 коп.;
- з 16.10.2022 по 15.11.2022 - 913 014 грн 40 коп.;
- з 16.11.2022 по 15.12.2022 - 847 798 грн 40 коп.;
- з 16.12.2022 по 15.01.2023 - 782 582 грн 40 коп.;
- з 16.01.2023 по 15.02.2023 - 717 366 грн 40 коп.;
- з 16.02.2023 по 15.03.2023 - 652 150 грн 40 коп.;
- з 16.03.2023 по 15.04.2023 - 586 934 грн 40 коп.;
- з 16.04.2023 по 15.05.2023 - 521 718 грн 40 коп.;
- з 16.05.2023 по 15.06.2023 - 456 502 грн 40 коп.;
- з 16.06.2023 по 15.07.2023 - 391 286 грн 40 коп.;
- з 16.07.2023 по 15.08.2023 - 326 070 грн 40 коп.;
- з 16.08.2023 по 15.09.2023 - 260 854 грн 40 коп.;
- з 16.09.2023 по 15.10.2023 - 195 638 грн 40 коп.;
- з 16.10.2023 по 15.11.2023 - 130 422 грн 40 коп.;
- з 16.11.2023 по 13.12.2023 - 65 206 грн 40 коп.
Як убачається з наданої позивачем виписки по особовому рахунку ТОВ "Кепітал-Плюс" з 14.12.2021 по 01.08.2023 позичальник не виконував свої зобов'язання зі своєчасного погашення кредиту та не дотримувався узгодженого графіку, тому має місце неналежне виконання відповідачем-1 своїх обов'язків за кредитним договором.
Отже, заборгованість за кредитним договором №2283/2021/СРД-МСБ-НВКЛ від 14.12.2021 складає 1 499 958 грн 40 коп., у т.ч., як зазначає позивач у розрахунку, строкова у сумі 913014 грн 40 коп., і прострочена сумі 586 944 грн 00 коп.
Суд зазначає, що на час звернення позивача до суду із відповідним позовом зазначена заборгованість у сумі 1 499 958 грн 40 коп. є простроченою.
За вказаних обставин, суд вважає обґрунтованими заявлені вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом у заявленому розмірі 1 499 958 грн 40 коп., що відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору №2283/2021/СРД-МСБ-НВКЛ від 14.12.2021.
Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 поточної заборгованості по процентах у сумі 18 279 грн 49 коп., та простроченої заборгованості по процентах 321 604 грн 83 коп. (всього - 339 884 грн 32 коп., заявлені до стягнення проценти за період з 15.12.2021 по 01.08.2023), суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Сторони погодили, що за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного п.1.3 цього договору з врахуванням встановленого графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим договором (строкова заборгованість) базова процентна ставка за користування кредитними коштами (далі - базова процентна ставка) встановлюється в розмірі 13,71 % річних (п.1.4.1 кредитного договору).
Пунктом 3.3. кредитного договору визначено, що нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного п.1.3 цього договору, здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами (строкової заборгованості), виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної в пп.1.4.1 цього договору.
За розрахунком позивача розмір процентів за користування кредитними коштами за період з 15.12.2021 по 01.08.2023 склав 339 884 грн 32 коп., сплата процентів позичальником не здійснювалася.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем-1 зобов'язань щодо щомісячної сплати процентів за користування кредитом; докази погашення заборгованості на час вирішення спору - також відсутні.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок процентів за користування кредитом у період з 15.12.2021 по 01.08.2023 та встановлено, що нарахування процентів здійснювалось банком за процентною ставкою, установленою в договорі, та у відповідності до його умов, тому він є арифметично правильним.
Отже вимога позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості по процентах у сумі 339 884 грн 32 коп. за вказаний період визнається обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відносно вимоги позивача про стягнення простроченої заборгованості по комісії у сумі 14 999 грн 58 коп., суд зазначає наступне.
Відповідно до умов п.1.4 кредитного договору позичальник зобов'язаний сплачувати банку комісії у розмірі та в порядку, визначеному тарифами, які наведені в додатку 2 до цього договору.
Також пунктом 3.6 кредитного договору визначено, що позичальник сплачує комісії банку комісії сплачуються позичальником у розмірах, у порядку та в строки, що визначені тарифами (додаток №2 до цього договору).
Відповідно до п.1.1. додатку №2 до кредитного договору №2283/2021/СРД-МСБ-НВКЛ від 14.12.2021 "Тарифи", сторонами було погоджено, що за управління кредитними коштами, в частині встановлення ліміту кредитної лінії, підлягає сплаті комісія в розмірі 1,0% від ліміту кредитування, визначеного в п.1.1 кредитного договору (мінімум 500 грн).
Сплата комісії здійснюється одноразово, в строк до 14.01.2022 в національній валюті на зазначений рахунок.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості по комісії та встановлено, що нарахування комісії здійснювалось банком за процентною ставкою 1,0% від ліміту кредитування, визначеного в п.1.1 кредитного договору, установленою в додатку №2 до кредитного договору, тому він є арифметично правильним.
Докази сплати позичальником комісії в сумі 14 999 грн 58 коп. у встановлений строк (до 14.01.2022) в матеріалах справи відсутні.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення простроченої заборгованості по комісії у сумі 14 999 грн 58 коп.
Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту, процентів та комісії (пеня) станом на 23.02.2022 (включно) у загальній сумі 729 грн 67 коп., суд зазначає наступне.
Суд зауважує про те, що в наданому розрахунку позивачем зазначені суперечливі дані, зокрема зазначається, що наводиться «розрахунок за несвоєчасне погашення кредиту (3% річних)», «розрахунок за несвоєчасне погашення процентів (3% річних)», «розрахунок за несвоєчасне погашення комісії (3% річних)», тоді як в самих розрахунках для обрахунку заявлених сум використовуються позивачем правила та алгоритм розрахунку пені, а не 3% річних.
Крім того, суд звертає увагу на те, що в самому розрахунку, підсумовуючи позивач в кінці зазначає, що заявляє до стягнення «всього заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту, процентів, комісії (пеня) станом на 23.02.2022 включно - у загальній сумі 729 грн 67 коп.», а не 3% річних.
В тексті позовної заяви (арк.3, 4) як вбачається, позивач також зазначає, що заявляє до стягнення з відповідачів «всього заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту, процентів та комісії (пеня) станом на 23.02.2022 року включно - 729,67 грн», а не 3% річних.
При цьому наводить обґрунтування з посиланням на пункт 7.3. кредитного договору, згідно якого за порушення визначених в Договорі строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню, яка обчислюється від суми простроченої фактичної заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.
З метою з'ясування вказаних неточностей та усунення протиріч, у підготовчому провадженні суд двічі встановлював позивачу строки для надання додаткових пояснень з цього питання.
Однак, як вбачається представником позивача були надані також суперечливі пояснення від 17.06.2024, в яких представник послався на те, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних за невиконання грошового зобов'язання в загальному розмірі 729,67 грн заявляються на підставі ст.625 ЦК України як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання; тоді як в останніх поясненнях від 08.07.2024 представник повторно послався на п.7.3. кредитного договору, зазначивши, що за порушення визначених в цьому договорі строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню, яка обчислюється від суми простроченої фактичної заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Виходячи із встановлених Національним банком України у вказані в розрахунку періоди, за який нараховувалась пеня, позивачем зроблено її розрахунок для обчислення якого взято суму відповідної заборгованості яку помножено на кількість днів прострочення та помножено на вказану в розрахунку відсоткову ставку та поділено на 365. При розрахунку заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту позивачем застосована облікова ставка (не подвійна), встановлена Національним банком України у зазначений в розрахунку період.
При цьому, представник позивача зазначає, що розмір вказаної пені є, на його думку, договірним зміненим розміром міри відповідальності за порушення грошового зобов'язання за ст.625 ЦК України.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд зауважує, що статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Зі змісту кредитного договору не вбачається, що сторонами був встановлений інший розмір відсотків (саме таких, як розміри ставки НБУ (подвійної) які застосовує позивач у наведеному ним розрахунку пені).
Як вбачається з наведеного позивачем розрахунку пені за несвоєчасне погашення кредиту позивач нараховує пеню в сумі 142,94 грн, яку обраховує на суму простроченого платежу 65 216 грн за період з 16.02.2022 по 23.02.2022, застосовуючи на власний розсуд 1 ставку НБУ (10%), а не подвійну, яка діяла в зазначений період.
В розрахунку пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 277,70 грн, позивач здійснює її обрахунок на суму прострочених процентів за період з 17.01.2022 по 23.02.2022, застосовуючи подвійні ставки НБУ (18%, 20%), що діяли у період за який нараховується пеня.
В розрахунку пені за несвоєчасну сплату комісії в сумі 309,03 грн, позивач здійснює її обрахунок на суму простроченої комісії 14999,58 грн за період з 17.01.2022 по 23.02.2022, застосовуючи подвійні ставки НБУ (18%, 20%), що діяли у період за який нараховується пеня.
Натомість, статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Крім того, як уже зазначалося вище, сам позивач і в позові, і в поясненнях від 08.07.2024, обґрунтовуючи нарахування пені посилається саме на 7.3. кредитного договору, яким передбачено, що за порушення визначених в договорі строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню, яка обчислюється від суми простроченої фактичної заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня.
З огляду на зазначене, надані пояснення від 08.07.2024, враховуючи зміст позовної заяви, зміст розрахунку (алгоритм наведеного розрахунку пені) проаналізований судом, зазначення позивачем в кінці розрахунку, що стягується саме пеня в загальному розмірі 729,67 грн, суд дійшов висновку та враховує, що позивачем заявлена вимога про стягнення саме пені у відповідності до п.7.3. кредитного договору в загальному розмірі 729,67 грн.
Надаючи юридичну оцінку заявленій вимозі позивача про стягнення пені в загальному розмірі 729,67 грн, обрахованої за несвоєчасне погашення кредиту, процентів та комісії по 23.02.2022 (включно), судом враховується наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" №211 від 11.03.2020 на усій території України з 12.03.2020 до 22.05.2020 введено карантин та запроваджено відповідні обмежувальні заходи.
Постановами Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020, №500 від 17.06.2020, №641 від 22.07.2020, №760 від 26.08.2020, №956 від 13.10.2020, №1236 від 09.12.2020, №104 від 17.02.2021, №405 від 21.04.2021, №611 від 16.06.2021, №855 від 11.08.2021, №981 від 22.09.2021, №1336 від 15.12.2021, №229 від 23.02.2022, №630 від 27.05.2022, №928 від 19.08.2022, №1423 від 23.12.2022, №383 від 25.04.2023 дія карантину продовжувалася по 30.06.2023.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №651 від 27.06.2023 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", на всій території України скасовано карантин з 24 год 00 хв. 30.06.2023, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
04.07.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19" №691-20 від 16.06.2020, яким розділ IX "Прикінцеві положення" ГК України доповнено пунктом 8 та розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 15.
Відповідно до пункту 8 розділу 9 Прикінцевих положень ГК України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Аналогічні приписи містяться і у пункті 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Тобто, законодавцем було скасовано цивільну відповідальність (щодо сплати неустойки, штрафу, пені) за прострочення грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем) на період дії карантину або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину.
Зазначене, зокрема відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 16.12.2021 у справі №922/4076/20, від 26.04.2023 у справі №727/4121/21, від 05.04.2023 у справі №756/7895/21, від 29.06.2023 у справі №904/9570/21.
Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та те, що постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на усій території України встановлено з 12.03.2020 карантин, дія якого завершилась 30.06.2023, суд дійшов висновку, що починаючи з 12.03.2020 та зі спливом тридцятиденного строку після дня завершення дії карантину - 30.07.2023, позичальника звільнено від обов'язку сплати пені за прострочення грошового зобов'язання за кредитним договором.
Вказані обставини, як вбачається, не були повною мірою враховані позивачем, який помилково здійснив нарахування та заявив до стягнення з відповідача пеню в загальному розмірі 729 грн 67 коп. за загальний період з 17.01.2022 по 23.02.2022.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту, процентів та комісії (пеня) станом на 23.02.2022 (включно) у сумі 729 грн 67 коп. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Розглядаючи вимоги позивача заявлені до відповідача-2, суд враховує наступне.
Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.
Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.
Як зазначалося вище, 14.12.2021 між ПАТ АБ "Укргазбанк" як кредитором, ОСОБА_1 як поручителем та ТОВ "Кепітал-Плюс" як позичальником, укладено договір поруки №2283/2021/СРД-МСБ-П, за умовами якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №2283/2021/СРД-МСБ-НВКЛ від 14.12.2021, а також договорів про внесення змін до нього, укладеному кредитором з позичальником, згідно якого позичальник зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 13.12.2023: повернути кредит у розмірі 1 499 958 грн 40 коп. в строк по 13.12.2023; сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 13,71% річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), у розмірі базової процентної ставки збільшеної на 5% пункти; комісії, а також штрафи, пені та інші платежі у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами; відшкодувати кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором (п.1.1 договору поруки).
Відповідно до п.1.2 договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором.
Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі, що і позичальник (п.1.3 договору).
Згідно з п.5.1 договору поруки цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення відбитками печаток (за наявності) і діє по 13.12.2033 (включно).
Частиною 1 ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до положень ст.ст.13, 73-74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Під час розгляду справи відповідачі заявлені позовні вимоги не спростували, доказів відсутності заборгованості не подали.
За вказаних обставин, суд визнає позов заявленим обґрунтовано, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, враховуючи наведені судом у рішенні висновки.
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При зверненні з позовом до суду позивачем за заявленими вимогами про стягнення заборгованості у загальній сумі 1 855 571 грн 97 коп. було сплачено судовий збір у сумі 27 833 грн 58 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 07.12.2023 №14791-94.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суд зауважує, що в даному випадку позивач звернувся з позовом до суду через систему "Електронний суд", тобто в електронній формі, а тому підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже в даному випадку підлягав сплаті судовий збір у сумі 22 266 грн 86 коп.
Переплата складає 5 566 грн 72 коп.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відтак, з огляду на сплату позивачем судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір у сумі 5 566 грн 72 коп. може бути повернутий платнику окремою ухвалою суду у разі подання позивачем відповідного клопотання.
Судовий збір у сумі 22 266 грн 86 коп. покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст.129, 232 - 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал-Плюс" та громадянки ОСОБА_1 про стягнення 1 855 571 грн 97 коп. задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал-Плюс" (вул.Володимирська (Леніна), буд.36Б, м.Рубіжне, Луганська область, 93000, ідентифікаційний код 37678361) та громадянки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (вул. Єреванська, буд.1, м. Київ, 03087, ідентифікаційний код 23697280) прострочену заборгованість по кредиту в сумі 1 499 958 грн 40 коп., прострочені проценти за користування кредитом у сумі 339 884 грн 32 коп., прострочену заборгованість по комісії в сумі 14 999 грн 58 коп.
Видати накази позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал-Плюс" (вул.Володимирська (Леніна), буд.36Б, м.Рубіжне, Луганська область, 93000, ідентифікаційний код 37678361) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (вул. Єреванська, буд.1, м. Київ, 03087, ідентифікаційний код 23697280) витрати зі сплати судового збору в сумі 11 129 грн 05 коп.
Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
5. Стягнути з громадянки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (вул. Єреванська, буд.1, м. Київ, 03087, ідентифікаційний код 23697280) витрати зі сплати судового збору у сумі 11 129 грн 05 коп.
Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 29.07.2024.
Суддя Олена ДРАГНЄВІЧ