вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"30" липня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1041/24
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи
За позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»
до Білоцерківського національного аграрного університету
про стягнення 44 072,95 грн
Без виклику учасників справи;
Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Білоцерківського національного аграрного університету про стягнення 44 072,95 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо оплати вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, нарахованої йому на підставі рішення комісії від 05.07.2022 по розгляду акта № К042892 від 21.01.2021, оформленого протоколом № 200. У зв'язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 26 340,58 грн вартості не облікованої електричної енергії, 1 315,66 грн 3% річних, 3 329,51 грн інфляційних втрат, 13 087,20 грн витрат на проведення експертизи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.05.2024 у справі № 911/1041/24 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» залишено без руху.
14.05.2024 від позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 06.05.2024.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1041/24. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Суд зазначає, що Білоцерківський національний аграрний університет, відповідно до відомостей про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, зареєстрував електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС 06.06.2024. Тобто станом на дату відкриття провадження у справі (20.05.2024) у відповідача був відсутній зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву та з урахуванням того, що станом на дату відкриття провадження у справі у відповідача був відсутній зареєстрований електронний кабінет в окремій підсистемі Електронного суду ЄСІТС, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.05.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: пл. Соборна, буд. 8/1, м. Біла Церква, Київська обл., 09117.
Зазначене поштове відправлення було вручено відповідачу 31.05.2024, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0600924097881.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Відтак, в силу положення пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день отримання судом повідомлення про вручення судового рішення вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
10.06.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується з викладеними обставинами та вимогами позивача з наступних підстав. За ствердженням відповідача, між ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» та Білоцерківським національним аграрним університетом 11.01.2021 було укладено договір № 230000018 про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти, місцем поставки за яким є: пл. Соборна 8/1, бульв. Олександрійський, 138, вул. Героїв Чорнобиля, 3а, вул. Ставищанська, 126, вул. Дружби, 40, вул. Росьова, 13а, вул. Самчука Уласа, 2, вул. Самчука Уласа - учгосп 1, господарство Бугаївка, їдальня, Бугаївка ферми. Проте, за ствердженням відповідача, жодних розрахунків за послуги з розподілу електричної енергії з ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» по гуртожитку № 4, розташованого за адресою: м. Біла Церква, провулок Піщаний, 67, починаючи з 01.01.2021 та по даний час не було, оскільки електрична енергія для гуртожитків університету закуповувалась у Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія».
Згідно пояснень відповідача, в акті про порушення № К042892 від 21.01.2021 представниками позивача було встановлено порушення, передбачене п. 8.4.2. ПРРЕЕ, а саме «при перевірці було виявлено, що розрахунковий лічильник електричної енергії не працює, електрична енергія споживається, але не враховується. Явні ознаки деформації рахункового механізму в ліву частину корпусу розрахункового приладу обліку електричної енергії типу НІК 2301 АП1 № 0622039». Тобто, як зазначив відповідач, в акті вказано порушення, передбачене п. 8.4.2. ПРРЕЕ, без конкретизації підпункту, порушення якого було встановлено під час перевірки. На думку відповідача, текст складеного позивачем акта про порушення є неоднозначним, що дає можливість його подвійного тлумачення в розрізі кваліфікації виявленого порушення, як наслідок, такі недоліки акта свідчать про невідповідність його вимогам ПРРЕЕ, не є доказом фіксації факту порушення споживачем Правил та не може бути підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. Також, як зазначив відповідач, позивачем 21.01.2021 був складений акт № 277301 встановлення/ заміни/технічної перевірки/контрольного огляду/збереження пломб вузла обліку (засобу обліку), в якому не вказаного про ушкодження пломб і лічильника.
За ствердженням відповідача, в акті про порушення № К042892 від 21.01.2021 вказано про проведення засідання по розгляду акта 24.02.2021, проте засідання комісії на установлену дату не проводилось, інформації про перенесення дати засідання до Білоцерківського НАУ не поступало. Акт про порушення № К042892 від 21.01.2021 не був розглянутий протягом 60 календарних днів відповідно до п. 8.2.6, що визначено Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 «Про затвердження «Правил роздрібного ринку електричної енергії», у зв'язку із чим спірний акт вважається недійсним і підлягає скасуванню. Лише через рік, за заявою ДТЕК від 03.12.2021 ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» 09.05.2022 проведено електротехнічне та трасологічне дослідження. Відповідач переконаний, що у висновку експертного дослідження № 9932 від 09.05.2022, складеного експертами за результатами електротехнічного та трасологічного дослідження, не встановлено однозначно, що вказані пошкодження були наслідком втручання споживача, а не з інших, незалежних від відповідача, причин. Відповідач посилається на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 906/1214/20 та у постанові від 15.06.2022 у справі № 912/898/18, за змістом яких за відсутності однозначного висновку та доказів, які б свідчили про явне втручання споживача в роботу розрахункового приладу, не є достатньою підставою вважати доведеною вину у вчиненні правопорушення.
З огляду на наведене вище, відповідач вважає, що позивач не надав допустимих і належних доказів того, що саме відповідачем здійснений факт втручання в роботу засобу вимірювальної техніки, що є передумовою для визначення обсягу і вартості не облікованої електричної енергії, та не виявлено дій, що призвели до безоблікового споживання електричної енергії, у зв'язку із чим відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
17.06.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.
19.06.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач, серед іншого, заявив про застосування судом строку позовної давності.
20.06.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач заперечує щодо застосування у даній справі наслідків спливу строку позовної давності.
Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області
12.09.2017 між Приватним акціонерним товариством «Київобленерго» (зараз Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі») (далі - постачальник, позивач) та Білоцерківським національним аграрним університетом (далі - споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії № 196 (далі - договір № 196), за змістом п. 1.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 803,4 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.
Відповідно до п. 1.2 вказаного правочину, точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін та зазначається в додатку № 1 «Загальна однолінійна схема електропостачання», що є невід'ємною частиною даного договору.
В матеріалах справи наявний додаток № 1 до договору № 196, яким є «Загальна однолінійна схема електропостачання». Вказаний додаток містить відомості про споживача, об'єкти та адреси об'єктів споживача, за якими здійснюється електропостачання. Також в матеріалах справи наявні додатки № 2-9 до договору. Вказані додатки підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками їх печаток без зауважень та заперечень.
Відповідно до п. 2.1 договору № 196, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів. Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правилами охорони електричних мереж (далі - ПОЕМ).
За змістом п. 2.3 договору № 196, споживач зобов'язується, зокрема: - виконувати умови цього договору, дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановок; - забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення до розрахункових засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії, до пристроїв релейного захисту, автоматики та зв'язку, до електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку, для виконання відключення та обмеження споживання у будь-який час доби.
Відповідно до п. 3.1 договору № 196, постачальник має право, зокрема: - вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику внаслідок порушення споживачем умов цього договору в порядку, визначеному чинним законодавством України; - доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії для зняття показів, проведення їх технічної перевірки, повірки, заміни, ремонту, модернізації, переносу, інших робіт з експлуатації засобів обліку, до пристроїв релейного захисту, автоматики, зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження, до пристроїв які забезпечують вимірювання показників якості електроенергії, пристроїв комутації, що забезпечують можливість припинення чи обмеження постачання електроенергії, пристроїв компенсації реактивної потужності, електромереж та охоронних зон електромереж постачальника електроенергії, електроустановок споживача для встановлення засобів обліку вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.
Відповідно до підп. 4.2.3 п. 4.2 договору № 196, споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: - самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; - пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб; - споживання електроенергії поза засобами обліку; - інших умов, визначених Методикою.
Відповідно до п. 9.4 договору № 196, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2017. У випадках, встановлених абзацом третім п. 9.4 даний договір укладається на строк дії договору оренди. У випадках встановлених абзацом четвертим п. 9.4 даний договір укладається на строк дії договору про приєднання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.
Відносини, пов'язані з розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії споживачам регулюються, зокрема, Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) та договором.
11.06.2017 набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII, який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно із статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Відповідно до положень пункту 2.1.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (тут і надалі в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил. Оператор системи розподілу зобов'язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії. Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу. Якщо за об'єктом оформлено паспорт точки (паспорти точок) розподілу, оператор системи розподілу не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ, укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
З початком функціонування ринку електричної енергії (01.01.2019), на підставі п. 6 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» взаємовідносини між сторонами регулюються умовами публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на головній сторінці веб-сайту позивача за посиланням: www.dtek-krem.com.ua/ua/enter-contract.
Суд встановив, що Білоцерківським національним аграрним університетом було підписано заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (копія заяви-приєднання наявна в матеріалах справи).
Відповідно до змісту заяви-приєднання, на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та з метою неперервного електрозабезпечення за об'єктами споживача (5 об'єктів), зокрема адреса об'єкта: Біла Церква, Піщаний, 67; ЕІС-код точки комерційного обліку за об'єктом споживача: 62Z5908913647050.
За змістом заяви-приєднання, учасник роздрібного ринку електричної енергії оператор системи розподілу, ПрАТ «Київобленерго», який діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, повідомляє про припинення діяльності постачальника за регульованим тарифом ПрАТ «Київобленерго» та приєднання споживача з 01.12.2018 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії № 230000018 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом.
В матеріалах справи наявний додаток № 2 до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 01.01.2019 № 230000018, яким є «Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії».
Вказаний паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії містить відомості щодо видів та адреси об'єктів відповідача, ЕІС-код точки розподілу, ступінь напруги, схему живлення, приєднану потужність, дозволену потужність, категорію надійності струмоприймачів, режим роботи струмоприймачів (години роботи), тип встановлених запобіжників/запобіжних автоматів.
У паспорті точки (точок) розподілу електричної енергії зазначено, зокрема про наступний об'єкт Білоцерківського національного аграрного університету: гуртожиток, розташований за адресою Біла Церква, Піщаний, 67; ЕІС-код точки розподілу: 62Z5908913647050.
З урахуванням зазначеного вище, суд встановив, що між Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі - оператор системи, позивач) та Білоцерківським національним аграрним університетом (далі - споживач, відповідач) було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 230000018 від 01.01.2019 шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Суд відхиляє твердження відповідача, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 230000018 від 11.01.2021 про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти, оскільки в матеріалах справи відсутній та відповідачем до суду не надано копію договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти № 230000018 від 11.01.2021.
Посилання відповідача на те, що жодних розрахунків за послуги з розподілу електричної енергії з ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» по гуртожитку № 4 за адресою: м. Біла Церква, провулок Піщаний, 67 починаючи з 01.01.2021 та по даний час не було, а електрична енергія для гуртожитків університету закуповувалась у ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія», суд також відхиляє, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вказаних відомостей.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 01.01.2019 № 230000018. Заяв споживача про розірвання чи припинення вказаного договору, відповідно до вимог п. 1.2.15 ПРРЕЕ, не надходило та матеріали справи не містять.
Згідно з п. 2.1 договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, оператор системи розподілу надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП № 309 від 14.03.2018, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018 (зі змінами та доповненнями), за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки/точок розподілу електричної енергії за об'єктом споживача, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.
За змістом п. 2.2 типового договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об'єкті (об'єктах) споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в додатку 3 до цього договору.
Як було зазначено судом вище, в матеріалах справи наявний паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії, що є додатком № 2 до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 01.01.2019 № 230000018, який містить відомості ЕІС код точок розподілу споживача, відомості про види об'єктів, їх адреси, ступінь напруги, схеми живлення, приєднану потужність, дозволену потужність, категорію надійності струмоприймачів, режим роботи струмоприймачів та тип встановлених запобіжників/запобіжних автоматів. Вказаний додаток підписаний уповноваженими представниками оператора системи розподілу та споживача та скріплений їх відтисками печаток без зауважень та заперечень.
Отже суд встановив, що між позивачем та відповідачем існують взаємовідносини, врегульовані відповідно до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Відповідно до підп. 1 п. 6.2 типового договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, споживач зобов'язаний виконувати умови цього договору,
За змістом підп. 5, 7 п. 7.1 типового договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, оператор системи має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) відповідача умовам договору про розподіл електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці, а також вимагати від відповідача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.
Пунктом 8.6 типового договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії передбачено, що у разі порушення розрахункового обліку з вини відповідача, він сплачує позивачу вартість не облікованої електроенергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ.
Відповідно до п. 8.7 типового договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, споживач не несе відповідальності перед оператором системи відповідно до вимог підпунктів 8.5 та 8.6 цієї глави договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини оператора системи або внаслідок дії обставин непереборної сили.
Згідно з п. 8.9 типового договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складення акта. Сторона, яка здійснила таке порушення, не може без поважних причин відмовитись від складення та підписання відповідного акту.
Відповідно до п. 11.1 типового договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Матеріали справи не містять відомостей про те, договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 230000018 від 01.01.2019 є припиненим.
Звертаючись до суду із даним позовом про стягнення з Білоцерківського національного аграрного університету вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії в сумі 26 340,58 грн, позивач стверджує, що 21.01.2021 уповноваженими представниками позивача на об'єкті відповідача за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, провул. Піщаний, 67, відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ, в присутності представника Білоцерківського національного аграрного університету було виконано технічну перевірку засобу обліку електричної енергії НІК 2301 АП1 № 0622039, що встановлено в шафі обліку на об'єкті споживача.
Згідно пояснень позивача, за наслідками проведення наведеної вище перевірки на об'єкті відповідача було виявлено факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії та складено акт про порушення № К042892 від 21.01.2021.
Судом встановлено, що 21.01.2021 уповноваженими представниками оператора системи в кількості двох осіб за участю представника споживача - Лук'янець О.П., було проведено технічну перевірку на об'єкті споживача, розташованому за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, провул. Піщаний, 67, що підтверджується актом встановлення/заміни, технічної перевірки/контрольного огляду/збереження пломб вузла обліку (засобу обліку) № 277301 від 21.01.2021, копія якого наявна в матеріалах справи.
Вказаний акт містить відомості про електролічильник, інформацію про пломби державного повірителя та/або заводу-виробника засобу обліку, інформацію про пломби ПрАТ «Київобленерго», індикатори впливу магнітного поля в тому числі вбудовані та місця їх пломбування. У додаткових відомостях акта № 277301 від 21.01.2021 вказано про те, що складено акт ПРРЕЕ № К042892. Надано акт-вимогу №0501167. Вказаний акт підписаний представниками позивача та представником споживача без зауважень.
З матеріалів справи вбачається, що 21.01.2021 уповноваженими представниками оператора системи в кількості двох осіб за участю представника споживача - Лук'янець О.П., було проведено технічну перевірку на об'єкті споживача, розташованому за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, провул. Піщаний, 67, в результаті якої виявлені порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: порушення п. 2.3.1, 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, п. 6.4.2 ККО, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: при перевірці було виявлено, що розрахунковий лічильник електричної енергії не працює, електрична енергія споживається, але не враховується; явні ознаки деформації розрахункового механізму в ліву частину корпусу розрахункового приладу обліку електричної енергії типу НІК 2301 АП1 № 0622039; порушення продемонстровано споживачу.
На підставі виявленого порушення представниками оператора системи було складено акт про порушення № К042892 від 21.01.2021. Акт про порушення № К042892 від 21.01.2021 підписано двома представниками оператора системи та представником споживача. В графі «зауваження до складеного акта» вказано, що зауваження не надавались (копія акта наявна в матеріалах справи)
24.02.2021 відбулось засідання комісії з розгляду акта про порушення № К042892 від 21.01.2021, за результатами якого було прийнято рішення, оформлене протоколом № 290, про направлення вилученого речового доказу до акта про порушення, упаковані в сейф-пакет, опломбований пломбою UA00113067, на проведення експертного дослідження; після висновку повторно запросити споживача на комісію. Вказаний протокол підписаний членами комісії.
Представник споживача на засідання комісії 24.02.2021 не з'явився, про дату, час та місце розгляду складеного акта про порушення комісією оператора був повідомлений актом про порушення.
26.02.2021 позивач направив на адресу відповідача лист № 04/530/3419 від 26.02.2021, яким повідомив споживача про розгляд комісією акта про порушення № К042892 від 21.01.2021, оформленого протоколом № 290. Разом з листом позивач направив відповідачу протокол № 290 від 24.02.2021. Вказаний лист був отриманий відповідачем 03.03.2021, на підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за №0413606268770.
В подальшому, як зазначив позивач, вилучений прилад обліку було направлено позивачем до ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» для проведення експертного дослідження.
В матеріалах справи наявний лист ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» вих. № 116 від 16.05.2022, зі змісту якого вбачається, що експертною установою, на виконання заяви ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», яка надійшла 03.12.2021, було проведено електротехнічне та трасологічне дослідження. Разом з листом експертна установа направила позивачу висновок експерта за результатами електротехнічного та трасологічного дослідження № 9932 від 09.05.2022 та наданий на дослідження лічильник типу НІК 2301 АП1 №0622039.
09.05.2022 судовими експертами ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз», за результатами проведення електротехнічного та трасологічного дослідження, було складено висновок експертів № 9932 від 09.05.2022.
На переконання позивача, долучений до позовної заяви висновок експертів № 9932 від 09.05.2022 є належним та допустимим доказом виявленого позивачем порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.
В подальшому, згідно пояснень позивача, після отримання результатів експертизи, відбулось повторне засідання комісії з розгляду актів про порушення № К042892 від 21.01.2021 за участю представника споживача.
05.07.2022 відбулось засідання комісії з розгляду акта про порушення № К042892 від 21.01.2021, за результатами якого було прийнято рішення, оформлене протоколом № 200, про нарахування відповідачу обсягу та вартості електричної енергії, відповідно до пункту 8.4.10 ПРРЕЕ формули 4 за період 14 днів з 07.01.2021 до 21.01.2021 обсягом 7056 кВт/год загальною вартістю 26 340,58 грн.
Суд встановив, що вказаний протокол № 200 від 05.07.2022 підписаний представниками складу комісії в кількості трьох осіб та представником споживача - Лук'янець О.П., який не погодився з рішенням комісії, про що зазначено в протоколі. Повноваження представника споживача підтверджуються наявною в матеріалах справи довіреністю від 02.07.2022.
В матеріалах справи наявні пояснення Білоцерківського національного аграрного університету № 01-12/376 від 04.07.2022 на засідання комісії 05.07.2022 по розгляду акта про порушення ПРРЕЕ №042892 від 21.01.2021, в якому споживач зазначив, що в акті про порушення було зазначено про те, що комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 24.02.2021, проте засідання комісії на установлену дату не проводилось. Інформації про перенесення дати засідання до Білоцерківського НАУ не поступало. Акт про порушення № К042892 від 21.01.2021 не був розглянутий протягом 60 календарних днів відповідно до п. 8.2.6, що визначено Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», а тому вважається недійсним і підлягає скасуванню. Лише через рік, за заявою оператора системи від 03.12.2021 Товариством «Незалежний інститут судових експертиз» 09.05.2022 було проведено електротехнічне та трасологічне дослідження. При проведенні експертного дослідження встановлено вільне переміщення барабанного облікового механізму всередині корпусу лічильника електричної енергії типу Н1К 2301 АПІ зав. № 0622039 2011 року випуску внаслідок пошкодження (відділення) стійок його фіксації. Наявність вмонтованих сторонніх елементів в схемі вище зазначеного лічильника відсутня. Висновок щодо наявності механічних пошкоджень внутрішніх елементів корпусу не може свідчити про явні ознаки втручання в роботу засобу обліку, оскільки експертом не встановлено, в результаті якого впливу утворилися такі пошкодження та який характер їх утворення. Не визначено в акті експертного дослідження і термін, в який вказаний обліковий пристрій став вільно переміщатися. Білоцерківським НАУ за споживання електричної енергії проводились виплати відповідно показників лічильника, інформація Відділу фінансово-економічної діяльності БНАУ додається до пояснення. У поясненнях споживач зазначив, оскільки акт про порушення не підтверджує факт втручання відповідача в параметри розрахункового засобу обліку, та враховуючи, що експертним висновком не встановлено факту здійснення Білоцерківським національним аграрним університетом впливу на механізм лічильника, відсутні підстави для покладення на споживача відповідальності за споживання необлікованої електричної енергії.
Позивачем долучено до матеріалів справи розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно порядку, визначеного главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, на підставі акта порушення № К042892 від 21.01.2021, відповідно до якого вартість нарахованої електричної енергії за 14 днів обсягом 7056 кВт/год складає 26 340,58 грн.
В подальшому, позивачем було складено повідомлення про оплату за липень 2022 року від 11.07.2022 по акту про порушення ПРРЕЕ № К042892 від 21.01.2021, відповідно до якого сума до сплати становить 26 340,58 грн з ПДВ із поміткою, що повідомлення про оплату необхідно оплатити до 10.08.2022 (копія наявна в матеріалах справи).
Судом встановлено, що позивач направив на адресу відповідача лист № 04/530/6640 від 12.07.2022, яким повідомив відповідача про результати засідання комісії від 05.07.2022 з розгляду акта про порушення № К042892 від 21.01.2021, що оформлене протоколом № 200 від 05.07.2022. Разом з листом позивач направив відповідачу протокол засідання комісії № 200 від 05.07.2022, розрахунок по акту про порушення № К042892 від 21.01.2021 та рахунок до акта про порушення (копія листа наявна в матеріалах справи).
Проте, як зазначає позивач, відповідач в добровільному порядку вартість необлікованої електричної енергії не оплатив.
Оскільки відповідач обов'язок щодо оплати вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, відповідно до рішення засідання комісії позивача по розгляду акта про порушення № К042892 від 21.01.2021, оформленого протоколом № 200 від 05.07.2022, в добровільному порядку не виконав, позивач звернувся до суду із даним по стягнення з відповідача 26 340,58 грн вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 1 315,66 грн 3% річних та 3 329,51 грн інфляційних втрат.
За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як було зазначено судом вище, відносини, пов'язані з розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії споживачам регулюються, зокрема, Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об'єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.
Згідно з ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до п. 1.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Пунктом 2.3.3 ПРРЕЕ передбачено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами. Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проектних рішень.
Відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник. (п. 2.3.4 ПРРЕЕ).
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Відповідно до п. 5.5.5 ПРРЕЕ (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема: - користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); - здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; - дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; - забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; - забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до об'єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; - забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; - не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Відповідно до п. 5.1.1 ПРРЕЕ оператор системи має право зокрема: - на безперешкодний доступ (за пред'явленням представником службового посвідчення) до розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів та інших учасників роздрібного ринку, електроустановки яких приєднанні до електричних мереж на території діяльності оператора системи; - на безперешкодний доступ (за пред'явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до відповідно до договору встановленого цими Правилами порядку та умов договору, - виконання інших робіт відповідно до договору; контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики.
Відповідно до п. 8.2.4 ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Згідно з пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі - фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення. Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті. Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (п. 8.2.6 ПРРЕЕ).
З матеріалів справи вбачається, 21.01.2021 уповноваженими представниками оператора системи в кількості двох осіб за участю представника споживача - Лук'янець О.П., було проведено технічну перевірку на об'єкті споживача, розташованому за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, провул. Піщаний, 67, в результаті якої виявлені порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: порушення п. 2.3.1, 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, п. 6.4.2 ККО, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: при перевірці було виявлено, що розрахунковий лічильник електричної енергії не працює, електрична енергія споживається, але не враховується; явні ознаки деформації розрахункового механізму в ліву частину корпусу розрахункового приладу обліку електричної енергії типу НІК 2301 АП1 № 0622039; порушення продемонстровано споживачу.
На підставі виявленого порушення представниками оператора системи було складено акт про порушення № К042892 від 21.01.2021.
У пункті 1 акта про порушення вказано відомості про засоби вимірювання електричної енергії споживача на дату складання акта про порушення. Акт про порушення містить зображення схеми електроживлення споживача. Пункт 2 акта про порушення містить відомості про місце, кількість та тавро установлених пломб (індикаторів) згідно з актом про пломбування та/або актом про збереження пломб, їх стан. У пунктах 3, 4 акта про порушення вказані відомості про комунікаційні апарати та/або запобіжники, задіяні у схемі електроживлення споживача; результати проведення вимірів та параметри схеми електроживлення споживача на дату складання акта про порушення.
В пункті 5 акта про порушення в графі «перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі та режим роботи» зазначено, що споживач не надав паспортні дані на всі електроприлади.
За змістом пп. 7-9 акта про порушення, схема обліку електричної енергії відновлена. Споживач був повторно відключений. Заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення порушення: замінено лічильник на тимчасовий, надано акт-вимогу № 050467.
В пункті 10 акта про порушення, вказано перелік вилучених та укладених у пакети засобів вимірювання електричної енергії, пломб та/або інших технічних засобів: лічильник типу НІК 2301 АП1 №0622039. Пакет опломбований пломбою № UA00113067 та вручений споживачу або вилучений представниками оператора системи. Акт про пломбування від 21.01.2021 № 277301.
В пункті 11 акта про порушення наведено відомості про дату, час та місце розгляду складеного акта про порушення комісією оператора.
Акт про порушення № К042892 від 21.01.2021 підписано двома представниками оператора системи та представником споживача. В графі «зауваження до складеного акта» вказано, що зауваження не надавались.
Суд враховує, що наявний в матеріалах справи паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії, що є додатком № 2 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 230000018 від 01.01.2019, містить відомості про об'єкт споживача - Білоцерківського національного аграрного університету, розташований за адресою: Біла Церква, Піщаний, 67. Відповідач не заперечує того, що об'єкт, розташований за адресою: Біла Церква, Піщаний, 67, є об'єктом споживача.
Отже суд встановив, що уповноваженими представниками оператора системи під час проведення перевірки на об'єкті відповідача за адресою: Біла Церква, Піщаний, 67, було виявлено факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії: п. 2.3.1, 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, п. 6.4.2 ККО, що відповідає порушенню п. 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, про що зазначено в акті про порушення № К042892 від 21.01.2021.
Суд зазначає, що згідно з пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ, акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
У постанові Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 906/941/18 зазначено, що саме перебування на об'єкті позивача (в даному випадку об'єкті відповідача) особи, яка має доступ до закритих приміщень, допустила представників оператора системи на об'єкт для проведення перевірки, не може вважатися неуповноваженою особою.
З огляду на наведене, суд встановив, що акт про порушення № К042892 від 21.01.2021 підписаний уповноваженим представником відповідача без зауважень та заперечень. Відповідач не заперечує, що акт про порушення підписаний його уповноваженим представником.
Відповідно до п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Крім того, відповідно до п. 5.5.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, власники (користувачі) електроустановок, об'єктів або окремих елементів об'єкта, території (приміщення), де встановлені ЗКО, пломби та індикатори впливу (зокрема електричного/магнітного поля) на ЗКО, а також інше обладнання вузлів обліку, відповідають за їх збереження і цілісність (зокрема дотримання обумовлених проєктом параметрів зовнішнього середовища, захист від пошкоджень та зовнішнього втручання) відповідно до акта пломбування (документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).
Отже, споживач несе відповідальність, в тому числі, за належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України.
З матеріалів справи вбачається, що лічильник типу НІК 2301 АП1 № 0622039 перебував на відповідальному зберіганні відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії 220/380В № 067731 від 10.04.2015 та актом про встановлення/заміни/технічної повірки/контрольного огляду/ збереження пломб вузла обліку (засобу обліку) 277301 від 21.01.2021. Відповідач вказану обставину не заперечує.
Відповідно до п. 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: 1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки); 2) пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії); 3) пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо); 4) фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів); 5) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку; 6) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку; 7) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку; 8) використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії; 9) пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки.
Разом з тим, відповідно до п. 8.4.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції, чинній на дату складення акта про порушення), факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом. Для забезпечення проведення експертизи оператор системи має зняти, упакувати, опломбувати та направити на експертизу пломби та/або засоби вимірювальної техніки, а також інші технічні засоби, якими здійснювалося втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності). Якщо оператором системи до моменту передачі засобів вимірювальної техніки, індикаторів та/або пломб на експертизу пошкоджено упаковку та/або пломби, встановлені на ній, положення цієї глави не застосовуються.
З наведеного вбачається, що факт пошкодження засобу вимірювальної техніки має бути підтверджений експертизою.
Оскільки працівниками оператора було виявлено явні ознаки деформації розрахункового механізму розрахункового приладу обліку електричної енергії типу НІК 2301 АП1 № 0622039, одночасно зі складанням акта про порушення № К042892 від 21.01.2021, лічильник типу НІК 2301 АП1 № 0622039 упаковано в полімерний пакет, який опломбовано пломбою ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» № UA00113067, а також складений акт про пломбування № 277301 від 21.01.2021, про що зазначено в п. 10 акта про порушення.
Відповідно до п. 8.2.6 ПРРЕЕ, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну. Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.
Як було встановлено судом раніше, в пункті 11 акта про порушення № К042892 від 21.01.2021 вказано відомості про дату, час та місце розгляду складеного акта про порушення комісією оператора, а саме: 24.02.2021 о 10:30 за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 1а.
Суд враховує, що акт про порушення № К042892 від 21.01.2021 підписаний представником споживача. Отже споживач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду складеного акта про порушення комісією оператора.
24.02.2021 відбулось засідання комісії з розгляду акта про порушення № К042892 від 21.01.2021, за результатами якого було прийнято рішення, оформлене протоколом № 290, про направлення вилученого речового доказу до акта про порушення, упакованого в сейф-пакет, опломбований пломбою UA00113067, на проведення експертного дослідження; після висновку повторно запросити споживача на комісію. Вказаний протокол підписаний членами комісії.
Представник споживача на засідання комісії 24.02.2021 не з'явився, про дату, час та місце розгляду складеного акта про порушення комісією оператора був повідомлений актом про порушення.
26.02.2021 позивач направив на адресу відповідача лист № 04/530/3419 від 26.02.2021, яким повідомив споживача про розгляду комісією акта про порушення № К042892 від 21.01.2021, оформленого протоколом № 290. Разом з листом позивач направив відповідачу протокол № 290 від 24.02.2021. Вказаний лист був отриманий відповідачем 03.03.2021, на підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за №0413606268770.
В подальшому, оператор системи звернувся до експертної установи з листом № 04/620/19439 від 26.11.2021 про проведення експертного дослідження засобу обліку - лічильника електричної енергії типу НІК 2301 АП1 № 0622039, упакований в сейф-пакет № UA00113067. На вирішення експертам поставлене наступне запитання: Чи є пошкодження розрахункового (барабанного) механізму лічильника електричної енергії типу НІК 2301 АП1 серійний № 0622039 або кріплень цього механізму, чи відповідає положення барабанного механізму заводському? Чим могли бути спричинені дані пошкодження та невідповідності положення механізму? (копія листа наявна в матеріалах справи).
ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» направило позивачу лист вих. № 116 від 16.05.2022, зі змісту якого вбачається, що експертною установою, на виконання заяви ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», яка надійшла 03.12.2021, було проведено електротехнічне та трасологічне дослідження. Разом з листом експертна установа направила позивачу висновок експерта за результатами електротехнічного та трасологічного дослідження № 9932 від 09.05.2022 та наданий на дослідження лічильник типу НІК 2301 АП1 №0622039.
Суд встановив, що висновок експертів оператор системи отримав 24.05.2022, про що свідчить відтиск штемпеля ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» № 5449 від 24.05.2022 на листі вих. № 116 від 16.05.2022 ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз».
09.05.2022 судовими експертами ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз», за результатами проведення електротехнічного та трасологічного дослідження, було складено висновок експертів № 9932.
Відповідно до ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
Умовами пп. 1, 2, 5, 6 ст. 101 ГПК України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Згідно зі ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Дослідивши наданий позивачем висновок експертів ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» № 9932 від 09.05.2022, складений за результатами проведення електротехнічного та трасологічного дослідження, судом встановлено, що на вирішення експертам поставлені наступні питання:
1. Чи є пошкодження розрахункового (барабанного) механізму лічильника електричної енергії типу НІК 2301 АП1 серійний № 0622039 або кріплень цього механізму, чи відповідає положення барабанного механізму заводському? Чим могли бути спричинені дані пошкодження та невідповідності положення механізму? (копія листа наявна в матеріалах справи).
З наслідками проведення електротехнічного та трасологічного дослідження експертами були зроблені та викладені у висновку експертів № 9932 від 09.05.2022 наступні висновки:
1. Під час огляду встановлено вільне переміщення барабанного облікового механізму всередині корпусу лічильника електричної енергії типу НІК 2301 АП1 зав. № 06222039 пошкодження (відділення) стійок його фіксації. По всій лінії стику кришки та цокольної частини виявлені пошкодження у вигляді тріщин та сколів. З лицевої сторони прозорої кришки лічильника, на рівні оглядового вікна, та із верхньої сторони цокольної частини лічильника виявлені численні пошкодження розміщені хаотично у вигляді прямих, кругових ліній, різної глибини, які накладаються одні на одні. Виявлені пошкодження утворилися внаслідок неодноразового, зовнішнього контакту, під тиском, предметом із шорсткою контактною поверхнею та слідосприймаючою поверхнею. Враховуючи характер та місцезнаходження виявлених пошкоджень можна зробити висновок, що вони ймовірно могли утворитися під час контакту поверхні лічильника з предметом з шорсткою контактною поверхнею. Заводське склеювання на стику кришки та цокольної частини частково пошкоджене. З тильної сторони усіх трьох стійок наданого на дослідження лічильника, в межах різьби для вкручування гвинта, виявлені пошкодження у вигляді подряпин, тріщин, що утворені внаслідок прикладання значного зусилля (вибивання) стійки. Внутрішня схема лічильника електричної енергії типу НІК 2301 АП1 зав. № 06222039 2011 року випуску відповідає схемі заводу виробника. При перевірці відповідності обліку спожитої електроенергії лічильника електричної енергії типу НІК 2301 АП1 зав. №06222039 2011 року випуску встановлено, що його лічильний механізм не змінює покази при споживанні електричної енергії. При цьому індикатор імпульсів споживання електричної енергії працює згідно паспортних даних зазначеного лічильника. Наявність вмонтованих сторонніх елементів в схемі вищезазначеного лічильника відсутня.
Отже суд встановив, що за наслідками проведення електротехнічного та трасологічного дослідження експертами було встановлено факт пошкодження облікового механізму всередині корпусу лічильника електричної енергії типу НІК 2301 АП1 зав. № 06222039.
Згідно ст. 12 Закону України «Про судову експертизу» незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов'язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок.
Судом встановлено, що у наданих позивачем висновках експерта, експерти попереджені про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 Кримінального Кодексу України.
З урахуванням наведеного у сукупності, суд знаходить поданий позивачем висновок експертів такими, що не викликає сумніви у його правильності, не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства, у тому числі, стосовно критеріїв повноти, ясності, обґрунтованості, у зв'язку із чим, суд приймає висновок експертів № 9932 від 09.05.2022, як належний та допустимий доказ у справі порушення споживачем ПРРЕЕ.
06.06.2022 позивач направив відповідачу лист № 04/530/5409 від 03.06.2022, яким повідомив відповідача про дату та час засідання комісії з розгляду акта про порушення № К042892 від 21.01.2021.
В матеріалах справи також наявна заява уповноваженого представника Білоцерківського національного аграрного університету Лук'янець О.П. від 05.07.2022, якою представник відповідача просив розглянути акт про порушення ПРРЕЕ № К042892 від 21.01.2021 на засідання комісії по розгляду актів 05.07.2022.
Суд встановив, що після отримання результатів експертизи відбулось повторне засідання комісії з розгляду акта про порушення № К042892 від 21.01.2021 за участю представника споживача, за результатами якого було прийнято рішення, оформлене протоколом № 200, про нарахування відповідачу обсягу та вартості електричної енергії, відповідно до пункту 8.4.10 ПРРЕЕ формули 4 за період 14 днів з 07.01.2021 до 21.01.2021 обсягом 7056 кВт/год загальною вартістю 26 340,58 грн.
В пункті 2 протоколу зазначено про суть, обставини порушення згідно акта: розрахунковий лічильник електричної енергії не працює, електрична енергія споживається, але не враховується. Явні ознаки деформації рахункового механізму в ліву частину корпусу розрахункового приладу обліку електричної енергії.
В пункті 4 протоколу наведені пояснення представника споживача, що був присутній під час засідання комісії, де зазначено, що пояснення надані на двох аркушах.
Порушення, що сталося, кваліфіковано як з вини споживача, вчинене відкритим способом, про що зазначено в п. 7 протоколу.
В пункті 11 протоколу зазначено, що протокол разом з розрахунком величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електроенергії та/або збитків вручено споживачу.
Суд встановив, що вказаний протокол № 200 від 05.07.2022 підписаний представниками складу комісії в кількості трьох осіб та представником споживача - Лук'янець О.П., який не погодився з рішенням комісії, про що зазначено в протоколі. Повноваження представника споживача підтверджуються наявною в матеріалах справи довіреністю від 02.07.2022.
Щодо посилань відповідача на те, що оскільки акт про порушення № К042892 від 21.01.2021 не був розглянутий протягом 60 календарних днів відповідно до п. 8.2.6, що визначено Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 «Про затвердження «Правил роздрібного ринку електричної енергії», спірний акт вважається недійсним і підлягає скасуванню, суд зазначає наступне.
Як було зазначено судом вище, відповідно до п. 8.2.6 ПРРЕЕ, акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.
Судом було встановлено, що відповідно до п. 8.4.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції, чинній на дату складення акта про порушення), факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.
З наведеного вбачається, що факт пошкодження засобу вимірювальної техніки має бути підтверджений експертизою.
При цьому суд зауважує, що нормами Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) строки направлення пошкодженого засобу вимірювальної техніки на експертизу не визначені.
Наведені вище приписи пп. 8.2.6, 8.4.4 ПРРЕЕ дають суду підстави для висновку про те, що у разі, якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, що мало місце в даному випадку, то зазначений термін (60 днів) розгляду акта про порушення відраховується з дати отримання результатів експертного дослідження оператором системи від експертної установи. При цьому, до отримання оператором системи результатів експертизи обсяг та вартість необлікованої електричної енергії не визначається.
Отже, оскільки оператором системи було ухвалено рішення про проведення експертного дослідження лічильника електричної енергії, про що зазначено в протоколі № 290 від 24.02.2021, строк 60 днів щодо розгляду спірного акта про порушення ПРРЕЕ обраховується з дати отримання позивачем результатів експертизи, тобто з 24.05.2022.
Як встановлено судом вище, засідання комісії з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ № К042892 від 21.01.2021, на якому, з врахуванням висновку експертів, затверджено розрахунок необлікованої електричної енергії, відбулось 05.07.2022, тобто в межах 60 календарних днів з дати отримання результатів експертного дослідження оператором системи від експертної установи.
З урахуванням зазначеного вище, твердження відповідача про те, що акт був розглянутий з порушенням строків, встановлених п. 8.2.6 ПРРЕЕ, у зв'язку із чим спірний акт вважається недійсним і підлягає скасуванню, суд відхиляє як такі, що не відповідають дійсним обставинами справи.
Суд також вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідач жодним чином не спростовує факт виявлення представниками позивача на об'єкті відповідача за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, провул. Піщаний, 67, порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме факт того, при перевірці було виявлено, що розрахунковий лічильник електричної енергії не працює, електрична енергія споживається, але не враховується; явні ознаки деформації розрахункового механізму в ліву частину корпусу розрахункового приладу обліку електричної енергії типу НІК 2301 АП1 № 0622039; порушення продемонстровано споживачу, що відповідає порушенню п. 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке зазначено в акті про порушення № К042892 від 21.01.2021.
Посилання відповідача на те, що текст складеного позивачем акта про порушення є неоднозначним, що дає можливість його подвійного тлумачення в розрізі кваліфікації виявленого порушення, суд відхиляє як такі, що ґрунтуються на власних припущеннях відповідача, оскільки описаний оператором системи характер виявленого порушення, що зазначений в акті про порушення № К042892 від 21.01.2021, діє підстави для однозначного тлумачення виявленого позивачем порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке відповідає визначенню порушення, яке передбачене підп. 3 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо).
Варто також зазначити, що під час проведення технічної перевірки на об'єкті споживача та складення акта про порушення № К042892 від 21.01.2021 був присутній представник споживача (також був присутній під час засідання комісії 05.07.2022), який ознайомився зі змістом складено акта та підписав останній без будь-яких зауважень та заперечень.
Посилання відповідача на те, що у висновку експертного дослідження № 9932 від 09.05.2022 не встановлено однозначно, що виявлені пошкодження лічильника були наслідком втручання споживача, а не з інших незалежних причини, суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії та п. 5.5.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії саме на споживача покладений обов'язок з дотримання належного технічного стану та безпечної експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України.
Крім того, відповідно до п. 8.7 типового договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, споживач не несе відповідальності перед оператором системи відповідно до вимог підпунктів 8.5 та 8.6 цієї глави договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини оператора системи або внаслідок дії обставин непереборної сили.
Відповідачем не доведено суду жодними належними та допустими доказами того, що порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке виявлене оператором системи під час технічного огляду 21.01.2021, виникли з вини оператора системи або внаслідок дії обставин непереборної сили.
Відповідно до п. 8.4.1 ПРРЕЕ, у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.
Крім того, згідно з пп. 6.4.1, 6.4.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, учасники ринку та споживачі несуть відповідальність відповідно до законодавства за використання електричної енергії без приладів обліку (якщо використання приладів обліку обов'язкове) або вплив на роботу ЗКО, пошкодження ЗКО, пошкодження або зрив установлених на них пломб, пломбувального матеріалу та індикаторів, порушення схеми комерційного обліку чи в будь-який інший спосіб, що має явні або підтверджені результатами експертизи ознаки втручання в роботу ЗКО. У разі виявлення факту втручання в роботу ЗКО та/або обладнання вузла обліку та/або інших ознак розкрадання електричної енергії (зовнішнього пошкодження, несправності або відсутності ЗКО, зриву, відсутності або пошкодження пломб, пломбувального матеріалу та індикаторів, спрацювання індикаторів, порушення форми магнітної суспензії індикаторів, виявлення позаоблікових підключень або підключень, які можуть призвести до викривлення результатів вимірювання та/або комерційного обліку електричної енергії тощо) особа, яка це виявила, має негайно повідомити про це оператора системи та ВТКО, а також, у разі потреби, Національну поліцію України (у разі виявлення фактів розкрадання електричної енергії, крадіжки або пошкодження ЗКО або іншого обладнання вузлів обліку тощо) у порядку, встановленому законодавством. Водночас ВТКО повинна повідомити відповідних ППКО, оператора системи та електропостачальника про виявлені факти.
Однак, матеріали справи не містять доказів повідомлення споживачем оператора системи про виявлення обставин того, що розрахунковий лічильник електричної енергії не працює, електрична енергія споживається, але не враховується, а також повідомлення про явні ознаки деформації розрахункового механізму в ліву частину корпусу розрахункового приладу обліку електричної енергії типу НІК 2301 АП1 № 0622039.
За змістом п. 8.2.6 ПРРЕЕ, комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. У разі повідомлення оператору системи про істотні обставини, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття. Споживач може подати оператору системи звернення про перегляд рішення комісії протягом 180 календарних днів з дня прийняття комісією відповідного рішення.
Доказів звернення відповідачем до позивача про перегляд рішення комісії, оформленого протоколом № 200 від 05.07.2022, матеріали справи не містять.
В подальшому, позивачем було складено повідомлення про оплату за липень 2022 року від 11.07.2022 по акту про порушення ПРРЕЕ № К042892 від 21.01.2021, відповідно до якого сума до сплати становить 26 340,58 грн з ПДВ із поміткою, що повідомлення про оплату необхідно оплатити до 10.08.2022 (копія наявна в матеріалах справи).
Судом встановлено, що позивач направив на адресу відповідача лист № 04/530/6640 від 12.07.2022, яким повідомив відповідача про результати засідання комісії від 05.07.2022 з розгляду акта про порушення № К042892 від 21.01.2021, що оформлене протоколом № 200 від 05.07.2022. Разом з листом позивач направив відповідачу протокол засідання комісії № 200 від 05.07.2022, розрахунок по акту про порушення № К042892 від 21.01.2021 та рахунок до акта про порушення (копія листа наявна в матеріалах справи).
Проте доказів сплати відповідачем в добровільному порядку вартості необлікованої електричної енергії матеріали справи не містять.
За змістом п. 8.2.7 ПРРЕЕ, у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.
Суд зауважує, що дії уповноважених працівників позивача при проведенні перевірки вимог ПРРЕЕ та при складанні акта про порушення № К042892 від 21.01.2021, за результатами якого було прийнято рішення, оформлене протоколом № 200 від 05.07.2022, про нарахування відповідачу обсягу та вартості електричної енергії внаслідок порушення ПРРЕЕ, відповідач у встановленому порядку не оскаржував. Протилежного суду не доведено.
Отже, господарський суд дійшов висновку, що представниками позивача проведено перевірку та виявлено на об'єкті відповідача за адресою: м. Біла Церква, пров. Піщаний, 67, порушення відповідачем ПРРЕЕ, що зафіксовано в акті про порушення № К042892 від 21.01.2021, на підставі якого в подальшому позивачем було прийнято рішення комісії, оформлене протоколом № 200 від 05.07.2022, відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 8.2.4 ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Відповідно до підп. 1 п. 8.4.8 ПРРЕЕ, кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил): у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 (у частині пошкодження засобів вимірювальної техніки та/або пломб) або у підпункті 4 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Згідно пояснень позивача, розрахунок здійснено з останнього за період 14 днів з дня останнього контрольного огляду (07.01.2021) до дати виявлення порушення - 21.01.2021. На підтвердження проведення останнього контрольного огляду, позивач долучив до матеріалів справи доказ зняття контрольних показників приладу обліку від 07.01.2021.
За змістом п. 8.4.12 ПРРЕЕ, у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт·год) розраховується за формулою Wдоб=P*tдоб*Kв, де P - потужність (кВт), визначена як: 1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи); 2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи); 3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність); tдоб - тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год). У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача tдоб приймається рівним 8 год; Kв - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).
Відповідно до розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно порядку, визначеного, визначеного главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, нарахованого на підставі акта порушення № К042892 від 21.01.2021, за період 14 днів з 07.01.2021 до 21.01.2021 за формулою 4 відповідно до пункту 8.4.10 ПРРЕЕ, обсяг та вартість необлікованої електричної енергії становить 7056 кВт/год загальною вартістю 26 340,58 грн.
Здійснивши власний перерахунок, відповідно до положень ПРРЕЕ та наявних в матеріалах справи відомостей, перевіривши здійснене позивачем нарахування вартості необлікованої електричної енергії, суд дійшов висновку про те, що вказаний розрахунок здійснений згідно законодавчих вимог на підставі вірно обраних формули та показників.
Контррозрахунку або правильного розрахунку, що, на переконання відповідача, відповідає вимогам ПРРЕЕ до суду не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведений та документально підтверджений факт порушення Білоцерківським національним аграрним університетом Правил роздрібного ринку електричної енергії та наявність підстав для стягнення вартості необлікованої електроенергії в сумі 26 340,58 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно підп. 4 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Пунктом 8.2.7 ПРРЕЕ передбачено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
Отже, враховуючи, що відповідач отримав розрахункові документи для оплати вартості необлікованої електричної енергії, доказів перегляду рішення в порядку, передбаченому ПРРЕЕ матеріали справи не містять, як і не містять доказів визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ № К 042892 від 21.01.2021, оформленого протоколом № 200 від 05.07.2022, господарський суд дійшов висновку, що строк оплати нарахованої позивачем вартості необлікованої електричної енергії за порушення відповідачем ПРРЕЕ є таким, що настав.
Проте в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем вартості необлікованої електричної енергії в сумі 26 340,58 грн в добровільному порядку. Протилежного суду не доведено.
При цьому, як зазначалось вище, доказів оскарження споживачем рішення комісії з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ № 042892 від 21.01.2021, оформленого протоколом № 200 від 05.07.2022, матеріали справи не містять.
Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, перебіг якої, відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Таким чином, протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого порушеного права судом, а для визначення моменту виникнення права на позов важливою є також і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав (такий правовий висновок наведено, зокрема у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 902/538/14).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України).
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення заборгованості встановлений загальний строк позовної давності три роки.
В обґрунтування підстав для застосування у даній справі наслідків пропуску позовної давності, відповідач посилається на те, що позивач дізнався про порушення свого права та про особу, яка його порушила, під час технічної перевірки 21.01.2021, що підтверджується складеним працівниками позивача актом про порушення № К042892. Оскільки, як зазначив відповідача, перебіг строку розпочався від дати, коли позивач дізнався про порушення його права, тобто 21.01.2021, станом на момент звернення позивачем до суду із даним позовом (18.04.2024) строк позовної давності сплив 21.01.2024.
Разом з тим суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, дію якого неодноразово продовжено, в тому числі й станом на час звернення Позивача з позовом до суду.
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) «розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Зазначений Закон України від 30.03.2020 № 540-IX набрав чинності 02.04.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Отже строк дії карантину в Україні закінчився 30.06.2023.
Водночас, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Станом на дату розгляду даної справи правовий режим воєнного стану в Україні не скасований.
Відповідно до п. 19 «Прикінцевих та Перехідних положень» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що позивачем заявлено вимоги в межах строків позовної давності, у зв'язку з чим заява відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем, не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення вартості необлікованої електричної енергії нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 26 340,58 грн.
Відповідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за прострочення оплати вартості необлікованої електричної енергії 3% річних в сумі 1 315,66 грн та інфляційні втрати у розмірі 3 329,51 грн за період прострочення з 20.08.2022 до 18.04.2024.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, в межах періоду розрахунку позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню повністю.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на проведення експертного дослідження в сумі 13 087,20 грн. З приводу цього суд зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач включив витрати на проведення експертного дослідження в сумі 13 087,20 грн до складу ціни позову, оскільки позивач у прохальній частині позовної заяви просить суд стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 44 072,95 грн, з якої: 26 340,58 вартість необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, 1 315,66 грн 3% річних, 3 329,51 грн інфляційних втрат, 13 087,20 грн витрат на проведення експертизи.
Суд звертає увагу позивача, що судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків.
Отже витрати, понесені позивачем на проведення експертного дослідження, не входять до складу ціни позову, не є матеріально-правовою вимогою позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення, оскільки в розумінні ст. 123 Господарського процесуального кодексу України є судовими витратами, пов'язаними з розглядом справи. Тобто позивачем помилково включено витрати на проведення експертизи в сумі 13 087,20 грн до складу ціни позову.
Разом з цим, суд розцінює заявлені позивачем до стягнення витрати на проведення експертного дослідження як понесені ним судові витрати відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом п. 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Отже витрати, понесені стороною на проведення експертного дослідження відносяться до інших судових витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Частиною 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
За правилами ч. 4-7 ст. 127 ГПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених витрат на проведення експертизи в сумі 13 087,20 грн, позивачем долучено до матеріалів справи копію рахунку-фактури № СФ-0612212 на оплату експертних послуг від 06.12.2021 на суму 10 906,00 грн без ПДВ, виставлений позивачу експертною установою, та рахунок № 5024862376 від 27.05.2022 на оплату криміналістичної послуги ЗВТ на суму 13 087,20 грн з ПДВ, виставлений ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» відповідачу.
Дослідивши докази, надані позивачем на підтвердження понесених витрат на проведення експертного дослідження, суд встановив, що ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» було виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-0612212 на оплату експертних послуг від 06.12.2021 на суму 10 906,00 грн без ПДВ, відповідно до якого найменування експертної послуги: «проведення електротехнічного та трасологічного дослідження відповідно до договору №4600020259 від 21.12.2020 року та заяви вх. № 538 від 03.12.2021 р. НІК2301 АП1 зав. № 0622039». Суд враховує, що експертне електротехнічне та трасологічне дослідження проводилось щодо лічильника НІК2301 АП1 зав. № 0622039.
Отже ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» виставило позивачу рахунок-фактуру № СФ-0612212 на оплату експертних послуг від 06.12.2021 на суму 10 906,00 грн без ПДВ.
Разом з тим позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на проведення криміналістичної експертизи в сумі 13 087,20 грн.
Суд наголошує на тому, що позивачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів сплати ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на користь експертної установи вартість проведення експертного дослідження саме в сумі 13 087,20 грн та, як наслідок, понесення позивачем витрат на проведення експертного дослідження на суму 13 087,20 грн.
Виставлений позивачем на користь відповідача рахунок № 5024862376 від 27.05.2022 на оплату криміналістичної послуги ЗВТ на суму 13 087,20 грн з ПДВ, не може бути належним та допустимим доказом понесення позивачем витрат на проведення експертного дослідження в сумі 13 087,20 грн, оскільки стосується оплати криміналістичної послуги ЗВТ. Разом з тим в межах спірних правовідносин було проведено експертне електротехнічне та трасологічне дослідження щодо лічильника НІК2301 АП1 зав. № 0622039.
З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку, що позивачем доведено понесення останнім витрат на проведення експертного дослідження в сумі 10 906,00 грн відповідно до рахунку-фактури № СФ-0612212 на оплату експертних послуг від 06.12.2021 на суму 10 906,00 грн без ПДВ, виставленого позивачу експертною установою.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22 виснувала, що відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.
Враховуючи наведене вище, приписи ст. 129 Господарського суду Київської області, а також те, що судом прийнято висновок експертів № 9932 від 09.05.2022, складений за результатами проведення електротехнічного та трасологічного дослідження, як належний та допустимий доказ порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, господарський суд дійшов висновку, що фактично понесені позивачем витрати на проведення експертного дослідження були необхідними та неминучими відповідно до приписів п. 8.4.4 ПРРЕЕ, у зв'язку із чим витрати позивача на проведення експертного дослідження покладаються судом на відповідача в сумі 10 906,00 грн.
Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу досліджені, однак залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують вищенаведених висновків суду.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі «РуїсТоріха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
Враховуючи висновок суду про нормативне та документальне доведення позивачем вимоги про стягнення вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії в сумі 26 340,58 грн та обґрунтованість заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат у заявлених позивачем сумах, з урахуванням висновку суду про те, що позивачем помилково включено витрати на проведення експертного дослідження до ціни позову, які за своєю правовою природою є іншими судовими витратами, понесеними позивачем на проведення експертного дослідження, судом фактично задоволено позовні вимоги повністю.
Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення основних позовних вимог (основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 028,00 грн.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Білоцерківського національного аграрного університету (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 8/1, м. Біла Церква, Київська обл., 09117; код ЄДРПОУ 00493712) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (місцезнаходження: вул. Стеценка, буд. 1-А, м. Київ, 04136; код ЄДРПОУ 23243188) 26 340,58 грн вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, 1 315,66 грн 3 % річних, 3 329,51 грн інфляційних втрат та 3 028,00 грн судового збору та 10 906,00 грн витрат на проведення експертизи.
3. В іншій частині вимог про стягнення витрат на проведення експертизи відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 30.07.2024.
Суддя Л.В. Сокуренко