вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" червня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3966/23
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., дослідивши матеріали справи
За позовом Виконувача обов'язків керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:
1) Державного агентства меліорації та рибного господарства України
2) Дівичківської сільської ради
до Фізичної особи-підприємця Зозулі Василя Григоровича
про стягнення 183 549,29 грн
Учасники судового процесу:
від органу прокуратури: Набок Ю.В.;
від позивача-1: Бондарчук В.Є.;
від позивача-2: не з'явився;
від відповідача: Кожуховський О.В.
відповідач: Зозуля В.Г.
Виконувач обов'язків керівника Бориспільської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України та Дівичківської сільської ради з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Зозулі Василя Григоровича про стягнення 183 549,29 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем, в особі його працівника, було порушено вимоги чинного законодавства у сфері рибальства, у зв'язку з чим прокурором подано даний позов про стягнення з відповідача 183 549,29 грн шкоди, заподіяної рибному господарству Канівського водосховища.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.01.2024 було відкрито провадження у справі № 911/3966/23. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.01.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Садова, буд. 8, с. Стовп'яги, Бориспільський район, Київська обл., 08436.
Зазначене поштове відправлення було вручено відповідачу 19.01.2024, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Відтак, в силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день отримання судом повідомлення про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі. Отже відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву.
08.02.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог просить суд відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.02.2024 прийнято відзив фізичної особи-підприємця Зозулі Василя Григоровича на позовну заяву до розгляду з додатками; у задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця Зозулі Василя Григоровича про проведення розгляду справи № 911/3966/23 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
21.02.2024 до канцелярії суду від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор просить суд прийняти до розгляду відповідь на відзив та врахувати її під час вирішення даної справи.
28.02.2024 до канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просить суд відмовити в задоволені позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.03.2024 справу № 911/3966/23 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи; призначено засідання у справі № 911/3966/23 на 17.04.2024 о 15:00; зобов'язано Державне агентство меліорації та рибного господарства надати до суду:
- письмові пояснення з посиланням на відповідні норми та докази щодо підстав застосування довідки рибодобувного підприємства ФОП Гич Г.П. при розрахунку збитків до протоколу про адміністративне порушення № 015351 від 15.08.2023;
- належним чином засвідчену копію Дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) №118 від 16.03.2023;
- належним чином засвідчену копію договору КАН14min на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) від 08.03.2023;
зобов'язано Фізичну особу-підприємця Зозулю Василя Григоровича надати до суду:
- письмові пояснення з усіма відповідними доказами щодо обставин виправлення описки в Дозволі на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) №118 від 16.03.2023;
- належним чином засвідчену копію договору КАН14min на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) від 08.03.2023.
04.04.2024 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від позивача-1 надійшли пояснення на виконання вимог ухвали суду від 19.03.2024.
В судове засідання 17.04.2024 з'явились прокурор та відповідач та надали свої пояснення щодо предмету спору, представники інших сторін в судове засідання не з'явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Суд відклав судове засідання на 09.05.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.
19.04.2024 до канцелярії суду від відповідача надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 19.03.2024.
В судове засідання 09.05.2024 з'явились прокурор, представник відповідача та відповідач, які надали свої пояснення щодо предмету спору, представники інших сторін в судове засідання не з'явились, про дату та час судового засідання були повідомленні належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.05.2024 відкладено судове засідання у справі № 911/3966/23 на 05.06.2024 о 15:40; зобов'язано Державне агентство меліорації та рибного господарства України надати суду письмові пояснення щодо обставин виправлення описки у Дозволі на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) № 118 від 16.03.2023, який було видано відповідачу та надати відомості чи була виправлена описка в Дозволі на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) № 118 від 16.03.2023, якщо описка була виправлена надати докази, які підтверджують виправлення описки в дозволі та дату такого виправлення.
05.06.2024 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від органу прокуратури надійшли пояснення по справі.
Судове засідання призначене на 05.06.2024 не відбулось у зв'язку із оголошенням у місті Києві повітряної тривоги та часткової відсутністю електроенергії у приміщенні Господарського суду Київської області.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.06.2024 призначено судове засідання у справі № 911/3966/23 на 27.06.2024 о 16:00; зобов'язано Державне агентство меліорації та рибного господарства України надати суду, у строк до 24.06.2024, письмові пояснення щодо обставин виправлення описки у Дозволі на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) № 118 від 16.03.2023, який було видано відповідачу та надати відомості чи була виправлена описка в Дозволі на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) № 118 від 16.03.2023, якщо описка була виправлена надати докази, які підтверджують виправлення описки в дозволі та дату такого виправлення.
26.06.2024 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від позивача-1 надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 10.06.2024.
27.06.2024 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
27.06.2024 в судове засідання прибули прокурор, представник позивача-1, представник відповідача та відповідач, представники інших сторін в судове засідання не з'явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.
27.06.2024 в судовому засіданні прокурор та представник позивача-1 надали усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримували в повному обсязі та просили суд позов задовольнити, посилаючи на наступне.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 015351 від 15.08.2023 ланковий рибалка відповідача ОСОБА_1 на Канівському водосховищі проводив промислову операцію з промислового човна НОМЕР_1 без копії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах, чим порушив пп. 7 п. 2 р. 3 «Правил промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах» та п. 22 Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах).
Таким чином, позивач вважає, що добування водних біоресурсів ланковим рибалкою ОСОБА_1 відбувалось з порушенням Правил промислового рибальства, у зв'язку з чим останній наніс збитки державі на суму 183 549,29 грн.
У свою чергу відповідач проти задоволення позову заперечує та з доводами позивача не погоджується з посиланням на те, що в нього наявний дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів № 118 від 16.03.2023, а промисловий рибалка ОСОБА_1 пред'являв його інспектору позивача-1.
Таким чином відповідач вважає, що ні відповідачем, ні ОСОБА_1 не було порушено спеціальне законодавство у сфері використання водних біоресурсів.
Також, відповідач зазначає, що постанова про адміністративне правопорушення № 015351 від 15.08.2023 скасована рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.06.2024 по справі № 373/68/24.
Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
В судовому засіданні 27.06.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з перебуванням судді Сокуренко Л.В. у період з 02.07.2024 по 15.07.2024 у щорічній відпустці, повний текст судового рішення складено після виходу судді з відпустки.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області
15.08.2023 головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів Рибоохоронного патруля Гордовим О.Л. складено протокол про адміністративне правопорушення №015351 відносно громадянина ОСОБА_1 , який, як зазначено у протоколі, є ланковим рибалкою у Фізичної особи-підприємця Зозулі В.Г.
Відповідно до протоколу 15.08.2023 о 11:30 год на Канівському водосховищі Київської області Бориспільського району ланковий рибалка у ФОП Зозулі В.Г. гр. ОСОБА_1 проводив промислову операцію з промислового човна НОМЕР_2 без копії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах та виловив рибу: судак - 25 шт., карась - 70 шт., окунь - 83 шт., плітка - 130 шт., лящ - 28 шт., сом - 2 шт., плоскирка - 18 шт. Загальною вагою - 107 кг.
Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення гр. ОСОБА_1 , як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснені його права та обов'язки, а також надано копію протоколу, що підтверджується підписами ОСОБА_1 у відповідних графах протоколу № 015351 від 15.08.2023.
В протоколі про адміністративне правопорушення № 015351 від 15.08.2023 в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» гр. ОСОБА_1 зазначив, що здійснюючи промислові операції він не взяв дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів та визнав свою вину.
15.08.2023 головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів Рибоохоронного патруля Гордовим О.Л. винесено постанову № 015351, якою визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ланкового рибалку у ФОП Зозулі В.Г. гр. ОСОБА_1 і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн.
Відповідно до цієї постанови гр. ОСОБА_1 , під час виконання трудових обов'язків, 15.08.2023 о 11:30 год на Канівському водосховищі Київської області Бориспільського району ланковий рибалка у ФОП Зозулі В.Г. гр. ОСОБА_1 проводив промислову операцію з промислового човна НОМЕР_1 без копії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах та виловив рибу: судак - 25 шт., карась - 70 шт., окунь - 83 шт., плітка - 130 шт., лящ - 28 шт., сом - 2 шт., плоскирка - 18 шт. Загальною вагою - 107 кг., чим порушив пп. 7 п. 2 р. ІІІ Правил промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), п. 22 Постанови № 992 Про затвердження Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах
Постанова № 015351 від 15.08.2023 гр. ОСОБА_1 була оголошена, копію він отримав, про що свідчить підпис останнього на постанові.
Постанова № 015351 по справі про адміністративне правопорушення від 15.08.2023, станом на дату подання позову до суду, не оскаржувалась та штраф у розмірі 170,00 грн було сплачено гр. ОСОБА_1 відповідно до платіжної інструкції № 9315-0624-5934-2196.
До протоколу про адміністративне правопорушення № 015351 від 15.08.2023 головним спеціалістом відділу іхтіології, регулювання рибальства та меліорації було складено розрахунок збитків, відповідно до якого прямі збитки, заподіяні незаконним виловом риби, становлять 10 715,80 грн., а збитки від втрати потомства становлять 172 833,49 грн. Сума загальних збитків складає 183 549,29 грн.
Згідно з додатком до журналу обліку вилучених водних біоресурсів № 2 від 17.03.2023, затвердженого директором Фізичною особою-підприємцем Зозулею В.Г., рибалка ОСОБА_1 є працівником ФОП Зозулі В.Г.
З урахуванням усього зазначеного, прокурор звернувся до суду із даним позовом про стягнення шкоди, заподіяної рибному господарству Канівського водосховища.
З огляду на встановлені порушення, 14.12.2023 Київською обласною прокуратурою скеровано на адресу Дівичківської сільської ради лист № 12/2-1266 вих-23 та на адресу Державного агентства меліорації та рибного господарства України лист №12/2-1265 вих-23, якими прокурор просив повідомити відповідних осіб, про вчинені ними заходи щодо звернення Дивічківською сільською радою до суду, або стягнення Державним агентством меліорації та рибного господарства України збитків у розмірі 183 549,29 грн.
У відповідь на лист прокуратури, Державне агентство меліорації та рибного господарства України направило лист № 16-7-01/3751-23 від 19.12.2023, яким повідомлено прокуратуру, що за інформацією Державне агентство меліорації та рибного господарства України станом на 19.12.2023 збитки в добровільному порядку не сплачено, а з метою забезпечення представництва інтересів держави у спірних правовідносинах Київський рибоохоронний патруль не заперечує проти подання органами прокуратури позовної заяви про стягнення збитків.
У відповідь на лист прокуратури, Дівичківська сільська рада направила лист № 1570/02-27 від 20.12.2023, яким повідомила прокуратуру, що з позовною заявою про стягнення збитків не зверталась та не має можливості щодо звернення до суду та не заперечує щодо пред'явлення прокурором відповідного позову.
Звертаючись до суду із даною позовною заявою, прокурор посилається на те, що, оскільки, посадовими особами Дівичківської сільської ради, як органом місцевого самоврядування на рахунки якого мають бути сплачені кошти за заподіяну навколишньому середовищу шкоду, не вжито заходів щодо звернення з позовною заявою до суду, то з позовом в інтересах держави звертається прокурор.
Щодо наявності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах позивача, господарським судом враховано наступне.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99, «інтереси держави» є оціночним поняттям, тому прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства та Дівичківської сільської ради.
У відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 08.02.2024, відповідач позовні вимоги не визнає та зазначає, що нього наявний дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) № 118 від 16.03.2023.
Відповідач зазначає, що ні ним, ні ОСОБА_1 не було порушено спеціальне законодавство у сфері використання водних біоресурсів, а усі необхідні документи та дозволи були на місці вилову та демонструвалися інспектору.
Крім того, відповідач стверджує, що у первісному дозволі на спеціальне використання водних біоресурсів № 118 від 16.03.2023 була описка щодо одного із човнів: замість «ламінарія НОМЕР_1 було зазначено «ламінарія ЯКИ 0387», проте вказана описка була виправлена, про що свідчить декларація про провадження господарської діяльності № 045742/23.
Відповідно до Дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) № 118 від 16.03.2023 Фізичній особі-підприємцю Зозулі Василю Григоровичу дозволяється промислове рибальство на Канівському водосховищі, дозволені для застосування під час здійснення спеціального використання водних біоресурсів судна флоту рибної промисловості: риболовне ЯКИ 3786, ламінарія ЯКИ 0387. Строк дії дозволу з 16.03.2023 по 16.03.2028.
У відповіді на відзив прокурор позовні вимоги підтримує в повному обсязі та зазначає, що твердження представника відповідача щодо невідповідності фактичних обставин вчинення адміністративного правопорушення, встановлених у постанові № 015351 про адміністративне правопорушення від 15.08.2023, а також про те що в діях ОСОБА_1 відсутній факт вчинення адміністративного правопорушення не ґрунтуються на матеріалах справи, а лише відображають думку представника відповідача, оскільки постанова № 0153514 по справі про адміністративне правопорушення станом на час надання відповіді на відзив є чинною.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні позову. До заперечень на відповідь на відзив відповідач долучив заяву свідка ОСОБА_1 . В заяві свідка ОСОБА_1 стверджує, що він пред'явив інспектору всі необхідні документи для промислу.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, враховано, що збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.
Тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв'язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв'язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т. ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; податкові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (ст. 225 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Обов'язок з відшкодування збитків настає для суб'єктів господарювання у разі порушення господарського зобов'язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст. ст. 224, 225 Господарського України, ст. 623 Цивільного кодексу України) або внаслідок завдання шкоди без договірних правовідносин (глава 82 Цивільного кодексу України).
За загальним правилом, закріпленим у ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, для притягнення до цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді відшкодування заподіяних ним збитків є наявність складу правопорушення: протиправна поведінка особи, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків. При цьому чинне законодавство передбачає принцип вини контрагента або особи, яка завдала шкоду, як підставу для відшкодування заподіяних збитків (шкоди): за приписами ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.
Згідно статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Тваринний світ, як зазначено у преамбулі Закону України «Про тваринний світ» є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.
Згідно статті 3 Закону України «Про тваринний світ» риби є об'єктами тваринного світу.
Згідно зі ст. 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 68 «Про охорону навколишнього природного середовища» та ч. 1 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», ч. 2 ст. 68 «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи винні, в тому числі в порушенні правил використання об'єктів тваринного світу; незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів.
За змістом п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином зобов'язання з відшкодування шкоди є деліктними (позадоговірними). Форми і розміри позадоговірної відповідальності визначаються лише законом. Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає складові елементи: шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди, причинний зв'язок та вину особи, яка заподіяла шкоду.
На прокурора покладений обов'язок доведення шкоди (у тому числі її розміру), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок; на відповідача - відсутність вини.
Статтею 17 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що до спеціального використання об'єктів тваринного світу віднесено усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.
За приписами статей 25, 26 зазначеного Закону на території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство. Правила рибальства, об'єкти рибальства, порядок надання у користування рибогосподарських водних об'єктів, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядку спеціального використання об'єктів тваринного світу надається право ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних на промислових ділянках рибогосподарських водних об'єктів та континентальному шельфі України.
Частиною 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Отже, крім загальних підстав, відповідальність суб'єкта господарювання за шкоду настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з особою, до якої подано позов, у трудових відносинах, і шкода заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.
Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.06.2024 у справі № 373/68/24 встановлено, що між Фізичною особою-підприємцем Зозулею Василем Григоровичем та ОСОБА_1 , існували трудові відносини на момент вчинення спірного правопорушення і зазначена особа діяла від імені відповідача під час виконання службових обов'язків.
Зазначені вище обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи копією Журналу вилучених водних біоресурсів № 2 від 08.03.2023.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також те, що в рішенні Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.06.2024 у справі № 373/68/24 було встановлено факт існування трудових відносин між Фізичною особою-підприємцем Зозулею Василем Григоровичем та ОСОБА_1 , прокурором вірно визначено відповідача у даній справі, а саме Фізична особа-підприємець Зозуля Василь Григорович, як роботодавець ОСОБА_1 .
Відповідно до визначень, наведених у ст. 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» (далі - Закон) рибальство - добування водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах; добування (вилов) - вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування, промислове рибальство (промисел) - вид спеціального використання водних біоресурсів (вилучення, приймання, переробка, зберігання, транспортування тощо, у тому числі постачання палива, води, тари, продовольства для функціонування риболовних суден та їх екіпажів) у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), у тому числі у водах, що знаходяться за межами юрисдикції України.
Відповідно до статті 27 зазначеного Закону вилучення з природного середовища (крім, любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову), тобто вилов риби є спеціальним використанням водних біоресурсів.
Порушення правил рибальства утворюють склади правопорушень, передбачених частинами третьою і четвертою ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При цьому правила рибальства - це нормативно-правові акти, які у визначеному районі дії встановлюють умови, способи добування, допустимі до вилучення розміри водних біоресурсів, вимоги щодо їх охорони, а також можуть визначати кількість, типи, розміри, технічні характеристики суден флоту рибної промисловості та знарядь вилову, умови користування рибогосподарськими водними об'єктами та навантаження на них (ст. 1 Закону).
Відповідно до п. 22 Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 992 (чинний на дату спірних правовідносин) (далі - Порядок) спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється за наявності на безпосередньому місці добування (вилову):
- промислового журналу та додатка до нього;
- посвідчення рибалки, крім членів екіпажів суден, зареєстрованих у Державному судновому реєстрі України;
- договору на право здійснення промислу або договору на право здійснення дослідного вилову (в тому числі договору субпідряду у разі його укладення);
- копії дозволу на спеціальне використання у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах).
За приписами пп. 7 п. 2 р. ІІІ Правил промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.04.2023 № 785, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.04.2023 за № 665/39721 (далі - Правила) під час здійснення промислу забороняється проводити промислові операції без наявності у відповідального за добування (вилов) водних біоресурсів копії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), промислового журналу та додатка до нього, а у всіх рибалок - посвідчення рибалки (крім членів екіпажів суден, які підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України).
Згідно з ч. 3 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення правил рибальства тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 240 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи рибоохорони розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил рибальства та охорони рибних запасів, передбачені статтею 50, частиною третьою статті 85, статтями 86-1, 91-2 і 188-5 цього Кодексу. Від імені органів рибоохорони розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Головний державний інспектор рибоохорони України, головні державні інспектори рибоохорони в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, провідні державні інспектори рибоохорони, старші державні інспектори рибоохорони.
Так, відповідно до п. 2.1 Інструкції з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики України від 09.04.2003 № 101 (далі - Інструкція), при вчиненні громадянами правопорушень уповноважені на те посадові особи органів рибоохорони згідно із статтею 255 КУпАП складають протокол про адміністративне правопорушення (далі - протокол) згідно з додатком 1.
Протокол складається на місці виявлення правопорушення. У разі неможливості скласти його на місці виявлення правопорушення, якщо складання протоколу є обов'язковим, інспектори рибоохорони можуть доставляти порушника(ів) до органів місцевого самоврядування та/або органів внутрішніх справ (пункт 2.6 Інструкції)
За змістом п. 2.8 Інструкції протокол підписується особою, яка його склала, порушником і свідками, якщо вони є. У разі відмови порушника підписати протокол у ньому робиться запис про це, який засвідчується підписом особи, яка склала протокол, та іншими особами, які брали участь у виявленні правопорушення. Порушник має право додати до протоколу пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви відмови від підпису.
Пунктом 2.9 Інструкції визначено, що особа, яка склала протокол, повідомляє порушнику про місце і час розгляду справи щодо адміністративного правопорушення, роз'яснює його права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Судом встановлено, що розрахунок збитків до протоколу про адміністративне правопорушення № 015351 від 15.08.2023, проводився відповідно до Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 12.07.2004 № 248/273, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.11.2004 за № 1446/10045 (далі - Методика).
Відповідно до п. 1.2 Методики остання призначена для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству України юридичними та фізичними особами (підприємцями), у тому числі іноземними, унаслідок незаконного (з порушенням правил рибальства і охорони водних живих ресурсів) добування або знищення запасів водних живих ресурсів у територіальних та внутрішніх водах, на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні України.
Згідно з п. 1.3 Методики, підставою та основними вихідними даними для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству порушенням правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії та інші документи, складені посадовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства та посадовими особами їх територіальних органів, посадовими особами підприємств, установ та організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу, та громадськими інспекторами у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, та особами, що безпосередньо спостерігали ті або інші вияви спричинення збитків, прямі підрахунки і виміри, результати контрольних ловів, а також офіційні відомості науково-дослідних установ та організацій про стан сировинних запасів даного об'єкта промислу та інші аспекти спричинення збитків.
Пунктом 1.4 Методики визначено, що збитки відшкодовуються у разі: загибелі риби (на всіх стадіях розвитку), інших водних живих ресурсів, а також їх незаконного вилучення з водних об'єктів; зменшення запасів риби, інших водних живих ресурсів при погіршенні умов їх існування і відтворення.
Відповідно до п. п. 3.1-3.3 Методики, визначення заподіяних збитків підраховується послідовно. Спочатку підраховується розмір прямих збитків у вартісному виразі, а потім збитки від утрати потомства. Сума величин безпосередніх збитків та від утрати потомства приймається за загальний збиток, завданий рибному господарству внаслідок загибелі або незаконного вилучення водних живих ресурсів з водних об'єктів.
Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилався на постанову по справі про адміністративне правопорушення № 015351 від 15.08.2023, відповідно до якої ланковий рибалка ФОП Зозулі В.Г. ОСОБА_1 проводив промислову операцію з промислового човна НОМЕР_1 без копії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) та виловив рибу: судак - 25 шт., карась - 70 шт., окунь - 83 шт., плітка - 130 шт., лящ - 28 шт., сом - 2 шт., плоскирка - 18 шт. Загальною вагою - 107 кг.
Указаними діями ОСОБА_1 порушив пп. 7 п. 2 р. ІІІ Правил промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських об'єктах (їх частинах) та п. 22 Постанови № 992 Про затвердження Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказані вище обставини стали підставою для звернення прокурором з даною позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Зозулі Василя Григоровича 183 549,29 грн шкоди, заподіяної рибному господарству Канівського водосховища.
Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.06.2024 по справі № 373/68/24 скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення № 015351 від 15.08.2023 відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення дл справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частина 1 ст. 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. ст. 76-79 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Враховуючи викладене вище та те, що постанова по справі про адміністративне правопорушення № 015351 від 15.08.2023 скасована, суд дійшов висновку про відсутність в діях відповідача складу правопорушення, яке б призвело до заподіяння шкоди рибному господарство Канівського водосховища.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи те, що постанова по справі про адміністративне правопорушення № 015351 від 15.08.2023 скасована, а матеріали справи не містять інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність в діях відповідача складу правопорушення, яке призвело до заподіяння шкоди рибному господарству Канівського водосховища, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора до Фізичної особи-підприємця Зозулі Василя Григоровича про стягнення 183 549,29 грн шкоди, заподіяної рибному господарству Канівського водосховища не підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір залишається за позивачем.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 30.07.2024.
Суддя Л.В. Сокуренко