ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.07.2024Справа № 910/5584/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ""
до Національної школи суддів України
про стягнення 5468,88 грнБез повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної школи суддів України про стягнення 5468,88 грн, з яких: 1590,27 грн сума пені, 602,76 грн сума 3 % річних, 3275,85 грн сума інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором постачання природного газу постачальником "останньої надії".
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.05.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/5584/24, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
26.05.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
30.05.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.
31.05.2024 від відповідача через відділ діловодства суду надійшов аналогічний відзив.
03.06.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
05.06.2024 від позивача надійшли пояснення на заперечення відповідача на відповідь на відзив.
17.06.2024 від відповідача надійшли письмові пояснення.
18.06.2024 від позивача надійшли письмові пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Національної школи суддів України про розгляд справи з викликом сторін
Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем обсяги природного газу, спожиті відповідачем за грудень 2021 (з 01.12.2021 по 08.12.2021) автоматично включені до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ""
Відповідно, спожитий природний газ віднесений до обсягів, поставлених позивачем.
Позивач зазначає, що факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується листом оператора ГТС з ЕІС-кодом споживача 56XS00011CJAS00X, інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ за формою 10, відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС- кодом 6XS00011CJAS00X (скріншот екрану з інформаційної платформи оператора ГТС).
Посилаючись на пункт 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015, позивач вказує, що договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником останньої надії не потребує двостороннього підписання. Договір постачання між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Позивач стверджує, що за грудень 2021 поставив відповідачу природний газ на загальну суму 10768,94 грн.
Відповідач вартість спожитого природного газу сплатив лише в грудні 2023.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 602,76 грн 3 % річних та 3275,85 грн інфляційних втрат (нараховані за період з 01.02.2022 по 13.12.2023).
Також на підставі п.4.5. типового договору позивачем нарахована пеня у сумі 1590,27 грн за період з 01.02.2022 по 31.07.2022.
У відповіді на відзив позивач зазначає таке:
- обов'язок обрахування власного споживання покладено саме на відповідача, саме відповідач повинен був оформити відповідний акт приймання-передачі природного газу за грудень 2021 року на підставі фактичних показань свого комерційного вузла обліку та направити його на адресу позивача, до 05.01.2022 року, а не очікувати рахунок на оплату;
- Типовий договір ПОН не містить взаємозв'язок оплати за спожитий природний газ від отримання відповідачем вимоги, оплата має бути здійснена до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, а саме - за поставлений природний газ у грудні 2021 року розрахунок мав бути здійснений до кінця січня 2022 року;
- безпідставними є твердження відповідача про неможливість здійснення своєчасного розрахунку за отриманий природний газ через відсутність рахунку, враховуючи ту обставину, що рахунок він отримав електронним шляхом (копії скрінів в матеріалах справи-закриття обсягів споживання за грудень 2021 та рахунок на оплату за грудень 2021 від 10.01.2022) та мав доступ до інформації щодо спожитих обсягів у грудні 2021 року, як до інформаційної платформи, так, і з урахуванням укладеного договору розподілу природного газу;
- списком згрупованих відправлень від 08.12.2021 року направлявся Типовий договір, а рахунок за грудень 2021 №2184 направлявся електронним шляхом (копія скріну рахунку від 10.01.2022, разом з копією скріна щодо закриття обсягів споживання за грудень 2021 року.
У письмових поясненнях позивач зазначив, що рахунок за грудень 2021 направлявся відповідачу у січні 2022, на підтвердження чого надає копію Списку поштових згрупованих відправлень від 17.01.2022;
Щодо копії скрінів відправки рахунку та інформації про закриття обсягів природного газу у грудні 2021 позивачем зазначено, що саме така адреса електронної пошти була надана представником відповідача, контактна особа зазначила для обміну інформацією саме таку електронну адресу prozoro35@ukr.net.
Неотримання рахунку на оплату товару не впливає на обов'язок покупця оплатити товар.
Позиція відповідача.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на такі обставини:
- для того, щоб провести розрахунки за надані послуги до органів Державної казначейської служби необхідно подати відповідні підтверджуючі документи, оскільки відповідач є бюджетною установою. Однак, станом на 21.11.2023 Національною школою суддів України не було отримано жодного підтверджуючого документу отримання послуг (ні рахунку на оплату, ні акту приймання-передачі природного газу, ні акту звірки взаєморозрахунків);
- про те, що існує обов'язок зі сплати вказаної вище суми коштів, відповідачу стало відомо лише 21.11.2023 року після отримання вимоги про сплату заборгованості за спожитий газ вх.№1023 від 21.11.2023 року;
- 22.11.2023 листом №22-05/1887 відповідачем було повідомлено позивача про те, що акт приймання-передачі природного газу за грудень 2021 року не надходив та відповідач попросив надіслати акт приймання-передачі природного газу за грудень 2021 року (з датою акту 22.11.2023 року), та акт звірки станом на 22.11.2023 року;
- після отримання 12.12.2023 року від позивача кольорової сканованої копії акту приймання-передачі природного газу за грудень 2021 року №31550 та акту звірки взаєморозрахунків від 12.12.2023, 13.12.2023 року було здійснено оплату згідно наданих документів в повному обсязі;
- позивач не надає жодних доказів надіслання (надання) та отримання відповідачем рахунку на оплату (природний газ) №2184 за період 1-31.12.2021 року;
- позивач посилається на те, що 05.08.2022 року ним направлено вимогу про сплату заборгованості за спожитий газ, посилаючись на список згрупованих відправлень, номер відправлення 0505090443768 та опис до листа з повідомленням. Доказів, які б підтверджували, що даний лист доставлено та відповідачем отримано до позовної заяви не додано;
- позивачем не вжито заходів, які б підтвердили, що він належно виконав свої зобов'язання, надіслав рахунок на оплату природного газу з описом вкладення, отримав підтвердження вручення його відповідачу, а відповідач, в свою чергу після отримання рахунку його не сплачував. Відповідач не знав і не міг знати, яку суму і за який період необхідно виплатити та на які реквізити.
З урахування вказаних обставин відповідач зазначає, що зобов'язання споживачем виконано в повному обсязі негайно, добровільно, відразу після отримання відповідних документів; причини чому це зобов'язання споживачем виконано не в терміни вказані в договорі є наслідком невиконання умов Договору самим постачальником; споживач не бажав вчинення порушень; винна поведінки відповідача відсутня, було вжито всіх можливих заходів до виконання зобов'язання, тому, підстави для нарахування пені, 3% річних, суми інфляційних втрат відсутні.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач, крім іншого, зазначає, що:
- пп.5 п.5.2 Типового Договору не містить обов'язку відповідача зняти фактичні показання комерційного вузла обліку газу та обрахувати їх в грошовому еквіваленті (гривні);
- Договір містить обов'язок для відповідача знімати фактичні показання, але жодним пунктом договору не покладено обов'язку на відповідача виходячи із фактичних показань самостійно розрахувати суму коштів належну до сплати і саме в такій послідовності дій оплатити;
- позивачем не виконано підпункти 3 та 4 пункту 6.2 Розділу VI, , пункт 11.5 Розділу XI Типового договору;
- домовленості між позивачем та відповідачем з приводу використання електронної пошти у prozoro35@ukr.net для листування відсутні;
- докази направлення позивачем Типового договору та рахунку на оплату поставки газу відсутні, відповідач не був обізнаний про суму оплати, яку мав здійснити, за який період та на які реквізити;
- газ постачався всього 8 днів, але щодня за різним тарифом, що значно ускладнює процес обрахування в грошовому еквіваленті і такого обов'язку відповідач не має;
- невиконання умов договору позивачем прямо перешкоджає виконанню покладених на відповідача обов'язків, погіршує фінансове становище бюджету країни в умовах воєнного стану та збройної агресії з боку російської федерації.
У письмових поясненнях відповідач зазначає, що зі списку згрупованих відправлень неможливо встановити, що відправлялось. Відповідно до Типового договору єдиний спосіб листування (направлення Типового договору, рахунку на оплату, іншої офіційної кореспонденції) який не потребує додаткового погодження - це направлення поштового повідомлення на поштову адресу споживача. З цих умов договору випливає, що всі інші способи листування (навіть через Офіційну Електронну адресу НШСУ) потрібно узгоджувати постачальнику із споживачем в індивідуальному порядку.
ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Товариство з обмеженою відповідальністю ""ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"" відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 №880, здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
Також 24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ", на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ".
Відповідно до п.26 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р за результатами державного конкурсу Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
З матеріалів справи вбачається, що ЕІС-код споживача природного газу Національної школи суддів України є - 56XS00011CJAS00X, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Форми № 10 (Інформація щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії"), наданою постачальнику АТ "Чернівцігаз".
Згідно із листом оператора ГТС від 06.12.2023 № ТОВВИХ-23-17674 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача за ЕІС-кодом - 56XS00011CJAS00X обсягів спожитого відповідачем природного газу у період з 01.12.2021 по 08.12.2021; відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56XS00011CJAS00X в Реєстрі споживачів, ТОВ "Газопостачальна компанія "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" у період з 01.12.2021 по 08.12.2021 відповідача включено до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесено газ, спожитий відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії".
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Згідно із матеріалами справи, протягом періоду з 01.12.2021 по 08.12.2021 між Національною школою суддів України (споживач) та ТОВ ""ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"" (постачальник "останньої надії") діяв типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - типовий договір).
Відповідно до п. 2.1. типового договору за цим договором постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Згідно із п.2.2. типового договору обов'язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу або оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів).
Відносини сторін, що є предметом цього договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2494 (п.2.3. типового договору).
Пунктом 3.1. типового договору визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті (п.4.1. типового договору).
Відповідно до п. 4.2. типового договору об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Пунктом 4.3. типового договору передбачено, що постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.4.4. типового договору).
Відповідно до п.4.5. типового договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
У разі порушення побутовим споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті Позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price. Ціна природного газу також підтверджується довідкою позивача.
Судом встановлено, що на виконанням умов договору, постачальником сформовано акт № 31550 приймання - передачі природного газу за грудень 2021 та рахунок на оплату № 2184 на суму 10768,94 грн за період 01.12.2021 по 08.12.2021.
Як зазначає позивач, відповідачу направлено рахунок електронним шляхом, на підтвердження чого позивачем надано копії скрінів, про направлення відповідачу на адресу електронної пошти prozoro35@ukr.net.
В поясненнях, поданих до суду 05.06.2024, позивач зазначив, що рахунок за грудень 2021 направлявся також поштою, на підтвердження чого надано список згрупований поштових відправлень від 17.01.2022.
Відповідач оплату поставленого за період з 01.12.2021 по 08.12.2021 природного газу на суму 10768,94 грн здійснив 14.12.2023.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 602,76 грн та інфляційні втрати в розмірі 3275,85 грн за загальний період з 01.02.2022 по 13.12.2023.
Окрім того, на підставі п.4.5. типового договору позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня у сумі 1590,27 грн за період з 01.02.2022 по 31.07.2022.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом ГТС.
У відповідності до п. 2 гл. 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; прізвище, ім'я, по батькові (для побутових споживачів); назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об'єкта споживача.
Матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.12.2021 по 08.12.2021 автоматично включено до портфеля постачальника останньої надії - позивача, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ", на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ".
Відповідно до п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (п. 5 гл. 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Отже, суб'єкти ринку природного газу (в цьому випадку позивач та відповідач), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Інформаційна платформа доступна всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (п. 2 гл. 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Таким чином, позивач, як суб'єкт ринку природного газу має право доступу до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.
Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника останньої надії та віднесення газу спожитого відповідачем до портфеля постачальника останньої надії з наведених вище підстав підтверджується: листом оператора ГТС від від 06.12.2023 № ТОВВИХ-23-17674 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача за ЕІС-кодом - 56XS00011CJAS00X; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10).
Закон України "Про ринок природного газу" визначає, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (ст. 1).
Згідно з ч.1, 3 ст.12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов'язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
Правилами постачання природного газу врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі Оператори ГРМ/ГТС). Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.
Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI цих Правил.
Відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".
Як встановлено судом вище, протягом періоду з 01.12.2021 по 08.12.2021 між Національною школою суддів України (споживач) та ТОВ "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"" (постачальник "останньої надії") діяв типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії".
Відповідно до даних з інформаційної платформи, відповідача внесено в Реєстр споживачів постачальника "останньої надії" та зазначено періоди постачання природного газу: з 01.12.2021 по 08.12.2021, у зв'язку цим договір постачання природного газу вважається укладеним.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 -3, 5 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Відповідно до п. 2 глави 7 розділу XII Кодекс ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Об'єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Позивачем підтверджено, а відповідачем не спростовано, що у період з 01.12.2021 по 08.12.2021 позивач постави відповідачу природній газ на суму 10768,94 грн.
Оплата природного газу, поставленого у період з 01.12.2021 по 08.12.2021 здійснена відповідачем 14.12.2023 (платіжна інструкція № 1070 від 13.12.2023, виконана банком 14.12.2023).
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, зазначає про прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати поставленого природного газу у період з 01.12.2021 по 08.12.2021.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 4.3. типового договору передбачено, що постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.4.4. типового договору).
Пунктом 6.2 Типового договору, зокрема, передбачено, що постачальник зобов'язується: обчислювати і виставляти рахунки споживачу за поставлений природний газ відповідно до вимог та у порядку, передбачених Правилами постачання та цим договором.
Усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача. У разі отримання постачальником від споживача заяви про бажання використовувати у взаємовідносинах електронний документообіг усі документи і повідомлення за цим договором також можуть бути складені відповідно до законодавства про електронний документообіг та використання електронних документів. У такому разі такі документи і повідомлення мають юридичну силу оригіналу документа (пункт 11.5 Типового договору).
Отже, відповідно до умов типового договору обов'язку відповідача оплатити спожитий від постачальника "останньої надії" природній газ передує виконання обов'язку постачальником надати рахунок на оплату.
При цьому, умовами типового договору також визначені способи надання рахунку на оплату - поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено.
На підтвердження направлення відповідачу на поштову адресу рахунку на оплату відповідач посилається на список згрупованих відправлень від 17.01.2022.
Однак, суд зазначає, що інформація, зазначена у вказаному списку згрупованих поштових відправлень, не дає можливості встановити, які конкретно документи передавались позивачем для відправки, зокрема, чи був серед тих документів рахунок на оплату.
Крім того, матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем відправлення, надісланого 17.01.2022. Будучи обізнаним з умовами типового договору щодо дати отримання повідомлень по договору (п.11.5 типового договору), позивач не був позбавлений права та можливості протягом 6 місяців з дня здійснення відправлення отримати на сайті Укрпошти відомості про отримання/неотримання відповідачем цього відправлення, однак таким правом не скористався. Доказів отримання відповідачем поштового відправлення, надісланого 17.01.2021 матеріали справи не містять, як і не містять доказів направлення відповідачем саме рахунку на оплату № 2184.
Щодо посилань позивача на те, що рахунок на оплату направлявся на електронну пошту відповідача, зокрема prozoro35@ukr.net, то суд зазначає таке.
Матеріали справи не містять доказів надання відповідачем позивачу заяви про бажання використовувати у взаємовідносинах електронний документообіг, як і не містять доказів повідомлення відповідачем позивачу електронної пошти prozoro35@ukr.net, як пошти для листування.
Також з матеріалів справи не вбачається, що сторони здійснювали взаємне листування вказаною вище електронною поштою.
Належних доказів, що вказана вище електронна пошта належить відповідачу матеріали справи не містять, а надана позивачем "Інформація про замовників" не є таким доказом та не підтверджує погодження між сторонами електронного листування на адресу електронної пошти prozoro35@ukr.net.
Посилання позивача на те, що обов'язок обрахування власного споживання покладено саме на відповідача відхиляються судом, оскільки на відповідача не покладено обов'язок обраховувати самостійно суму, належну до оплати за спожитий газ.
Також суд зазначає, що оплата мала бути здійснена до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, у випадку виконання позивачем свого обов'язку споживачем з надання рахунок на оплату природного газу не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, що чітко встановлено умовами типового договору.
Доводи позивача про те, що відповідач міг отримати інформацію щодо спожитих обсягів у грудні 2021 на Інформаційній платформі суд вважає безпідставними, оскільки, такі доводи суперечать умовам Типового договору, адже, саме на постачальника умовами Типового договору покладено обов'язок про виставлення рахунків споживачу за поставлений газ саме засобами поштового зв'язку.
Подібної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 09.04.2024 у справі № 922/2822/23.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем обставини надіслання у порядку, встановленому договором, відповідачу рахунку на оплату природного газу за грудень 2021 за цим договором.
Як вбачається з матеріалів справи первинні документи для оплати спожитого в період з 01.12.2021 по 08.12.2021 надіслано позивачем на запит відповідача 12.12.2023, та 14.12.2023 відповідач здійснив оплату.
Отже, враховуючи те, що матеріали справи не містять належних доказів направлення на адресу відповідача рахунку на оплату № 2184, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати природнього газу у період з 01.02.2022 по 13.12.2023
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на відсутність у матеріалах справи належних доказів направлення рахунку на оплату природного газу відповідно до умов Типового договору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 602,76 грн, інфляційних втрат в розмірі 3275,85 грн, пені у сумі 1590,27 грн, оскільки у період з 01.02.2022 по 12.12.2023 відповідач не був обізнаний про свої зобов'язання та їх розмір з причин, що не залежали від нього та не мав можливості приступити до належного виконання зобов'язання.
ВИСНОВКИ СУДУ.
З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"".
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені судом та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 30.07.2024
Суддя С.О. Турчин