ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.07.2024Справа № 910/4288/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка О.Д., розглянувши матеріали господарської справи
за первісним позовом Фізичної особи-підприємця Шуляк Світлани Василівни
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІЛАЙН"
про стягнення 459455,52 грн
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІЛАЙН"
до Фізичної особи-підприємця Шуляк Світлани Василівни
про стягнення 73424,39 грн
представники сторін:
від ФОП Шуляк С.В.: Стороженко Б.В.
від ТОВ "ЛАКІЛАЙН" : Грицько С.В.
Короткий зміст позовних вимог позивача за первісним позовом
Фізична особа-підприємець Шуляк Світлана Василівна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІЛАЙН" про стягнення 459455,52 грн, з яких 300583,45 грн основного боргу, 36399,42 грн пені, 102115,33 грн інфляційних втрат та 20357,32 грн 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду № ЛЛ-10/21 від 14.07.2021 в частині повної та своєчасної оплати за виконані позивачем роботи.
Короткий зміст позовних вимог позивача за зустрічним позовом
Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАКІЛАЙН" заявлено зустрічний позов до Фізичної особи-підприємця Шуляк Світлани Василівни про стягнення штрафу у розмірі 73424,39 грн на підставі п. 7.2 договору підряду № ЛЛ-10/21 від 14.07.2021.
Зустрічний позов обґрунтований порушенням відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань за договором підряду, зокрема Фізична особа-підприємець Шуляк Світлана Василівна в односторонньому порядку відмовилась від виконання своїх зобов'язань за договором.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 дану позовну заяву залишено без руху.
18.04.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/4288/24, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
03.05.2024 від ТОВ "ЛАКІЛАЙН" через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву та зустрічна позовна заява про стягнення з ФОП Шуляк Світлани Василівни штрафу у розмірі 73424,39 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 зустрічну позовну заяву залишено без руху.
08.05.2024 через систему "Електронний суд" від ФОП Шуляк С.В. надійшла відповідь на відзив.
13.05.2024 від ТОВ "ЛАКІЛАЙН" надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2024 суд постановив прийняти зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІЛАЙН" до Фізичної особи-підприємця Шуляк Світлани Василівни про стягнення 73424,39 грн, вимоги за зустрічним позовом об'єднати в одне провадження з первісним позовом, подальший розгляд справи №910/4288/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 20.06.2024.
10.06.2024 від ФОП Шуляк С.В. надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.
17.06.2024 від ТОВ "ЛАКІЛАЙН" на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.
У підготовчому засіданні 20.06.2024 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 11.07.2024.
Представник ФОП Шуляк С.В. у судовому засіданні 11.07.2024 позовні вимоги за первісним підтримав, проти зустрічного позову заперечив.
Представник ТОВ "ЛАКІЛАЙН" у судовому засіданні 11.07.2024 заперечив проти первісного позову, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав.
У судовому засіданні 11.07.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача за первісним позовом
ФОП Шуляк С.В. в обґрунтування позовних вимог зазначає, що між сторонами укладений договір підряду № ЛЛ-10/21 від 14.07.2021, на виконання умов якого позивач виконав роботи на суму 1468487,79 грн.
Однак, ТОВ "ЛАКІЛАЙН" у порушення взятих на себе зобов'язань оплату вартості виконаних ФОП Шуляк С.В. робіт здійснило частково на суму 1167904,34 грн, внаслідок чого заборгованість відповідача становить 300583,45 грн.
У зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем нараховані 36399,42 грн пені, 102115,33 грн інфляційних втрат та 20357,32 грн 3% річних.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що з моменту укладання договору, позивач і відповідач не погоджували ні форму, ні зміст кінцевого Акта приймання-передачі виконаних робіт, що спростовує доводи відповідача про обов'язок передачі позивачем і приймання відповідачем усього обсягу робіт по договору відповідно до кінцевого Акта приймання-передачі виконаних робіт. За таких обставин, з моменту підписання останнього Акта приймання виконаних будівельних робіт, позивач і відповідач визначили дату закінчення робіт по об'єкту.
Позиція відповідача за первісним позовом
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись, зокрема, на таке:
- позивач не подає до суду копії Додатку № 1 "Кошторис" та Додатку № 2 "Графік виконання робіт/ фінансування", які згідно п. 11.1. Договору є його невід'ємними частинами, при цьому, після перемовин і домовленостей з погодженням в усній формі та засобами електронного листування вартості робіт, термінів виконання і порядку розрахунків/фінансування, позивач заповнив на підставі типового зразка відповідача, підписав і передав відповідачу на підпис лише договір підряду, пояснивши, що для виготовлення кошторису з цінами і графіків робіт потребують додаткового часу;
- відповідач підписував щомісячні акти за формою КБ-2в для фіксації вартості і обсягів виконаних робіт у відповідному місяці, які в подальшому мали стати основою для складання Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат;
- враховуючи, що, за своєю правовою природою та згідно договору підряду акти за формою КБ-2в не підтверджують передачу/прийняття робіт по договору і не є підставою для остаточного розрахунку, відповідач продовжував сплачувати згідно домовленостей авансові платежі і сподівався, що позивач все ж таки виконає увесь погоджений обсяг робіт та здасть його як це передбачено п. 3.2. договору підряду на підставі відповідного кінцевого Акту приймання передачі виконаних робіт, однак позивач не надав остаточну редакцію Кошторису з Графіком робіт/розрахунків, продовжував ініціювати збільшення вартості робіт з постійними затримками термінів, та в подальшому взагалі припинив роботи;
- відповідач неодноразово звертався до представників позивача в усній формі з вимогою надати на підпис заповнені додатки та інші первинні документи по договору підряду, також мало місце виявлення недоліків щодо якості виконаних робіт і фактичних обсягів, що не відповідало заявленим в актах за формою КБ-2в, однак позивач ігнорував такі вимоги;
- оскільки договір підряду є чинним то роботи, відповідно до п. 3.2. договору підряду, не можуть вважатися закінченими допоки позивач не виконає свій обов'язок, передбачений п. 4.2. договору, та не складе і не направить відповідачу кінцевий акт приймання - передачі виконаних робіт;
- за відсутності кінцевого акту відповідач не може не лише подати на нього зауваження для усунення недоліків, а й в подальшому реалізувати своє право на усунення недоліків в межах гарантійного терміну, оскільки згідно п. 6.2. договору гарантійний термін починається саме з дати підписання не щомісячних актів за формою КБ-2в по етапам робіт, а кінцевого Акту приймання-передачі виконаних робіт;
- позов є передчасним, оскільки позивач порушив свої зобов'язання по договору та необґрунтовано, безпідставно не виконав увесь погоджений обсяг робіт, не повідомив відповідача про свою відмову від договору підряду чи про закінчення робіт, оскільки не лише не направляв відповідачу відповідне повідомлення про відмову чи розірвання договору підряду, а й досі не склав і не направив відповідачу відповідний кінцевий акт приймання-передачі виконаних робіт;
- надані позивачем акти за формою КБ-2в не містять дати їх підписання, що виключає визнання їх контролюючими органами, а отже не зрозуміло коли ж саме були виконані ці етапи робіт, які терміни їх оплати і чи взагалі вони настали;
- вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат є безпідставними, оскільки строк оплати не настав. Крім того, відповідно до ст.. 258 ЦК України, 232 ГК України позивач пропустив строк для нарахування пені.
Позиція позивача за зустрічним позовом
Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, Фізична особа-підприємець Шуляк Світлана Василівна не виконала своїх зобов'язань по договору та в односторонньому порядку відмовилась від виконання своїх зобов'язань за договором.
Зокрема, відповідач за зустрічним позовом й досі в належній формі не повідомив позивача за зустрічним позовом про свою відмову від договору підряду чи про закінчення робіт, оскільки не лише не направляв йому відповідне повідомлення про відмову чи розірвання договору підряду, а й досі не повідомив про свою відмову від подальшого виконання робіт по договору підряду, не склав і не направив позивачу відповідний кінцевий акт приймання-передачі виконаних робіт по договору підряду.
Такі дії відповідача є істотним порушенням своїх зобов'язань по договору підряду, передбачених п.п. 3.2., 4.2., 5.5., 6.2. цього договору.
Згідно п. 7.2. договору підряду, у випадку необґрунтованої односторонньої відмови відповідача за зустрічним позовом як підрядника від виконання своїх зобов'язань по договору підряду, останній несе відповідальність за всі нанесені збитки та має сплатити на користь позивача як замовника штраф у розмірі 5% від загальної вартості робіт по цьому договору.
Оскільки в первісному позові відповідач за зустрічним позовом вважає загальною вартістю робіт по цьому договору підряду суму в розмірі 1468487,79 грн., то відповідно до п. 7.2. договору підряду зобов'язаний сплатити грошові кошти в розмірі еквівалентному 5% від цієї суми, а саме 73424,39 грн.
Також позивач за зустрічним позовом зазначає, що до моменту відкриття провадження у цій справі за первісним позовом не був обізнаний у дійсному намірі відповідача за зустрічним позовом відмовитися від подальшого виконання своїх зобов'язань по договору підряду, в тому числі і щодо здачі робіт по договору підряду на підставі складеного ним кінцевого акту приймання-передачі виконаних робіт, а тому, враховуючи чинність цього договору, позивач подає зустрічний позов в межах строків позовної давності.
У відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву ТОВ "ЛАКІЛАЙН" зазначає, що враховуючи, що обидві сторони були обізнані про дійсні домовленості по договору підряду, така відмова відповідача за зустрічним позовом щодо кінцевого акту приймання робіт, лише доводить фактичне визнання ним допущених порушень щодо термінів виконання робіт, дійсних обсягів замовлення і шкоди, спричиненої затримкою та односторонньою відмовою, оскільки зауваження щодо цих порушень мали надаватися в зауваженнях не до щомісячних актів за формою КБ-2в, а до кінцевого акту приймання-передачі виконання усього обсягу робіт разом з вимогою про сплату відповідних штрафних санкцій, про що було достеменно відомо відповідачу за зустрічним позовом.
Акти надані до первісного позову були лише проектами і між сторонами велися переговори щодо їх складання в іншій редакції, що підтверджується і відсутністю дати у вказаних актах.
Позиція відповідача за зустрічним позовом
Відповідач за зустрічним позовом повністю заперечив зустрічні позовні вимоги, посилаючись на таке:
- договір підписано позивачем за зустрічним позовом свідомо та не оскаржено протягом його терміну дії;
- з моменту початку виконання договору, відповідач за зустрічним позовом сумлінно виконував свої зобов'язання. Акти виконаних робіт надавалися позивачу за зустрічним позовом у встановлені строки, роботи передавалися вчасно та належній якості. Дане підтверджується підписаними у двохсторонньому порядку актами виконаних підрядних робіт;
- позивачем за зустрічним позовом не надано письмових обґрунтувань про відмову від підписання актів прийманняпередачі виконаних робіт, порядок складання яких встановлено п.5.3 договору;
- за змістом п.5.5 договору чітко встановлено, що разом з результатом роботи, тобто підписанням всіх актів виконаних будівельних робіт, в тому числі останнього Акта №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року, - позивач за зустрічним позовом отримує від відповідача за зустрічним позовом виконавчу документацію.
ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Обставини встановлені судом за первісним позовом та за зустрічним позовом
14.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАКІЛАЙН", як замовником та Фізичною особою-підприємцем Шуляк Світланою Василівною як підрядником укладено договір підряду № ЛЛ-10/21 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого за дорученням замовника, на умовах та в порядку визначених цим договором, підрядник бере на себе зобов'язання на свій ризик, власними та/або залученими силами та засобами, виконати і здати у встановлений цим договором строк комплекс підготовчих робіт та надати супутні послуги (надалі - роботи) на об'єкті замовника, розташованому по вул. Солом'янська, 11 у Солом'янському районі м. Києва (надалі - об'єкт), а також безоплатно ліквідувати недоліки і дефекти, що виникли з вини підрядника та/або вини залучених підрядником третіх осіб і виявлені в ході приймання-передачі виконаних робіт, а замовник зобов'язується надати підряднику фронт робіт, та прийняти належним чином виконані роботи і оплатити їх у строки та на умовах цього договору.
Згідно з п. 1.3 договору об'єм та види робіт визначаються сторонами шляхом підписання Додатку №1 до даного Договору (зі всіма додатками) - Кошторису, який з моменту підписання сторонами є його невід'ємною частиною.
В Графіку виконання робіт/фінансування (Додаток №2 до Договору зі всіма додатками) визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених цим договором (п. 1.4 договору).
Кошторис (Додаток № 1 до договору) та Графік виконання робіт/фінансування (Додаток №2 до договору) не погоджені та не підписані сторонами.
У п. 2.1 договору сторони погодили, що загальна ціна цього договору визначається як сума вартості всіх виконаних робіт, відповідно до підписаних сторонами Актів приймання-передачі виконаних робіт за цим договором протягом строку його дії.
Сторони дійшли згоди, що замовник здійснює розрахунки за даним договором відповідно до Графіку виконання робіт/фінансування (Додаток №2 до Договору), який є невід'ємною частиною договору (п. 2.2 договору).
Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору загальний строк виконання робіт: згідно Графіка виконання робіт/фінансування. Датою закінчення робіт по об'єкту вважається дата його прийняття замовником по кінцевому Акту приймання-передачі виконаних робіт.
Згідно з п. 5.1 договору приймання-передача виконаних робіт здійснюється протягом встановленого сторонами строку, шляхом підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт.
У пунктах 5.2 -5.3 договору сторони погодили, що якщо при прийманні-передачі виконаних робіт виявляються недоробки або неякісно виконані роботи, які виникли з вини підрядника, замовник має право не приймати виконані роботи до їх усунення. Замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання від підрядника двох екземплярів Акту приймання-передачі виконаних робіт перевіряє належність виконання робіт, підписує Акт і направляє підряднику один екземпляр підписаного акту, або направляє підряднику письмове обґрунтування про відмову від його підписання у той же строк.
У разі не направлення замовником протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання від підрядника Акту приймання-передачі виконаних робіт одного підписаного екземпляру Акту або письмово обґрунтованої відмови від його підписання, роботи вважаються прийнятими замовником без жодних зауважень та підлягають оплаті відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 7.2 договору у випадку необґрунтованої односторонньої відмови підрядника від виконання своїх зобов'язань за договором, підрядник несе відповідальність за всі нанесені цим збитки, відповідно до чинного законодавства України та має сплатити на користь замовника штраф у розмірі 5% (п'яти відсотків) від загальної вартості робіт по цьому договору.
Даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе за договором зобов'язань (п. 10.1 договору).
Між сторонами підписані Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) на загальну суму 1468487,79 грн, а саме: акт № 1 за серпень 2021 на суму 77994,39 грн, акт № 2 за серпень 2021 на суму 93312,85 грн, акт № 1 за жовтень 2021 на суму 465911,52 грн, акт № 2 за жовтень 2021 на суму 72909,18 грн, акт № 3 за жовтень 2021 на суму 107286,86 грн, акт за листопад 2021 на суму 159024,13 грн, акт № 1 за грудень 2021 на суму 136520,54 грн, акт № 2 а грудень 2021 на суму 355528,32 грн.
Як підтверджено наявними у матеріалах справи банківськими виписками, відповідач здійснив часткову оплату за договором в загальному розмірі 1167904,34 грн, зокрема 08.10.2021 - 171307,24 грн, 28.10.2021 - 215000,00 грн, 05.11.2021 - 174776,40 грн, 18.11.2021 - 465911,52 грн, 23.11.2021 - 72909,18 грн, 28.02.2022 - 68000,00 грн.
Спір за первісним позовом виник у зв'язку із тим, що за доводами позивача за первісним позовом ТОВ "ЛАКІЛАЙН" в порушення зобов'язань за договором не здійснило у повному обсязі оплату за виконані позивачем роботи, у зв'язку із чим у відповідача за первісним позовом виникла заборгованість у сумі 300583,45 грн.
14.02.2024 позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з претензією від 13.02.2-24 № 169 про сплату заборгованості в сумі 300583,45 грн.
Вказану претензію ТОВ "ЛАКІЛАЙН" отримано 21.02.2024, однак залишено без відповіді та задоволення.
Посилаючись на прострочення виконання відповідачем за первісним позовом зобов'язань з оплати, позивач нарахував пеню в сумі 36399,42 грн, інфляційні втрати в сумі 102115,33 грн та 3% річних в сумі 20357,32 грн.
Водночас, ТОВ "ЛАКІЛАЙН" заявлено зустрічний позов про стягнення 73424,39 грн штрафу на підставі п. 7.2 договору, посилаючись на односторонню відмову ФОП Шуляк С.В. від виконання зобов'язань за договором.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладений між сторонами договір № ЛЛ-10/21 від 14.07.2021 за своєю правовою природою є договором підряду.
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Судом встановлено, що об'єм та види робіт, а також дати початку та закінчення робіт, строки оплати мали погоджуватись сторонами шляхом підписання додатків до договору - Кошторису та Графіку виконання робіт/фінансування, які не були погоджені та підписані.
В той же час, суд враховує, що спірний договір виконувався обома сторонами, а тому він не може вважатись неукладеним.
Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
На виконання умов договору підряду № ЛЛ-10/21 від 14.07.2021 позивач за первісним позовом виконав, а відповідач за первісним позовом прийняв роботи на загальну суму 1468487,79 грн, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт.
Акти приймання виконаних будівельних робіт на суму 1468487,79 грн підписані відповідачем за первісним позовом без зауважень та заперечень.
При цьому, суд відхиляє доводи відповідача за первісним позовом про те, що акти за формою КБ-2в не підтверджують передачу/прийняття робіт по договору та про те, що вказані акти були лише проектами і між сторонами велися переговори щодо їх складання в іншій редакції, що підтверджується і відсутністю дати у вказаних актах, з огляду на таке.
В укладеному між сторонами договорі сторони погодили зокрема такі умови: загальна ціна цього договору визначається як сума вартості всіх виконаних робіт, відповідно до підписаних сторонами Актів приймання-передачі виконаних робіт за цим договором протягом строку його дії; приймання-передача виконаних робіт здійснюється протягом встановленого сторонами строку, шляхом підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт; у разі не направлення замовником протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання від підрядника Акту приймання-передачі виконаних робіт одного підписаного екземпляру Акту або письмово обґрунтованої відмови від його підписання, роботи вважаються прийнятими замовником без жодних зауважень та підлягають оплаті відповідно до умов договору.
Враховуючи зміст договору, приписи чинного законодавства, суд зазначає, що підписані обома сторонами без зауважень та заперечень Акти за формою КБ-2в підтверджують передачу підрядником і прийняття замовником робіт, вказаних в них.
Надані позивачем за первісним позовом акти, які є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що фіксують факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за виконані роботи.
Доводи відповідача про те, що вказані акти були лише проектами не заслуговують на увагу, оскільки акти підписані сторонами, скріплені печатками відповідача, тобто мають всі ознаки первинного документу.
Відсутність дат їх підписання не свідчить про те, що вказані документи є проектами, оскільки вказані акти складені на приймання виконаних робіт за певний місяць (вересень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2021), підписані відповідачем без жодних зауважень чи заперечень, в тому числі щодо дат їх підписання (відсутності дат).
На переконання суду, за наявності у спірних актах місяців приймання робіт, суд дійшов висновку, що акти підписані в останній день відповідного місяця, вказаного в них.
Доводи відповідача за первісним позовом про те, що акти готувались позивачем із значною затримкою, спростовуються тим, що, по-перше, частково неоплаченим є лише акт за грудень 2021, по-друге, частина часткових оплат здійснена відповідачем на точну суму підписних актів, зокрема, акт № 2 за жовтень 2021 на суму 72909,18 грн оплачений відповідачем 23.11.2021, акти № 1 за жовтень 2021 на суму 465911,52 грн оплачений 18.11.2021.
Жодних доказів на підтвердження надання позивачем актів із затримками відповідачем за первісним позовом не надано, як і не надано інформації, коли ж саме ним отримані акти.
В укладеному між сторонами договорі не погоджено строк оплати виконаних підрядних робіт.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст.854 ЦК України).
Враховуючи положення частини 1 статті 854 ЦК України та те, що сторонами у договорі не погоджено строку оплати виконаних робіт, суд дійшов висновку, що замовник (відповідач за первісним позовом) зобов'язаний оплатити підряднику (позивачу за первісним позовом) вартість виконаних робіт після їх остаточної здачі (підписання останнього акта виконаних робіт).
Аналогічна позиція щодо виникнення строку оплати викладена у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 922/402/17, від 23.06.2020 у справі № 922/3453/19.
Отже, оскільки останнім актом приймання виконаних будівельних робіт є акт за грудень 2021, то відповідач повинен був здійснити оплату виконаних робіт 31.12.2021.
Заперечуючи проти настання строку оплати, відповідач за первісним позовом зазначає, що відповідно до п. 3.2. договору підряду, роботи не можуть вважатися закінченими допоки позивач не виконає свій обов'язок, передбачений п. 4.2. договору, та не складе і не направить відповідачу кінцевий акт приймання - передачі виконаних робіт.
Так, відповідно до п. 3.2 договору датою закінчення робіт по об'єкту вважається дата його прийняття замовником по кінцевому Акту приймання-передачі виконаних робіт.
Під час розгляду справи судом встановлено, що проект договору розроблявся відповідачем за первісним позовом.
Суд зазначає, що у договорі сторонами не було визначено поняття "кінцевий акт приймання-передачі виконаних робіт".
У п. 4.2 договору встановлений обов'язок підрядника передати замовнику належним чином виконані роботи шляхом підписання відповідного акту. Тобто, вказаний пункт договору не містить конкретизації якого саме акту.
У розділі 5 договору "Здавання і приймання виконаних робіт" зазначається про акти приймання-передачі виконаних робіт, жодного посилання на "кінцевий акт приймання-передачі виконаних робіт" не міститься.
Посилаючись на відсутність підписаного між сторонами кінцевого Акту приймання-передачі виконаних робіт відповідачем не зазначено які саме роботи, які мали бути включені до кінцевого акту, не були виконані позивачем.
У такому випадку можливим є застосовування принципу тлумачення "contra proferentem", суть якого полягає в тому, що слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the diminant sinfluence of the party) (висновок щодо необхідності застосування вказаного принципу тлумачення викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №910/16011/17, від 20.05.2019 у справі №911/1366/18, від 30.07.2019 у справі №910/14179/18).
Враховуючи відсутність будь-якого регулювання порядку підписання сторонами кінцевого акта приймання-передачі виконаних робіт, його форми, змісту, з огляду на те, що договором не визначено переліку конкретних робіт, що підлягають виконанню позивачем, а кошториси до договору сторонами не складалися, перелік робіт, які мали бути і були виконані позивачем, зазначено лише в актах приймання виконаних робіт, які підписані сторонами без зауважень, суд дійшов висновку, що під кінцевим актом приймання-передачі виконаних робіт слід розуміти останній акт приймання-передачі робіт, оскільки з моменту його підписання основний обсяг зобов'язань підрядника вважається виконаним.
Подібної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 27.03.2018 у справі № 911/3097/16.
Як встановлено судом вище, відповідачем було здійснено часткову оплату робіт за договором на суму 1167904,34 грн.
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Доказів сплати заборгованості за договорами у сумі 300583,45 грн (1468487,79 грн - 1167904,34 грн = 300583,45 грн) відповідачем за зустрічним позовом не надано.
Ураховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов'язання за договором у сумі 300583,45 грн, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем за первісним позовом не надано, суд задовольняє позовні вимоги за первісні позовом про стягнення заборгованості у розмірі 300583,45 грн.
Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Позивачем за первісним позовом нараховано та заявлено до стягнення 36399,42 грн пені (за період з 01.01.2022 по 30.06.2022), 102115,33 грн інфляційних втрат та 20357,32 грн 3% річних (за період з 01.01.2022 по 03.04.2024).
За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 ЦК України).
За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).
Заявляючи вимоги про стягнення пені, позивач за первісним позовом посилається на п. 11.3 договору та Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Відповідно до ст. 1 Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно зі ст. 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Із змісту ч.1 ст. 546, ч.1 ст. 547 ЦК України слідує, що неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання, щодо якого правочин вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до ч. 4 ст.231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Із наведеного вбачається, що законодавець поділяє неустойку на договірну і законодавчо встановлену. Тобто, необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, вид правопорушення за який вона стягується та її розмір.
Приписами ч. 6 ст. 231 ГК України передбачено порядок визначення розміру пені, а саме: у відсотковому співвідношенні від подвійної облікової ставки НБУ. Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено обмеження розміру пені, яка може бути стягнута за певний період, а не її розмір. Конкретний розмір пені (відсоток) у будь-якому разі повинен бути встановлений за згодою сторін.
Отже, законодавець пов'язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань саме з умовами їх встановлення за договором за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.
Водночас частиною шостою статті 231 ГК України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов'язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов'язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку (постанова Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 908/1501/18).
Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов'язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.
Пункт 11.3 на який посилається позивач - відсутній у договорі.
Умовами договору сторони не передбачили відповідальність у вигляді пені за порушення строку оплати за виконані підрядні роботи. Такої відповідальності не містить і законодавство.
Таким чином, підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 36399,42 грн відсутні, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні первісного позову в частині стягнення пені.
Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у боржника виникає обов'язок сплатити кредитору, зокрема, суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції у разі прострочення виконання грошового зобов'язання.
Суд враховує, що у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (подібний висновок викладений, зокрема, у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).
У постанові Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 викладено правовий висновок про те, що при розрахунку "інфляційних втрат" у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078).
У постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, зазначено, що нарахування "інфляційних втрат" за наступний період з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця є обґрунтованим, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання.
При зменшенні суми боргу внаслідок часткового виконання зобов'язання боржником сума погашення має відніматися не від суми основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці). Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 та постановах Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 924/534/19, від 23.09.2021 у справі № 924/2/21, від 23.01.2024 у справі № 910/9745/22.
Позивач здійснив розрахунок інфляційних втрат саме за вказаною методикою - збільшення суми боргу на індекс інфляції за кожний місяць, при цьому для розрахунку кожного наступного періоду повинна використано сума боргу, збільшену на індекс інфляції попереднього місяця.
Перевіривши наданий позивачем за первісним позовом розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому вимоги за первісним позовом в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 102115,33 грн підлягають задоволенню повністю.
Перевіривши розрахунок 3% річних за період з 01.01.2022 по 03.04.2024, здійснений на суму основного боргу у розмірі 300583,45 грн, суд встановив, що сума 3% річних становить 20350,98 грн, а тому вимоги первісного позову в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Щодо посилань відповідача за первісним позов у відзиві на позову заяву на те, останній неодноразово звертався з вимогою надати на підпис заповнені додатки та інші первинні документи по договору підряду, про виявлені недоліки щодо якості виконаних робіт і фактичних обсягів, що не відповідають заявленим в актах за формою КБ-2в, то суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, обставини, про які зазначає відповідач у відзиві, для врахування їх судом, мають підтверджуватися відповідними доказами.
Однак, відповідачем не надано жодного доказу ні щодо звернення до позивача з пропозиціями про підписання додатків, ні щодо виявлення недоліків.
При цьому, умовами договору встановлено право замовника не приймати роботи, виконані неякісно, однак відповідач за первісним позовом таким правом не скористався, вмотивованої відмови від підписання актів не заявляв, акти підписав без зауважень.
Більше того, посилаючись на виявлені недоліки щодо якості виконаних робіт і фактичних обсягів, відповідач не зазначає, які саме недоліки ним виявлені, в чому полягає невідповідність обсягів, та не надає жодних доказів такого виявлення чи фіксації.
Матеріали справи не містять доказів, що в період з 2021 по дату прийняття рішення у даній справі відповідач за первісним позовом звертався до позивача щодо якості робіт, об'ємів робіт, документації тощо.
Щодо посилань відповідача на те, що реалізувати своє право, встановлене п. 5.3, 5.4 договору на оскарження обсягів робіт він мав право лише після отримання кінцевого акту, то суд зазначає, що це є власним тлумаченням відповідачем умов договору та не відповідає дійсності, оскільки п. 5.3, 5.4 договору не містить жодної прив'язки чи відсилання до підписання між сторонами кінцевого акту приймання-передачі робіт, а відповідач міг реалізувати вказані права отримавши Акти приймання виконаних будівельних робіт.
Також суд зазначає, що у випадку ухилення саме підрядника від підписання додатків до договору, збільшення вартості робіт, затримки виконання робіт, про які зазначає відповідач, не підтверджуючи жодними доказами, останній не був позбавлений права скористатись своїм правом, встановленим п. 10.4 договору, на відмову від договору без будь яких наслідків у вигляді відповідальності. Таке право договором було надано лише замовнику, однак він ним не скористався.
Щодо зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІЛАЙН" до Фізичної особи-підприємця Шуляк Світлани Василівни про стягнення штрафу у розмірі 73424,39 грн на підставі п. 7.2 договору підряду № ЛЛ-10/21 від 14.07.2021, то суд зазначає таке.
Так, відповідно до п. 7.2 договору у випадку необґрунтованої односторонньої відмови підрядника від виконання своїх зобов'язань за договором, підрядник несе відповідальність за всі нанесені цим збитки, відповідно до чинного законодавства України та має сплатити на користь замовника штраф у розмірі 5% (п'яти відсотків) від загальної вартості робіт по цьому договору.
Одностороння відмова від виконання своїх зобов'язань за договором, на думку позивача за зустрічним позовом, виявляється в заявленні відповідачем за зустрічним позовом вимог про стягнення боргу, що свідчить про подальшу відмову від виконання робіт за договором, а також відсутність складеного та направленого позивачу за первісним позовом кінцевого акту приймання-передачі виконаних робіт.
Суд зазначає, що умови договору не містять конкретного переліку робіт, які мав виконати підрядник.
Позивач за зустрічним позовом, зазначаючи про відмову ФОП Шуляк Світлани Василівни від виконання робіт за договором не зазначає, які ж саме роботи за договором залишились не виконаними і які роботи відмовляється виконувати відповідач за зустрічним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 846 ЦК України якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
З грудня 2021 позивач за зустрічним позовом не вимагав у відповідача за зустрічним позовом виконання будь-яких робіт.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що сторони, виконуючи договір, не погодили конкретний перелік робіт, які мають бути виконані за договором, враховуючи підписані між сторонами акти, відсутність будь-яких письмових претензій, суд дійшов висновку, що відповідачем за зустрічним позовом виконані всі роботи та у даному випадку відсутній факт відмови від виконання робіт зі сторони підрядника - ФОП Шуляк Світлани Василівни.
Щодо відсутності, на думку позивача за зустрічним позовом, факту підписання кінцевого акту приймання-передачі робіт, то як зазначено судом вище, під кінцевим актом приймання-передачі виконаних робіт слід розуміти останній акт приймання-передачі робіт.
Крім того, суд також враховує, що починаючи з грудня 2021 позивач за зустрічним позовом не звертався до відповідача зустрічним позовом з вимогою скласти та надати на підписання кінцевий акт приймання-передачі виконаних робіт, а відповідач за зустрічним позовом не надав відмови від складання такого акту.
Жодних доказів односторонньої відмови підрядника від виконання своїх зобов'язань за договором матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на ФОП Шуляк Світлани Василівни відповідальності, встановленої п. 7.2 договору, у вигляді штрафу.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення з ФОП Шуляк Світлани Василівни штрафу у розмірі 73424,39 грн.
ВИСНОВКИ СУДУ.
З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІЛАЙН" на користь Фізичної особи-підприємця Шуляк Світлани Василівни 300583,45 грн основного боргу, 20350,98 грн 3% річних та 102115,33 грн інфляційних втрат. Водночас у зустрічному позові суд відмовляє.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за первісним позовом покладається на відповідача (ТОВ "ЛАКІЛАЙН") пропорційно розміру задоволених позовних вимог та за зустрічним позовом покладається на позивача за зустрічним позовом.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Первісний позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІЛАЙН" (03110, Україна, місто Київ, вулиця Солом'янська , будинок, 11, ідентифікаційний код 34000401) на користь Фізичної особи-підприємця Шуляк Світлани Василівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 300583,45 грн основного боргу, 20350,98 грн 3% річних, 102115,33 грн інфляційних втрат та 6345,74 грн судового збору.
В іншій частині первісного позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 30.07.2024.
Суддя С. О. Турчин