ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.07.2024Справа № 910/4736/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"
про стягнення 5 980,50 грн.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу (суброгації) у сумі 5 980, 50 грн., у зв'язку з ДТП яка сталась 07.10.2023 року.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.04.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановив строк учасникам справи для реалізації процесуальних прав.
03.05.2024 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що розрахунок вартості заміненої деталі «труба на задній бампер б/в» проведено позивачем без урахування фізичного зносу на деталі, що підлягають заміні, який становить 0,70.
07.05.2023 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій проти викладених відповідачем у відзиві обставинах заперечував.
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
09.08.2023 між ОСОБА_1 (страхувальником) та позивачем (страховиком) укладено поліс добровільного страхування наземного транспорту «Наша Автоцивілка» № 16152646, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням застрахованим на умовах цього договору транспортного засобу: Hyundai, державний номер НОМЕР_1 .
07.10.2023 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Hyundai, державний номер НОМЕР_1 та автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок якої автомобілі отримали механічні пошкодження.
Дорожньо-транспортна пригода за взаємною згодою водіїв була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколом), згідно якого Балан Тимур визнав свою вину у скоєнні ДТП.
Актом (Протокол) огляду ТЗ-Заява на виплату від 10.10.2023 було визначено характер та перелік пошкоджень автомобіля страхувальника позивача.
Відповідно до рахунку-фактур №№ КО-К-000000000001260 від 10.10.2023, КО-К-000000000001269 від 24.10.2023 вартість ремонтних робіт та деталей пошкоджено в ДТП транспортного засобу визначено у загальному розмірі 36 964,40 грн.
Матеріалами справи встановлено, що позивач платіжними дорученнями №№ 48053 від 13.10.2023, 51567 від 31.10.2023 сплатив на користь ФОП Козоріз Василь Валерійович страхове відшкодування на суму 36 964,40 грн.
Цивільно-правова відповідальність винної в ДТП особи щодо експлуатації транспортного засобу ЗАЗ, державний номер НОМЕР_2 була застрахована відповідачем відповідно до полісу № ЕР 2144615628 з лімітом відповідальності по майну 160 000 грн. та франшизою у розмірі 2 500 грн.
Матеріалами справи встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою № 3795/1 від 17.10.2023 про страхове відшкодування у розмірі 29 053,40 грн. та з заявою № 4199 про збільшення розміру регресної вимоги від 16.11.2023 на суму 7 911 грн.
Відповідач визнав вищевказану ДТП страховим випадком та визначив страхове відшкодування в розмірі 28 483,90 грн., яке виплатив позивачу.
За змістом статті 980 ЦК України, статті 4 Закону України "Про страхування" залежно від предмета договору страхування може бути особистим, майновим, а також страхуванням відповідальності.
Згідно з положеннями статті 999 ЦК України і статей 6, 7 Закону України "Про страхування" за вольовою ознакою страхування може бути добровільним і обов'язковим, тому кожен вид страхування має свої особливості правового регулювання.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 911/482/17 та від 03.07.2019 у справі № 910/12722/18.
Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, значення Ез (коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 7 років - для інших легкових КТЗ.
Відповідно до п. 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ (Сврз) та величини ВТВ за формулою
Сврз = Ср + См + Сс х (1 - Ез)
де: Сврз - вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (матеріальний збиток), грн.;
Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт .грн.;
См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;
Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн,
Ез - значення коефіцієнта фізичного зносу.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість складових частин тільки коли запасні частини замінюються на нові, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу нових складників аварійно пошкодженого транспортного засобу. Якщо пошкоджені складники замінюються складниками які уже були у використанні (б/в), то страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує повну вартість даних складових частин.
Згідно із ч. 1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Тому доводи відповідача про те, що розрахунок вартості заміненої деталі «труба на задній бампер б/в» проведено позивачем без урахування фізичного зносу на деталі, що підлягають заміні, який становить 0,70 є безпідставними, оскільки суперечать вищевказаним вимогам чинного законодавства.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, слід виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Отже, доказом дійсної вартості ремонтних робіт є рахунок СТО та акт виконаних робіт, що містять перелік робіт та використаних матеріалів щодо ремонту транспортного засобу, що стосуються саме пошкодженої частини транспортного засобу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи належним чином підтверджується вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai, державний номер НОМЕР_1 у розмірі 36 964,40 грн.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну позицію викладено в статті 9 Закону України "Про страхування".
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача 5 980,50 грн. (36 964,40 - 28 483,90- 2 500 франшизи).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (04112, місто Київ, вулиця Теліги Олени, будинок, 6 літ. В, код 20033533) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03150, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, будинок, 31, код 31650052) 5 980 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 50 коп. страхового відшкодування, 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України та може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, передбачені розділом IV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак