майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"29" липня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/637/24
Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання: Звєрєвої С.Р.
за участю представників сторін:
від позивача: Гриценко В.М., керівник, Витяг з ЄДР (в режимі відеоконференції )
від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віко-Нафта"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Сервіс"
про стягнення 466 108 грн
Процесуальні дії по справі.
Господарський суд Житомирської області відповідно до ухвали суду від 19.06.2024 (з урахуванням ухвали від 20.06.2024) розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віко-Нафта" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Сервіс" про стягнення 466 108 грн за правилами загального позовного провадження, перше підготовче засідання призначив на 22.07.2024 о 11:00.
28.06.2024 до суду повернулося поштове повідомлення про вручення рекомендованого повідомлення - відповідачу ухвали суду від 19.06.2024 уповноваженій особі за довіреністю 25.06.2024 (а.с. 38).
Суд ухвалою від 17.07.2024 ухвалив провести підготовче засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю директора ТОВ "Віко-Нафта".
Суд ухвалою від 22.07.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 29.07.2024 о 10:00.
В судовому засіданні з розгляду справи по суті 29.07.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду про задоволення позову в частині позовних вимог та про закриття провадження у справі у відповідній частині.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Віко-Нафта" звернулося до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Сервіс" про стягнення 466 108, 00 грн, з яких: 358 545, 34 грн основного боргу та 107 563, 60 грн 30% штрафу (тут і далі за текстом - Позивач, Відповідач).
В обґрунтування підстав поданого позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем свого грошового зобов'язання по сплаті коштів за відпущені паливно-мастильні матеріали (далі за текстом - ПММ) згідно умов, порядку та строків, визначених Договором №22 від 20.02.2024.
Відповідач ТОВ "Тех-Сервіс" правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Позивач 22.07.2024 подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 22.07.2024 в якій повідомив про часткове погашення Відповідачем суми основного боргу в розмірі 40 000, 00 грн 19.07.2024, у зв'язку з чим заявив до стягнення позовні вимоги: 318 545, 34 грн основного боргу, 107 563, 60 грн 30% штрафу.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
20.02.2024 між ТОВ "Віко-Нафта" (як постачальник, Позивач) та ТОВ "Тех-Сервіс" (як покупець, Відповідач) був укладений Договір №22 поставки нафтопродуктів (далі за текстом - Договір №22), відповідно до якого в порядку та на умовах визначеного цим Договором, постачальник зобов'язався поставити, організувати та забезпечувати заправку ПММ автотранспорту покупця, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати відпущені паливно-мастильні матеріали.
Відпуск ПММ здійснюється у мережі автозаправних станцій "Укрнафта". Мережа АЗС автозаправні станції, що працюють під ТМ "Укрнафта" на яких покупець має право отримати ПММ відповідно до умов цього Договору (п. 1.2. Договору №22).
Асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ визначаються у рахунку-фактурі (п. 1.3. Договору №22).
Розрахунки за відпущені через роздрібну мережу АЗС ПММ за цим Договором, здійснюються виключно у безготівковій формі із застосуванням:
1.4.1. електронної паливної картки (смарт-картки) грошова - спеціального платіжного засобу у вигляді лімітованої у встановленому діючим законодавством порядку пластикової картки встановленого зразку, що використовується для ініціювання переказу грошових коштів з умовного рахунку платника (п. 1.4. Договору №22).
У вартість ПММ за даним Договором, включена вартість послуг зі зберігання та відпуску ПММ на АЗС, а тому числі ПДВ (п. 1.5. Договору №22).
Покупець перераховує у безготівковому вигляді грошові кошти в якості оплати за ПММ на банківський рахунок постачальника протягом одного (1) банківського дня з моменту отримання ПММ згідно належним чином оформлених чеків, накладних та у розмірі, вказаному у рахунку-фактурах відповідно до фактично поставленого обсягу ПММ (підп. 2.1.1. п. 2.1. Договору №22).
Після відпуску ПММ за допомогою смарт-картки грошової постачальник самостійно відраховує відповідну грошову суму вартості отриманого пального з рахунку смарт-картки грошової та видає представнику покупця чек терміналу разом з чекою РРО на відповідну кількість отриманих ПММ (підп. 2.1.7. п. 2.1. Договору №22).
Постачальник до 5 числа місяця наступного за звітним видає покупцю видаткову накладну на кількість і суму отриманих ПММ (п. 2.1.8. п. 2.1. Договору №22).
Датою поставки нафтопродуктів та/або інших товарів, послуг вважається дата їх одержання на АЗС постачальника, яка зазначена в контрольному сліпі (чеку) за кожною операцією (п. 3.1. Договору №22).
У разі прострочення терміну оплати за цим Договором покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день такого прострочення. А також інфляційні збитки, що поніс постачальник та 30 (тридцять) відсотків від розміру дебіторської заборгованості штрафних санкцій. Сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють покупця від виконання прийнятих зобов'язань за цим Договором (п. 5.2. Договору №22).
Строк дії Договору №22, згідно п. 8.1. якого, з моменту його укладення і діє по 31.12.2024.
За Актом приймання-передачі паливних карт до Договору №22, Позивач передав, а Відповідач прийняв картки №№326563, 326571, 326589, 326597, 326605 (а.с. 7).
Факт належного виконання Позивачем свого зобов'язання по відпуску ПММ підтверджується видатковими накладними: 1) ВН-000000289 від 29.02.2024 на суму 467 035, 85 грн; №ВН-000000376 від 15.03.2024 на суму 1 010 172, 93 грн; 3) ВН-000000473 від 29.03.2024 на суму 860 150, 11 грн; 4) ВН-000000563 від 15.04.2024 на суму 655 026, 21 грн; 5) ВН-000000741 від 30.04.2024 на суму 547 757, 30 грн; 6) ВН-000000831 від 15.05.2024 на суму 179 983,76 грн (а.с. 8-13).
Відповідач зобов'язання по сплаті коштів за отримані ПММ виконав частково, залишок боргу в сумі 358545,34грн залишився несплаченим, у зв'язку з чим Позивач звернувся з позовом до Суду про примусове стягнення боргу, додатково заявив до стягнення 30% штрафу на суму 107 563, 60 грн.
Відповідач в ході судового розгляду справи частково сплатив суму основного боргу на суму 40 000, 00 грн.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
1. Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частиною 2 ст. 525 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
2. Укладений між сторонами Договір №№22 а своєю правовою природою є договором поставки, що регулюється параграфом 3 підрозділу 1 розділу ІІІ ЦК України.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 ГК України).
Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Так, з укладенням такого договору постачальник приймає на себе обов'язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов'язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від постачальника її передачі.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст. 265 ГК України).
Порядок та строки оплати товару у відносинах поставки врегульовують загальні норми ст.ст. 692 та 693 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
3. За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.
Матеріалами справи встановлено, що Позивач належним чином виконав своє зобов'язання по відпуску ПММ, про що свідчать видаткові накладні 1) ВН-000000289 від 29.02.2024 на суму 467 035, 85 грн; №ВН-000000376 від 15.03.2024 на суму 1 010 172, 93 грн; 3) ВН-000000473 від 29.03.2024 на суму 860 150, 11 грн; 4) ВН-000000563 від 15.04.2024 на суму 655 026, 21 грн; 5) ВН-000000741 від 30.04.2024 на суму 547 757, 30 грн; 6) ВН-000000831 від 15.05.2024 на суму 179 983,76 грн, тоді як Відповідач частково виконав своє зобов'язання по сплаті коштів за відпущені ПММ на суму 3 361 580, 82 грн.
Учасник господарських відносин, що порушив майнові права іншого суб'єкта, зобов'язаний поновити їх, не чекаючи пред'явлення ним претензії чи звернення до суду (ст. 222 ГК України).
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Судом встановлено, що станом на дату звернення з позовом до суду існувала заборгованість по сплаті коштів за відпущені ПММ на суму 358 545, 34 грн.
В ході судового розгляду спору Відповідач частково погасив основний борг у розмірі 40 000, 00 грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 Кодексу в цій частині Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Суд визнає обґрунтованою до стягнення позовну вимогу про стягнення основного боргу в розмірі 318 545, 34 грн.
4. Щодо позовної вимоги про стягнення 30% штрафу.
Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).
Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Завдання неустойки - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак, таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/14591/21).
Суд констатує, що сторони у п. 5.2. Договору №22 визначили відповідальність за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, сплату 30% штрафу від розміру дебіторської заборгованості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18 наведено висновок, за змістом якого, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані сторонами докази, у тому числі зроблений розрахунок заявлених до стягнення сум, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю чи частково - зазначити правові аргументи, на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок.
Судом перевірено розрахунок штрафу, здійснений Позивачем здійснено за формулою: 358 545, 34 х 30% = 107563,60грн, за наслідками якого визнає його арифметично правильним, тому задовольняє його в повному обсязі.
5. Згідно з ч.3 ст.13 Кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. За змістом ч.1 ст.14 Кодексу суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В силу приписів ст. 74 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 86 Кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.
Позивач довів обґрунтованість позовних вимог, Відповідач участі у змагальному процесі не приймав.
Щодо розподілу судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розподіл судових витрат врегульовано ст.129 ГПК України.
Судовий збір покладається на відповідача у сумі 6 991, 63 грн в повному обсязі на підставі ч. 9 ст. 129 Кодексу.
Керуючись статтями 123, 129, ч. 1 ст. 231, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Закрити провадження у справі №906/637/24 в частині стягнення основного боргу на суму 40 000, 00 грн.
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Сервіс" (вул. Шкіряників, буд. 14А, м. Бердичів, Житомирської обл., 13300, код ЄДРПОУ 25309649) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віко-Нафта" (вул. Надпільна, буд. 248/А, офіс 416, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 44239182): - 318 545,34грн основного боргу; - 107 563,60грн 30% річних; - 6 991, 63грн судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 30.07.24
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати:
1 - в справу
2- позивачу (через Ел. суд)
3- відповідачу (рек.) та на ел. пошту: TEH_SERVIS@UKR.NET