вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.07.2024м. ДніпроСправа № 904/2272/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі філії "Оператор припортових станцій" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Одеса
до Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської обл.
про стягнення 195 837,49 грн.
Без участі представників сторін.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Оператор припортових станцій" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення майнової шкоди в розмірі 195 837,49 грн.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25.12.2023 на станції Берегова через відсутність гальмівного ефекту допущено в'їзд у тупиковий упор колії №7В Виставочного парку під'їзної колії ДП МТП "Південний" з його руйнуванням, сходженням тепловоза ЧМЕ3т №7036 усіма колісними парами, першого з голови маневрового складу вагону № 61997565 усіма колісними парами, другого з голови маневрового складу вагону № 53412607 обома колісними парами першого за напрямком руху боку візка (вантаж - залізорудний концентрат, станція навантаження Кривий Ріг, вантажовідправник АТ "Південний ГЗК"), чим завдано АТ "Українська залізниця" в особі філії "Оператор припортових станцій" АТ "Українська залізниця" матеріальних збитків.
Так, за твердженням позивача, вказана аварія сталася через наявність залізорудного концентрату та монтажної піни у гальмівній мережі другого з голови маневрового складу вагону № 53412607, а також забруднення сітчасто-повстяного фільтру 145.02 та пиловловлюючої сітки 216.1497С повітророзподільника, що зменшило їх пропускну спроможність та призвело до відсутності гальмівного ефекту складу поїзда, у зв'язку з невиконанням вантажовідправником - АТ "Південний ГЗК" під час навантаження зазначеного вагону вимог п. 4.1.12 ДСТУ ГОСТ 22235-2015 "Вагони вантажні магістральних залізничних доріг колії 1520 мм. Загальні вимоги щодо забезпечення збереження під час завантажувально-розвантажувальних та маневрових робіт".
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували невідповідність технічного стану вагонів №№ 61997565, 53412607 при прийнятті їх перевізником до перевезення. Натомість, АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" зазначає, що ним до відзиву на позовну заяву надано докази на підтвердження технічної справності та придатності вагонів до перевезення.
Містить відзив і посилання на те, що перед подаванням/забиранням вагонів до/від вантажовідправника, оглядачі вагонів з боку перевізника, відповідно до пункту 5 Технологічного процесу роботи ПТП зобов'язані разом з оглядачами вагонів АТ "ПІВДГЗК", зокрема, виконувати технічний огляд вагонів, які передаються на під'їзну колію або повертаються з під'їзної колії, оформляти записи в книзі натурного огляду вагонів форми ВУ-15, відмічаючи умовними позначеннями пошкодження або відсутність деталей чи вузлів; складати акти загальної форми про пошкодження вагонів ф. ВУ-25М; контролювати виконання встановленої технології вантажно-розвантажувальних і маневрових робіт; доповідати начальнику ПТО Кривий Ріг про кожний пошкоджений вагон, виявлені порушення технології, правил вантажно-розвантажувальних та маневрових робіт, про несправності пристроїв і механізмів, що можуть привести до пошкодження вагонів при взаємодії з ними; перевіряти записи у книзі форми ВУ-15 про вагони, які передані на під'їзні колії, але не повернуті на станцію примикання; не допускати передачу вагонів із під'їзної колії на станцію примикання й назад без технічного огляду їх; виконувати повне випробування гальм сформованого поїзда порядком, викладеним в розділі 12 Технологічного процесу роботи ПТП.
Посилається відповідач і на положення Розділу 12 Технологічного процесу роботи ПТП, в яких зазначено:
"12.1.1. Встановлені два види випробування гальм - повне та скорочене. Крім того, для вантажних поїздів встановлена перевірка автогальм на станціях та перегонах. Випробування гальм виконується відповідно до вимог "Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України" ЦТ-ЦВ-ЦЛ-0015…
При повному випробуванні автогальм перевіряється технічний стан гальмівного обладнання, цілісність та щільність гальмівної магістралі, дія гальм у всіх вагонах, підраховується натиснення ручних гальм…
12.1.4. За результатами повного випробування автогальм оглядач складає і видає машиністу довідку форми ВУ-45 про забезпечення поїзда гальмами та справну їх дію..".
Вказує АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і про те, що пам'ятка про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 закривається після приймання вагонів у комерційному та технічному відношенні відповідно до пункту 4.10 Технологічного процесу роботи ПТП; забороняється, відповідно до пункту 6.2.7. Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України, затвердженої наказом Укрзалізниці № 264-Ц від 28.10.1997 (зі змінами та доповненнями), ставити в состав поїзда вагони, гальмівне обладнання яких має хоча б одну з наступних несправностей: несправні повітророзподільники, електроповітророзподільники, електричний ланцюг ЕПГ (у пасажирському поїзді), авторежим, кінцевий або роз'єднувальний кран, випускний клапан, гальмівний циліндр, резервуар, робоча камера.
Звертає увагу відповідач і на те, що на шляху слідування згідно даних Відомостей вагонів маршрут зупинявся та переоформлювався, а відповідно при кожній зміні локомотиву обов'язково здійснювалась перевірка гальиівної системи. Так, за твердженням відповідача, жодних зауважень до гальмівної системи та технічного стану вагонів від перевізника на шляху їх слідування не надходило.
Таким чином, на думку АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", враховуючи факти прийняття перевізником (залізницею) вагонів після здійснення процедур з технічного обслуговування та комерційного огляду, підписання Пам'ятки про забирання вагонів з під'їзної колії форми ГУ-45, формування Відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а, відсутність Актів загальної форми ГУ-23, Актів про пошкодження вагону форми ВУ-25М, перевізник визнав їх придатними до перевезення.
Також, відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що ані розрахунок суми позову, ані долучена до нього калькуляція не містять в собі переліку робіт з ліквідації транспортної аварії, які було вчинено позивачем; надана до матеріалів справи копія залізничної накладної № 47988589 не містить відмітки про прибуття вантажу, у зв'язку з чим не підтверджує факт прибуття вагонів на станцію призначення; залучені до позовних матеріалів фото не є належними та допустимими доказами у справі.
Вказує АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і про те, що на момент аварії спірні вагони перебували у фактичному володінні позивача, який відповідно до Статуту залізниць України здійснював перевезення, а також зазначає відповідач про те, що останній не є власником спірних вагонів, про що зазначено, зокрема, в Акті розслідування від 12.01.2024.
Вказані обставини, на думку відповідача, свідчать про неправомірність, безпідставність позовних вимог, у зв'язу з чим просить відмовити у задоволенні позову.
Також відзив на позовну заяву містить запитання позивачеві відповідно до частини першої статті 90 Господарського процесуального кодексу України.
17.06.2024 від позивача через систему "Електронний суд" до суду подано відповідь на відзив, в якій останнім зазначено про те, що залізниця здійснює тільки перевезення вантажу, право користування та володіння спірними вагонами до неї не переходять, а також надано відповіді на запитання, які відповідач поставив у відзиві на позовну заяву.
21.06.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" до суду подано заперечення на відповідь позивача, в яких АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" посилається на Постанову Вищого господарського суду України від 11.01.2017 у справі № 904/4232/16, в якій колегія суддів дійшла до наступного висновку: "…Доводи позивача про те, що відповідач є володільцем джерела підвищеної небезпеки (вагону) та має обов'язок відшкодувати спричинені збитки, суд касаційної інстанції вважає помилковим, оскільки на момент події, внаслідок якої відбулося сходження вагону з колії, спірний вагон у складі поїзду № 2934 перебував у фактичному володінні позивача, який відповідно до Статуту залізниць України здійснював перевезення, тобто правомірно володів зазначеним вагоном…".
Звертає увагу суду відповідач і на те, що пунктом 6 Акту службового розслідування аварії від 12.01.2024 встановлено факти невиконання оглядачами вагонів ПТО Берегова, машиністом та складачем поїздів станції Берегова, під час подавання вагонів вантажоодержувачу, приписів та вимог нормативних, технічних та розпорядчих документів.
Ухвалою від 29.05.2024 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/2272/24, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
12.06.2024 від Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" через систему "Електронний суд" до господарського суду надійшло клопотання, в якому останнє просить здійснювати розгляд справи № 904/2272/24 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи
Ухвалою від 26.06.2024 у задоволенні зазначеного вище клопотання відповідача господарським судом відмовлено, про що постановлено ухвалу від 26.06.2024.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо наявності/відсутності підстав для стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок аварії на станції Берегова, у зв'язку з ліквідацією наслідків сходу залізничних вагонів №№ 61997565, 53412607.
30.06.2020 Акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - замовник, відповідач у даній справі) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - перевізник, позивач у даній справі) укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - договір про надання послуг з організації перевезень), предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою (пункт 1.1 договору про надання послуг з організації перевезень).
Відповідно пункту 1.3. договору про надання послуг з організації перевезень перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов'язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов'язується оплатити послуги у передбаченому договором порядку. Перевезення оформлюється накладною відповідно до договору, Статуту залізниць України, Збірника тарифів та Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, Правил перевезення вантажів, СМГС, КОТІФ відповідно.
На виконання умов зазначеного вище договору про надання послуг з організації перевезень у грудні 2023 за накладною № 47988589 залізницею прийнято до перевезення із станції Кривий Ріг, зокрема, вагони №№ 53412607, 61997565, які сформовані у маршрутний поїзд № 122302.
25.12.2023 під час руху по колії № 1 під?їзної колії ДП МТП "Південний", що примикає до станції Берегова маневрового складу при тепловозі ЧМЕ3т № 7036 (ТЧ-1 Одеса-Сортувальна, ТЧМ-1 Яблонський М.М., 1869 т, 80 осей, складач поїздів станції Берегова Солецький А.В.) через відсутність гальмівного ефекту допущено в?їзд у тупиковий упор колії № 7B Виставочного парку під?їзної колії ДП МТП "Південний" з його руйнуванням, сходженням тепловоза ЧМЕ3т № 7036 усіма колісними парами, першого з голови маневрового складу вагону № 61997565 усіма колісними парами, другого з голови маневрового складу вагону № 53412607 обома колісними парами першого за напрямком руху боку візка (вантаж - залізорудний концентрат, станція навантаження Кривий Ріг, вантажовідправник ТОВ "Південний ГЗК").
Акт службового розслідування аварії складено 11.01.2024 та 12.01.2024 затверджено директором філії "Оператор припортових станцій" АТ "Укрзалізниця" Ємець І.
Актом службового розслідування аварії встановлено, що основною причиною транспортної події стала наявність у гальмівній мережі другого з голови маневрового складу вагону № 53412607 (власність ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ", станція приписки Сартана Дон., ДР - 12.04.2022, 1303 ТОВ "Дизельний завод". ТОв-1 - 15.06.2023, 4186 ВЧДЕ Батуринська, код 540 - несправність запору люка) залізорудного концентрату та монтажної піни, забруднення сітчасто-повстяного фільтру 145.02 та пиловловлюючої сітки 216.1497С повітророзподільника, що зменшило їх пропускну спроможність, через що, під час застосування машиністом першого ступеню гальмування з зниженням тиску у гальмівній магістралі на 0,8 кгс/см2 темп зниження тиску у гальмівній магістралі у третьому - двадцятому з голови маневрового складу вагонів був нижчий за 0,3 кгс/см2 за 1 хв., внаслідок чого, автогальма не спрацювали. При подальшому, при застосуванні машиністом другого ступеню гальмування з зниженням тиску у гальмівній магістралі на 0,9 кгс/см2 темп зниження тиску у гальмівній магістралі третього - двадцятого з голови маневрового складу вагонів перевищив 0,3 кгс/см2 та автогальма спрацювали, з створенням тиску у гальмових циліндрах як при застосуванні першого ступеню гальмування, що підтверджено теоретичним розрахунком (додається).
Наявність залізорудного концентрату та монтажної піни у гальмівній мережі другого з голови маневрового складу вагону № 53412607 сталася через невиконання вантажовідправником ТОВ "Південний ГЗК" під час навантаження зазначеного вагону вимог п. 4.1.12 ДСТУ ГОСТ 22235-2015 "Вагони вантажні магістральних залізничних доріг колії 1520 мм. Загальні вимоги щодо забезпечення збереження під час завантажувально-розвантажувальних та маневрових робіт".
Крім того, в процесі розслідування виявлено: невиконання оглядачами вагонів ПТО Берегова Постарниченко В.М. та Соловйовим В.І. вимог п.п. 6.2.1, 9.1.4, 9.2 "Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України" ЦТ-ЦВ-ЦЛ-0015, затвердженої наказом від 28.10.1997 № 264-Ц, п.п. 7.7.2, 7.7.4 "Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації" ЦВ-0043, затвердженої наказом від 25.09.2008 № 417-Ц у частині не виявлення передчасного відпуску автогальм вагонів № 62642640, № 55585780, № 56675614, усунення причин цих несправностей та повторного випробування автогальм, невжиття заходів щодо усунення виходу гальмівної колодки за грань обода колеса 11 мм у вагоні № 62642640, відколів 50% гальмівної колодки у вагонах № 61320784, № 53565511 та видача машиністу довідки про забезпечення поїзда гальмами без зазначення часу, зазначенням у ній часу без підйому у кабіну тепловоза; невиконання машиністом Яблонським М.М. п. 2 наказу від 08.07.2019 № TЧ-1-02/948 "Про порядок слідування маневрових складів із станції Берегова у ДП МТП "Південний" у частині здійснення випробування на ефективність автогальм у невстановленому місці та пункту 3 наказу від 08.07.2019 № TЧ-1-02/948 "Про порядок слідування маневрових складів із станції Берегова у ДП МТП "Південний" по з?єднувальним коліям № 1П, № 2П з тепловозами серії ЧМЕЗ, ЧМЕ3т" у частині незастосування екстреного гальмування при виявленні збільшення гальмівного шляху під час перевірки автогальм на ефективність та відсутності гальмівного ефекту при регулювальному гальмуванні; невиконання складачем поїздів станції Берегова Солецьким А.В. п. 11.2.17 "Технологічного процесу роботи станції Берегова", затвердженого наказом філії від 19.07.2016 № 362-Н/од у частині не здійснення перевірки надійності з?єднання автозчепів тепловоза ЧМЕЗ № 7036 з групою із 20 вагонів на колії № 2 Приймально-відправного парку, пунктів 3.2.2, 3.2.4 "Інструкції про порядок організації руху по залізничним коліям № 6, № 6а, № 1П, № 2П Верхнього майданчика ВРР-2 під?їзної колії ДП МТП "Південний", затвердженої начальником Одеської дирекції залізничних перевезень 06.11.2015 у частині не проведення перевірки наявності стислого повітря, цілісності гальмівної магістралі, переконання у вільному проходженні по ній стислого повітря шляхом відкриття кінцевого крану останнього вагону та звірки номера останнього вагону з ДСЦ.
Так, на підставі викладеного та згідно з п. 2 розділу ІІ "Положення про класифікацію транспортних подій на залізничному транспорті", затвердженого наказом МІУ від 03.07.2017 № 235, актом службового розслідування аварії випадок сходження тепловоза ЧМЕ3т № 7036 та вагонів № 61997565, № 53412607, що стався 25.12.2023 внаслідок в?їзду у тупикову призму колії № 7B під?їзної колії ДП МТП "Південний", що примикає до станції Берегова, класифіковано як аварія та відповідно до п. 7.14 "Порядку службового розслідування транспортних подій" СТП 07-005:2019 віднесено на ТОВ "Південний ГЗК".
Висновки службового розслідування Філії "Оператор припортових станцій" АТ "Укрзалізниця" про основну причину транспортної події підтверджено висновком Департаменту безпеки руху, охорони праці та екологічної безпеки АТ "Укрзалізниця" № ЦРБ-16/485 від 06.02.2024.
Звертаючись з даним позовом до суду позивач зазначає про те, що невиконання вантажовідправником - ТОВ "Південний ГЗК" під час навантаження спірних вагонів вимог п. 4.1.12 ДСТУ ГОСТ 22235-2015 "Вагони вантажні магістральних залізничних доріг колії 1520 мм. Загальні вимоги щодо забезпечення збереження під час завантажувально-розвантажувальних та маневрових робіт" призвело до аварії, чим завдано АТ "Українська залізниця" в особі філії "Оператор припортових станцій" АТ "Українська залізниця" матеріальних збитків.
Так, позивач вказує на те, що для ліквідації наслідків аварії по станції Берегова Регіональної філії "Одеська залізниця" його підприємством понесено витрати відповідно до калькуляції фактичних витрат на роботи в сумі 195 837,49 грн.
Вказані обставини і стали причиною виникнення спору у даній справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана, зокрема, з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Верховний Суд у пункті 8.5. постанови від 31.05.2021 у справі № 904/2830/20 сформував такі висновки щодо застосування статтей 1166, 1187 Цивільного кодексу України:
- судам, при розгляді позовів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, слід враховувати вимоги статей 1166, 1187 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала; обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини;
- отже, особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець такого джерела зобов'язаний відшкодувати завдану шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки;
- розподіл між сторонами спору про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки обов'язків доказування і подання доказів (зокрема відповідно до статті 74 ГПК України) здійснюється таким чином, що особа, якій завдано шкоду, подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участі відповідача, розмір заподіяної шкоди, а також докази того, що саме відповідач її спричинив або є особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду;
- на відміну від загального порядку та умов відшкодування шкоди безпосередньо встановленого ЦК України (стаття 1166), умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (стаття 1187 ЦК України), є: (1) протиправність поведінки заподіювача шкоди, (2) наявність цієї шкоди у потерпілого і (3) причинного зв'язку між ними.
Відповідно до статті 68 Статуту залізниць України залізничні колії, локомотиви і вагони підприємств повинні утримуватися ними згідно з правилами, затвердженими власниками цих підприємств чи органами, до сфери управління яких вони належать. Локомотиви і вагони, що належать підприємствам і експлуатуються в загальній мережі залізниць, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України.
Відповідно до пункту 9.1. Правил рухомий склад, а також спеціальний самохідний рухомий склад має утримуватися в експлуатації у справному стані, що забезпечує безперебійну роботу, безпеку руху, охорону праці і своєчасно проходити планово-попереджувальні види ремонту і технічного обслуговування.
Відповідно до пункту 9.12. Правил локомотиви і вагони, що належать іншим відомствам, підприємствам та організаціям і виходять на колії загальної мережі залізниць, мають відповідати вимогам цих Правил. Порядок обертання такого рухомого складу на коліях загальної мережі залізниць визначається Державною адміністрацією залізничного транспорту України, а порядок виходу локомотивів на станцію примикання - начальником дирекції залізничних перевезень (начальником залізниці).
Згідно з пунктом 12.1. Правил забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі, спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться.
Відповідальність за якість виконаного технічного обслуговування і ремонту та безпеку руху рухомого складу несуть керівники і майстри заводів, депо, в тому числі депо для спеціального рухомого складу, колійних машинних станцій, дистанцій, майстерень і пунктів технічного обслуговування, а також працівники, які безпосередньо здійснюють технічне обслуговування та ремонт.
Відповідно до пункту 4.1. Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред'явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).
Інформація про технічний стан власних вантажних вагонів відображається в акті огляду технічного стану вантажних вагонів (додаток 2), який складається працівником вагонного господарства на станції, підприємстві, у депо, де дислоковані вагони.
Аналіз положень Правил та Правил експлуатації власних вантажних вагонів свідчать, що порядок обертання рухомого складу визначається Державною адміністрацією залізничного транспорту України, а безпосередній допуск вагонів до курсування залізничними коліями здійснюється відповідальним працівником вагонного господарства. При цьому положення пункту 12.1. Правил встановлює заборону на допуск вагонів, що мають несправності, до експлуатації.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).
Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2023 АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" зі станції Кривий Ріг РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" на власну станцію Допоміжна отримано під навантаження вагони у кількості 58 шт., зокрема і спірні вагони №№ 53412607, 61997565, що підтверджується Пам?яткою про подавання вагонів ф. ГУ-45 від 22.12.2023 № 1575.
23.12.2023 з отриманих вагонів по Пам?ятці № 1575 від 22.12.2023, АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" було сформовано маршрутний поїзд № 122302 для відправлення на станцію Берегова з вантажем, отримувач ДП "МТП "Південний" (залізничні накладні №№ 47988605, 47988563, 47985555, 47988571, 47988589), та відповідно до Повідомлення № 885-889 про закінчення вантажних операцій з вагонами від 23.12.2023, оформленого у порядку та за формою, передбаченими пунктом 4 Правил користування вагонами і контейнерами, повідомлено перевізника про готовність маршруту до забирання.
Відповідно до Пам?ятки № 2481 про забирання вагонів ф. ГУ-45 від 23.12.2023 вагони у кількості 51 шт., у тому числі спірні вагони №№ 53412607, 61997565, було забрано перевізником без будь-яких зауважень щодо їх технічного стану та гальмівного обладнання на станцію Кривий Ріг для подальшої доставки одержувачу вантажу.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про невідповідність технічного стану вагонів №№ 53412607, 61997565 при прийнятті їх залізницею (перевізником) до перевезення.
До того ж, слід зазначити про те, що відповідно до Витягу з книги пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування форми В-14, зауваження до технічного стану, роботи гальмівної системи - відсутні.
У матеріалах справи наявна також довідка від 23.12.2023 станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці про забезпечення поїзда гальмами та справну їх дію.
Таким чином, прийняття позивачем до перевезення вагонів №№ 53412607, 61997565 за залізничною накладною № 47988589 свідчить про те, що останні перебували у технічно справному стані на станції відправлення.
З огляду на викладене, позивачем не доведено протиправності дій (бездіяльність) відповідача, оскільки обставин, які б підтверджували факт порушення останнім вимог статті 68 Статуту залізниць України та Правил, не встановлено.
Зазначені вище обставини свідчать про те, що в діях Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" відсутні порушення норм права (законів або підзаконних нормативно-правових актів), що спростовує доводи залізниці щодо наявності протиправної поведінки відповідача.
Доводи позивача про те, що відповідач є володільцем джерела підвищеної небезпеки (вагонів) та має обов'язок відшкодувати спричинені збитки відхиляються судом, оскільки на момент події, внаслідок якої відбулося сходження вагонів з колії, спірні вагони у складі поїзду перебували у фактичному володінні позивача, який відповідно до Статуту залізниць України здійснював перевезення, тобто правомірно володів зазначеним вагоном (постанова Вищого господарського суду України від 11 січня 2017 року у справа № 904/4232/16).
Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Не надано позивачем і доказів, які б свідчили про пошкодження спірних вагонів під час навантаження, а не під час курсування залізничною колією.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Оператор припортових станцій" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З урахуванням вказаного, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
У відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 145, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Оператор припортових станцій" Акціонерного товариства "Українська залізниця" - відмовити.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 29.07.2024.
Суддя І.Ф. Мельниченко