20.02.2024 року м.Дніпро Справа № 23/303
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.
Представники сторін:
від Дніпровської міської ради: Романчук М.М., представник;
від КП "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради: Онасенко О.М., представник;
інші учасники процесу в судове засідання не з'явились.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2007 (повний текст складено та підписано 27.08.2007 суддя Добродняк І.Ю.) у справі №23/303
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лада", с. Райполе, Дніпропетровська обл.
до Суб'єкта підприємницької діяльності Горобця Валерія Григоровича, смт. Межова, Дніпропетровська обл.
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОНОН", м.Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача: Комунальне підприємство "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради, м.Дніпро
про зобов'язання вчинити певні дії
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лада" звернулось з позовом про зобовязання відповідача звільнити нерухоме майно, а саме: Будівлю складу, гідротехнічну будову пірса, що розташовані на земельній ділянці, за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Заводська, 32 Ж.
Відповідачем - Суб'єктом підприємницької діяльності Горобцем Валерієм Григоровичем поданий зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локом"; про визнання дійсним договору купівлі-продажу №10/01 від 10.10.01, укладеного між Суб'єктом підприємницької діяльності Горобцем Валерієм Григоровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Локом"; визнання за Суб'єктом підприємницької діяльності Горобцем Валерієм Григоровичем права власності на придбане за договором купівлі-продажу №10/01 від 10.10.01 нерухоме майно, а саме: будову складу, гідротехнічну будову пірса, що розташовані на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2007 у справі №23/303 відмовлено в задоволенні первісного позову.
Задоволено зустрічний позов в повному обсязі.
Визнано дійсним договір купівлі-продажу №10/01 від 10.10.01, укладений між Суб'єктом підприємницької діяльності Горобцем Валерієм Григоровичем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Локом".
Визнано за Суб'єктом підприємницької діяльності Горобцем Валерієм Григоровичем право власності на нежитлові приміщення: споруди складу та гідротехнічні споруди пірсу, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , без вводу в експлуатацію.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Лада", звільнити придбані Суб'єктом підприємницької діяльності Горобцем Валерієм Григоровичем нежитлові приміщення: споруди складу та гідротехнічні споруди пірсу, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лада" на користь Суб'єкта підприємницької діяльності Горобця Валерія Григоровича 85 грн. 00 коп. державного мита; 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що Позивачем не надано належних і допустимих доказів укладення ним договору оренди стосовно спірного майна або доказів користування спірним майном на інших законних підставах, одночасно відповідачем подані документи, які підтверджують факт укладення договору купівлі-продажу на спірне майно та виконання цього договору належним чином, що свідчить про набуття відповідачем права власності на спірне майно.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням, Дніпровська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції прийнято рішення яким порушено права та інтереси територіальної громади міста без залучення до участі у справі Дніпровської міської ради, оскільки рішенням фактично вирішено долю не лише нерухомого майна, але і земельної ділянки, яка не належала сторонам по справі та на день винесення рішення, знаходилась у комунальній власності територіальної громади міста.
Суд першої інстанції, винесенням рішення Фактично вирішив долю не лише Нежилих приміщень, але і земельної ділянки, яка не належала сторонам по справі, не була приватизована іншими особами та на день винесення оскаржуваного рішення, знаходилась у комунальній власності територіальної громади міста.
Вважає, що суд першої інстанції, встановивши, що Позивач визнав зустрічні позовні вимоги Відповідача в повному обсязі, мав встановити, що визнання такого позову не порушує прав та законних інтересів інших осіб. Проте, таких дій судом здійснено не було.
Задовольняючи позовні вимоги, судом не встановлено правових підстав, які б підтверджували фактичне набуття права власності на Нежитлові приміщення за ТОВ «Локом» в розумінні ч. 1 ст. 134 ГК, ст. 319 ЦК України (на день винесення оскаржуваного рішення, зазначені норми існували в тому ж вигляді, як і зараз та мали бути взяті до уваги судом при встановленні підстав для укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.10.2001) для прийняття рішення про визнання права власності на таке майно за Відповідачем.
Проте, судом не було досліджено набуття права власності на Нежитлові приміщення ТОВ «Локом» та не встановлено чи мало товариство право на відчуження такого майна на користь Відповідача.
Не застосувавши ч. ч. 1, 2 ст. 324, ст. 327 ЦК України судом першої інстанції постановлено рішення за яким не можливо встановити законного власника нерухомого майна. Застосувавши вищезазначені норми, суд першої інстанції прийшов би до висновку, що спірне майно, що знаходиться на земельній ділянці, яка належить територіальної громади міста Дніпра. Наслідком чого було б залучення до участі у справі Дніпровської міської ради та встановлення вищезазначених обставин.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Сторони по справі не скористались своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 11.05.2023 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_1.
Ухвалою суду від 23.05.2023 задоволено клопотання Дніпровської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2007 у справі №23/303. Поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2007 у справі №23/303. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 28.08.2023 о 12:00 годин.
28.08.2023 розпорядженням в.о.керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №23/303 у зв'язку з відставкою судді ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: ОСОБА_2, Кощеєва І.М.
Ухвалою суду від 28.08.2023 справу №23/303 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідача), суддів: ОСОБА_2, Кощеєва І.М.
Ухвалою суду від 28.08.2023 розгляд апеляційної скарги Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2007 у справі №23/303 відкладено на 26.09.2023 на 11:00 год.
Ухвалою суду від 05.09.2023 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "ОНОН" (Україна, 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Набережна Заводська, буд.32Ж, Ідентифікаційний код юридичної особи 42745806) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача.
Зобов'язано Дніпровську міську раду спрямувати на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНОН" копію апеляційної скарги з додатками у справі №23/303 докази чого надати суду.
Надано Товариству з обмеженою відповідальністю "ОНОН" можливість у строк до 21.09.2023 подати до суду апеляційної інстанції власні пояснення щодо предмету спору та відповідні докази на підтвердження цих доводів.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді члена колегії ОСОБА_2 з 26.09.2023 розгляд справи №23/303 в призначені ухвалою суду від 28.08.2023 дату та час не відбулось.
Рішенням ВРП від 28.09.2023р. ОСОБА_2 , звільнено з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку, у зв'язку з чим, на підставі розпорядження керівника апарату суду №2404/23 від 09.10.2023, проведено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2023 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Кощеєва І.М, Чус О.В.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Кощеєва І.М., на підставі розпорядження керівника апарату суду №2405/23 від 09.10.2023, для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, тощо, проведено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Чередко А.Є., Чус О.В.
Ухвалою суду від 09.10.2023 справу №23/303 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідача), судді: Чус О.В., Чередко А.Є. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 12.12.2023 о 10:30 годин.
11.12.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №23/303 у зв'язку з виходом на роботу судді Кощеєва І.М.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2023 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.
Ухвалою суду від 12.12.2023 справу №23/303 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідача), судді: Чус О.В., Кощеєва І.М.
12.12.2023 перед судовим засіданням Дніпровською міською радою було подано клопотання про залучення третьої особи, яке вмотивоване тим, що з 29.09.2023 спірним майном користується Комунальне підприємство "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради, а отже прийняте рішення прямо вплине на права та обов'язки Комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради.
Ухвалою суду від 12.12.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 20.02.2024 на 10:00 год.
Залучено Комунальне підприємство "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради (Україна, 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, проспект Праці, 3, код ЄДРПОУ 03341641) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача.
Зобов'язано Дніпровську міську раду спрямувати на адресу Комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради копію апеляційної скарги з додатками у справі №23/303 докази чого надати суду.
Надано Комунальному підприємству "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради можливість у строк до 19.01.2024 подати до суду апеляційної інстанції власні пояснення щодо предмету спору та відповідні докази на підтвердження цих доводів.
Надано Дніпровській міській раді, можливість у строк до 19.01.2024 подати до суду апеляційної інстанції власні пояснення щодо наступних питань:
1. За яких саме обставин Ви дізналися про існування оспорюваного рішення ?
2. Чим підтверджується, що спірна земельна ділянка належить Дніпровській міській раді?
19.01.2024 на виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2023 Дніпровською міською радою надані пояснення щодо питань.
20.02.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
10.10.01 між ТОВ "Локом" і Суб'єктом підприємницької діяльності Горобцем Валерієм Григоровичем укладений договір купівлі-продажу №10/01, предметом якого є купівля нежитлових приміщень, за умовами якого ТОВ "Локом" (продавець) передає (продає) у власність відповідача, а відповідач приймає у власність та сплачує на умовах цього договору нежитлові приміщення: споруди складу та гідротехнічні споруди пірсу, розташовані на земельній ділянці, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, 32 Ж.
Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору продаж нерухомого майна - нежитлових приміщень здійснюється за ціною 24000,00 грн.
Згідно п.5.1 вказаного договору ТОВ "Локом" зобов'язувався після підписання акту приймання-передачі нежилого приміщення за письмовою вимогою відповідача підготувати всі необхідні документи для нотаріального посвідчення договору, прийняти всі необхідні міри і здійснити нотаріальне посвідчення договору.
Відповідно до п. 4.2 цього договору право на нерухоме майно переходить від продавця до відповідача з моменту підписання договору, тобто з 10.10.01.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:
Колегія суддів констатує, що вказаний в оскаржуваному рішенні суб'єкт підприємницької діяльності, яким були придбані нежитлові приміщення: споруди складу та гідротехнічні споруди пірсу, розташовані за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Заводська, 32Ж Горобець Валерій Григорович 16.07.2019 згідно з відомостей з реєстру ОПЕНДАТАБОТ значиться як " видалений бенефіціарний власник". Після якого, за даними реєстру ОПЕНДАТАБОТ 24.09.2020 ОСОБА_4 також є "видаленим бенефіціарним власником". На час перегляду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2007р., кінцевим беніфіціаром спірних нежитлових приміщень, відповідно до змін, проведених 28.09.2020р. є ТОВ "ОНОН" код ЄДРПОУ 42745806. Керівником ТОВ "ОНОН" є Мельник Дмитро Валерійович, в зв'язку із чим, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.09.2023р. у даній справі залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "ОНОН" (Україна, 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Набережна Заводська, буд.32Ж, Ідентифікаційний код юридичної особи 42745806) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача і надано можливість подати до суду апеляційної інстанції власні пояснення щодо предмету спору та відповідні докази на підтвердження цих доводів.
З метою надання Товариству з обмеженою відповідальністю «ОНОН» можливості щодо захисту своїх прав і, відповідно, можливого спростування доводів апеляційної скарги, колегією суддів було вчинено необхідні дії задля належного сповіщення Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНОН», який, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна є правонаступником будівлі складу загальною площею 130, 2 ка.м - Літ.А, гідротехнічні споруди пірсу за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпро, вулиця Набережна Заводська, будинок 32ж.
Відповідно до частин 1, 3,4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України:
1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, обов'язок несення негативних наслідків, пов'язаний з нехтуванням ТОВ "ОНОН" процесуальними можливостями, наданими Господарським процесуальним кодексом України, при розгляді даної апеляційної скарги, цілком узгоджуєтсья з принципом диспозитивності господарького судочинства.
Колегія суддів встановила наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини:
Відповідно до даних Реєстру, будівля складу та гідротехнічна споруда пірсу розташована за адресою: вул. Набережна Заводська, 32Ж в місті Дніпрі.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України, (далі-ЗК України), землі, які належать на праві власний територіальним громадам міст є комунальною власністю.
Враховуючи відсутність з боку ТОВ "ОНОН" будь яких заперечень щодо належності територіальній громаді міста Дніпра земельної ділянки, на якій розміщені споруди, перелік яких наведено в оспорюваному рішенні, твердженням апелянта про те, що , виходячи із вимог ст. 83 ЗК України презюмується належність земельних ділянок на території міста Дніпро територіальній громаді міста з визначенням її власника Дніпровської міської ради, визнаються колегією суддів такими, що відповідають фактичним обставинам справи.
В постанові Верховного Суду від 02.10.2020 у справі № 920/691/18 викладено правовий висновок щодо дій суду апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки: «Системний аналіз норм частини першої статті 17, частини першої статті 254, частини першої статті 272, частини другої статті 261, пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, суд апеляційної інстанції. перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без рухуу повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити. чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги.»
Оскільки колегією суддів вище було встановлено належність Дніпровській міській раді земельної ділянки на якій розташовано споруди, які були предметом договору купівлі продажу №10/01 від 10.10.01, звільнення яких, відповідно, становило предмет позовних вимог у даному спорі, колегія суддів доходить висновку про доведеність тверджень апелянта щодо порушення його прав власника земельної ділянки, що, в свою чергу, є підставою для залучення її в якості третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору на стороні відповідача.
За текстом оспорюваного ршіення: « … Позивач звернувся з позовом про зобов'язання відповідача звільнити нерухоме майно, а саме будову складу, гідротехнічну будову пірса, що розташовані на земельній ділянці, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, 32 Ж.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем протягом тривалого часу орендувалася нежиле приміщення, яке на даний час займає відповідач, не підтверджуючи свої права на нерухоме майно жодними документами. На думку позивача, такі дії відповідача суперечать чинному законодавству.
Відповідач позовні вимоги не визнає, посилається на безпідставність вимог позивача.
19.07.07 відповідачем - Суб'єктом підприємницької діяльності Горобцем ВалеріємГригоровичем поданий зустрічний позов про визнання дійсним договору купівлі продажу №10/01 від 10.10.01, укладеного між Суб'єктом підприємницької діяльності Горобцем Валерієм Григоровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Локом"; визнання за Суб'єктом підприємницької діяльності Горобцем Валерієм Григоровичем права власності на прдбане за договором купівлі - продажу №10/01 від 10.10.01 нерухоме майно, а саме: будовлю складу, гідротехнічну будову пірса, що розташовані на земельній ділянці, за адресою: мДніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, 32 Ж.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані посиланням на укладення між Суб'єктом підприємницької діяльності Горобцем Валерієм Григоровичем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Локом" у простій письмовій формі договору купівлі-продажу № 10/01 від 10.10.01 про купівлю нежитлових приміщень, в той час як чинний тоді Цивільний кодекс У?СР не вимагав обов'язкового нотаріального посвідчення таких договорів.
Колегія суддів констатує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Локом" не було залучено до участі у справі при розгляді справи місцевим господарським судом в 2007 році. В матеріалах справи відсутні дані за якими було б можливо ідентифікувати зазначенну юридичну особу, що в свою чергу виключає можливість залучення даної особи на етапі перегляду рішення в суді апеляційної інстанції.
Згідно статтей 42, 44,47 Цивільного кодексу УРСР:
Стаття 42. Форма угод
Угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).
Угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо з поведінки особи видно її волю укласти угоду.
Мовчання визнається виявом волі укласти угоду у випадках, передбачених законодавством.
Стаття 44. Письмові угоди
Повинні укладатись у письмовій формі:
1) угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою і з громадянами, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу, та окремих видів угод, для яких інше передбачено законодавством Союзу РСР і Української РСР;
2) угоди громадян між собою на суму понад сто карбованців, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу, та інших угод, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР;
3) інші угоди громадян між собою, відносно яких закон вимагає додержання письмової форми.
Стаття 47. Обов'язковість нотаріальної форми і наслідки її недодержання
Нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.
Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Відповідно до пунтку 27 РОЗДІЛ III «Правила вчинення окремих видів нотаріальних дій» ГЛАВИ I «Посвідчення угод» , нотаріуси посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму.
Відповідно до чинного законодавства обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають:
- договори про відчуження (купівля-продаж, міна, дарування, довічне утримання) жилого будинку, іншого нерухомого майна (статті 227, 242, 244, 426 Цивільного кодексу);
Оскільки, описова частина оспорюваного рішення « Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані посиланням на укладення між Суб'єктом підприємницької діяльності Горобцем Валерієм Григоровичем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Локом" у простій письмовій формі договору купівлі-продажу № 10/01 від 10.10.01 про купівлю нежитлових приміщень, в той час як чинний тоді Цивільний кодекс У?СР не вимагав обов'язкового нотаріального посвідчення таких договорів.» не містить висновків суду першої інстанції про встановлення фактуухиленнн Товариством з обмеженою відповідальністю "Локом" від нотаріального посвідчення угоди, враховуючи, що відповідно до мотивувальної частини цього ж рішення « Згідно п.5.1 вказаного договору ТОВ «Локом» зобов'язалося після підписання та приймання - передачі нежитлового приміщення за письмовою вимогою відповідача підготувати необхідні документи для нотаріального посвідчення договору, прийняти всі необхідні міри та здійснити нотаріальне посвідчення договору» , колегія суддів констатує, що Суб'єктом підприємницької діяльності Горобцем Валерієм Григоровичем в зустрічній позовній заяві не ставилося питання про ухилення ТОВ «Локом» від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу № 10/01 від 10.10.01р. як підстава для задоволення позовних вимог в порядку абзацу другого статті 47 Цивільного кодексу УРСР в редакції, чинній на час винекнення спірних правовідносин.
Відповідно, застосування судом першої інстанції положень «… Цивільний кодекс УРСР, чинний на час укладення договору купівлі - продажу № 10/01 від 10.10.01, не містив вимоги обов'язкового нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нежилого приміщення. Так, ст. 227 ЦК УРСР вимагає здійснення обов'язкового нотаріальне-посвідчення лише договорів купівлі-продажу жилого будинку…» без урахування вищенаведених положень пунтку 27 РОЗДІЛ III «Правила вчинення окремих видів нотаріальних дій» ГЛАВИ I «Посвідчення угод» , щодо обов'язкового посвідчення нотаріусами угод по відчудженню (купівля-продаж, міна, дарування, довічне утримання) жилого будинку, іншого нерухомого майна свідчать про неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права.
Відповідно до частини 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
Відповідно до пункту 4 частини 1, частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню
Відповідно до статті 48 Цивільного кодексу УРСР, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.
Відповідно до частин 1,2 статті 215 Цивільного кодексу України:
1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує обов'язковість вимог нотаріального посвідчення угод купівлі продажу нерухомого майна та наявності в Цивільного кодексу застережень щодо недійсності (нікчемності) таких угод як на час укладання договору купівлі - продажу № 10/01 від 10.10.01р., так і на час прийняття оспорюванного рішення судом першої інстанції, що виключало можливість прийняття рішення про визнання дійсним цього договору та, відповідно, визнання права власності за Суб'єктом підприємницької діяльності Горобцем Валерієм Григоровичем на вказане в договорі нерухоме майно.
При застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з положеннями статті 125 ЗК України у редакції, що була чинною, починаючи з 1 січня 2002 року, слід виходити з того, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об'єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об'єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об'єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.
Тобто за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.
Велика Палата Верховного Суду при перегляді в касаційному порядку рішень у справі №689/26/17 (провадження № 14-47цс20) в Постанові від 16.06.2020 (пункти 6.25-6.29) зазначила наступне:
Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.
Враховуючи, що оспорюваним рішенням визнано за Суб'єктом підприємницької діяльності Горобцем Валерієм Григоровичем право власності на вказане в договорі нерухоме майно, колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо порушенян прав апелянта , як власника земельної ділянки.
Оскільки відмова в задоволені позовних вимог грунтується на висновках суду першої інстанції щодо належності Суб'єкту підприємницької діяльності Горобцю В.Г. спірного нерухомого майна і відсутності доказів оренди цього майна у ТОВ «ЛАДА» в задоволені первісних позовних вимог колегія суддів відмовляє як непідтверджених належними і допустимими доказами.
З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2007 у справі №23/303 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Дніпровської міської ради на нього, відповідно, задоволенню.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 1683,00 грн. підлягають стягненню з Суб'єкта підприємницької діяльності Горобця Валерія Григоровича на користь Дніпровської міської ради.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Залучити Дніпровську міську раду до участі у справі №23/303 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.
Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2007 у справі №23/303 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2007 у справі №23/303 - скасувати.
Прийняти нове рішення.
В задоволенні первісного позову відмовити повністю.
В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності Горобця Валерія Григоровича ( АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Дніпровської міської ради (пр. Дмитра Яворницького, 75 м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ: 26510514) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1683,00 грн.
Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 30.07.2024.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус