про залишення апеляційної скарги без руху
30 липня 2024 року м. Харків Справа № 917/1422/21(917/795/24)
Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача: Плахова О.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ, (вх. №1703 П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 24.06.2024 у справі №917/1422/21 (917/795/24) (суддя Ореховська О.О., ухвалене в м.Полтава, дата складення повного тексту - 25.06.2024)
за позовом: Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", м. Київ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор-Агро", м. Полтава,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ,
про усунення перешкод у користуванні майном шляхом припинення обтяження речових прав,
13.05.2023 Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор-Агро" про усунення перешкод у користуванні майном шляхом припинення обтяження речових прав. Вищевказана позовна заява подана в межах справи №917/1422/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор-Агро".
Також, позивачем було заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою господарського суду Полтавської області суду від 21.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/795/24(917/795/24) в межах справи № 917/1422/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор-Агро"; задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); запропоновано відповідачу надати відзив на позов, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - до 15 днів з дня отримання цієї ухвали; залучено до участі у справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, тощо.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.06.2024 у справі №917/1422/21 (917/795/24) позов задоволено повністю; припинено обтяження речових прав на нежитлові будівлі та споруди (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 15818853226), які складаються з: № 1 приміщення контори, цегла, 214,4 кв.м.; № 2 приміщення лабораторії, цегла, 67,0 кв.м.; № 3 приміщення форсун. № 1, цегла, 149,8 кв.м.; № 4 приміщення форсун. №2, цегла, 87,8 кв.м.; № 5 приміщення МОБ, цегла, 215,5 кв.м.; № 6 приміщення Р0Б №1, цегла, 78,1 кв.м.; № 7 приміщення Р0Б №2, цегла, 98,0 кв.м.; № 8 приміщення Р0Б №3, цегла, 99,0 кв.м.; № 9 приміщення Р0Б №4, цегла, 78,1 кв.м.; № 10 зерносклад №2, цегла, 1243,7 кв.м.; № 11 зерносклад №3, цегла, 1169,5 кв.м.; № 12 зерносклад №4, цегла, 973,2 кв.м.; № 13 зерносклад №5, цегла, 1033,6 кв.м.; № 14 зерносклад №6, цегла, 1054,3 кв.м.; № 15 зерносклад №7, цегла, 1230,0 кв.м.; № 16 зерносклад №8, цегла, 1229,3 кв.м.; № 17 зерносклад №9, цегла, 1245,6 кв.м.; № 18 зерносклад №10, цегла, 1239,2 кв.м.; № 19 зерносклад №11, цегла, 1214,2 кв.м.; № 20 зерносклад №12, цегла, 1235,3 кв.м.; № 21 зерносклад №13, цегла, 1205,4 кв.м.; № 22 приміщення підстанції, цегла, 28,3 кв.м.; № 23 приміщення підстанції, цегла, 38,9 кв.м.; № 24 приміщення котельної, цегла, 81,6 кв.м.; № 25 приміщення дизельної, цегла; № 26 приміщення битове №2, цегла, 48,7 кв.м.; № 27 приміщення битове №1, цегла, 127,8 кв.м.; № 27 приміщення прохідної, цегла, 5,6 кв.м.; № 29 приміщення візіровочн., цегла, 54,0 кв.м.; № 30 приміщення майстерні, цегла, 251,3 кв.м.; № 31 пождепо, цегла, 67,6 кв.м.; № 32 кухня для собак, цегла; № 33 вагова №1, цегла, 11,3 кв.м.; № 34 вагова №2, цегла, 19,3 кв.м.; № 35 приміщення топки-сушки; № 36 насосна станція та водопровідні системи, цегла, 20,9 кв.м.; № 37 столова, цегла, 44,9 кв.м.; № 38 буфет, цегла, 130,7 кв.м.; № 39 сарай, ш/бл., 143,1 кв.м.; №1 водонапірна башня, метал; №2 пожежна водойма, з/б; №3 асфальтна площадка, асфальт; №4 асфальтна площадка, асфальт; лінії електропередач; газифікації (газопровід) метал, що розташовані за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, с. Вирішальне, вул. 50-річчя Радянської влади, буд. 1, накладене 10.02.2015 державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Корчинською Лілією Володимирівною на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 46404467, виданий 05.02.2015, видавник: відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України; номер запису про обтяження 8669241; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19212948 від 10.02.2015; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор-Агро" на користь Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" 2422,40грн. витрат по сплаті судового збору.
Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 24.06.2024 у справі №917/1422/21 (917/795/24) та прийняти нове рішення, яким провадження у справі закрити або якщо суд не знайде підстав для закриття в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 витребувано у господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1422/21 (917/795/24); відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
29.07.2024 матеріали справи №917/1422/21 (917/795/24) надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Так, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік", встановлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2024 у розмірі 3028,00грн.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 статті 4 Закону України Про судовий збір зі змінами та доповненнями станом на момент подання апеляційної скарги ставка судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду 16.11.2022р. у справі № 916/228/22.
Суддя - доповідач враховує, що апеляційну скаргу у справі подано апелянтом через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", а тому судовий збір обраховується з понижуючим коефіцієнтом 0,8.
Виходячи з положень Закону України "Про судовий збір", апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 3633,60грн.
Проте, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Разом з тим, апелянтом заявлено клопотання, в якому просить відстрочити сплату судового збору на розумний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення на підставі частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», посилаючись на скрутне матеріальне становище.
Суддя - доповідач зазначає, що порядок справляння та розміри судового збору, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, зокрема у разі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
В статті 8 Закону України "Про судовий збір" наведено вичерпний перелік умов, за наявності яких ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Отже, відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від сплати судового збору буде законним за наявності підстав, вказаних у частині першій статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору за клопотанням сторони є правом суду, а не його обов'язком, тому відбувається на розсуд суду у кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених у клопотанні підстав.
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Підставою для відстрочення сплати судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію (за попередній календарний рік), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і строки, покладається на особу, яка подає скаргу.
Аналогічна правова позиція викладена у ухвалі Верховного Суду від 08.09.2021р. у справі № 221/6875/19.
Проте, наведені апелянтом обставини не можуть бути підставою для відстрочення йому сплати судового збору, оскільки скаржником не було надано належних доказів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу, а його майновий стан на день звернення з апеляційною скаргою перешкодив йому сплатити судовий збір у встановлених законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до статті 129 Конституції України господарські суди, здійснюючи свої конституційні обов'язки, повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи положення статті 129 Конституції України та статті 5 Закону України "Про судовий збір" господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі і у питанні звільнення або відстрочення судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, що узгоджується зі статтею 129 Конституції України.
Таким чином, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору окрім випадків встановлених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" призведене до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Враховуючи вищенаведене, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за відсутності відповідних доказів.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
З врахуванням викладеного, суддя- доповідач дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимог пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України також є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 174, ст. 234, п. 2 ч.3 ст. 258, ст. 259, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач
1.Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення господарського суду Полтавської області від 24.06.2024 у справі №917/1422/21 (917/795/24) залишити без руху.
2.Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
Суддя О.В. Плахов